У кожній третій декларації посадовці “помилилися”: НАЗК оприлюднило статистику перевірок

Попри регулярні заяви про політичну волю до подолання корупції та посилення фінансової відповідальності публічних осіб, практика декларування в Україні у 2025 році демонструє іншу реальність. Система, яка покликана забезпечити прозорість доходів і активів посадовців, виявляється вразливою до системних неточностей, свідомого приховування статків і нездатності державних органів доводити справи до логічного завершення. Все це підтверджує оновлений звіт Національного агентства з питань запобігання корупції, оприлюднений у серпні.

Фахівці НАЗК повідомили, що за перші шість місяців 2025 року в Україні було подано 706 311 декларацій — на 34% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Це зниження частково пояснюється тим, що у 2024 році декларанти були зобов’язані подати звітність і за попередні роки війни, якщо не зробили цього раніше. Найбільший пік декларування цього року припав на березень — саме тоді було подано 71% усіх документів.

Кожна восьма декларація згодом потребувала виправлення. Проте головні цифри зосереджені не на цьому. З 1534 повних перевірок, які працівники НАЗК розпочали у 2024–2025 роках, на кінець червня вже завершено 1203. Порушень не було виявлено лише в 11 деклараціях — це менше ніж 1% (конкретно, 0,9%). Варто враховувати, що перевірці підлягають не всі декларації, а лише ті, які віднесено до категорії ризикованих згідно з діючими алгоритмами.

За результатами 558 перевірок (45% усіх завершених) фахівці НАЗК виявили неточності в деклараціях на суму менше 100 прожиткових мінімумів — тобто менш як 302 тисячі гривень. За такі порушення передбачена лише дисциплінарна відповідальність: догани, позбавлення премій або звільнення. Натомість у 423 деклараціях (це кожна третя перевірена) НАЗК виявило ознаки подання завідомо неправдивих відомостей — тобто потенційне порушення статті 366-2 Кримінального кодексу. Сума недостовірних відомостей у цих випадках сягнула понад 5,8 мільярда гривень. У середньому, це майже 13,6 млн грн на одну декларацію.

Проте статистика розслідувань за цією статтею не демонструє високої ефективності. У 2024 році було відкрито 358 кримінальних проваджень, у 2025-му — ще 258. Утім, підозри вручили лише в 33 випадках торік і 24 — цьогоріч. До суду дійшли лише 20 справ у 2024 році і 17 — у 2025-му, що становить відповідно 6% та 7% від кількості справ. Така динаміка свідчить про складнощі з доведенням в суді факту навмисного приховування статків.

Крім того, у 159 деклараціях (13% випадків) було виявлено недостовірні відомості на суми від 100 до 500 прожиткових мінімумів, що становить понад 129,5 мільйона гривень. У середньому це близько 814 тисяч гривень на одну декларацію. За таке порушення передбачена адміністративна відповідальність за статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф становить від 17 до 42,5 тисяч гривень.

У 21 декларації (2% від перевірених) виявлено ознаки незаконного збагачення на загальну суму 646,2 мільйона гривень. У середньому — 30,7 мільйона на декларанта. Ці порушення підпадають під дію статті 368-5 ККУ. Торік за цією статтею було відкрито 102 кримінальні провадження, однак лише 7 підозр дійшли до вручення. У 2025 році відкрито 52 провадження, але вручено лише 2 підозри, і тільки одна справа на цей момент передана до суду.

У 30 деклараціях (3%) виявлено ознаки необґрунтованості активів — за статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України. У таких випадках сумарна вартість сумнівних активів склала понад 129,1 млн грн, що становить близько 4,3 млн грн на декларацію. У 18 випадках виявлено одночасне порушення статей 366-2 ККУ та 368-5 ККУ, тобто навмисне подання недостовірної інформації разом із ознаками незаконного збагачення. У 24 деклараціях поєднувались недостовірні дані й ознаки необґрунтованих активів.

На тлі цих результатів вражає і той факт, що 2025 року було подано менше декларацій, ніж у 2024-му. Згідно з даними НАЗК, у 2021 році було подано 1 092 187 декларацій, у 2022 році — 376 908, у 2023 році — 808 138, у 2024 році — 1 136 547. Цьогорічний показник у 706 311 свідчить про спад активності декларування, попри всі зусилля відновити повноцінну систему фінансового контролю за посадовцями.

Окремо варто зазначити, що інформація з декларацій залишається доступною для громадськості — через сервіси на зразок Опендатабот або спеціалізовані чатботи. В них можна отримати доступ до даних за всі роки, переглядати інформацію про нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, доходи, грошові активи та зобов’язання конкретних осіб. Проте сам факт публічності даних не є достатньою гарантією відповідальності.

Найбільший зафіксований штраф у Реєстрі корупціонерів цього року стосувався хабарів у розмірі від 2 500 до 7 000 доларів, які отримував аспірант музичної академії в Києві. Загальна сума неправомірної вигоди склала 16 300 доларів США. За це особу оштрафовано на 680 тисяч гривень.

Таким чином, висновки, які випливають з наведених працівниками НАЗК даних, виходять за межі кількісної статистики. Незважаючи на відновлення процесу декларування і впровадження алгоритмів ризик-аналізу, система демонструє низьку ефективність покарання. Велика частина справ не доходить до суду, а виявлені порушення — навіть на мільйонні суми — часто закінчуються лише штрафом або дисциплінарною санкцією. Це породжує відчуття безкарності, на яке й покликана була відповісти сама система, але замість довіри вона генерує сумніви.