Для сотень тисяч дітей, які переживають повномасштабну війну, переїзди, тривожні ночі в укриттях і віддалене навчання, питання вступу до закладів вищої освіти є не простою справою. Скорочення кількості вишів, зміна навчальних програм, перехід на змішані або дистанційні формати — все це створює складнощі для випускників шкіл і технікумів, які планують продовжити освіту. На цьому тлі держава намагається реформувати механізми вступу так, щоб вони стали більш прозорими, справедливими й захищеними від схем і маніпуляцій.
Зміни у вступній кампанії
Попри війну, розпорошення абітурієнтів по регіонах і складний соціальний контекст, держава вперше запровадила механізм, який гарантує єдині правила для всіх, незалежно від статусу закладу чи форми фінансування. Як пояснив заступник міністра освіти Михайло Винницький, головним інструментом цієї трансформації став алгоритм адресного розміщення вступників. Саме він, за словами посадовця, забезпечив прозорість, однакові умови й водночас усунув корупційну гнучкість попередніх років.
Суть нової системи полягає у пріоритетах заяв: вступник подає кілька варіантів бажаних спеціальностей і закладів, розставляючи їх у порядку значущості для себе. Алгоритм послідовно розглядає ці опції. Якщо перший пріоритет недоступний через недостатній конкурсний бал, автоматично активується другий, потім третій і так далі — доки не буде знайдено варіант, який відповідає балам абітурієнта.
Цей процес є повністю автоматизованим, виключає ручне втручання й спрацював одночасно по всій країні: усі вступники дізналися про результати в один і той самий вечір. Як підкреслив Винницький, така синхронізація — це не просто технологічне рішення, а показник системності й чесності підходу.
Оновлений алгоритм діє для всіх, незалежно від того, чи йдеться про вступ до державного або приватного вишу, на бюджетну чи контрактну форму. Уперше в історії українського вступу контрактна форма також охоплена алгоритмом: раніше вступ на контракт часто був зоною напівлегальних домовленостей. Тепер же — лише бал і черговість пріоритетів. Цей крок, за словами заступника міністра, істотно зменшив простір для маніпуляцій і поставив усіх учасників системи в однакові умови.
Паралельно з технічними змінами, держава продовжує підтримувати тих вступників, які не потрапили на бюджет, але мають високі результати НМТ. Програма грантів, про яку також розповів Винницький, дозволяє таким абітурієнтам отримати часткову компенсацію вартості навчання. Зокрема, якщо з двох предметів НМТ набрано понад 150 балів — нараховується 17 тисяч гривень на рік. У випадку, якщо бал сягає 170 або більше — сума зростає до 25 тисяч.
Якщо обрана спеціальність належить до числа критично важливих для країни, грант може бути ще й збільшений за допомогою спеціального коефіцієнта. Водночас участь у цій програмі дозволена лише тим закладам, які дотримуються реалістичної моделі контрактної оплати — без завищених цін і прихованих платежів.
За офіційними даними, станом на 1 серпня 2025 року завершився перший етап вступної кампанії. Рекомендації на бюджет отримали 65 тисяч вступників, які подали документи на бакалаврат і на магістратуру в медичній, фармацевтичній і ветеринарній галузях. Всі вони, незалежно від місця проживання, форми навчання чи особистих зв’язків, пройшли той самий шлях через однакову систему.
Гранти замість бюджету
Ще одним важливим елементом вступної кампанії 2025 року стала державна програма грантової підтримки для тих, хто не зміг вступити на бюджет, але показав високі результати. За словами Михайла Винницького, система грантів базується на результатах Національного мультипредметного тесту.
Випускники, які отримали з двох предметів понад 150 балів, можуть претендувати на грант першого рівня — 17 тисяч гривень на рік. Якщо результати сягають 170 балів і вище, призначається грант другого рівня — 25 тисяч гривень на рік. Якщо ж абітурієнт обирає спеціальність, яка має критичне значення для держави, сума гранту може бути помножена на спеціальний коефіцієнт, що враховує потребу в кадрах за відповідною галуззю.
Слід зауважити, що доступ до цієї програми мають лише ті заклади вищої освіти, які дотримуються принципу прозорого формування вартості навчання. Це означає, що «надуті» ціни й приховані платежі автоматично відсікають виші від участі у грантовій системі. Такий підхід стимулює університети встановлювати чесну ціну за контракт і не маніпулювати умовами, прикриваючись складністю воєнного часу.
Скорочення вишів і трансформація системи освіти
Контекст цьогорічної вступної кампанії неможливо зрозуміти без аналізу змін, які відбулися в системі вищої освіти протягом трьох років війни. Як повідомлялося раніше, кількість іноземних студентів в українських вишах зменшилася втричі — з 84 тисяч у 2022 році до менш ніж 25 тисяч у 2025-му. Це спричинило не лише економічні втрати для закладів, а й загальне зниження обсягів набору.
З 2022 року кількість закладів вищої освіти в Україні скоротилася з 347 до 314. Кабінет Міністрів ухвалив низку рішень про об’єднання та реорганізацію університетів у різних регіонах. Найбільших змін зазнали державні виші — зокрема ті, що втратили частину аудиторій через бойові дії або змушені були перевестися в інші міста.
Реформа передбачає не лише зменшення кількості закладів, а й перегляд їхньої структури, підходів до навчання, системи менеджменту та фінансування. Очікується, що в перспективі це дозволить створити сильні регіональні університети замість розпорошених і слабких за ресурсами установ.
