У Нідерландах загострюється конфлікт між урядом і громадами через кризу з розміщенням біженців
Система розміщення біженців у Нідерландах входить в період жорсткішого державного тиску, і для українців, які перебувають у країні під тимчасовим захистом, це має суттєве значення. Дефіцит місць, суперечки між урядом і муніципалітетами та плани перегляду мережі центрів впливають на загальну політику прихистку. Гаага відкрито сигналізує, що готова втручатися рішучіше, якщо місцева влада й далі відкладатиме створення нових місць для людей, які потребують розміщення.
Примусові заходи до муніципалітетів у Нідерландах
Як повідомляє NOS, міністр Нідерландів з питань притулку Барт ван ден Брінк заявив про готовність застосувати примусові заходи до муніципалітетів, які не створюють достатньо місць для шукачів притулку. За його словами, закон зобов’язує державу разом із місцевою владою забезпечити необхідну кількість місць, тоді як значна частина громад не виконує вимог закону про розподіл.
Ця заява пролунала на тлі поглиблення кризи з розміщенням, яка вже виходить за межі адміністративної суперечки і перетворюється на питання керованості всієї системи. Уряд дав зрозуміти, що подальше зволікання з боку муніципалітетів може мати наслідки у вигляді посиленого нагляду та прямого втручання з боку держави.
Причиною жорсткішої позиції став гострий дефіцит місць у центрах розміщення. Найближчим часом, за оцінками влади, бракуватиме близько 4500 місць, а до кінця літа нестача може зрости майже до 8000.
За такої динаміки уряд розглядає бездіяльність муніципалітетів уже не як локальну проблему окремих громад, а як фактор, що поглиблює загальну міграційну кризу. Барт ван ден Брінк уже двічі звертався до місцевої влади з вимогою пояснити причини відставання та прискорити роботу, однак у Кабміні допускають подальші кроки, якщо результату не буде.
Які механізми може застосувати держава
Нідерландська влада посилається на закон, який дає можливість вимагати від муніципалітетів виконання зобов’язань щодо розміщення. Якщо місцева влада не змінить підхід, уряд може запровадити нагляд, а в крайньому випадку — самостійно визначати місця для прийому людей, які громади повинні будуть забезпечити.
Попри таку позицію, в уряді водночас наголошують, що надають перевагу добровільній співпраці. Муніципалітетам пропонують домовлятися між собою про розподіл навантаження, щоб уникнути сценарію, за якого центральна влада почне ухвалювати рішення замість них.
Уряд визнає, що виконати план буде складно, однак розраховує, що більшість громад все ж візьмуть на себе відповідальність за розв’язання кризи. Отже, головна вимога Гааги зводиться до того, щоб муніципалітети припинили затягувати створення місць і виконали норми закону, який покладає на них частину обов’язків у сфері прийому біженців.
Що це означає для українських біженців
Для українців ця ситуація важлива через загальний стан системи прийому, яка працює в умовах постійного тиску на житло, місцеві бюджети та соціальну інфраструктуру. Хоча заява міністра стосується насамперед шукачів притулку, напруження в темі розміщення неминуче впливає і на ширшу дискусію про те, як Нідерланди будуть надалі організовувати прихисток для людей, які виїхали від війни.
Додаткового значення цій темі надає попередня заява міністерки житлового господарства Нідерландів Мони Кейзер, яка у грудні оголосила про намір закрити центри для українських біженців після завершення у 2027 році дії тимчасового захисту Європейського Союзу. У поєднанні з теперішньою кризою розміщення це свідчить про те, що питання житла для українців у країні вже розглядається в межах ширшої реформи міграційної політики.
Напруження навколо місць у центрах розміщення посилюється ще й статистикою рішень у сфері притулку. Служба Імміграції та натуралізації Нідерландів у 2025 році схвалила близько третини заяв на надання притулку.
На тлі обмежених ресурсів, нерівномірного розподілу навантаження між громадами та суперечок про відповідальність між місцевою і центральною владою уряд намагається змусити систему працювати швидше. У цьому контексті українські біженці залишаються частиною великої теми про майбутнє розміщення, доступність місць і подальші рішення держави щодо центрів прихистку.
Для українців, які вже живуть у Нідерландах або розглядають цю країну як місце тимчасового прихистку, дії уряду важливі через те, що вони показують загальний напрям державної політики. Тиск на місцеву владу зростає, ресурсів бракує, а питання розміщення дедалі більше стає предметом жорстких управлінських рішень.




