Україна отримала дозвіл на перепоховання засновника ОУН Євгена Коновальця, який похований у нідерландському Роттердамі. Про це після перепоховання лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник повідомила заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук.
“Наступним буде Євген Коновалець, він похований у Роттердамі. У нас уже є дозвіл, ми готуємось і здійснимо чин перепоховання найближчим часом”, – сказала Верещук.
За словами Ірини Верещук, йдеться не лише про повернення в Україну діячів ХХ століття. Також розглядається питання перепоховання визначних постатей інших історичних епох, зокрема Княжої та Козацької доби.
Вона також прокоментувала можливість подальших перепоховань на Національному пантеоні після Національного військового меморіального кладовища.
“Наразі в планах ухвалення закону про Пантеон, який і визначить рамки майбутніх дій: хто й коли там може бути похований”, – зазначила Верещук.
У червні 2025 року Кабмін затвердив порядок перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України ХХ століття. А наприкінці березня керівник Офісу Президента Кирило Буданов повідомляв про підготовку пропозицій щодо створення Пантеону видатних українців, де мають бути перепоховані відомі діячі, поховані за межами України.
21 травня до Києва доставили труни з прахом полковника Армії УНР та лідера ОУН Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник. Упродовж двох днів у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ українці прощалися з подружжям.
Раніше історик Олександр Алфьоров повідомляв, що тривають перемовини щодо повернення в Україну останків інших відомих діячів, які після поразки визвольних змагань перебували в еміграції. Серед них – Симон Петлюра та Павло Скоропадський.
Євген Коновалець був командиром корпусу Січових Стрільців Армії УНР, засновником Української Військової Організації та першим головою Організації Українських Націоналістів. Він загинув 23 травня 1938 року внаслідок спецоперації радянських спецслужб у Роттердамі та був похований на цвинтарі Кросвейк.
