Україна в рамках угоди про корисні копалини має намір запропонувати США не лише класичні greenfield-родовища, а й альтернативні джерела сировини – хвостосховища та відходи гірничо-металургійного комплексу. Про це повідомив заступник міністра економіки, член керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду Єгор Перелигін.
“Те, що десятиліттями вважалося баластом, насправді є новою сировинною базою: без розкриття нових кар’єрів ми можемо отримувати стратегічні метали для акумуляторів, електроніки, авіації та оборонної індустрії – і паралельно нейтралізовувати негативні історичні екологічні наслідки”, – заявив Єгор Перелигін.
Він пояснив, що зола теплоелектростанцій є джерелом галію, скандію та германію, які можна вилучати за допомогою модульних установок. У хвостах металургійних руд містяться “загублені” кобальт, телур, ванадій, вольфрам, а подекуди навіть золото та срібло. Серед інших можливих напрямів – хвости мінеральних пісків, “червоний шлам”, який утворюється під час виробництва глинозему, фосфогіпс, що є побічним продуктом у виробництві добрив, а також відходи від видобутку та перероблення урану.
За словами Перелигіна, перероблення відходів має низку переваг перед освоєнням нових родовищ: це швидше й дешевше завдяки вже наявній інфраструктурі, електромережам та логістиці. До того ж такий підхід дозволить скоротити площі порушених земель, утилізувати небезпечні шлами та знизити ризики екологічних аварій.
