Демографічна ситуація в Польщі останніми роками зазнала суттєвих змін через прибуття великої кількості українських біженців та трудових мігрантів. Після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році мільйони українців переїхали до Польщі, шукаючи безпеки та кращих умов для життя. Ця масова міграція викликає змішані реакції серед поляків: з одного боку, вони відзначають внесок українців у місцеву економіку, а з іншого – починають висловлювати занепокоєння через формування замкнених українських спільнот у великих містах. Про це повідомляє wyborcza.pl.
Зростання української присутності
Українці стають все більш помітною частиною польського суспільства. У Варшаві, Кракові, Вроцлаві та інших великих містах формуються цілі мікрорайони, які отримали неофіційну назву «малі Києви». Там відкриваються магазини, кав’ярні, салони краси, медичні центри та інші заклади, орієнтовані на україномовну аудиторію.
Цікаво, що лише 15% українців у Польщі становлять біженці, решта – економічні мігранти, які приїхали за кращими умовами роботи та життя. Проте компактне проживання та культурна відособленість деяких громад викликає тривогу у частини польського населення, яке боїться виникнення етнічної сегрегації.
Причини створення «малих Києвів»
Однією з головних причин формування таких спільнот є бажання українців підтримувати один одного за кордоном. Спільна мова, культура та досвід еміграції роблять ці громади своєрідними «острівцями стабільності» для тих, хто адаптується до нових реалій. Для багатьох переселенців це стає важливою емоційною підтримкою, особливо в умовах війни.
Однак польські ЗМІ і саме суспільство нерідко інтерпретують це як загрозу інтеграції, вважаючи, що замкнутість таких спільнот може створити паралельні соціальні структури. Це порівнюють із явищем етнічних кварталів в американських мегаполісах, які стали символом соціального розколу.
Політична риторика та суспільні настрої
Тема інтеграції українців активно використовується в польській політиці. Під час виборів 2024 року деякі кандидати розпалювали страхи щодо «загрози» української діаспори, обіцяючи обмежити її вплив і посилити контроль над мігрантами. Такі заяви знаходили відгук серед частини виборців, які побоюються змін у демографічному балансі країни.
Окрім політики, напруження підтримують деякі польські ЗМІ, які акцентують на тому, що українці можуть «відбирати» робочі місця або навіть впливати на соціальну політику країни.
Суспільний внесок українців
Водночас багато польських експертів та громадських діячів наголошують на вагомому внеску українців у місцеву економіку. Біженці працюють на підприємствах, відкривають власний бізнес, платять податки, орендують та купують житло. За даними економічних досліджень, українська діаспора стала однією з рушійних сил зростання ВВП Польщі у 2023-2024 роках.
Анна Войцеховська, польська економістка, зазначає:
«Українці не лише адаптуються, але й сприяють пожвавленню нашого ринку праці. Вони заповнюють вакансії в галузях, які вже давно страждають на дефіцит кадрів».
Проте інтеграція потребує часу, і для успішного співіснування потрібні зусилля як з боку українців, так і польського суспільства.
Формування «малих Києвів» є не лише проблемою, але й можливістю для обох народів. Спільні програми інтеграції, культурний діалог і співпраця можуть стати основою для гармонійного співіснування. Як зазначають експерти, важливо не створювати бар’єри, а навпаки, розглядати мігрантів як ресурс для зміцнення міжнародних зв’язків.
Українська діаспора в Польщі демонструє, що інтеграція можлива, якщо обидві сторони готові працювати разом. Головне – уникати штучного розпалювання конфліктів і знаходити точки дотику для взаємного розвитку.
