В ЄС обговорюють можливість виключення українських чоловіків призовного віку з розширеної програмими тимчасового захисту
Українці, які виїхали до країн Європейського Союзу після початку повномасштабної війни, вже понад чотири роки користуються механізмом тимчасового захисту, який став найбільшим в історії ЄС прикладом застосування спеціального міграційного режиму. Оскільки термін дії цієї системи наближається до чергового етапу перегляду, європейські інституції та уряди держав-членів дедалі активніше обговорюють умови її подальшого функціонування. Серед питань, які винесли на політичний рівень, опинилися критерії доступу до програми для нових заявників, зокрема для українських чоловіків призовного віку.
Можливі сценарії, які обговорюють в ЄС
Як повідомляє Euractiv, Європейський Союз обговорює можливе обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку, які надалі прибуватимуть до країн ЄС. Дискусія виникла під час підготовки до перегляду майбутнього дії механізму, запровадженого після повномасштабного вторгнення Росії. Завдяки йому мільйони українців отримали право легально жити, працювати та користуватися базовими соціальними гарантіями в європейських державах без проходження стандартної процедури притулку.
Під час обговорення подальшої дії Директиви про тимчасовий захист до переліку можливих сценаріїв включили варіант, за якого право на спрощене отримання захисту можуть втратити українські чоловіки призовного віку. Також серед запропонованих підходів розглядається обмеження для осіб, які залишили територію України всупереч чинним правилам виїзду.
Обговорювані зміни стосуються виключно тих громадян України, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому. Особи, які вже отримали відповідний статус у країнах Євросоюзу, не згадуються серед потенційних адресатів таких нововведень.
Чому питання винесли на рівень Євросоюзу
Дискусія виникла під час підготовки до наступного етапу функціонування системи тимчасового захисту, яка дозволила мільйонам українців легально проживати та працювати в державах ЄС без проходження стандартних процедур надання притулку. Оскільки чинний механізм продовжує діяти до березня 2027 року, європейські структури вже визначають можливі моделі його подальшого застосування.
У низці країн звертають увагу на зміни у складі новоприбулих громадян України. За оцінками окремих урядів, серед тих, хто прибуває останнім часом, збільшується частка чоловіків призовного віку. Саме цей фактор став одним з приводів для обговорення можливого коригування правил.
У внутрішньому документі Ради ЄС зазначається, що частина країн розглядає перегляд умов тимчасового захисту також крізь призму інтересів самої України. Такий підхід пов’язують з потребами держави в умовах війни, а також із перспективами післявоєнного відновлення, для якого знадобляться людські ресурси.
Разом з тим жодних рішень щодо зміни правил поки не ухвалено. На цьому етапі триває обмін позиціями між урядами та європейськими інституціями, а остаточний формат подальших дій залишається відкритим.
Розгляд питання запланований на засіданні Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, де міністри обговорять майбутнє механізму тимчасового захисту. Водночас будь-які зміни до директиви потребують офіційної ініціативи Європейської комісії, яка поки не повідомила, чи пропонуватиме нове продовження програми та в якому вигляді.
Ще у 2024 році Єврокомісія рекомендувала державам-членам поступово готуватися до переходу українців на інші правові підстави перебування. Втім реалізація цих рекомендацій відбувається неоднаковими темпами, тому питання подальшого функціонування нинішньої системи залишається актуальним.
Скільки українців користуються тимчасовим захистом
За офіційними даними станом на березень 2026 року, статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу мали 4,33 мільйона громадян України. Найбільша кількість перебуває у Німеччині, де такий статус отримали 1,27 мільйона осіб. Друге місце посідає Польща з понад 961 тисячею українців, а третє — Чехія, де зареєстровано майже 380 тисяч власників тимчасового захисту.
Поки на рівні ЄС тривають консультації, окремі держави впроваджують зміни самостійно. Данія розглядає можливість припинення автоматичного надання тимчасового захисту новоприбулим із 14 українських регіонів, які вважаються менш ураженими війною. Окрім цього, країна аналізує додаткові обмеження для чоловіків віком від 23 до 60 років.
Норвегія вже внесла зміни до системи прийому переміщених осіб з України. Відтепер чоловіки віком від 18 до 60 років, які прибувають до країни, більше не підпадають під механізм автоматичного надання тимчасового колективного захисту.
Обговорення навколо українських чоловіків призовного віку стало частиною ширшої дискусії про майбутнє всієї системи тимчасового захисту. Європейські держави намагаються визначити, яким чином поєднати підтримку мільйонів українців, які залишаються за межами батьківщини, із підготовкою до поступового завершення надзвичайного механізму, створеного у відповідь на повномасштабну війну.
