Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що у 2025 році інфляція на фармацевтичні товари склала 13,9%. За його словами, скасування маркетингових платежів не сприяло здешевленню медикаментів — навпаки, окремі ліки суттєво зросли в ціні.
“Так, ціни зростають. Але це не унікально для фармринку. У квітні 2025 року, за даними Держстату, інфляція на фармацевтичну продукцію становила 13,9%. Для порівняння: електроенергія подорожчала на 63,6%, масло – на 30,1%, хліб – на 21,8%”, — повідомив Віктор Ляшко.
Міністерство охорони здоров’я визнає, що нові обмеження не розв’язували питання доступності ліків для пацієнтів. Після заборони маркетингових угод середня вартість медикаментів, які не увійшли до переліку “топ-100” МОЗ, зросла на 10–20 гривень, а деякі подорожчали більш ніж на 100 гривень.
Найпомітніше подорожчання спостерігається серед препаратів іноземного виробництва. Наприклад, “Беталок” (AstraZeneca AB, Швеція), який застосовується при артеріальній гіпертонії, подорожчав у середньому на 26 гривень. “Глюкофаж XR” (Merck Santé, Франція) — на 43 гривні, “Сінджарді” (Boehringer Ingelheim, Німеччина) — на 103 гривні. Навіть український “Корвітин” від Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу подорожчав на 105 гривень.
Попри подорожчання, контроль держави досі зосереджений переважно на аптеках, тоді як діяльність виробників не регулюється. Водночас саме фармацевтичні компанії формують 71,5% кінцевої ціни ліків, тоді як аптеки впливають лише на 22,6%, а дистриб’ютори — на 5,9%.
