В умовах воєнного часу в Україні все частіше обговорюється можливість зміни формату організації праці, зокрема — скорочення тривалості робочого тижня. У європейських країнах такі ініціативи вже запроваджуються: зокрема, низка держав готується офіційно перейти на чотириденний тиждень з збереженням поточного рівня зарплат. Цю тенденцію вивчають і в Україні, проте з іншими підходами.
За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, він особисто підтримує подібні ідеї, але вважає, що в умовах повномасштабної війни їх запровадження в законодавчому порядку як обов’язкової норми для всіх підприємств є недоцільним.
«Це має бути рішення на рівні підприємств і їхніх колективів», — наголосив Гетманцев, підкреслюючи, що такий перехід повинен відбуватися за домовленістю між роботодавцем і працівниками, а не з ініціативи держави через закони чи постанови.
Гетманцев зазначив, що можливі кілька варіантів реалізації скороченого тижня: або 40 робочих годин розподіляються на чотири інтенсивніші дні, або ж зменшується загальний обсяг навантаження, якщо дозволяють умови виробництва чи характер роботи.
Гетманцев підкреслив, що Україна, як і європейські країни, рухається у бік більш гнучких підходів до праці, однак через воєнний стан і складну економічну ситуацію не варто нав’язувати бізнесу нові обов’язкові моделі.
«Наші громадяни достатньо свідомі й самостійні, щоби разом із керівництвом своїх компаній приймати такі рішення без втручання держави», – додав він.
Таким чином, на сьогоднішньому етапі мова не йде про обов’язкове державне скорочення робочого тижня, а заохочення гнучкості, яку компанії можуть застосовувати добровільно, якщо це не суперечить їх економічним можливостям і погоджено з колективами.
