В Україні близько 128 тисяч квадратних кілометрів територій можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, при цьому значна частина з них потребує безпосереднього розмінування. Про це розповів очільник Центру гуманітарного розмінування Володимир Байда.
За його словами, нині оцінка таких площ уточнюється після нетехнічного обстеження, адже статус земель ще не завжди означає фактичну наявність небезпеки. Він нагадав, що після звільнення частини Харківської, Миколаївської та Херсонської областей початкові розрахунки сягали 179 тисяч квадратних кілометрів, однак частину територій уже вдалося очистити в межах відповідних процедур.
“Наразі в Україні 128 тисяч квадратних кілометрів імовірно забрудненої території. Чому ймовірно? Тому що після визначення самого статусу землі відбувається нетехнічне обстеження. На початку повномасштабного вторгнення, після звільнення частини Харківської області, Миколаївської, Херсонської було ще більше – 179 тисяч км². Але шляхом проведення відповідних процедур вдалося її очистити”, – пояснив Володимир Байда.
У Центрі гуманітарного розмінування зазначають, що приблизно 20-30% із нинішніх потенційно небезпечних територій потребують безпосереднього очищення. За оцінками фахівців, для розмінування щонайменше 80% таких площ може знадобитися до 10 років, однак цей процес здатні пришвидшити новітні технології та механізовані системи.
Також Володимир Байда повідомив, що в Україні зараз працює 135 сертифікованих операторів, серед яких 8 міжнародних організацій, а сама сфера поступово розширюється. Водночас він наголосив, що частина земель може залишатися непридатною для використання протягом тривалого часу.
“Із досвіду Першої світової війни, Другої ми розуміємо, що такі ділянки, безумовно, будуть.[…] У Франції, скажімо, є заповідники, заказники, де просто немає сенсу розміновувати. І ми зараз бачимо жахливі кадри, як наші хлопці на передовій боронять країну, бачимо ці лісопосадки і ми розуміємо, скільки всього зараз у цих посадках чи в тому, що від них залишилось. І дійсно постане економічне питання, чи варто буде якісь ділянки розміновувати, чи краще їх просто законсервувати як пам’ятки цього жаху, який ми переживаємо”, – додав Володимир Байда.
