Вакцинація від COVID-19 запобігла смерті 2,5 млн людей у світі: дослідження Стенфордського університету

Нове дослідження Стенфордського університету свідчить, що глобальна кампанія вакцинації проти COVID-19 у період з грудня 2020 по жовтень 2024 року дозволила запобігти приблизно 2,5 мільйона смертей — суттєво менше, ніж показували попередні оцінки.

Автори роботи під керівництвом Джона Іоаннідіса зі Стенфордського університету дійшли висновку, що переважна більшість врятованих життів — майже 90% — припадає на осіб віком від 60 років. Натомість діти та підлітки до 19 років становили лише 0,01% серед тих, чиї життя були врятовані, а молоді люди у віці 20–29 років — ще 0,07%.

Згідно з підрахунками, вакцинація дозволила зберегти 14,8 мільйона років життя, з яких 76% припадає на людей віком 60 років і старше. Особи до 29 років отримали лише 0,4% збережених років життя, а мешканці будинків для літніх людей — 2%.

У дослідженні наголошується, що ці цифри значно нижчі за попередні глобальні оцінки. Так, за підрахунками Фонду Співдружності (Commonwealth Fund), лише у США з грудня 2020 по листопад 2022 року вакцинація нібито запобігла 3,2 мільйона смертей і 18 мільйонам госпіталізацій. В іншому дослідженні, опублікованому в Lancet Respiratory Medicine, зазначалося, що в Європі з грудня 2020 по березень 2023 року було врятовано 1,6 мільйона життів серед осіб віком від 25 років.

У коментарі до публікації Моніка Ганді з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско наголосила, що нове дослідження демонструє чіткий віковий розрив у користі від вакцинації. Вона зазначила, що США могли б обрати більш вибіркову та “збалансовану” стратегію реагування на пандемію, зробивши акцент на захисті вразливих груп і зменшивши обмеження для решти населення.

Водночас автори дослідження підкреслюють, що оцінюючи користь вакцинації для молоді, варто враховувати не лише рівень смертності, а й інші позитивні ефекти — скорочення тривалості захворювання, полегшення симптомів та запобігання ускладненням.

Колишній головний лікар Національного центру трансляційних наук США Джош Фессел зауважив, що ця робота є вагомим внеском у дискусію щодо оптимальних стратегій вакцинації. Водночас він підкреслив, що не варто трактувати її як відповідь на питання, “що слід було робити” на різних етапах пандемії, оскільки автори не ставили собі за мету моделювати такі сценарії.

Попри існуючі суперечки навколо побічних ефектів, дослідники вказують, що смертність, пов’язана з відомими серйозними ускладненнями після вакцинації, у десятки разів менша, ніж загальний позитивний ефект від щеплень.

У дослідженні також зазначається, що джерела даних мали певні обмеження: основна частина інформації надходила з країн із високим рівнем доходу, а в Китаї та Індії показники поширення хвороби та ефективності вакцин залишаються недостатньо визначеними.

Крім того, під час розрахунків враховувалися різні типи вакцин, кількість доз, підходи до вакцинації, а також зниження ефективності з часом — усе це, за словами авторів, може впливати на точність результатів і створювати ризик аналітичного викривлення.