Ізраїльські науковці створили у лабораторії штучну шкіру, яку планують застосовувати для лікування пацієнтів з опіками. Вона має більшу еластичність порівняно з іншими видами штучної шкіри та сприяє значно швидшому загоєнню ран. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Advanced Functional Materials.
“Хірургічне втручання часто є необхідним у разі опіків другого ступеня та вище для відновлення шкіри, запобігання інфекціям і порятунку життя. Наразі “золотим” стандартом лікування вважається “аутологічна пересадка шкіри”, коли здорову шкіру беруть з іншої частини тіла пацієнта і переносять на місце опіку”, — пояснює професор Лігі Адлер-Абрамович.
За його словами, такий метод має серйозні обмеження, адже потребує пошкодження здорових тканин для лікування ураженої ділянки, а у випадку значного ураження шкіри нерідко немає звідки брати здорові ділянки.
У медичному центрі Шиба розпочали пошук альтернативних рішень. Дослідники розробили “культивований епідермальний аутотрансплантат”, який вирощують у лабораторних умовах з клітин самого пацієнта. Перевагою методу є те, що для створення штучної шкіри необхідна незначна кількість донорських клітин.
“Ми спроєктували нанофіберний каркас із полімеру PCL та поєднали його з біоактивним пептидом — короткою послідовністю амінокислот, яка стимулює ріст і розмноження клітин. Далі ми “засіяли” цей каркас клітинами шкіри, отриманими з біопсії пацієнта. Вражаюче, що клітини самостійно впорядковувалися імітуючи структуру справжньої людської шкіри”, — заявила дослідниця Дана Коен-Герассі.
Інша дослідниця, Марина Бен-Шонан, наголошує, що трансплантат забезпечує пришвидшене загоєння опіків:
“Наш трансплантат унікальний тим, що він є міцним, гнучким і простим у використанні. Імплантація дала вражаючі результати. У стандартному лікуванні закриття половини опікової рани триває вісім днів, у нашому випадку — лише чотири. Крім того, ми спостерігали ріст важливих шкірних структур, таких як волосяні фолікули”.
Водночас метод має певні недоліки. Зокрема, для перекриття великих уражених ділянок потрібно багато трансплантатів. Наприклад, щоб покрити одну руку чи ногу, необхідно до 30 трансплантатів. Надалі дослідники планують провести додаткові випробування, щоб визначити найефективніші способи застосування нової технології.
