Апарат “Нові горизонти” зафіксував на поверхні Плутона шпилі з метанового льоду, кожен близько 300 метрів заввишки. Вони розташовані на відстані до 7 кілометрів один від одного і формують майже паралельні ряди. Ці структури були виявлені в гірських регіонах поблизу екватора Плутона, на схід від області Томбо, що нагадує формою серце, повідомляє Live Science.
Масивні утворення з метанового льоду, завбільшки з хмарочос, можуть покривати близько 60% екваторіальної зони Плутона — більше, ніж раніше припускали вчені. Висновки базуються на аналізі даних, зібраних космічним апаратом “Нові горизонти”, який досліджував Плутон у 2015 році.
На думку вчених, ці льодові шпилі є значно більшими аналогами земних утворень пенітентес, які складаються з водяного льоду, формуються у високогірних районах і досягають до 3 метрів у висоту. За словами дослідників, шпилі з метанового льоду були помічені лише на тій частині Плутона, яка була звернена до зонда, проте наявні непрямі ознаки свідчать, що подібні структури можуть охоплювати й інші ділянки екватора, недоступні для прямого спостереження.
Щоб виявити ці утворення, науковці використовували непрямі візуальні підказки — зокрема рельєфні особливості, як-от схили чи гребені. В умовах однакового освітлення, поверхні з більшими нерівностями здаються темнішими, оскільки створюють більше тіней. Це означає, що навіть якщо самі шпилі не видно напряму, вони мають помітний ефект затемнення поверхні.
Астрономи проаналізували зображення Плутона, де світло падало під різними кутами, і дослідили, як змінювалася яскравість його поверхні. Увага була зосереджена як на зонах, видимих для зонда, так і на ділянках, які він не зміг зафіксувати напряму. Моделювання дозволило оцінити вплив рельєфу на світловідбивання. У результаті з’ясувалося, що зворотний бік Плутона, насичений метаном, демонструє більшу нерівність рельєфу, ніж видимий бік.
Отже, дослідження вказує на те, що льодові шпилі простягаються через смугу, яка охоплює до 60% екваторіальної зони карликової планети. Більшість цих утворень зосереджена на зворотній півкулі, хоча наразі неясно, чи формують вони суцільну структуру, чи розташовані фрагментарно.
