Парламент ухвалив законопроєкт №13273 “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”. Документ визначає основні принципи збереження національної пам’яті, регламентує діяльність Українського інституту національної пам’яті та встановлює нові правила щодо назв, місць пам’яті й символіки у публічному просторі. Про це повідомив нардеп Володимир В’ятрович.
Закон містить визначення понять політики пам’яті, місць пам’яті, рашизму та злочинів проти Українського народу. Український інститут національної пам’яті отримує статус центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування й реалізацію державної політики у цій сфері. Також уряд має ухвалити Державну стратегію відновлення та збереження національної пам’яті.
Документ передбачає впровадження політики пам’яті у роботу закладів освіти, музеїв та органів влади. До ключових напрямів належать: захист державної мови, охорона культурної спадщини, приведення місць пам’яті Другої світової війни у відповідність до законів про декомунізацію та деколонізацію.
Закон встановлює, що інформація про померлих на могилах і місцях почесного поховання не є конфіденційною. Якщо заклади чи вулиці не були перейменовані відповідно до закону, зміну їхніх назв здійснює засновник або уповноважений орган. Нові назви вулиць і площ не можна змінювати протягом десяти років. Назви територіальних громад мають відповідати назвам їхніх адміністративних центрів.
Відновлюється “антисаботажний механізм”: місцеві ради мають пів року, щоб усунути символи російської імперської політики. Якщо цього не зроблено, відповідальність переходить до голів громад, а потім — до обласних адміністрацій.
Крім того, Україна визнає державними нагородами відзнаки, які були запроваджені УНР і УГВР та якими до 1991 року відзначали борців за незалежність. Український інститут національної пам’яті зобов’язаний публікувати й оновлювати на своєму сайті перелік осіб і подій, що містять або не містять символіку російської імперської політики.
