Віктор Орбан заявив, що Угорщина не має наміру жертвувати власними національними інтересами заради допомоги українцям
Поступова зміна ставлення до українських біженців у Європі вже давно помітна на рівні національних рішень і публічних заяв. Якщо в перші роки після повномасштабного вторгнення Росії країни ЄС демонстрували широку солідарність і запускали екстрені програми захисту та інтеграції, то тепер дедалі частіше ухвалюються рішення, які обмежують доступ до допомоги, змінюють умови проживання або запроваджують додаткові вимоги. Політики заговорили про баланс між внутрішніми інтересами та міжнародною підтримкою, про вичерпність ресурсів і необхідність «більшої відповідальності» самих біженців.
Однією з країн, де це особливо відчутно, стала Угорщина. 6 серпня 2025 року прем’єр-міністр Віктор Орбан оприлюднив публічну заяву щодо гуманітарної допомоги українцям. Він нагадав, що після початку війни його держава надала допомогу тисячам українців, які цього потребували, і продовжує підтримку дотепер. Водночас Орбан підкреслив, що така допомога не має суперечити національним інтересам Угорщини. За його словами, “відповідальність чітка: допомагати, але ніколи не жертвувати інтересами угорців”. Він наголосив, що саме такий підхід має залишатися основою політики уряду у сфері надання допомоги.
Глава уряду також заявив, що в Угорщині досі перебувають десятки тисяч громадян України. При цьому він зазначив, що Угорщина є єдиною країною, яка надала українським біженцям можливість отримувати від держави стільки ж допомоги, скільки і угорські громадяни. Втім, ця рівність у доступі до допомоги, за словами Орбана, передбачає певні обов’язки.
Прем’єр підкреслив, що “немає нічого безоплатного”, і навів приклад системи допомоги по безробіттю. Зокрема, угорський громадянин має право на таку допомогу протягом трьох місяців, після чого зобов’язаний долучитися до громадських робіт. Орбан заявив, що ті самі умови мають застосовуватися і до українських біженців: “ми віддамо вам половину своєї сорочки, але, можливо, не всю”. Таким чином, у своїй публічній риториці він чітко окреслив новий підхід — допомога можлива лише за умови участі в трудових або суспільно корисних програмах.
Нагадаємо, згідно з даними Євростату, наразі в Угорщині перебуває близько 40 тисяч українців, які користуються статусом тимчасового захисту. Раніше влада Угорщини вже змінювала правила щодо проживання, допомоги та соціальної підтримки, а також посилила вимоги до отримання статусу та доступу до житла. Заява Орбана є черговим сигналом про те, що підхід до українських біженців у країні трансформується з гуманітарного у прагматичний.
Це не перша резонансна заява Орбана, яка стосується українського питання. 19 липня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини виступив з погрозою голосувати проти нового бюджету Європейського Союзу на 2028–2034 роки. Причиною такого кроку, за його словами, стало передбачення в бюджеті фінансування для України в розмірі 100 мільярдів євро. Він висловив думку, що це рішення нібито шкодить Угорщині, зокрема — її фермерам, і сприяє “переміщенню грошей угорських платників податків в інтересах іншої держави”.
Орбан також заявив, що не погодиться на такий бюджет, який робить Угорщину “вразливою до шантажу”, хоча не уточнив, з чийого боку саме, за його оцінкою, надходить цей тиск. У своїй риториці він пов’язав позицію щодо бюджету ЄС із політикою Брюсселя у сфері війни, міграції та гендерної рівності. Як підсумок, він заявив, що Угорщина “ніколи” не підкориться такій політиці і буде голосувати проти.
Таким чином, заява щодо українських біженців є частиною ширшої політичної лінії уряду Угорщини, яка передбачає демонстративне дистанціювання від рішень Європейського Союзу, критику допомоги Україні та посилення акценту на внутрішніх інтересах. Це створює додаткові виклики для українських громадян, які перебувають в Угорщині або планують виїзд до цієї країни. Умови перебування змінюються, підтримка скорочується, і дедалі більше зобов’язань покладається на самих біженців, незалежно від їхнього стану, життєвих обставин чи можливості швидко адаптуватися.
