За час повномасштабного вторгнення кількість боржників через несплату аліментів зросла на 23 тисячі

Станом на середину липня 2025 року у Єдиному реєстрі боржників (ЄРБ) зафіксовано 187 116 виконавчих проваджень, відкритих у зв’язку з несплатою аліментів. У порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення це означає приріст на 23 246 проваджень — або 14%. Дані реєстру динамічні: у ньому постійно з’являються нові записи, тоді як частина боргів закривається. Відтак наведена цифра стосується саме чистого приросту — тобто кількості додаткових проваджень, відкритих протягом понад трьох років війни, а не загальної кількості боржників.

Згідно з наявною статистикою, абсолютною більшістю осіб, щодо яких відкрито виконавчі провадження про несплату аліментів, є чоловіки. Вони становлять 91% усіх фігурантів таких справ. Жінки фігурують у 9% випадків. Втім, найбільшу кількість одночасно відкритих проваджень має жінка з Київської області — проти неї зафіксовано одразу вісім справ, що наразі є рекордом для всієї країни.

Якщо розглядати ситуацію за віковими категоріями, то понад 85% проваджень припадає на боржників у віці від 25 до 45 років. Молодші за 25 — це 7,6% проваджень (14 312 справ), а старші за 45 років — 6,6% (12 382 справи).

Найбільша кількість виконавчих проваджень щодо аліментної заборгованості наразі зареєстрована в Дніпропетровській області — 26 268 справ. Далі йдуть Одеська область із 13 516 справами, Харківська — 13 011, Донецька — 11 680 і Київська область — 11 050.

Особливо різке зростання фіксується в окремих регіонах у порівнянні з довоєнним періодом. Так, у Харківській області кількість проваджень за несплату аліментів збільшилася у 5,4 раза — з приблизно 2 400 до понад 13 000. На Чернігівщині аналогічний приріст становить 2,2 раза: з 2 198 до 4 747 проваджень. У Херсонській області, навпаки, спостерігається суттєве зменшення: зафіксоване шестикратне скорочення кількості справ — з 11 139 до 1 727.

Загалом, починаючи з лютого 2022 року, зростання кількості аліментних проваджень зафіксовано у 19 регіонах України. Водночас у шести областях навпаки — кількість таких справ скоротилася. Ці зміни можуть бути пов’язані як зі змінами в демографічній ситуації, так і з тимчасовою або постійною міграцією населення, а також з фактичними умовами роботи органів примусового виконання в умовах війни.