“Зауважень не надходило”: у МОН відповіли на петицію щодо скасування нової системи оцінювання учнів

Освіта в Україні зазнала серйозних змін під впливом війни, що суттєво позначилося на якості навчання дітей. Тимчасові переміщення, дистанційне навчання, нестача підручників і психологічні виклики зробили процес отримання знань складнішим, ніж будь-коли. Однак замість того, щоб створювати комфортніші умови для вчителів і школярів, Міністерство освіти і науки України (МОН) вводить нові реформи, які обурюють вчителів і батьків.

Найбільш резонансним стало ухвалення нової системи оцінювання результатів навчання для учнів 5-9 класів, яка вперше з 2011 року переглядає підходи до оцінки знань. Вчителі та батьки жорстко критикують нові правила, оскільки вони не лише не сприяють покращенню освіти, а й ускладнюють роботу педагогів через надмірне бюрократичне навантаження. В результаті вчителі ініціювали петицію про скасування реформи, яка швидко набрала необхідні 25 тисяч підписів і змусила уряд офіційно відреагувати. На петицію МОН надало відповідь.

Нові рекомендації щодо оцінювання учнів

У серпні 2024 року МОН затвердило нові рекомендації щодо оцінювання учнів, які змінили саму логіку виставлення балів. Замість традиційної перевірки конкретних завдань і знань, тепер оцінювати мають групи результатів навчання, що включають знання, навички, ставлення та цінності.

Нові рекомендації щодо оцінювання, затверджені Міністерством освіти і науки 2 серпня 2024 року, стали першими оновленнями з 2011 року. Відповідно до роз’яснень МОН, вчителі тепер оцінюватимуть не окремі завдання, а групи навчальних результатів, які охоплюють знання, навички, ставлення та цінності.

Раніше, згідно з критеріями 2011 року, основний акцент був зроблений на відтворенні знань. Якщо учень демонстрував певний рівень засвоєного матеріалу, це могло вважатися високим досягненням. Однак новий підхід, що базується на концепції “Нової української школи” та Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого у 2020 році, враховує не лише знання, а й уміння, цінності та ставлення. Це означає, що оцінювання буде більш комплексним, а під час виконання одного завдання учитель може оцінювати кілька навичок одночасно.

Нові критерії передбачають використання різних типів завдань, які відповідають рівням складності за таксономією Блума. На початковому етапі учні мають розпізнавати, пригадувати й відтворювати інформацію. Далі завдання ускладнюються: передбачають виділення важливих деталей, переказ своїми словами, аналіз та узагальнення.

Кожен рівень 12-бальної шкали оцінювання визначений з урахуванням наскрізних умінь, серед яких читання з розумінням, здатність висловлювати власну думку в усній і письмовій формах, критичне та системне мислення, вміння логічно обґрунтовувати свою позицію. Крім того, робота з інформацією стала невід’ємною частиною кожної освітньої галузі. Учні навчатимуться аналізувати й використовувати текстову, візуальну та іншу інформацію не лише на уроках мови, а й під час вивчення математики чи мистецтва.

Нова система оцінювання враховує таксономію Блума, де завдання поступово ускладнюються: від простого пригадування фактів до глибшого аналізу та синтезу знань. Водночас оцінювання базуються на наскрізних уміннях, таких як:

• читання з розумінням;
• вміння висловлювати власну думку усно і письмово;
• критичне й системне мислення;
• здатність логічно обґрунтувати свою позицію.

Ці зміни виглядають сучасно та прогресивно, однак їхня практична реалізація викликала шквал критики з боку вчителів та батьків.

Петиція вчителів та батьків

Освітяни і батьки написали петицію, яка опублікована на сайті уряду. В ній наголошується, що нова система оцінювання створює додаткове бюрократичне навантаження, яке ускладнює викладання. Вчителі змушені не просто оцінювати знання, а складати складніші звіти, деталізувати оцінки за різними критеріями та виписувати довідкові пояснення.

Автори петиції, що набрала 25 тисяч голосів, вимагають скасування змін, оскільки вони:

• ускладнюють роботу вчителів, змушуючи їх витрачати більше часу на оформлення документації, а не на викладання;
• не сприяють реальному покращенню знань учнів, адже формальний аналіз навичок не завжди відображає фактичний рівень знань;
• не відповідають реаліям навчального процесу, особливо в умовах війни, коли багато дітей вчаться дистанційно або в нестабільних умовах.

Замість того щоб адаптувати освітню систему до складних умов, МОН, за словами вчителів, навпаки ускладнює їхню роботу, що негативно позначається як на якості викладання, так і на навчальних досягненнях школярів.

Як відреагувало МОН

Міністерство освіти і науки надало відповідь на петицію, зазначивши, що система оцінювання ще перебуває в процесі апробації. Відомство стверджує, що протягом 2023-2024 навчального року нові підходи випробовували у 145 школах, і під час цього тестування “зауважень щодо збільшення бюрократичного навантаження не надходило”.

“Під час проведення апробації вчителі відзначали, що запропоновані процедури і критерії оцінювання створюють передумови для індивідуалізації навчання та надають змогу якісно спланувати індивідуальну роботу з учнями.

Зауважень від педагогів щодо додаткового бюрократичного навантаження у зв’язку із запровадженням нових підходів до оцінювання знань не надходило”, – йдеться в тексті відповіді на петицію.

У МОН вважають, що реформа дозволяє краще індивідуалізувати підхід до навчання, адже оцінка базується на реальних уміннях учня, а не просто на здатності відтворювати завчені знання. Попри це, міністерство пообіцяло розробити додаткові роз’яснення для вчителів, щоб зробити процес оцінювання простішим.

Проте така відповідь не задовольнила багатьох педагогів, які вважають, що реальні виклики, з якими вони стикаються в класах, недостатньо враховані під час розробки реформи.

Реформа допоможе чи ускладнить освітній процес

На перший погляд, компетентнісний підхід до оцінювання виглядає сучасним та прогресивним. Він має на меті допомогти учням не просто заучувати факти, а застосовувати знання на практиці, критично мислити та будувати власну позицію.

Однак на практиці реформа викликає багато питань:

• Чи готові вчителі до нових вимог, якщо вони не отримали достатньо методичних пояснень?
• Як оцінювати “цінності” та “ставлення”, якщо це суб’єктивні поняття?
• Чи не перетвориться оцінювання на додатковий тягар, що ускладнюватиме навчання, а не покращуватиме його?

Освітяни наголошують: реформа може бути корисною лише тоді, коли її запроваджуватимуть поступово, з чіткими поясненнями, спрощеною документацією та можливістю адаптації до реалій воєнного часу.

Зараз реформа оцінювання більше схожа на експеримент, у якому педагоги виступають у ролі тестувальників, а школярі – піддослідних. І якщо МОН не змінить свого підходу, негативна реакція освітян може лише посилитися, а якість навчального процесу – навпаки, погіршитися.