Ще кілька років тому важко було уявити, що ринок сільськогосподарської землі в Україні наблизиться до позначки у 50 млрд грн. Після десятиліть мораторію навколо продажу паїв точилися гострі суперечки, лунали прогнози про масовий розпродаж чорноземів і стрімке падіння цін. Натомість реальність виявилася зовсім іншою: за понад 4 роки роботи ринку українці уклали 501 619 угод купівлі-продажу землі на загальну суму 49,7 млрд грн.
За цими цифрами стоять не лише фінансові операції, а й масштабна зміна ставлення до землі як до активу. Якщо на старті ринку власники паїв часто не поспішали продавати свої ділянки через невизначеність із цінами, то сьогодні ситуація кардинально змінилася. Вартість гектара зростає настільки швидко, що для багатьох власників земля перетворилася на ресурс, який із кожним роком стає дорожчим.
Показовим є те, що за весь час функціонування ринку нових власників отримали майже 977,2 тисячі га сільськогосподарських земель. Для розуміння масштабу — це площа, яка перевищує територію деяких європейських регіонів. Попри війну, економічну нестабільність та безпекові ризики, інтерес до купівлі землі не зник, а навпаки продовжив посилюватися.
Попри повномасштабну війну, економічну нестабільність та численні ризики для аграрного сектору, ринок не лише вистояв, а й продемонстрував стрімке зростання. Якщо у 2021 році середня ціна гектара становила 36 445 грн, то у 2026 році вона вже досягла 75 138 грн. Таким чином лише за кілька років вартість української землі зросла більш ніж удвічі.
Особливо показовими стали результати останніх двох років, коли зростання цін почало випереджати темпи збільшення кількості угод. У 2024 році середня вартість гектара становила 47 251 грн, через рік вона піднялася до 61 835 грн, а вже у 2026 році досягла 75 138 грн. За такий короткий проміжок часу гектар додав майже 28 тис. грн, що стало одним із найшвидших темпів подорожчання за всю історію роботи ринку.
На тлі зростання вартості землі рекордним за активністю став 2025 рік, коли було укладено 131 387 договорів купівлі-продажу, що на 13% перевищило показник 2024 року. Ще більш вражаючою виглядає фінансова складова: якщо у 2024 році загальна сума угод становила 12,5 млрд грн, то вже через рік вона сягнула 18 млрд грн. Зростання одразу на 43% показало, наскільки швидко змінюється оцінка землі на ринку.
Динаміка проданих площ також демонструє, наскільки сильно ринок змінився після стартових років роботи. Якщо у 2021 році було продано 95 777 га, то у 2023 році цей показник зріс до 191 391 га, у 2024 році — до 265 582 га, а у 2025 році перевищив 291 139 га. Навіть воєнні виклики не змогли зупинити поступове розширення земельного обігу.
Втім, початок 2026 року приніс цікаву тенденцію, яка може свідчити про новий етап розвитку ринку. Поки ціни продовжують оновлювати рекорди, кількість угод почала скорочуватися. За перші 4 місяці року українці уклали 39 797 договорів на суму 6,17 млрд грн, що на 5% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Ще цікавіше виглядає ситуація з площею проданих земель — січень-квітень 2025 року було реалізовано 92,9 тисячі га, тоді як цього року лише 82,1 тисячі га. Власники дедалі частіше не поспішають продавати ділянки, розраховуючи на подальше зростання вартості, а покупці значно уважніше обирають активи для інвестування.
Показовим став і січень 2026 року, який поки залишається найдорожчим місяцем від початку року. Саме тоді середня ціна гектара досягла 95,7 тисячі грн — показника, який ще кілька років тому здавався майже фантастичним. Водночас найбільшу активність учасники ринку продемонстрували у березні, коли було укладено 12 276 угод.
Найяскравіше різницю між регіонами демонструє карта середніх цін: на Івано-Франківщині гектар сільськогосподарської землі зараз коштує 179,6 тисячі грн, а на Київщині — 178,2 тисячі грн. Фактично в цих областях земля вже наблизилася до позначки 180 тисяч грн за гектар. До групи найдорожчих регіонів також увійшли Львівщина із середньою ціною 153,4 тисячі грн за гектар, Тернопільщина зі 120 тисячами грн та Вінниччина, де гектар коштує 93,4 тисячі грн. Західні області поступово перетворюються на території з найбільшою капіталізацією земельних активів, де попит стабільно перевищує пропозицію.
Водночас зовсім інша ситуація склалася у прифронтових та південних регіонах. Через безпекові ризики, мінну небезпеку та складну економічну ситуацію середня вартість гектара на Донеччині становить лише 30,7 тисячі грн. На Херсонщині цей показник дорівнює 38,5 тисячі грн, а на Миколаївщині — 44,1 тисячі грн. До областей із найнижчими цінами також потрапили Дніпропетровщина з показником 46,5 тисячі грн та Одещина — 47,8 тисячі грн за гектар.
Таким чином, різниця між найдорожчою та найдешевшою областями країни вже перевищує 148 тисяч грн на одному гектарі. Такий розрив став одним із найбільших за весь період існування земельного ринку і яскраво демонструє вплив безпекового фактору на вартість активів.
Хоча найвищі ціни фіксуються переважно на заході країни, найбільша кількість угод укладається зовсім в інших регіонах. Лідером за активністю від початку року стала Вінницька область, де оформлено 3 416 договорів. Слідом розташувалися Чернігівщина з 3 279 угодами, Сумщина з 3 261, Полтавщина з 2 963 та Хмельниччина з 2 905 угодами.
За понад 4 роки роботи земельного ринку Україна пройшла шлях від політичних дискусій до реальних економічних результатів. Майже 50 млрд грн обороту, понад пів мільйона угод і майже 1 млн га проданих земель свідчать про те, що український гектар дедалі більше сприймається не лише як засіб виробництва, а як актив, здатний зберігати й примножувати капітал. Саме тому головною інтригою найближчих років стає вже не доля самого ринку, а те, наскільки швидко середня вартість землі в Україні наблизиться до нових цінових рубежів.
