У розпал війни уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №13439 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, яким пропонує безпрецедентно збільшити видатки майже на 449,8 мільярда гривень. Це більше, ніж витрати всього державного бюджету 2015 року. Основна частина — понад 412 мільярдів — буде спрямована на сектор безпеки й оборони, однак деталі цього перерозподілу змушують уважно придивитися до пріоритетів, закладених у документі.
Найбільше — 310,8 мільярда гривень — отримає Міністерство оборони. Ще понад 84 мільярди заплановано для Міністерства внутрішніх справ. Але розподіл коштів не обмежується виключно прямими військовими потребами. У списку нових отримувачів бюджетного фінансування опинилися й зовсім неочікувані установи, наприклад, Міністерство молоді та спорту — 242,7 мільйона гривень, Міністерство цифрової трансформації — понад 6,2 мільярда, Міністерство освіти — 6 мільярдів, Державне управління справами — 37,4 мільйона, а також навіть Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини — 26,2 мільйона гривень.
Крім того, передбачено додаткове фінансування також для Служби безпеки України — 1,5 мільярда, Міністерства соціальної політики — 204 мільйони, Державної податкової — 182 мільйони, Управління державної охорони — 505 мільйонів, Нацагентства з розшуку активів — 100 мільйонів, Міністерства охорони здоров’я — понад 3 мільярди. Державне бюро розслідувань отримає ще 60 мільйонів, Міністерство закордонних справ — 8 мільйонів. Передбачено навіть фінансування для двох спеціалізованих адміністративних судів — по 880 тисяч гривень кожному.
Окремою позицією у бюджетних змінах виступає збільшення Резервного фонду Кабінету Міністрів — майже на 19 мільйонів гривень. У чинному бюджеті на цей фонд уже було закладено 29,6 мільярда, з яких левова частка витрачена до літа — значною мірою на піарні ініціативи, як-от президентські програми «Зимова підтримка» та «Національний кешбек».
У пояснювальній записці до законопроєкту уряд зазначає, що має намір покрити витрати через збільшення доходів на 147,5 мільярда гривень та залучення нових боргових запозичень на 250 мільярдів. При цьому загальний обсяг дефіциту бюджету зросте ще на 3%, а межа державного боргу — майже на 185 мільярдів. Ці показники планується балансувати за рахунок зовнішніх кредитів, включно з позиками від міжнародних організацій і держав, а також потенційними надходженнями від заморожених російських активів.
Особливо показовою є ще одна пропозиція уряду — тимчасово зупинити виплати за кредитом Державної продовольчо-зернової корпорації, взятим у 2012 році у китайського Експортно-імпортного банку. Термін погашення кредиту — 2030 рік, однак уряд визнає, що без нових домовленостей ці виплати зараз є непідйомними.
На цьому тлі уряд також хоче переглянути правила розподілу податку на доходи військовослужбовців, поліцейських і командного складу. Відповідно до рішення Ради від листопада 2023 року, 45% так званого військового ПДФО йшло на закупівлю дронів через Держспецзв’язку, ще 45% — на озброєння через Мінстратегпром, і 10% — безпосередньо до військових частин. Тепер Кабмін хоче передати перші 45% не Держспецзв’язку, а напряму Міністерству оборони. Фактично — це централізація закупівель, яка прибирає одного з проміжних розпорядників і посилює монопольне становище Міноборони в закупівельних процесах.
