1 серпня в Україні відзначається День інкасатора, в світі – День всесвітньої павутини, Міжнародний день пива та Міжнародний день клоуна. Це день, коли історія з різних епох і частин світу нашаровується у несподіваних сюжетах: від генетичних досліджень до повстань і географічних відкриттів, від війни до науки, від колоніальних амбіцій до технологічних проривів.
День інкасатора в Україні
Це професійне свято працівників інкасаторської служби — людей, які щодня відповідають за перевезення готівки, цінних паперів, коштовностей, металів і фінансових документів. Хоча дата не має офіційного статусу на рівні державного святкового календаря, її щорічно відзначають у фінансових установах, зокрема в системах банків і спеціалізованих охоронних компаніях.
Робота інкасатора — це поєднання функцій водія, охоронця, касира і логіста. Від нього вимагається чітке знання банківських операцій, уміння поводитися з грошима, розуміння специфіки супроводу матеріальних цінностей, а також фізична і психологічна витривалість. Перевезення коштів передбачає не лише дотримання суворих інструкцій безпеки, а й готовність діяти у випадку нападу, технічної аварії чи нестандартної ситуації.
Цікаві факти
В Україні професійна інкасаторська служба почала формуватися у 1990-х роках, після створення Національного банку та перших комерційних банків. До цього функції перевезення готівки виконували здебільшого працівники міліції.
Інкасаторські машини — це спеціальні броньовані автомобілі з посиленою захищеністю кузова, вікон, дверей і додатковими засобами охорони, включно з відеоспостереженням, GPS-трекерами й кнопками тривоги.
В деяких країнах (наприклад, у США, Японії та Франції) інкасаторські служби мають право застосовувати зброю не лише для самозахисту, а й при порушенні протоколів безпеки, незалежно від загрози.
Найбільше зафіксоване пограбування інкасаторського транспорту в історії сталося у Великобританії у 2006 році — тоді викрали понад 50 мільйонів фунтів стерлінгів. В Україні такі інциденти трапляються рідко завдяки стандартизованим маршрутам і суворим заходам безпеки.
Згідно з нормами НБУ, всі інкасатори проходять обов’язкову перевірку фізичної підготовки, психоемоційного стану, навичок стрільби та знань щодо банківського обігу.
Професія інкасатора залишається однією з найризикованіших у цивільному секторі, але водночас однією з найменш публічних.
День всесвітньої павутини
Цей день є нагадуванням про запуск першої публічної вебсторінки у 1991 році — момент, коли інформація стала доступною всьому світу через простий інтерфейс браузера. Не йдеться про загальну історію Інтернету, а саме про Всесвітню павутину — сервіс, який з’єднав документи, посилання й сайти у візуальну й інтерактивну структуру.
У 1989 році британський інженер Тім Бернерс-Лі, працюючи у CERN (Європейській організації ядерних досліджень), запропонував спосіб об’єднання наукових документів через гіпертекстові посилання. Після технічного доопрацювання, до якого долучився бельгійський спеціаліст Роберт Кайяо, у 1990–1991 роках з’явилися: протокол HTTP, мова розмітки HTML, перший браузер і перший вебсервер. Саме тоді народилася архітектура того, що сьогодні називають вебом.
Спершу ця технологія мала обмежене коло користувачів, її створили для полегшення обміну даними між фізиками. Проте у серпні 1991 року CERN відкрив доступ до вебсервера для всіх. Веб миттєво поширився, бо дозволяв працювати з інформацією у простій формі — без технічної підготовки.
Всесвітня павутина стала тим шаром, який зробив Інтернет зручним і візуальним. Вона об’єднала текст, зображення, звук, відео та інтерактивність. Якщо Інтернет — це інфраструктура, то веб — це вікно, крізь яке користувач бачить і використовує ці можливості. Веб радикально змінив доступ до знань, комунікацію, роботу, навчання й побут.
Цікаві факти
Веб на початку був лише текстовим: перші браузери, як-от WorldWideWeb (який згодом перейменували у Nexus), не підтримували зображення.
Першим зображенням у вебі було фото дівочого музичного гурту CERN Les Horribles Cernettes — завантажив сам Бернерс-Лі у 1992 році.
Першим доменом у .com став symbolics.com в 1985 році, але масове використання почалося після запуску вебу.
У 1994 році існувало менш як 3 тисячі сайтів. У 2025 — понад 2 мільярди.
Компанія CERN передала технологію вебу у вільне користування у 1993 році, без ліцензій і патентів, чим забезпечила його стрімке поширення.
Перший браузер мав назву WorldWideWeb (згодом Nexus). Він працював тільки на комп’ютерах NeXT і підтримував лише текст.
У 1993 році компанія CERN передала технологію вебу у відкрите користування — без патентів, роялті та ліцензій. Це рішення дозволило вебу поширитись без юридичних бар’єрів і створило основу для глобальної експансії.
Бернерс-Лі спочатку не отримав премій та великої уваги, його розробка вважалася «технічною деталлю». Лише згодом він став символом доби цифрової відкритості, а в 2004 році був посвячений у лицарі.
У документації до першого вебсайту була фраза: «Цей проєкт розпочався нещодавно, тож не очікуйте досконалості». Вона досі зберігається в архіві CERN.
Міжнародний день пива
Це неофіційне, але популярне у світі свято, що виникло як спосіб віддати належне напою з тисячолітньою історією, ремеслу пивоваріння та культурі споживання пива. Дата була вибрана навмисне — наприкінці літа, коли споживання напою традиційно зростає, і в п’ятницю, аби поєднати символіку завершення робочого тижня з розслабленням.
Ініціатива святкування належить групі друзів із Каліфорнії, які у 2007 році вирішили організувати локальне пивне свято в місті Санта-Крус. Ідея швидко поширилася соціальними мережами, а вже через кілька років її підтримали паби й пивоварні в десятках країн. Сьогодні день пива не має офіційного міжнародного статусу, але відзначається в пивній індустрії на всіх континентах.
Це свято вшановує не лише напій як такий, а й працівників пивоварень, барменів, мікропивоварів, власників пабів, збирачів хмелю та всіх, хто має стосунок до виробництва й культури пива.
Цікаві факти
Пиво є найдавнішим алкогольним напоєм у світі. Найстаріший письмовий рецепт пива походить з шумерської цивілізації — йому понад 3900 років. Рецепт викарбувано на глиняній табличці у вигляді гімну богині пива Нінкасі.
У Стародавньому Єгипті робітникам, які будували піраміди, платили пивом. Їхній «пайок» становив до 4 літрів пива на день, і це було не розвага, а частина раціону — пиво тоді було поживним і менш небезпечним за воду з Нілу.
Піна утворюється завдяки білкам, ізоальфа-кислотам хмелю та вуглекислому газу. У якісного пива вона щільна, тримається кілька хвилин і не має великих бульбашок. У Чехії існує спеціальний стандарт, згідно з яким висота піни повинна бути не менш ніж 2 см.
У багатьох ресторанах Праги літр звичайної «десятки» (легкого пива) коштує менше, ніж пляшка питної води. Чехія — лідер за споживанням пива на душу населення, понад 140 літрів на рік.
Бельгія має понад 1500 видів пива. У 2016 році бельгійське пивоварне мистецтво внесли до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Бельгійці мають окремі келихи для кожного виду пива, і форма келиха вважається частиною смакового досвіду.
Колір пива не пов’язаний з його міцністю. Світле пиво може бути міцнішим за темне. Колір визначається ступенем прожарювання солоду. Наприклад, світле IPA може мати 7–8% алкоголю, а темний портер — лише 4–5%.
Надлишкова вага пов’язана не стільки з пивом, скільки з загальною калорійністю раціону. Пиво містить калорії — у середньому 150 ккал у 0,5 л, але так само — і хліб, і ковбаса, які часто з ним поєднують. Крім того, пиво стимулює апетит, що посилює споживання їжі.
У Німеччині існує пивний закон, чинний з 1516 року. Це «Райнгайцгебот» — «закон про чистоту пива». Він визначав, що пиво може містити лише воду, ячмінь і хміль (дріжджі додали пізніше, коли відкрили їхню роль). Закон був чинним понад 500 років, і досі впливає на репутацію німецьких пивоварів.
Дикий штам дріжджів Saccharomyces cerevisiae, який використовується для пива і хліба, сформувався шляхом природного відбору задовго до появи мікробіології. Вчені вважають, що людина тисячоліттями несвідомо культивувала ефективні штами дріжджів, зберігаючи осад у пивних чанах.
Пиво «The Strength of Armageddon» від британської компанії Brewmeister містить близько 67,5% алкоголю, більше, ніж деякі міцні спиртні напої. Це досягається шляхом заморожування й відділення води від алкоголю, а не звичайною ферментацією.
У середньовіччі пиво вважали безпечнішою альтернативою воді. Оскільки джерела води часто були забруднені, пиво (особливо «small beer», тобто слабке пиво) вживали і діти, і черниці. Варіння з кип’ятінням робило пиво стерильним — на відміну від сирої води.
У стародавній Норвегії пиво було обов’язковим для Різдва. Згідно з законами 10 століття, фермери мали варити пиво на честь Ісуса і Діви Марії. Хто цього не робив — ризикував не лише штрафом, а й втратою ферми. Пивоваріння вважалося священним обов’язком.
У багатьох культурах пивоваріння було домашнім ремеслом, яке традиційно виконували жінки. У Месопотамії, Єгипті та навіть у середньовічній Європі — до індустріалізації пива — пиво варили переважно жінки. Багато хто вважає, що образ «відьми» (жінка з котлом, мітлою, капелюхом) — походить від пивоварок.
Під час епідемії холери в Лондоні у 1854 році англійський лікар Джон Сноу досліджував, чому працівники пивоварні Broad Street не захворіли. Виявилося: вони не пили воду з зараженого колодязя, а тільки пиво. Це допомогло йому довести, що холера передається через воду.
У Японії є пиво з виготовленим рисом, що пережив Чорнобиль. Пиво «Chernobyl» вариться з ячменю, вирощеного у відновленій зоні відчуження. Партію розробили для привернення уваги до екологічної регенерації та стійкості сільського господарства.
Станція McMurdo, найбільша дослідницька база в Антарктиді, має невелику домашню пивоварню для вчених і персоналу. Через сувору логістику пиво не імпортують, а варять на місці.
Міжнародний день клоуна
Історія цього дня пов’язана з американським артистом Джозефом Ґрімальді — першим професійним клоуном у сучасному розумінні цього слова. Саме його образ із білим обличчям, яскравим костюмом і комічною поведінкою став основою для подальших клоунських традицій у цирку, театрі та на телебаченні.
Свято виникло в США у XX столітті як ініціатива циркових організацій, що прагнули вшанувати працю клоунів, які вважаються символами радості, гротеску й емоційного розрядження. Офіційного визнання з боку міжнародних інституцій воно не має, але широко відзначається у професійному середовищі — серед артистів цирку, мімів, театралів і викладачів акторської майстерності.
Окрім пам’яті про Ґрімальді, день клоуна є способом нагадати, що комічне мистецтво має складну внутрішню конструкцію: за зовнішнім сміхом стоїть технічна досконалість, психологічна вразливість і високий ступінь емпатії до публіки.
Цікаві факти
Джозеф Ґрімальді не любив життя за лаштунками. Його син помер молодим, а сам він страждав на важкі депресії. Попри сценічну славу, його образ «веселого клоуна» супроводжувався приватною драмою. Перша біографія Ґрімальді була написана Чарльзом Діккенсом.
У Лондоні щороку відбувається меса пам’яті клоунів у церкві Всіх Святих. Артисти приходять у повному гримі та костюмах, що створює парадоксальне поєднання комічного і сакрального.
У багатьох країнах світу існують реєстри клоунських образів. Наприклад, у Великій Британії діє Clown Egg Register, де кожен клоун реєструє свій грим, розмальовуючи його на яйці. Це запобігає копіюванню унікального стилю.
Клоуни використовуються не лише в розвагах, а й у терапії. Так звана клонотерапія — це форма психологічної підтримки в лікарнях, зокрема в онкології, педіатрії та геріатрії. Її ефективність науково підтверджена для зменшення тривожності й болю.
У 1980–1990-х роках у масовій культурі з’явилося багато образів «злих» клоунів, зокрема в кіно й літературі. Це породило феномен coulrophobia — страху перед клоунами, який досі залишається об’єктом досліджень у психології.
У 2020-х роках образ клоуна зазнав чергової трансформації: з’явилися соціальні клоуни — артисти, які працюють із вразливими групами (біженцями, хворими, людьми з інвалідністю), використовуючи гумор як інструмент подолання травми.
Історичні події в цей день
1 рік — германське плем’я батавів під проводом Юлія Клавдія Цивіліса підняло повстання проти римського правління у провінції Нижня Німеччина. Конфлікт став одним із найзначніших виступів проти Риму у I столітті.
1492 — відбулася перша письмова згадка про Запорізьких козаків: під Тягинею вони взяли на абордаж османську галеру й визволили невільників. Подія стала причиною скарги хана Менглі I Герая великому князю литовському.
1498 — Христофор Колумб під час третьої експедиції вперше ступив на материкову частину Америки — півострів Парія (нині Венесуела). Вважаючи його островом, Колумб назвав його Isla Santa і проголосив володінням Іспанії.
1578 — англійський мореплавець Мартін Фробішер очолив одну з наймасштабніших арктичних експедицій епохи: 15 кораблів вирушили до берегів Канади з метою дослідження Північно-Західного проходу.
1774 — британський хімік Джозеф Прістлі вперше в історії виділив чистий кисень, нагріваючи оксид ртуті. Відкриття стало ключовим у розвитку природничих наук і медицини.
1798 — відбулася битва при Абукірі: флот Британії під командуванням Гораціо Нельсона завдав рішучої поразки флоту Франції, яким командував Франсуа Брюес. Перемога мала стратегічне значення для Середземноморського регіону.
1924 — у Буенос-Айресі (Аргентина) було засноване Українське товариство «Просвіта», яке стало важливим культурно-освітнім осередком української діаспори в Південній Америці.
1936 — у Берліні відбулося відкриття Олімпійських ігор. Церемонію особисто відкрив Адольф Гітлер, використовуючи захід для поширення нацистської ідеології через масову подію.
1944 — о 17:00 за варшавським часом розпочалося Варшавське повстання — спроба Армії Крайової звільнити столицю Польщі від нацистів до приходу радянських військ. Повстання тривало понад два місяці.
2002 — у Німеччині на лінії Cologne–Rhine/Main почав діяти високошвидкісний залізничний маршрут. Пасажирські електропоїзди розвивали швидкість до 300 км/год у щоденному русі.
2016 — компанія 23andMe, що спеціалізується на генетичному тестуванні, провела масштабне дослідження на основі даних понад 450 тисяч людей і вперше ідентифікувала 15 ділянок геному, пов’язаних із депресією. Це відкрило нові напрями для вивчення природи психічних розладів.
Промова Президента США Джорджа Буша-старшого: «Котлета по-київськи»
1 серпня 1991 року в Києві, у Верховній Раді Української РСР, Президент США Джордж Буш-старший виступив з промовою, в якій висловив підтримку досягнутим домовленостям між Михайлом Горбачовим і дев’ятьма республіками, включно з Україною, щодо створення м’якої федерації на заміну Радянському Союзу. Фактично це означало підтримку нового союзного договору.
Промова увійшла в історію під іронічною назвою «Котлета по-київськи» (за висловом газети The New York Times), насамперед через застереження президента американської держави до українців щодо «самогубного націоналізму». Зокрема, Буш заявив:
«Американці не підтримають тих, хто бореться за незалежність, щоб замінити далеку тиранію місцевим деспотизмом. Вони не допомагатимуть тим, хто проголошує самогубний націоналізм, що ґрунтується на національній ненависті».
Його виступ був зустрінутий оплесками стоячи з боку депутатського корпусу, проте викликав різке несприйняття серед національно орієнтованих сил в Україні.
Вже за 23 дні після цієї промови, 24 серпня 1991 року, Верховна Рада проголосила незалежність України. А ще через чотири місяці — 1 грудня 1991 року — був проведений всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян підтвердили цей вибір.
