10 березня відзначаються День Державного Гімну України, Міжнародний день жінок-суддів, Міжнародний день волинки, Міжнародний день дивовижності та День Співдружності націй. В цей день також відбулася низка пам’ятних подій, які залишили свій слід в історії.
День Державного Гімну України
Саме цього дня у 1865 році в місті Перемишль (нині Польща) вперше публічно прозвучала пісня «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького під час заходу, присвяченого пам’яті Тараса Шевченка.
Історія гімну починається у 1862 році, коли поет, етнограф і фольклорист Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Цей твір швидко набув популярності серед української інтелігенції та патріотично налаштованої молоді. У 1863 році вірш був опублікований у львівському журналі «Мета», де його побачив композитор і священник Михайло Вербицький. Натхненний патріотичним змістом, Вербицький створив музику до вірша, спочатку для гітари, а згодом адаптував її для хору.
Пісня швидко поширилася серед українців і стала символом національної ідентичності та прагнення до незалежності. У період Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) «Ще не вмерла Україна» виконувалася як національний гімн. Однак у радянські часи пісня була заборонена через її націоналістичний зміст, що суперечив комуністичній ідеології.
Після проголошення незалежності України музична редакція гімну була офіційно затверджена Верховною Радою 15 січня 1992 року. А 6 березня 2003 року парламент ухвалив Закон «Про Державний Гімн України», затвердивши текст першого куплету та приспіву пісні «Ще не вмерла Україна» як офіційний державний гімн.
Цікаві факти
Оригінальні рукописи тексту та музики гімну, написані авторами, зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.
Перший запис гімну «Ще не вмерла Україна» був здійснений у жовтні 1910 року в німецькому місті Кельн на фірмі «Gramophon» за участю видатного українського оперного співака Модеста Менцинського.
Пісня «Ще не вмерла Україна» була національним гімном під час існування УНР та ЗУНР.У Радянському Союзі її не затвердили як гімн Української РСР, оскільки текст суперечив комуністичній ідеології.
Автор слів гімну, Павло Чубинський, за свій патріотичний вірш був засланий до Архангельської губернії Російської імперії «за шкідливий вплив на розум простолюду».
Під час Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років гімн України об’єднував мільйони українців і став символом боротьби за свободу та незалежність.
Міжнародний день жінок-суддів
Цей день підкреслює важливість гендерної рівності в судових системах у всьому світі та вшановує внесок жінок-суддів у зміцнення верховенства права, захист прав людини та забезпечення справедливості.
Свято було ініційоване Міжнародною асоціацією жінок-суддів (IAWJ) у 2009 році з метою заохочення більшої кількості жінок до кар’єри в судовій системі та вирішення проблем, з якими вони стикаються.У 2021 році Генеральна Асамблея ООН офіційно проголосила 10 березня Міжнародним днем жінок-суддів, що стало важливим кроком у визнанні ролі жінок у правосудді та просуванні гендерної рівності.
Цікаві факти
У 2017 році жінки становили 40% суддів у всьому світі, що на 35% більше порівняно з 2008 роком.
У більшості європейських країн жінки складають більшість серед професійних суддів або магістратів; однак вони становлять лише 41% суддів у національних верховних судах і 25% голів судів.
Присутність жінок на суддівських посадах забезпечує, що судові системи відображають суспільства, яким вони служать, сприяючи справедливості та інклюзії.
Міжнародний день волинки
Це свято присвячене одному з найдавніших музичних інструментів — волинці, яка має багату історію та є важливою частиною культурної спадщини багатьох народів.
Волинка — це духовий музичний інструмент, що складається з мішка для повітря та кількох трубок, через які видувається звук. Інструмент відомий з давніх часів і був поширений у різних культурах, зокрема в Шотландії, Ірландії, Галісії, Болгарії та інших країнах. У Шотландії волинка стала національним символом і невід’ємною частиною культурних традицій.
У цей день волинкарі з усього світу проводять концерти, фестивалі та майстер-класи, демонструючи майстерність гри на волинці та популяризуючи цей унікальний інструмент. Також організовуються виставки, присвячені історії та різноманітності волинок у різних культурах.
Цікаві факти
Існує понад 130 різновидів волинок, кожна з яких має свої особливості та звучання.
Найраніший опис інструмента, схожого на волинку, датується 400 роком до нашої ери в Єгипті.
У Шотландії волинка використовується під час важливих подій, таких як весілля, похорони та військові церемонії, підкреслюючи її значення в культурному житті країни.
Волинка часто використовувалася у військових підрозділах як інструмент для підняття бойового духу та координації дій солдатів.
Волинка є традиційним інструментом не лише в Шотландії, але й в Ірландії, Болгарії, Іспанії (Галісія), Франції (Бретань) та багатьох інших країнах, де кожен регіон має свої унікальні варіанти інструмента.
Сьогодні волинка використовується не лише в традиційній музиці, але й інтегрується в сучасні музичні жанри, такі як рок і поп, демонструючи свою універсальність та адаптивність.
Міжнародний день дивовижності
Це неофіційне, але позитивне свято, яке закликає людей згадати про власну унікальність, визнати свої досягнення та цінувати дивовижні моменти життя. Ідея цього свята виникла у 2007 році, коли Кевін Лоулер і його стажер Фредді Манейро жартома вирішили відзначити «крутість» Лоулера. Згодом ідея поширилася через соціальні мережі, і дата 10 березня була обрана невипадково — це день народження Чака Норріса, відомого актора та майстра бойових мистецтв, який став символом сили та впевненості.
Міжнародний день дивовижності — це чудова нагода зупинитися у щоденній метушні, щоб пригадати, скільки чудес відбувається довкола нас. Це свято нагадує, що дивовижність проявляється в кожній людині, у кожному досягненні та навіть у звичайних речах. Визнати свою унікальність — це не про егоїзм, а про розуміння власної сили та потенціалу.
Цей день також закликає цінувати унікальні моменти життя та ділитися цими емоціями з іншими. Адже що більше ми помічаємо чудес навколо, то більше їх з’являється у нашому житті. І це — справжня магія Міжнародного дня дивовижності.
Цікаві факти
У світі є люди, які досягають неможливого. Наприклад, є люди, які відвідали всі країни світу, витративши на це роки життя, мільйони кілометрів подорожей і сотні авіаперельотів. Їхня наполегливість і жага до відкриттів надихають інших.
Є ті, хто змінив світ наукою, здобувши перші місця серед учених, відкривши нові елементи чи революційні явища, які змінили погляд на світ. Їхній інтелект і наполегливість стали основою для розвитку цілих галузей науки.
Серед дивовижних людей є й ті, хто долав життєві труднощі. Наприклад, великі композитори, які втрачали слух, але продовжували творити музику, що вражає світ навіть через століття. Або художники, які малювали шедеври, будучи глибоко замкненими у власному внутрішньому світі.
Деякі відомі люди мали дуже незвичайні звички. Наприклад, один відомий композитор щодня вручну відраховував точну кількість кавових зерен для своєї ідеальної чашки кави. Інший художник колекціонував перуки, маючи в колекції десятки різних екземплярів. Це не тільки цікаві факти, але й свідчення того, що індивідуальність завжди проявляється у дрібницях.
Є історії людей, які подолали серйозні психічні розлади, повернувшись до звичного життя і ставши прикладом для інших. Вони демонструють, наскільки сильним може бути людський дух.
День Співдружності націй
Це свято відзначається щорічно другого понеділка березня у 54 країнах-членах Співдружності націй. Воно символізує єдність, спільні цінності та співпрацю між державами, які колись входили до складу Британської імперії, а нині є незалежними суверенними країнами.
Співдружність націй — це міжнародна міжурядова організація, що об’єднує країни з різних континентів, які мають спільну історію та прагнуть досягати спільних цілей у розвитку демократії, прав людини та економічного прогресу. Правовий статус Співдружності було визначено Вестмінстерським статутом 1931 року. У 2012 році організація прийняла Хартію Співдружності, яка описує 16 головних цінностей і зобов’язань держав-учасниць, серед яких справедливість, права людини, демократія та соціальна рівність.
Населення країн, що входять до Співдружності, становить майже 2,5 мільярди осіб, що підкреслює її глобальний масштаб та вплив.Щорічно до Дня Співдружності націй держави-члени проводять конференції для підтримання зв’язку між собою та вирішення можливих конфліктів.
Цікаві факти
Співдружність об’єднує як великі та економічно розвинені країни, такі як Канада, Австралія та Індія, так і малі острівні держави, як-от Тувалу та Науру.
Кожні чотири роки проводяться Ігри Співдружності, де спортсмени з країн-учасниць змагаються в різних видах спорту, подібно до Олімпійських ігор.
Англійська є офіційною мовою Співдружності, що полегшує комунікацію та співпрацю між країнами з різними культурними та мовними традиціями.
Країни можуть вільно приєднуватися або виходити зі Співдружності. Наприклад, Зімбабве вийшло з організації у 2003 році, а Руанда приєдналася у 2009 році, хоча раніше не була частиною Британської імперії.
Країни Співдружності активно співпрацюють у сфері торгівлі та інвестицій, що сприяє економічному розвитку та зміцненню зв’язків між державами.
Історичні події в цей день
1535 – Іспанський єпископ Томас де Берланґа, прямуючи з Панами до Перу, через відхилення від курсу відкрив Галапагоські острови. Цей архіпелаг у Тихому океані згодом став відомим своєю унікальною флорою та фауною, що надихнула Чарльза Дарвіна на розробку теорії еволюції.
1801 – В Англії, Шотландії та Уельсі було проведено перший офіційний перепис населення. Це дозволило отримати точні дані про кількість мешканців та їхній соціальний стан, що стало важливим кроком для планування економічної та соціальної політики держави.
1830 – Гірські народи Дагестану та Чечні розпочали активну боротьбу за свою незалежність проти Російської імперії, прагнучи зберегти свою культуру, традиції та самоврядування.
1862 – У Сполучених Штатах Америки вперше були введені в обіг паперові гроші, що стало важливим етапом у розвитку фінансової системи країни та спростило грошовий обіг.
1876 – Винахідник Александер Грем Белл здійснив перший успішний телефонний дзвінок, сказавши своєму асистентові: «Містере Вотсон, ідіть сюди, ви мені потрібні». Ця подія стала початком нової ери в комунікаціях.
1878 – У женевській друкарні під керівництвом Михайла Драгоманова, Федора Вовка та Агапія Ляхоцького було випущено кишенькове видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Це видання сприяло популяризації творчості поета серед широкого загалу.
1893 – Територія сучасної Кот-д’Івуар офіційно стала колонією Франції, що вплинуло на її подальший політичний та соціально-економічний розвиток.
1905 – Одна з найбільших битв Російсько-японської війни завершилася поразкою Росії. Мукденська битва стала однією з наймасштабніших бойових операцій до Першої світової війни.
1906 – У Лондоні відкрили лінію Бакерлоо (Bakerloo) метрополітену, що покращило транспортне сполучення в місті та сприяло розвитку громадського транспорту.
1910 – Китай офіційно заборонив рабство, що стало важливим кроком у напрямку соціальних реформ та покращення прав людини в країні.
1910 – Французький авіатор Еміль Обрен здійснив перші успішні нічні польоти на моноплані «Блеріо», демонструючи можливості авіації в умовах обмеженої видимості.
1943 – Німецький фельдмаршал Ервін Роммель прибув у бункер під Вінницею, намагаючись переконати Адольфа Гітлера евакуювати німецькі війська з Північної Африки через складну військову ситуацію.
1943 – У Радянському Союзі розпочалися роботи зі створення ядерної зброї, що стало відповіддю на аналогічні проекти в інших країнах та призвело до ядерної гонки озброєнь.
1945 – Відбулося масоване бомбардування Токіо американською авіацією, яке стало найкривавішим авіанальотом в історії воєн, призвівши до загибелі близько 100 тисяч людей.
1959 – У Тибеті розпочалося повстання місцевого населення проти китайської влади. Тибетці виступили на захист свого духовного лідера Далай-лами та за збереження національної самобутності. Протистояння було жорстоко придушене, а Далай-лама змушений був втекти до Індії.
1975 – У Москві, під час хокейного матчу між збірними СРСР та Канади, сталася трагічна тиснява. Вболівальники, намагаючись отримати дефіцитні жувальні гумки, створили хаос, унаслідок якого загинув 21 глядач, ще 25 отримали поранення.
1976 – Польська мандрівниця Крістіна Хойновська розпочала перше в історії жіноче одиночне навколосвітнє плавання. Ця подорож стала знаковою подією для розвитку жіночого мореплавства.
1990 – У Києві була створена перша парафія Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), що стало важливою подією у відродженні релігійного життя в Україні.
1992 – Україна була прийнята до Північноатлантичної ради співробітництва, що стало важливим кроком на шляху до інтеграції з міжнародними структурами безпеки. У цей же день було засновано оркестр Почесної варти Президентського полку України, який став символом державних урочистостей
