10 жовтня відзначаються День працівників стандартизації та метрології України, Європейський та Всесвітній день боротьби проти смертної кари, Всесвітній день ментального здоров’я, Міжнародний день ветеринарної медсестри, Всесвітній день бездомних, Всесвітній день інклюзивності, Міжнародний день режисури та Всесвітній день обізнаності про дорожньо-транспортні пригоди за участю тварин. Цей день в історії відзначений подіями, які охоплюють різні століття і континенти – від масштабних битв та становлення держав до наукових проривів, літературних відкриттів і трагічних сучасних реалій.
День працівників стандартизації та метрології України
Це професійне свято людей, які відповідають за точність вимірювань, якість продукції та дотримання стандартів у різних сферах виробництва й науки. Завдяки їхній роботі забезпечується безпека техніки, ліків, харчових продуктів, а також точність наукових досліджень. Метрологія й стандартизація напряму впливають на конкурентоздатність держави, розвиток промисловості та міжнародну співпрацю.
Цей день підкреслює важливість системи, яка стоїть за точними вимірюваннями, сертифікацією та перевіркою якості. Україна має власні установи, що відповідають за розвиток метрології та гармонізацію стандартів із міжнародними вимогами. Це дозволяє інтегруватися у світову економіку, зменшувати технічні бар’єри в торгівлі та гарантувати, що товари й послуги відповідають сучасним нормам.
Цікаві факти
У Давньому Єгипті існувала спеціальна посада – «наглядач за мірами», який відповідав за точність ваг та лінійок, і його робота контролювалася державою дуже суворо.
Перший міжнародний еталон метра зберігався у вигляді платинової лінійки з поділками і був ухвалений у 1799 році у Франції.
В Україні в місті Харків знаходиться Національний науковий центр «Інститут метрології», який є одним із найстаріших у Східній Європі – він заснований ще у 1901 році.
У 1960 році метр було визначено не як фізичний об’єкт, а через довжину хвилі світла атомів криптону, що стало проривом у точних науках.
У Києві зберігається національний еталон одиниці маси – кілограма, який регулярно звіряється з міжнародними зразками.
Японія є однією з країн, де стандартизація впливає навіть на побут – наприклад, ширина татамі (традиційного килимка) у кімнатах завжди має стандартний розмір, що визначає пропорції житла.
У Швейцарії годинники перевіряються у спеціальних метрологічних центрах, і тільки після підтвердження точності вони отримують статус «хронометра».
В Україні під час створення сучасних мостів, зокрема Подільського мостового переходу в Києві, активно застосовуються міжнародні стандарти зварювання та вимірювань, щоб гарантувати їхню безпеку.
Міжнародна система одиниць (SI) включає сім основних одиниць, і лише у 2019 році кілограм, ампер, кельвін та моль були переозначені через фундаментальні фізичні константи.
Європейський та Всесвітній день боротьби проти смертної кари
Цей день започаткований для того, щоб привернути увагу до проблеми застосування смертної кари у світі, захисту прав людини та поширення ідеї про неприпустимість позбавлення життя як виду покарання. У країнах Європейського Союзу та Раді Європи смертна кара заборонена й розглядається як порушення фундаментальних прав людини, тоді як у деяких країнах світу її досі практикують.
Мета цієї дати – поширювати інформацію про масштаби застосування смертної кари, її вплив на суспільство та правову систему, а також підтримувати глобальні ініціативи щодо її скасування. Для України це питання також має значення, адже вступ до Ради Європи та рух до євроінтеграції вимагали відмови від цього виду покарання, що було зроблено ще у 2000 році. Таким чином, відзначення цього дня наголошує на важливості гуманістичних цінностей і права людини на життя.
Цікаві факти
У Франції остання страта на гільйотині відбулася у 1977 році, після чого у 1981 році смертну кару остаточно скасували.
У США смертна кара досі застосовується у понад 20 штатах, а основними методами є ін’єкція, електричний стілець, газова камера та розстріл.
Китай залишається світовим лідером за кількістю страт, хоча точні дані приховуються як державна таємниця.
В Україні смертна кара була офіційно скасована у 2000 році, після чого країна приєдналася до Протоколу №6 до Європейської конвенції з прав людини.
У Великій Британії смертну кару за вбивство скасували у 1965 році, хоча формально вона залишалася у законодавстві ще кілька десятиліть.
У Саудівській Аравії смертна кара може застосовуватися навіть за нетяжкі злочини, зокрема наркотики чи «образу релігії».
В Японії страти виконуються шляхом повішення, і про дату виконання вироку ув’язнені дізнаються лише вранці того дня.
У Білорусі смертна кара досі чинна – це єдина країна Європи, де проводять страти, переважно через розстріл.
За даними Amnesty International, понад дві третини країн світу на сьогодні повністю відмовилися від смертної кари на законодавчому або практичному рівні.
Всесвітній день ментального здоров’я
Цей день відзначається з метою підвищення обізнаності суспільства про важливість психічного благополуччя. Цей день звертає увагу на необхідність своєчасної профілактики розладів, розвитку доступних програм підтримки та зменшення стигматизації людей, які стикаються з психологічними труднощами. Особливе значення він має у сучасному світі, де швидкий ритм життя, стреси та соціальні виклики часто негативно впливають на психіку людини.
В Україні ця дата також підкреслює актуальність турботи про ментальне здоров’я, адже війна, соціальні проблеми та економічні виклики значно підвищують рівень тривожності, депресії та інших психологічних станів. Поширення знань про методи самодопомоги, підтримку близьких і важливість звернення до фахівців сприяє формуванню здоровішого суспільства, де люди почуваються більш захищеними і впевненими у завтрашньому дні.
Цікаві факти
У Стародавній Греції лікар Гіппократ одним із перших описав психічні розлади, вважаючи їх наслідком порушень у роботі мозку, а не дією злих духів.
У середньовічній Європі людей із психічними розладами часто утримували в спеціальних лікарнях, найвідомішою з яких був лондонський заклад Бедлам, що згодом став синонімом хаосу.
Перші антидепресанти з’явилися у середині ХХ століття, що дало поштовх розвитку сучасної психіатрії.
У Швейцарії у 1950-х роках почали застосовувати арт-терапію як метод лікування людей із психічними розладами, і ця практика швидко поширилася у світі.
В Україні у Львові ще у 1870 році була відкрита одна з перших психіатричних лікарень у Східній Європі.
США одними з перших почали проводити національні кампанії зі зниження стигми щодо психічних хвороб у 1990-х роках.
В Японії рівень самогубств тривалий час був одним із найвищих у світі, через що держава запровадила національні програми профілактики та підтримки населення.
В Україні під час війни різко зросла кількість звернень до психологів та психотерапевтів, а також з’явилися державні онлайн-платформи для безкоштовної психологічної допомоги.
За даними ВООЗ, близько 1 з 8 людей у світі живе з певним психічним розладом, і ця цифра щороку зростає.
Міжнародний день ветеринарної медсестри
Це професійне свято покликане вшанувати працю фахівців, які допомагають ветеринарам у догляді за тваринами, проведенні лікувальних процедур, підготовці до операцій та у післяопераційній підтримці. Вони відіграють ключову роль у збереженні здоров’я домашніх та сільськогосподарських тварин, а також у контролі за поширенням хвороб, що можуть бути небезпечними і для людей.
Такі спеціалісти працюють у клініках, притулках, лабораторіях та на фермах, поєднуючи знання з медицини, біології й догляду за тваринами. Їхня професія вимагає не лише кваліфікації, а й великої емпатії, адже вони контактують із хворими, травмованими або наляканими тваринами. Міжнародний день підкреслює важливість цієї професії, яка часто залишається непомітною, але є незамінною у сучасній ветеринарії.
Цікаві факти
У давньому Єгипті тварин лікували спеціальні жерці, а кішки вважалися настільки священними, що за їхнє вбивство передбачалася смертна кара.
Перша у світі ветеринарна школа була відкрита у 1761 році у французькому місті Ліон.
В Україні перші навчальні заклади з ветеринарної медицини з’явилися у XIX столітті, зокрема Харківський ветеринарний інститут, заснований у 1873 році.
У Великій Британії ветеринарних медсестер офіційно почали сертифікувати з 1961 року, що дало поштовх до формування цілої професії.
Собаки та коні найчастіше потребують хірургічної допомоги серед свійських тварин, тому ветеринарні медсестри мають спеціальні навички роботи саме з ними.
В Японії існують ветеринарні клініки, які спеціалізуються виключно на декоративних рибках і папугах.
В Україні під час війни значно зросла кількість притулків для тварин, де ветеринарні медсестри допомагають у лікуванні та реабілітації покинутих собак і котів.
У США ветеринарні медсестри мають право асистувати під час складних операцій і навіть проводити деякі маніпуляції самостійно під контролем лікаря.
Багато сучасних програм з охорони здоров’я тварин розробляються у співпраці з міжнародними організаціями, адже хвороби тварин можуть становити загрозу для людини.
Всесвітній день бездомних
Цей день відзначається щороку 10 жовтня, починаючи з 2010 року. Мета цієї дати – привернути увагу до проблем людей, які залишилися без житла, а також підвищити рівень обізнаності суспільства щодо причин бездомності та шляхів її подолання. Втрата житла може бути спричинена бідністю, війнами, природними катастрофами, соціальною ізоляцією чи проблемами зі здоров’ям. Цей день наголошує на важливості програм соціальної підтримки, розвитку доступного житла та допомоги людям у відновленні нормального життя.
В Україні питання бездомності особливо загострилося під час війни, коли мільйони людей були змушені покинути свої домівки через бойові дії та руйнування. Частина з них залишилася без постійного місця проживання і потребує допомоги держави, благодійних організацій та волонтерів. Водночас у великих містах і до війни існували притулки та соціальні центри, які забезпечують ночівлю, гаряче харчування та базову медичну допомогу людям у кризових обставинах.
Цікаві факти
У Давньому Римі бездомні часто жили в громадських лазнях, які слугували не тільки для гігієни, а й як прихисток.
За даними ООН, у світі понад 100 мільйонів людей не мають власного житла, а близько 1,6 мільярда живуть у неналежних умовах.
У США в XIX столітті бездомність різко зросла через економічні кризи та розвиток залізниць, коли тисячі чоловіків стали мандрівними робітниками без постійного житла.
В Японії після Другої світової війни значна кількість людей втратила домівки, і досі у Токіо можна побачити поселення бездомних у парках.
В Україні в 1990-х роках кількість бездомних різко збільшилася через економічну кризу та масове закриття заводів, що позбавило багатьох людей роботи й житла.
У Німеччині діє закон, за яким кожна людина має право на місце у нічному притулку, і муніципалітети зобов’язані його забезпечити.
В Італії ще з середньовіччя існували так звані «госпіталі милосердя», які приймали мандрівників і безпритульних.
В Україні в Києві діє Центр обліку бездомних осіб, який допомагає людям отримати документи та соціальні послуги.
У Канаді уряд фінансує програми «Housing First», які передбачають спочатку надання житла, а вже потім – соціальної та психологічної підтримки людині.
Всесвітній день інклюзивності
Це глобальна ініціатива, спрямована на формування суспільства, в якому кожна людина має рівні можливості для участі в усіх сферах життя незалежно від фізичних особливостей, стану здоров’я, віку, статі, національності чи соціального статусу. Мета цієї дати – нагадати про необхідність створення середовища, де всі люди почуваються прийнятими й захищеними, а також підкреслити роль толерантності та взаємоповаги у розвитку сучасного світу.
В Україні значення цього дня посилюється у контексті розвитку інклюзивної освіти, доступності громадських просторів і підтримки людей з інвалідністю. У суспільстві дедалі більше уваги приділяється питанням адаптації інфраструктури, розвитку програм соціалізації та залучення до спільнот тих, хто раніше залишався на узбіччі. Всесвітній день інклюзивності покликаний нагадати, що справжня сила суспільства полягає у його різноманітності та здатності приймати всіх.
Цікаві факти
У Давній Греції діти з інвалідністю часто не мали права на життя, тоді як у Римській імперії вже існували спроби захищати їх через особливий статус.
Перша школа для людей із порушенням слуху була відкрита у Парижі в 1760 році абатом Шарлем-Мішелем де л’Епе.
У ХХ столітті у США почав активно розвиватися рух за права людей з інвалідністю, що призвів до ухвалення у 1990 році Закону про американців з інвалідністю (ADA).
В Україні з 2017 року офіційно діє концепція «Нова українська школа», яка передбачає розвиток інклюзивної освіти.
У Канаді кожне місто зобов’язане мати план доступності, що враховує потреби людей з інвалідністю у транспорті, архітектурі та соціальних послугах.
У Токіо ще у 1964 році, під час Олімпійських ігор, активно впроваджувалися стандарти доступності, які стали прикладом для інших країн.
В Україні діють інклюзивно-ресурсні центри, які допомагають дітям з особливими освітніми потребами інтегруватися у звичайні школи.
У Швеції працює концепція «універсального дизайну», яка передбачає створення середовища, зручного для всіх людей без винятку.
За даними ООН, у світі понад 1 мільярд людей живе з певними формами інвалідності, і багато з них стикаються з дискримінацією у повсякденному житті.
Міжнародний день режисури
Цей день, відомий також як Міжнародний день сценічного менеджменту, відзначається щороку 10 жовтня. Це професійне свято присвячене режисерам-постановникам та сценічним менеджерам, які відповідають за організацію театральних вистав і злагоджену роботу всієї творчої команди. Їхня діяльність поєднує мистецтво і менеджмент, адже саме вони перетворюють драматургічний текст на живе сценічне дійство, керують акторами, координують роботу освітлення, звуку, костюмів і декорацій.
Свято підкреслює важливість професії, яка часто залишається у тіні акторів та інших митців, але без якої театр неможливий. Режисери й сценічні менеджери забезпечують не лише творчу складову, а й точність у технічних процесах, зберігаючи баланс між баченням постановки і практичною реалізацією. Для України цей день є нагадуванням про багаті традиції театрального мистецтва та роль режисерів у формуванні культурної спадщини.
Цікаві факти
У Давній Греції постановкою трагедій займалися самі автори, серед яких Есхіл, Софокл і Евріпід, які фактично виконували роль перших режисерів.
У середньовічній Європі режисерські функції у виставах часто виконували церковні діячі, які організовували містерії та релігійні драми.
Першим професійним режисером вважають німецького театрального діяча Георга II, герцога Мекленбург-Шверінського, який у XIX столітті ввів систематичний підхід до постановок.
В Україні основоположником режисури називають Марка Кропивницького, який створив цілісну школу українського театру та виховав покоління акторів.
Всесвітньо відомий режисер Костянтин Станіславський розробив методику акторської гри, яка стала основою сучасної театральної педагогіки.
У США сценічний менеджмент офіційно виокремився у професію у XX столітті, і нині існують профспілки, що захищають права цих спеціалістів.
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка у Києві за десятиліття працювали десятки режисерів, які заклали основу сучасного українського театру.
Сучасні технології, зокрема проекції, 3D-декорації та автоматизоване освітлення, значно змінили роботу режисерів та сценічних менеджерів у XXI столітті.
У Лондоні діє Музей театру, де зберігаються архіви постановок і режисерські матеріали, які відображають розвиток сценічного мистецтва протягом століть.
Всесвітній день обізнаності про дорожньо-транспортні пригоди за участю тварин
Цей день покликаний привернути увагу до проблеми наїздів на диких і свійських тварин, які нерідко закінчуються їхніми травмами або загибеллю. День спрямований на підвищення відповідальності водіїв, адже значна частина аварій пов’язана з відсутністю належної реакції людей на ситуацію, коли тварина потрапляє під колеса. У багатьох країнах вже запроваджуються спеціальні заходи – від інформаційних кампаній до облаштування екодуків (зелених мостів для переходу тварин) та підземних переходів.
В Україні ця проблема також актуальна: на дорогах часто гинуть дикі тварини, особливо у регіонах, де траси пролягають поблизу лісів чи природних парків. Під час війни питання ще більше загострилося, адже значна кількість тварин залишилася без нагляду або потрапила на автошляхи через руйнування середовища існування. Відзначення цього дня є нагадуванням, що відповідальність за збереження життя лежить не лише на законах, а й на свідомості кожного водія.
Цікаві факти
У Канаді щороку фіксують понад 40 тисяч випадків зіткнення автомобілів із дикими тваринами, найчастіше з лосями та оленями.
У Фінляндії для захисту північних оленів на дорогах використовують спеціальні світловідбивні нашийники, що робить тварин помітнішими для водіїв.
У США діє понад 100 екодуків та підземних переходів, які дозволяють тваринам безпечно перетинати автомагістралі.
В Австралії поширеною проблемою є наїзди на кенгуру, через що на деяких дорогах встановлюють спеціальні знаки попередження.
В Україні щороку трапляються численні випадки загибелі їжаків, лисиць, зайців і навіть лосів на трасах, що підтверджують екологи та зоозахисники.
У Німеччині існують спеціальні служби, які виїжджають на місця ДТП з тваринами, щоб надати першу допомогу або евакуювати постраждалих.
У Франції екодуки часто облаштовують у вигляді зелених насаджень із деревами та кущами, щоб максимально імітувати природне середовище.
В Японії для захисту черепах на дорогах поблизу узбереж будують мініатюрні тунелі, якими вони безпечно пересуваються.
За оцінками міжнародних організацій, щороку у світі внаслідок ДТП гине понад 1 мільйон диких тварин.
Історичні події в цей день
732 — відбулася битва при Пуатьє, у якій війська франків під проводом Карла Мартела зупинили просування арабів у Західну Європу, що стало переломним моментом у боротьбі за контроль над регіоном.
1664 — завершилася 13-тижнева облога міста Ставище, де об’єднані війська на чолі з польським гетьманом Стефаном Чарнецьким узяли верх над повстанцями, закріпивши польський вплив на Правобережній Україні.
1666 — правобережні полковники проголосили Петра Дорошенка тимчасовим гетьманом Правобережної України, що стало важливим кроком на шляху до його подальшої боротьби за об’єднання українських земель.
1858 — на Кубі за підтримки Сполучених Штатів розпочалася організована озброєна боротьба проти іспанського панування, яка стала черговим етапом тривалої боротьби за незалежність острова.
1911 — у Китаї відбулося падіння монархії, коли революційні сили повалили династію Цін, а Сунь Ятсен проголосив створення республіки, що стало початком нової епохи в історії країни.
1919 — Верховна рада Антанти офіційно запровадила економічну блокаду більшовицької Росії та підконтрольних їй маріонеткових режимів, намагаючись послабити їхні позиції у міжнародній політиці.
1932 — у Запоріжжі запустили Дніпровську гідроелектростанцію, одну з найбільших на той час у світі, яка стала символом індустріалізації СРСР.
1932 — у Харківському фізико-технічному інституті вперше в СРСР було здійснено ядерну реакцію з розщеплення атомного ядра літію, що стало проривом для радянської науки.
1933 — у США з’явився перший пральний порошок Dreft, що започаткував нову епоху побутової хімії; його виробники активно фінансували багатосерійні радіоп’єси, звідки й пішов вислів «мильні опери».
1939 — під тиском СРСР Литва підписала Радянсько-литовський договір про взаємодопомогу, який згодом став підґрунтям для радянської окупації країни.
1940 — у Кракові було створено Революційний Провід Організації українських націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою, що визначило подальшу діяльність націоналістичного руху.
1943 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про заснування ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів для нагородження військових за видатні заслуги у боях.
1943 — англійський письменник Джордж Орвелл уперше вжив термін «Холодна війна» в есе «Ви і атомна бомба», описуючи протистояння великих держав.
1948 — у СРСР було запущено першу керовану балістичну ракету далекої дії Р-1, створену під керівництвом Сергія Корольова, що стало основою для розвитку космічної галузі.
1963 — набув чинності міжнародний Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космосі та під водою, спрямований на обмеження ядерної гонки.
1964 — у Токіо відкрилися XVIII Олімпійські ігри, які стали першими в історії, проведеними в Азії, та символізували післявоєнне відновлення Японії.
2022 — по всій Україні відбулися масові вибухи внаслідок ракетних ударів, у результаті яких багато областей залишилися без електропостачання, що стало одним із наймасштабніших обстрілів за час повномасштабної війни.
Перше розщеплення атомного ядра в Харкові
10 жовтня 1932 року у Харкові в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ), вперше в СРСР було здійснено розщеплення атомного ядра. Експеримент з літієм провели Антон Вальтер, Георгій Латишев, Олександр Лейпунський і Кирило Синельников. Це стало другим у світі успіхом у галузі ядерної фізики — першість належала Кавендішській лабораторії в Кембриджі, звідки вийшли десятки Нобелівських лауреатів.
Випередження британців на пів року не було приводом для розчарування, адже дослідження в Харкові стали основою розвитку радянської ядерної науки. Цікаво, що саме в день вирішального експерименту в інституті випадково перебував академік Петро Капиця, майбутній Нобелівський лауреат. Він на власні очі бачив, як при підвищенні напруги з’являлися характерні іскри — свідчення розпаду ядер літію. Цю подію прийнято вважати початком ядерної фізики в СРСР.
УФТІ у 1930-х роках був одним з провідних наукових центрів світу. Тут працювали та читали лекції фізики з Австрії, Німеччини, США, а в 1935–1936 роках було створено найпотужніший у світі на той час генератор Ван де Граафа. Саме сюди з Ленінграда переїхав Лев Ландау, майбутній Нобелівський лауреат, який очолив теоретичний відділ інституту. У Харкові він сформулював власну «формулу щастя»: 30 % часу варто віддавати роботі, 30 % — спілкуванню і ще 30 % — любові, додаючи, що щасливою має бути не лише людина, а й її дружина.
Відомо, що Нільс Бор, відвідавши Харків, залишив захоплений відгук про високий рівень інституту. У роки Другої світової війни нацисти намагалися підірвати комплекс, але він вцілів і після війни став основою радянської атомної програми. Згодом, у розпал Холодної війни, тут звели бункер на 1,5 тисячі осіб.
В історії УФТІ довгий час недооцінювали внесок Георгія Гамова, уродженця Одеси, який певний час працював у Харкові як науковий консультант і навіть отримав там службову квартиру. Саме він раніше здійснював аналогічні досліди в Кавендішській лабораторії, а в Харкові курував підготовку експерименту з розщеплення ядра. Його участь багато в чому пояснює, чому харківські фізики майже наздогнали кембриджських колег.
Сьогодні місце, де зародилася ядерна фізика, більше відоме не як центр науки, а територія занедбаних будівель, і навіть ідея встановлення пам’ятника розщепленню атомного ядра залишилася нереалізованою. Відомо, що була ідея в інституті зробити квест-кімнати.
Вибачення Президента США Дуайта Ейзенхауера за інцидент
10 жовтня 1957 року Президент США Дуайт Ейзенхауер був змушений особисто вибачитися перед міністром фінансів Гани Кваме Гбедема, якого відмовилися обслужити в ресторані міста Довер. Міністр прибув до Сполучених Штатів для участі у зустрічах з МВФ. Під час подорожі він зупинився біля придорожнього кафе й спробував замовити апельсиновий сік. Чи стало причиною відмови незнання мови, чи колір його шкіри, чи обидва фактори разом — достеменно невідомо, але напій йому так і не подали. Наступного дня обурений Гбедема звернувся до газет, і цей інцидент набув широкого розголосу.
Прочитавши про ситуацію, президент Ейзенхауер наказав розшукати міністра та запросив його на сніданок у Білому домі, де особисто перепросив за інцидент. Сам Ейзенхауер пізніше зазначав, що не варто витрачати ані хвилини на людей, які неприємні чи ворожі, адже справжнє щастя полягає в тому, щоб зосереджуватися лише на важливих речах і не дозволяти образам впливати на життя.
Політичне голодування студентів в Києві
10 жовтня 1990 року в Києві, на Майдані Незалежності, розпочалося політичне голодування студентів — один із ключових етапів Революції на граніті, що тривала з 2 по 17 жовтня. Це був перший успішний ненасильницький політичний протест в історії сучасної України. У ньому брали участь переважно студенти з Києва, Львова та Дніпропетровська. Серед їхніх основних вимог були: відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола, відмова республіканського керівництва від підписання нового Союзного договору, передача у власність місцевих органів влади майна КПРС та ВЛКСМ на території України, проходження строкової служби українськими юнаками за межами республіки лише на добровільних засадах, перевибори Верховної Ради УРСР та інші політичні кроки.
Українське керівництво на чолі з Леонідом Кравчуком вирішило піти на поступки та задовольнити частину вимог учасників протесту. 23 жовтня Верховна Рада УРСР ухвалила рішення про скасування 6-ї статті Конституції, яка закріплювала керівну роль партії, а також прийняла відставку Віталія Масола. На посаді прем’єр-міністра його 14 листопада замінив Вітольд Фокін.
