24 жовтня відзначаються Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй, Міжнародний день дипломатів, Міжнародний день дій на захист клімату та Всесвітній тиждень медіа – та інформаційної грамотності. Цього дня історія неодноразово змінювала свій хід — від завершення великих війн і народження нових держав до технічних проривів, трагічних катастроф і культурних подій, що залишили слід у світовій та українській пам’яті.
Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй
В цей день у 1945 році набула чинності Хартія ООН, підписана представниками 51 держави, серед яких була й Україна. Головними завданнями організації стали підтримання миру, розвиток співпраці між народами, захист прав людини та координація спільних дій у вирішенні глобальних проблем. ООН стала універсальною платформою, де держави можуть знаходити компроміси, запобігати конфліктам та просувати гуманітарні ініціативи. Сьогодні членами ООН є 193 країни, а її діяльність охоплює майже всі сфери міжнародного життя — від кліматичних змін до боротьби з бідністю.
Україна як країна-засновниця бере активну участь у миротворчих місіях, ініціативах із роззброєння, гуманітарних програмах і реформах системи міжнародної безпеки. Представники України неодноразово обіймали керівні посади в структурах ООН, а українські військові, поліцейські та медики працювали у «гарячих точках» планети під прапором організації. У сучасних умовах російської агресії Україна використовує трибуну ООН для відстоювання своїх прав та закликає реформувати механізми, які унеможливлюють зловживання правом вето й сприяють безкарності агресорів.
Цікаві факти
Штаб-квартира ООН у Нью-Йорку розташована на території, яка формально не належить жодній державі, і має статус міжнародної зони.
Прапор ООН був затверджений у 1947 році — на ньому зображено земну кулю, оточену оливковими гілками, які символізують мир.
Український дипломат Лев Лук’яненко у 1990-х роках виступав у штаб-квартирі ООН з доповіддю про порушення прав людини в СРСР.
Перша миротворча місія ООН розпочалася у 1948 році, і вже через кілька десятиліть до таких операцій приєдналися українські військові.
У 1953 році співробітник ООН Ральф Банч став першим афроамериканцем, який отримав Нобелівську премію миру.
Будівлю штаб-квартири в Нью-Йорку спроєктували архітектори з різних країн, серед них — Ле Корбюзьє з Франції та Оскар Німейєр з Бразилії.
У 1973 році ООН надала статус спостерігача Ватикану, а у 2012 — Палестині, що стало важливим дипломатичним кроком.
Українські миротворці брали участь у понад 25 місіях ООН — від Ліберії до Демократичної Республіки Конго.
Щороку в Україні 24 жовтня будівлі державних установ підсвічують синім кольором — кольором прапора ООН.
ООН має власний поштовий відділ і випускає унікальні марки трьома мовами — англійською, французькою та німецькою.
Міжнародний день дипломатів
Це свято започаткували у 2017 році за ініціативи Індії, щоб вшанувати працю дипломатів, які щодня підтримують діалог між країнами, вирішують конфлікти та зміцнюють міжнародні відносини. Дипломатія є одним із ключових інструментів забезпечення миру, безпеки та розвитку, адже саме через дипломатичні канали держави домовляються про торгівлю, гуманітарну допомогу, права людини, екологічні стандарти й глобальні ініціативи. У цей день у світі відзначають внесок людей, чия робота часто непомітна, але має вирішальний вплив на міжнародну стабільність.
Україна має давні традиції дипломатичної служби та активно представляє свої інтереси на міжнародній арені. Після відновлення незалежності у 1991 році українська дипломатія стала важливим чинником формування зовнішньої політики держави. Українські дипломати беруть участь у мирних переговорах, міжнародних судах, гуманітарних ініціативах, просувають питання безпеки та інтеграції до європейських і світових структур. В умовах війни Україна веде дипломатичну боротьбу, спрямовану на зміцнення коаліції союзників, посилення санкцій проти агресора та захист власного суверенітету.
Цікаві факти
Першими професійними дипломатами вважають послів Стародавнього Єгипту, які вже понад 3,000 років тому вели переговори з сусідніми державами.
Венеціанська Республіка у XV столітті створила одну з перших постійних дипломатичних служб, а її посли регулярно звітували про політичну ситуацію в інших країнах.
У XIX столітті французький дипломат Шарль Талейран вважався майстром переговорів і зміг утримати свій вплив при п’яти різних урядах.
У 1815 році Віденський конгрес заклав основи сучасного дипломатичного протоколу, який діє донині.
Україна є членом Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ, де готують фахівців для міжнародної служби.
Після здобуття незалежності Україна відкрила понад 100 дипломатичних представництв у світі, включно з посольствами, консульствами та місіями при міжнародних організаціях.
Українські дипломати брали активну участь у переговорах про створення ООН, а УРСР була однією з держав-засновниць цієї організації.
Під час Другої світової війни деякі дипломати, як-от японський Чіуне Суґіхара та швед Рауль Валленберг, рятували тисячі євреїв від нацистських переслідувань, видаючи візи для втечі.
Найбільше дипломатів у світі працює у США, Китаї та Франції — кожна з цих країн має мережу посольств у понад 160 державах.
У Києві розташовано понад 80 посольств і представництв міжнародних організацій, що робить столицю важливим дипломатичним центром Східної Європи.
Міжнародний день дій на захист клімату
Цей день відзначається щороку 24 жовтня, починаючи з 2009 року, коли громадські ініціативи з усього світу об’єдналися в рамках глобальної кампанії 350.org. Основна ідея цього дня — заклик до зменшення викидів парникових газів і підтримка рішень, які сприяють стабілізації клімату. Дата покликана нагадати, що температура на планеті стрімко зростає, льодовики тануть, рівень океану піднімається, а екосистеми руйнуються через діяльність людини. Мета акцій — показати, що впливати на ситуацію може кожен, починаючи з енергозбереження у побуті й закінчуючи вимогами до урядів і корпорацій щодо скорочення вуглецевих викидів.
Україна бере активну участь у міжнародних програмах, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату, і розвиває власні ініціативи зі скорочення викидів. Зокрема, країна підписала та ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, ухвалила стратегію досягнення кліматичної нейтральності до 2060 року, а також запроваджує програми розвитку відновлюваної енергетики. Громадські організації, молодіжні рухи та науковці в Україні щороку долучаються до глобальних кліматичних акцій, сприяючи підвищенню екологічної свідомості суспільства.
Цікаві факти
У 1988 році ООН створила Міжурядову групу експертів зі зміни клімату (IPCC), яка досліджує глобальні кліматичні процеси й готує доповіді для урядів світу.
Вчені вважають безпечною концентрацію вуглекислого газу у 350 ppm, однак нинішній рівень перевищує 420 ppm — найвищий показник за останні 3 мільйони років.
Ісландія — перша країна, яка повністю перейшла на відновлювані джерела енергії, використовуючи геотермальну та гідроенергетику.
У Китаї діє найбільша у світі програма зі створення «зелених міст», де транспорт працює на електроенергії, а будівлі мають власні сонячні панелі.
Українські вчені з Національної антарктичної станції «Академік Вернадський» проводять постійні дослідження клімату, спостерігаючи за змінами температури, опадів та таненням льодовиків.
У 2021 році Італія першою запровадила обов’язкове навчання кліматичній грамотності у школах.
Північний Льодовитий океан може повністю втратити свій літній криговий покрив уже до середини XXI століття.
Україна входить до двадцятки країн, які найбільше постраждають від наслідків зміни клімату через посухи, повені та втрату родючих ґрунтів.
На Київщині реалізується проєкт зі створення першого в країні вуглецево-нейтрального агропідприємства, яке повністю використовує сонячну енергію.
У місті Львів діє одна з найефективніших систем сортування відходів в Україні, що суттєво скорочує кількість сміття, яке потрапляє на полігони, і зменшує викиди метану.
Всесвітній тиждень медіа – та інформаційної грамотності
Це свято відзначається щороку наприкінці жовтня за ініціативи ЮНЕСКО, починаючи з 2011 року. Його метою є формування усвідомленого ставлення до інформації, а також сприяння критичному мисленню, навичкам перевірки фактів і відповідальному споживанню медіаконтенту. Свято об’єднує освітні, культурні та медійні інституції, які працюють над тим, щоб люди вміли розрізняти достовірні джерела, уникати дезінформації та ефективно використовувати медіа для навчання, комунікації й участі в громадському житті. Під час цього тижня різні країни світу проводять кампанії, що підвищують рівень інформаційної культури та наголошують на ролі медіа в розвитку демократії.
В Україні тема медіаграмотності особливо актуальна через інформаційні війни, пропаганду та гібридні загрози. З 2016 року Міністерство освіти та громадські організації впроваджують навчальні програми, що вчать учнів і студентів критично аналізувати контент, виявляти маніпуляції та розуміти роботу алгоритмів соціальних мереж. Українські журналісти, фактчекери й медіатренери активно беруть участь у Всесвітньому тижні, поширюючи знання про інформаційну безпеку та протидію фейкам. Ця ініціатива сприяє розвитку медіакультури суспільства та зміцненню інформаційного суверенітету держави.
Цікаві факти
Термін «медіа- та інформаційна грамотність» (Media and Information Literacy, MIL) запропонували експерти ЮНЕСКО у 2007 році для об’єднання понять, пов’язаних із критичним сприйняттям інформації.
У 2013 році ЮНЕСКО започаткувала перший Всесвітній тиждень MIL, який зібрав представників понад 80 країн.
У 2020 році через пандемію COVID-19 більшість заходів тижня проводилася онлайн, що дозволило долучити рекордну кількість учасників.
Україна входить до переліку країн, які розробили національну стратегію з медіаосвіти, затверджену Кабінетом Міністрів у 2021 році.
Дослідження показують, що лише близько 20% користувачів у світі перевіряють джерело інформації перед поширенням новин у соцмережах.
У Фінляндії медіаосвіта є частиною шкільної програми з початкових класів, що зробило країну однією з найстійкіших до фейкових новин у світі.
В Україні створено онлайн-платформу «Фільтр», де вчителі можуть проходити курси з медіаграмотності та отримувати сертифікати.
ЮНЕСКО щороку визначає гасло для тижня MIL, яке відображає головні виклики інформаційного простору — від дезінформації до етичного використання штучного інтелекту.
У 2022 році тема тижня звучала як «Надійна інформація для всіх», а в обговорення долучилися понад 140 країн.
Українські фактчек-проєкти, такі як StopFake та VoxCheck, є учасниками міжнародних мереж перевірки фактів і партнерів ЮНЕСКО у сфері медіаграмотності.
Історичні події в цей день
1648 — підписання Вестфальського миру поклало край Тридцятирічній війні, яка спустошила значну частину Європи. Ця подія започаткувала нову систему міжнародних відносин, засновану на принципі суверенітету держав, і фактично створила основу сучасної дипломатії.
1857 — у британському місті Шеффілд був заснований перший у світі футбольний клуб Sheffield FC, який став початком організованого футболу як масового виду спорту.
1861 — Президент США Авраам Лінкольн отримав перше в історії трансконтинентальне телеграфне повідомлення з Каліфорнії, що стало проривом у сфері комунікацій і символом технічного об’єднання країни.
1874 — у Львові відкрилася Крайова школа лісового господарства, яка започаткувала системну підготовку фахівців із лісівництва в Галичині й мала велике значення для розвитку української природничої освіти.
1901 — 43-річна Анна Тейлор здійснила перший в історії успішний спуск у бочці через Ніагарський водоспад і залишилася живою, ставши символом людської відваги та ризику.
1929 — на Нью-Йоркській фондовій біржі відбувся «Чорний четвер», який став початком Великої депресії — наймасштабнішої економічної кризи XX століття, що зачепила більшість країн світу.
1939 — у продаж уперше надійшли нейлонові панчохи, створені компанією DuPont, що започаткувало епоху синтетичних тканин у легкій промисловості.
1941 — німецькі війська увійшли до Харкова, розпочавши період жорстокої окупації, який тривав до 1943 року.
1945 — відбулося урочисте відкриття Організації Об’єднаних Націй, що стало символом прагнення людства до миру після Другої світової війни.
1949 — у Львові трагічно загинув письменник і публіцист Ярослав Галан — один із найяскравіших українських інтелектуалів міжвоєнного періоду.
1952 — кандидат у президенти США Дуайт Ейзенхауер у своїй промові назвав війну в Кореї «хрестовим походом проти комунізму», визначивши майбутню політику Вашингтона в Азії.
1956 — радянські війська вторглися в Угорщину для придушення революції, що стала символом боротьби народів Східної Європи за свободу.
1960 — на Байконурі вибухнула ракета Р-16 конструктора Михайла Янгеля, внаслідок чого загинуло понад сотню людей. Ця трагедія стала найбільшою катастрофою в історії ракетної техніки.
1963 — на тому ж космодромі вибухнула ще одна ракета, МБР Р-9А конструкції Корольова, що забрала життя восьми інженерів. Відтоді 24 жовтня вважають «чорним днем космонавтики».
1964 — колишня Північна Родезія проголосила незалежність і отримала нову назву — Замбія, ставши символом деколонізації Африки.
1969 — актор Ричард Бартон подарував своїй дружині Елізабет Тейлор діамант вагою майже 69,5 карата, який увійшов в історію як «діамант Тейлор–Бартон».
1975 — у США та Великій Британії вийшла платівка Джона Леннона «Shaved Fish», що стала своєрідним підсумком його сольної творчості.
1986 — у Лондоні відкрили найбільший у світі магазин грамплатівок, що відобразило розквіт музичної індустрії 1980-х.
1990 — Верховна Рада УРСР ухвалила зміни до Конституції, скасувавши статтю 6 про керівну роль Комуністичної партії — крок, який відкрив шлях до політичного плюралізму.
1991 — Україна проголосила свій без’ядерний статус, підтвердивши курс на мирну політику без використання ядерної зброї.
1993 — у соборі Святої Софії в Києві відбулася інтронізація Володимира Романюка як Патріарха Київського і всієї Руси-України, що стало важливою подією для українського православ’я.
1999 — у Рогатині відкрили пам’ятник Роксолані, легендарній українці, яка стала дружиною султана Сулеймана I і вплинула на політику Османської імперії.
2005 — у Києві Фонд державного майна провів повторний аукціон з продажу “Криворіжсталі”, який виграла компанія «Міттал Стіл», що стало однією з наймасштабніших приватизацій в історії незалежної України.
Історія «Чорного четверга»
24 жовтня 1929 року увійшло в історію як «Чорний четвер» — день, коли на Нью-Йоркській фондовій біржі було продано майже 13 мільйонів акцій, що спричинило різке падіння їхньої вартості. Паніка швидко охопила фінансові кола, і за «чорним четвергом» послідували «чорна п’ятниця» (25 жовтня), «чорний понеділок» (28 жовтня) і «чорний вівторок» (29 жовтня), коли криза досягла апогею.
Сумарні втрати фондового ринку становили близько 30 мільярдів доларів — більше, ніж усі витрати уряду США під час Першої світової війни, а за наступні три роки збитки зросли до 75 мільярдів. Люди втрачали свої заощадження, акції знецінювалися, банки оголошували банкрутство. У «чорний четвер» відомо про одинадцять випадків самогубств, спричинених фінансовою катастрофою, а паніка швидко перекинулася на європейські біржі. Цей день став початком Великої депресії — найглибшої економічної кризи XX століття, відновлення після якої тривало понад двадцять п’ять років.
Причинами катастрофи став спекулятивний бум середини 1920-х років, коли американці масово купували акції, сподіваючись на швидке збагачення. Ріст попиту націнював акції, приваблюючи дедалі більше інвесторів, багато з яких купували цінні папери у кредит, закладаючи навіть попередні активи. Коли ринок наситився і зростання припинилося, почалася лавина продажів. Люди втратили свої заощадження, підприємства зупинилися, тисячі банків збанкрутували.
У суспільстві з’явився чорний гумор: гуморист Вілл Роджерс казав, що на Уолл-стріт стояли черги, щоб знайти вікно, з якого можна було вистрибнути, а комік Едді Кантор жартував, що у готелі його спитали: «Вам номер на 19-му поверсі — спати чи стрибати?». Насправді достеменно відомо лише про два випадки самогубства шляхом стрибка, безпосередньо пов’язані з «чорним четвергом». Одним з етапів подолання Великої депресії стала програма громадських робіт, організована урядом США: понад три мільйони безробітних американців залучили до будівництва доріг, мостів і громадських об’єктів. Ці заходи допомогли відновити економіку, а справжнє зростання почалося вже під час Другої світової війни.
В цей день до Харкова увійшли німецькі війська
24 жовтня 1941 року до Харкова увійшли німецькі війська. Попри те, що місто було добре підготовлене до оборони — на центральних вулицях звели сотні барикад загальною довжиною близько 16 тисяч метрів, використавши понад чотириста вагонів міського транспорту, замінували 43 мости, а більше десяти споруд зруйнували заздалегідь — Харків здали майже без бою. Колони німців рухалися мовчки, без радості чи демонстрації тріумфу. Вони йшли холодно й байдуже, не дивлячись на людей.
Населення міста, яке 1 травня 1941 року становило 901 тисячу осіб, до моменту окупації разом з біженцями та евакуйованими досягло приблизно 1,5 мільйона. Після звільнення в серпні 1943 року в Харкові залишалося лише близько 180–190 тисяч мешканців. Ті, хто повертався після евакуації, знаходили спустошене місто — більшість знайомих або загинули, або були вивезені до Німеччини.
За час окупації нацисти розстріляли близько 20 тисяч людей. «Відловом» євреїв займалися не лише німці, а й місцеві колаборанти, яких тоді називали «мельниківцями». Сьогодні на місці Дробицького яру встановлено меморіал.
Харків став місцем створення юридичного прецеденту, який пізніше ліг в основу рішень Нюрнберзького трибуналу — принципу, за яким «наказ не звільняє від відповідальності за геноцид». З 15 по 18 грудня 1943 року тут відбувся перший у світі судовий процес над нацистськими військовими злочинцями. Судили трьох німців — капітана Вільгельма Ландгельда, унтерштурмфюрера СС Ганса Ріца, ефрейтора польової поліції Рейнгарда Рецлава — та одного українського зрадника, водія «душогубки» Михайла Буланова.
19 грудня 1943 року, у присутності близько 40 тисяч харків’ян, злочинців публічно стратили на Благовіщенському ринку — саме там, де під час окупації проводили масові розстріли.
Проголошення без’ядерного статусу України
24 жовтня 1991 року Верховна Рада проголосила без’ядерний статус України. Країна відмовилася від третього за величиною ядерного арсеналу у світі — на той час на її території перебували 176 міжконтинентальних балістичних ракет і стратегічні ядерні бомбардувальники. Україна задекларувала проведення політики, спрямованої на повне знищення ядерної зброї у найкоротші терміни із забезпеченням екологічної безпеки.
За відмову від ядерного статусу Україна отримала компенсацію, зокрема близько 500 мільйонів доларів за програмою Нанна–Луґара та 160 мільйонів доларів від Росії у вигляді ядерного палива. Економічні вигоди полягали також у зменшенні витрат на утримання арсеналу, а без’ядерний статус сприяв отриманню гарантій безпеки, вступу до Світової організації торгівлі та подальшій асоціації з Європейським Союзом.
Відмова від ядерної зброї дала можливість спрямувати кошти, які раніше йшли на військові програми, на освіту, охорону здоров’я та соціальні потреби. За оцінками Світового банку, це позитивно вплинуло на щорічне зростання ВВП України. До СОТ держава приєдналася у 2008 році, а Угода про асоціацію з ЄС набула чинності у 2014 році. Щодо гарантій безпеки, обіцяних країнами-підписантами Будапештського меморандуму, — історія показала, що їхня реальність залишається під великим питанням.
