10 жовтня в Україні відзначається День працівників стандартизації і метрології, в світі – Всесвітній день боротьби проти смертної кари та Всесвітній день зору.
10 жовтня 1932 року в Харкові було вперше розщеплено атомне ядро.
День працівників стандартизації і метрології
Це професійне свято важливе для тих, хто працює у сфері забезпечення якості продукції та послуг, відповідності міжнародним і національним стандартам, а також точного вимірювання всіх аспектів життя і діяльності. Робота цих фахівців гарантує безпеку та надійність виробництва, техніки, і навіть медицини.
Цікаві факти
Перші спроби стандартизувати продукцію відбулися ще у Стародавньому Єгипті, де було створено стандарти для виготовлення цегли, а для будівництва пірамід використовували точні виміри.
Існує понад 20 тисяч міжнародних стандартів, розроблених Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), і вони охоплюють усе – від безпеки продуктів харчування до стандартів якості в програмному забезпеченні.
Від стародавніх часів до сьогодні метрологія – наука про вимірювання – еволюціонувала, і тепер вона включає в себе не тільки вимірювання довжини, маси або часу, а й складні технології вимірювання в біології, медицині та фізиці.
Одна з найточніших одиниць виміру – це атомний годинник. Помилка в роботі такого годинника складає менше 1 секунди за 138 мільйонів років.
В Україні стандартизація є важливим елементом інтеграції до європейського ринку. Багато українських стандартів сьогодні гармонізовані з європейськими.
Всесвітній день боротьби проти смертної кари
Цей день був започаткований Всесвітньою коаліцією проти смертної кари у 2003 році, щоб привернути увагу до проблеми смертної кари і підвищити обізнаність суспільства про необхідність її скасування по всьому світу.
Цікаві факти
На сьогодні понад 170 держав світу або повністю скасували смертну кару, або запровадили мораторій на її виконання. Однак у деяких країнах, таких як Китай, Іран, Саудівська Аравія та Сполучені Штати, смертна кара досі використовується.
Одна з головних причин скасування смертної кари — це ризик засудження невинних. Помилки в судовій системі можуть призвести до невиправних наслідків, що часто стає основним аргументом проти смертної кари.
Китай є світовим лідером за кількістю страт, хоча офіційна статистика там засекречена. Інші країни, де широко застосовують смертну кару, — це Іран, Єгипет та Ірак.
Багато міжнародних договорів та конвенцій закликають до скасування смертної кари. Одним із найважливіших є Другий факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, спрямований на повне скасування смертної кари.
У країнах, де смертну кару скасували, застосовуються альтернативні міри покарання, такі як довічне ув’язнення. Багато правозахисних організацій також виступають за реформування пенітенціарної системи, зокрема за забезпечення реабілітації та виправлення злочинців.
Всесвітня коаліція проти смертної кари та інші організації проводять активну роботу, спрямовану на зміну громадської думки, освітні кампанії та лобіювання законодавчих змін для скасування смертної кари в країнах, де вона ще існує.
Всесвітній день зору
Це міжнародна ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності про важливість збереження зору та запобігання сліпоті. Щороку Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) разом з іншими організаціями проводить заходи, спрямовані на те, щоб люди звертали більше уваги на стан своїх очей і вчасно проходили огляди.
Цікаві факти
За даними ВООЗ, на сьогодні у світі понад 2,2 мільярда людей мають порушення зору або повну сліпоту, причому щонайменше половина з цих випадків могла бути попереджена або скоригована.
Найбільш поширеними причинами сліпоти є катаракта та нескориговані проблеми з рефракцією (як-от короткозорість і далекозорість). За допомогою сучасної медицини більшість таких станів можна легко діагностувати та лікувати.
За оцінками, близько 1,4 мільйона дітей у світі є сліпими, причому 75% цих випадків можна було попередити або вилікувати, якби своєчасно надали відповідну медичну допомогу.
Використання гаджетів та екранів впливає на здоров’я очей. Надмірна робота з екранами може призводити до “синдрому сухого ока”, перевтоми зору та навіть короткозорості.
Міопія швидко поширюється по всьому світу, особливо серед дітей і підлітків. За прогнозами, до 2050 року близько половини населення планети може бути короткозорими.
Майже 90% людей із порушенням зору проживають у країнах із низьким і середнім рівнем доходів, де доступ до якісних медичних послуг обмежений.
Історичні події в цей день
1858 року за підтримки Сполучених Штатів почалася організована озброєна боротьба за незалежність Куби від Іспанської імперії.
1911 року в Китаї була повалена монархія, а Сунь Ятсен проголосив Китайську республіку, що стало важливим кроком на шляху до сучасної китайської державності.
1933 року в універсамах США з’явився перший пральний порошок Dreft. Це був революційний продукт, який пояснювали ефектом “сили диво-молекул, що висмоктують бруд із тканин”, а термін “мильна опера” виник через рекламні радіоп’єси, спонсоровані виробниками порошку.
1943 року Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про заснування ордена Богдана Хмельницького I, II і III ступенів, що було важливим символом для військових. Також цього року Джордж Оруелл, англійський письменник, вперше використав термін “холодна війна” у своєму есе “Ви і атомна бомба”, що стало передвісником нової ери міжнародних відносин.
1948 року була запущена перша керована балістична ракета далекої дії Р-1 під керівництвом Сергія Корольова, що стало важливою віхою у розвитку космічних і військових технологій СРСР.
1963 року вступив у силу міжнародний договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою, що став значним кроком у боротьбі за зниження ядерної загрози.
1964 року в Токіо розпочалися XVIII Олімпійські ігри, що стали важливою подією для світового спорту.
2017 року дослідження, проведене лондонським Imperial College та Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), показало, що з 1975 року рівень дитячого та підліткового ожиріння збільшився в 10 разів. Вчені також передбачили, що до 2022 року відсоток людей, які страждають ожирінням, може перевищити кількість тих, хто має дефіцит ваги.
Перше розщеплення атомного ядра
10 жовтня 1932 року в Харкові, в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ), вперше в СРСР було розщеплено атомне ядро. Ця історична подія стала можливою завдяки зусиллям вчених Антона Вальтера, Георгія Латишева, Олександра Лейпунського та Кирила Синельникова, які здійснили розщеплення ядра атома літію.
Успіх УФТІ в цьому експерименті на пів року випередив світові досягнення, поступившись лише Кавендішській лабораторії в Англії, відомій як світовий центр фізичних досліджень, яка на той час уже виховала понад 40 Нобелівських лауреатів. Однак для вчених з Харкова це було не соромно, адже УФТІ вважався одним із найкращих фізичних інститутів світу.
Цікаво, що в день цього вирішального експерименту в інституті випадково опинився важливий гість — майбутній Нобелівський лауреат, академік Петро Капіца. Він став свідком того, як під час збільшення напруги, що прискорювала протони, в полі зору мікроскопа почали з’являтися іскри, що свідчили про розпад ядер літію. Саме з цього моменту розпочалася ера ядерної фізики в СРСР.
У подальшому Український фізико-технічний інститут став науковим центром світового масштабу. Вже трохи згодом до інституту переїхав працювати Лев Ландау, майбутній Нобелівський лауреат, який очолив теоретичний відділ УФТІ. У 1935-1936 роках на території інституту був створений найбільший у світі на той час електростатичний генератор Ван де Граафа з 10-метровим металевим кондуктором і 15-метровою прискорювальною трубкою, який став найпотужнішим на планеті.
Лев Ландау, який на той час уже був відомим фізиком, вибрав Харків для роботи не випадково. За словами його сина, Харків тоді був одним із найбільших наукових центрів світу, не поступаючись Ленінграду. Саме тут створили першу в СРСР лабораторію для вивчення фізичних явищ при дуже низьких температурах.
Умови для наукових досліджень в УФТІ були настільки вражаючими, що навіть знаменитий датський фізик Нільс Бор, відвідавши Харків, залишив такі слова:
“Я радію можливості висловити своє величезне захоплення і задоволення, які я відчув, оглядаючи чудовий новий Фізико-технічний інститут у Харкові”.
Харків у ті часи став справжньою “Силіконовою долиною” фізики. Вчені з різних країн, включаючи Австрію, Німеччину та США, жили в місті роками, проводячи дослідження та читаючи лекції.
До речі, саме в Харкові Ландау створив свою знамениту “формулу щастя”, яка стверджує, що 30% часу слід приділяти роботі, 30% — спілкуванню і ще 30% — любові, додаючи, що “треба бути щасливим, але і дружина теж має бути щаслива”.
Під час Другої світової війни нацисти намагалися знищити комплекс УФТІ, але їм це не вдалося. Після війни інститут став ключовим центром реалізації радянської атомної програми. У розпал Холодної війни на території УФТІ був побудований величезний бункер, здатний вмістити понад 1,5 тисячі осіб.
Сучасні плани щодо вшанування цього наукового центру включали ідею встановити монумент на честь розщеплення ядра, але наразі, здається, більше схильні до руйнування пам’яток. В цьому місці, яке змінило світову науку, зараз планують створити квест-кімнати
