7 травня відзначаються День обізнаності про ментальне здоров’я дітей, День поширення інформації про дитячу депресію та Всесвітній день сиріт СНІДу. Упродовж століть 7 травня увійшло в історію людства цілою низкою подій, які залишили відбиток у політиці, науці, культурі й технологіях.
День обізнаності про ментальне здоров’я дітей
Це важлива дата, що акцентує увагу на одному з найделікатніших і водночас найкритичніших аспектів дитячого розвитку. Цей день створено не для формальностей, а для щирої розмови про проблеми, які досі надто часто залишаються поза увагою суспільства: тривожність, депресія, булінг, посттравматичний стрес, поведінкові розлади, емоційне виснаження. За офіційною статистикою ВООЗ, кожна п’ята дитина у світі має хоча б один із психічних розладів, а в країнах, що переживають війну або соціальні кризи, цей показник зростає майже вдвічі.
Україна сьогодні є однією з країн, де дитяче ментальне здоров’я стало зоною особливої турботи. Повномасштабна війна, вимушене переселення, втрата рідних, розлука з батьками, стрес адаптації в нових країнах або підвалах, сирени та вибухи — усе це не минає безслідно. За оцінками ЮНІСЕФ, близько 1,5 мільйона українських дітей потребують психологічної допомоги. А насправді їх набагато більше, бо не всі симптоми помітні одразу, і не всі діти вміють або можуть сказати, що їм болить не тіло, а душа.
У День обізнаності варто не лише говорити про проблему, а й слухати — своїх дітей, своїх учнів, молодших братів і сестер. Важливо вміти помічати сигнали: зміни в поведінці, апатію, дратівливість, втрату інтересу до звичних речей, проблеми зі сном чи харчуванням. Психологи наголошують: діти не мають «психічної витривалості», вони адаптуються за рахунок власних внутрішніх ресурсів, які часто виснажуються без підтримки дорослих. І тут головне — бути поруч не лише тілом, а й емоційно.
Цікаві факти
Вчені з Університету Кембридж довели, що емоційна безпека в дитинстві напряму впливає на стійкість до тривожних розладів у дорослому віці. Діти, яким батьки дозволяли вільно говорити про свої почуття, мали нижчий рівень стресу в пубертатному періоді.
За даними Американської академії педіатрії, близько 75% хронічних психічних розладів у дорослих починаються ще до 24 років, а майже половина — до 14 років.
Невідкладна психіатрична допомога дітям у Європі розвивається як окрема галузь лише з 1990-х років. До цього проблеми дитини часто розглядали як погану поведінку або такий характер.
В Японії існують державні програми «спостерігачів за тінню»: спеціально навчені дорослі в школах та громадських просторах фіксують ознаки емоційного відчуження або депресії в дітей і передають їх шкільним психологам.
У деяких країнах — зокрема у Фінляндії, Норвегії та Канаді — в школах щотижня проходять уроки емоційного інтелекту. Їх ведуть як психологи, так і класні керівники, навчаючи дітей говорити про власні емоції, конфлікти, страхи, бажання.
У 2022 році журнал The Lancet Psychiatry опублікував дослідження, згідно з яким діти, які пережили травматичні події без доступу до психологічної допомоги, у 2,5 раза частіше мають ризик самоушкоджень у підлітковому віці.
День поширення інформації про дитячу депресію
У світі дедалі частіше говорять про дитячу депресію не як про рідкісну психологічну аномалію, а як про реальну проблему, що вражає мільйони дітей. Саме тому щороку в травні відзначають День поширення інформації про дитячу депресію — подію, покликану привернути увагу до цього малопомітного, але глибоко руйнівного явища.
Депресія в дитини — це складне психічне захворювання, яке змінює сприйняття світу, підриває самооцінку, паралізує волю й позбавляє радості навіть у щоденних речах. І найстрашніше, що в дітей вона часто проходить непоміченою. Батьки пояснюють це замкнутістю характеру або віком. Але за цим можуть ховатися симптоми справжньої депресії, яка без підтримки переростає у серйозну небезпеку.
За даними ЮНІСЕФ, щонайменше 10–20% дітей і підлітків у світі щороку стикаються з психічними розладами, більшість із яких — саме депресивного характеру. Водночас лише менш ніж третина отримують професійну допомогу. В Україні ситуація ускладнена ще й війною, евакуацією, розривом родинних зв’язків, втратою дому, шкіл, соціальних зв’язків. У таких умовах дитяча депресія стає не винятком, а буденністю.
День поширення інформації про дитячу депресію — це насамперед привід зруйнувати мовчання. У дитини, на відміну від дорослого, немає слів, щоби описати свій внутрішній біль. Вона часто не скаже: «У мене депресія», — вона просто почне частіше хворіти, втрачати інтерес до друзів, малювати похмурі картинки, спати з іграшкою, хоча вже в підлітковому віці, уникати дзеркал, перестане просити щось, навіть їжу.
Психологи наголошують: якщо протягом понад двох тижнів у дитини з’являються такі ознаки, як апатія, тривожність, порушення сну чи апетиту, небажання спілкуватися, песимізм, варто звернутися по допомогу до спеціаліста. Це не прояв слабкості, а навпаки — крок до сили.
Цікаві факти
Депресія в дітей може проявлятися не сумом, а агресією. Багато батьків звертаються до психіатрів із проблемою «неслухняної» дитини, хоча справжня причина — глибока емоційна порожнеча.
Перші прояви депресії можуть з’явитися вже у віці 3–5 років. Американська психіатрична асоціація документувала випадки важких форм депресії в дітей дошкільного віку, особливо в умовах емоційного насильства чи втрати батьківської уваги.
Підлітки з депресією мають у 5 разів вищий ризик суїцидальних думок. За даними досліджень у Європі та США, 70% підлітків, які вчинили самогубство, мали діагностовану або не діагностовану депресію.
Фізичні симптоми — часті сигнали дитячої депресії. Біль у животі, головний біль, постійна втома без медичних причин — усе це може бути психосоматикою.
У Фінляндії існують державні кризові центри, де кожна дитина може анонімно поговорити з психологом телефоном або онлайн. Усі шкільні заклади мають штатного психотерапевта.
Відомо, що діти в інтернатах або без стабільної сім’ї мають утричі вищий ризик розвитку депресії. Проте тривале перебування в токсичній родині може мати не менш шкідливий вплив, ніж сирітство.
У 2023 році було зафіксовано понад 100 тис. звернень від українських дітей до платформ психологічної допомоги, серед яких кожне третє стосувалося симптомів депресії.
Всесвітній день сиріт СНІДу
Ця ініціатива народилася як голос тих, кого найменше чують: дітей, які втратили батьків через ВІЛ/СНІД. Цей день не є формальною датою календаря ООН, але має глибоку моральну вагу. Його започаткував французький гуманітарний рух «Aide et Action» у 2002 році, аби привернути увагу до трагічного виміру епідемії, про який рідко згадують: дитяче сирітство як наслідок смертельної інфекції.
За даними ЮНІСЕФ, у світі нині живе понад 13,8 мільйона дітей, які втратили хоча б одного з батьків через ВІЛ/СНІД. Переважна більшість із них — у країнах Африки на південь від Сахари, але ця проблема не зникає й в інших частинах світу, включно з Україною, де ВІЛ-статус і досі залишається табуйованою темою.
Після смерті батьків ці діти часто втрачають не лише рідних, а й доступ до освіти, медичної допомоги, емоційної підтримки. Багатьох виганяють із домівок через стигму, їм відмовляють у базових правах, вважаючи їх «небезпечними» чи «зараженими» — навіть якщо самі вони ВІЛ-негативні. Діти-сироти СНІДу частіше стають жертвами насильства, потрапляють у сексуальне рабство, змушені працювати або жити на вулиці.
Цей день є шансом говорити про необхідність не тільки лікування ВІЛ-позитивних, а й системної підтримки дітей, які залишилися наодинці після трагедії. Соціальні служби, освітні установи, медична система — всі вони мають бути частиною відповідального реагування на проблему сирітства, спричиненого епідемією.
Цікаві факти
У Зімбабве, Ботсвані, Південній Африці та Лесото понад 20% усіх дітей є сиротами через ВІЛ/СНІД.
Близько 80% дітей-сиріт СНІДу проживають не в інтернатах, а з родичами — найчастіше з бабусями, які самі часто не мають доступу до пенсії чи медичної допомоги.
За даними ЮНЕЙДС, у багатьох країнах діти-сироти СНІДу втрачають право на освіту: вони змушені працювати, аби прогодувати молодших сестер і братів.
Стигматизація та страх перед ВІЛ призводять до того, що навіть у школах або лікарнях цих дітей ізолюють, не допускають до колективів, уникають дотику.
У деяких регіонах Африки діти-сироти утворюють так звані «дитячі домогосподарства», де старші діти віком 12–15 років беруть на себе роль батьків для молодших братів і сестер.
Попри прогрес у боротьбі з ВІЛ, рівень інфікування серед дітей у деяких країнах залишається високим: щодня у світі заражається близько 850 дітей, а щороку — понад 310 тисяч.
У 2023 році в Україні, за даними Центру громадського здоров’я, понад 1300 дітей перебували під соціальним супроводом через втрату батьків з ВІЛ-статусом, і понад 250 з них залишилися повними сиротами.
Історичні події в цей день
1927 — У Бразилії створено авіакомпанію VARIG, яка згодом стала найбільшим авіаперевізником Латинської Америки, символом технічного прогресу та регіональної інтеграції.
1937 — Німеччина та Італія заявили про створення стратегічного військово-політичного союзу, який увійшов в історію як «Вісь Рим-Берлін» — один із ключових елементів передвоєнного світового протистояння.
1945 — О 2 годині 41 хвилині в штаб-квартирі союзних військ у Реймсі було підписано акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини, що фактично стало фіналом Другої світової війни в Європі.
1946 — У столиці Японії з’явилася компанія «Токіо цусін когьо», яка згодом перетворилася на світовий бренд — Sony. Це стало початком глобальної технологічної революції made in Japan.
1954 — Сполучені Штати Америки, Франція та Велика Британія заявили про відмову приймати Радянський Союз у лави НАТО, що стало важливим кроком у формуванні двополярного світу.
1956 — Міністр охорони здоров’я Великої Британії відмовився від запуску антинікотинової кампанії, пояснюючи це браком переконливих доказів щодо шкідливості тютюну — сьогодні ця позиція сприймається як історичний парадокс.
1995 — Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 200 тисяч карбованців — один із яскравих символів гіперінфляційного періоду й передвісник грошової реформи.
1996 — У межах Каннського кінофестивалю відбулася прем’єра фантастичного фільму Люка Бессона «П’ятий елемент», що став культовим у жанрі наукової фантастики й задав нову естетику кінематографа 1990-х.
1999 — Папа Римський здійснив історичний візит до Румунії, що став першим прикладом відвідування православної країни понтифіком із часів великого розколу християнства у 1054 році.
2008 — Об 11:00 за київським часом у районі острова Зміїний у Чорному морі стався землетрус магнітудою 3 бали. Хоч поштовхи були слабкими, їх відчули мешканці Одеси та прибережних територій.
2016 — У Полтаві відкрито перший у світі повноцінний пам’ятник гетьману Івану Мазепі — символу національного відродження, який десятиліттями був під забороною в радянському наративі.
