11 червня: свята і події в цей день

11 червня відзначаються Міжнародний день гри та День Жака-Іва Кусто. Також у цей день в різні століття людство вирушало у нові морські експедиції, укладало мирні угоди, створювало міста, винаходи, законодавчі акти та здійснювало політичні рішення, які залишилися в історії.
Міжнародний день гри
Це один з нових офіційних міжнародних днів, запроваджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 2023 році. Він привертає увагу до значення гри для розвитку дітей, підлітків і навіть дорослих у різних сферах життя. Цей день має особливий зміст у глобальному контексті, оскільки проблема доступу до гри стосується як країн, охоплених війною та бідністю, так і розвинених держав, де діти часто позбавлені можливості гратися через надмірну навчальну завантаженість або цифрову залежність.
ООН підкреслює, що гра — це є фундаментальним правом кожної дитини, закріплене в Конвенції ООН про права дитини. Вільна гра створює передумови для психічного, емоційного, когнітивного та фізичного розвитку, допомагає формувати соціальні навички, здатність до саморегуляції, креативності, самостійного прийняття рішень. Саме через гру діти вчаться домовлятися, співпрацювати, фантазувати, планувати, долати невдачі, а також формують навички, які пізніше визначають їхню успішність у дорослому житті.
Проте сьогодні мільйони дітей по всьому світу позбавлені базових умов для гри. Це діти в зонах конфліктів, біженці, діти з бідних родин, а також ті, хто стикається з надмірним контролем освітніх систем, у яких гра розглядається як зайва трата часу. У багатьох школах зменшуються перерви, скорочується вільний час, збільшується кількість тестів і додаткових занять. Діти живуть у режимі постійного навантаження, що призводить до тривожності, стресу, проблем з адаптацією та навіть розладів психічного здоров’я.
Паралельно фахівці наголошують і на іншій тенденції — зростанні ролі гри в освіті дорослих. Сучасні навчальні моделі, бізнес-тренінги, кризові симуляції, гейміфікація робочих процесів дедалі активніше використовують принципи гри для розвитку креативності, гнучкості мислення, командної роботи, уміння діяти в нестандартних ситуаціях.
Визнання ролі гри на міжнародному рівні покликане не лише закликати до створення безпечних ігрових просторів для дітей, а й до зміни ставлення до гри як до важливого елементу освіти, культури, соціального розвитку. Організації ООН закликають уряди, школи, місцеві громади, батьків забезпечити дітям можливість гратися — вільно, спонтанно, без страху та тиску.
Цікаві факти
Вибір дати 11 червня пояснюється прагненням не прив’язувати день до жодних політичних чи релігійних свят.
Ініціаторами створення цього дня стали міжнародні організації, зокрема ЮНІСЕФ, Save the Children, LEGO Foundation.
За даними ООН, понад 160 мільйонів дітей у світі не мають умов для безпечної гри.
Гра визнана частиною права дитини ще з 1989 року — згідно з Конвенцією про права дитини (стаття 31).
Гейміфікація сьогодні активно використовується не лише в освіті, а й у військових тренінгах, управлінні кризами, підготовці пілотів і лікарів.
День Жака-Іва Кусто
Цей день відзначається щороку 11 червня — в день народження видатного французького дослідника, який усе своє життя присвятив вивченню океанів. Ім’я Кусто стало символом глибоководних експедицій, новаторських відкриттів і боротьби за збереження підводного світу. Його внесок охоплює не лише науку, а й популяризацію океанографії серед мільйонів людей у всьому світі.
Жак-Ів Кусто народився 11 червня 1910 року в Сен-Андре-де-Кюбзак у Франції. У роки Другої світової війни він займався підводними дослідженнями для французького флоту. Ще з дитинства його приваблювала вода, а згодом це переросло у справу всього життя. Його судно «Каліпсо» було переобладнано зі старого мінного тральщика британського флоту.
Він став одним з піонерів у створенні обладнання для підводних досліджень. Саме Кусто разом з Емілем Ґаньяном у 1943 році винайшов акваланг — автономний підводний апарат, який дозволив людині залишатися під водою тривалий час. Цей винахід відкрив нову епоху у вивченні морських глибин, зробивши підводні дослідження доступними для науковців, військових і спортсменів.
Проте Кусто залишив слід не лише як інженер чи дослідник. Він зумів відкрити океан для широкої публіки. Його документальні фільми, починаючи з «Світ тиші», який отримав «Оскар» і Золоту пальмову гілку Каннського фестивалю у 1956 році, стали справжнім проривом у популяризації науки. Завдяки кіно і книгам Кусто мільйони людей вперше побачили підводний світ таким, яким його бачать дослідники. Взагалі дослідник знімав понад 120 документальних стрічок про підводний світ, які транслювалися у десятках країн.
Особливе місце у діяльності Кусто посідала екологічна складова. Уже в середині ХХ століття він одним із перших почав відкрито говорити про забруднення океанів, небезпеку для морської фауни, наслідки промислового вилову та глобальні екологічні ризики. Він створив фонд Cousteau Society, який займається захистом морських екосистем, проводить просвітницьку роботу й досі підтримує експедиційні програми.
Його діяльність охопила десятиліття — з 1940-х до кінця 1990-х років. Навіть у похилому віці Кусто продовжував дослідження, зйомки, просвітництво й дипломатичну роботу, намагаючись впливати на уряди різних країн щодо охорони Світового океану.
Організація Cousteau Society, заснована ним у 1973 році, досі займається захистом океанів.
Жак-Ів Кусто помер 25 червня 1997 року у віці 87 років. Його червона шапочка стала одним із найвідоміших візуальних символів дослідника океанів у культурній пам’яті.
Історичні події в цей день
1125 році війська хрестоносців здобули перемогу над сельджуками під час битви біля Азаза.
1453 році припинила існування Візантійська імперія.
1474 році Папа Римський затвердив так званий «Вічний мир» між Габсбурзькою імперією та Швейцарією.
1496 році Христофор Колумб завершив свою другу подорож до Америки.
1509 році англійський монарх Генріх VIII узяв шлюб із Катериною Арагонською. Згодом їхнє розлучення без згоди Ватикану стало однією з передумов англійської Реформації.
1580 році іспанські колонізатори заснували місто Буенос-Айрес.
1742 році в Бреслау (теперішній Вроцлав) уклали угоду, за якою Габсбурги визнали Сілезію володінням Пруссії.
1742 році американець Бенджамін Франклін винайшов кухонну плиту, і цей день вважають днем кухонної плити.
1770 році Джеймс Кук відкрив Великий Бар’єрний риф біля узбережжя Австралії.
1776 році Континентальний конгрес США створив комітет для підготовки тексту Декларації незалежності.
1829 році російське військо під командуванням Дибича завдало поразки османським силам у битві під Кулевче на території Болгарії.
1858 році у Санкт-Петербурзі освятили Ісаакіївський собор, спроектований Огюстом Монферраном.
1872 році в Москві відкрилася Перша всеросійська політехнічна виставка, приурочена до 200-річчя з дня народження Петра І.
1888 році в Києві на Софійській площі урочисто відкрили пам’ятник Богдану Хмельницькому. Його створення ініціював історик Микола Костомаров ще в 1840-х роках.
1889 році у США Джон Пердью та Джеймс Садгвар запатентували складаний стілець.
1895 році відбулися перші автомобільні перегони за маршрутом Париж — Руан. Переможець Еміль Левассо розвинув середню швидкість 24 км/год.
1901 році острови Кука офіційно включили до складу Нової Зеландії.
1913 році у Києві відкрилася Всеросійська сільськогосподарська виставка.
1915 році британські війська захопили територію Німецького Камеруну, а сербські війська — місто Тирана, тодішню столицю князівства Албанія.
1918 році казахський рух «Алаш» визнав недійсними декрети радянської влади на території Казахстану.
1921 році в Українській РСР оголосили початок державної кампанії боротьби з дитячою безпритульністю.
1926 році уряд Великої Британії офіційно висловив протест через фінансову підтримку СРСР британських страйків.
1930 році американці Вільям Біб і Отіс Бертон занурили свою батисферу на глибину 400 метрів. Через два роки їм вдалось досягти глибини 900 метрів.
1940 році Австралія, Нова Зеландія та Південно-Африканський Союз оголосили війну Італії.
1942 році Радянський Союз та США підписали угоду про принципи співпраці під час війни та післявоєнну взаємодопомогу для збереження миру.
1951 році Португалія офіційно оголосила Мозамбік своєю заморською провінцією.
1955 році у Франції під час перегонів «24 години Ле-Мана» сталася трагедія, в якій загинули 84 людини, ще 120 отримали поранення.
1965 році уряд УРСР схвалив рішення про створення Донецького державного університету. Того ж року королева Єлизавета II вручила учасникам гурту «Бітлз» ордени Британської імперії.
1973 році влада Лівії оголосила про націоналізацію активів американських нафтових компаній.
1975 році у Північному морі видобуто першу нафту.
1982 році у США на екрани вийшов фантастичний фільм Стівена Спілберга «Інопланетянин».
1990 році Верховна Рада УРСР ухвалила рішення про перехід України до східноєвропейського часу — завдяки цьому український час більше не збігається з московським.
1992 році у Росії затвердили програму масової приватизації, яка запустила обіг приватизаційних чеків — так званих ваучерів.
1993 році у світовий прокат вийшов блокбастер Стівена Спілберга «Парк Юрського періоду».
Повернення Робінзона Крузо
11 червня 1687 року, за розповіддю Даніеля Дефо, до Англії повернувся 55-річний Робінзон Крузо, який у 1659 році після страшного шторму, єдиний із екіпажу корабля, зумів урятуватися та опинився на безлюдному острові, де йому довелося прожити понад 28 років.
У Лісабоні він дізнається, що розбагатів: його бразильською плантацією управляв державний чиновник, і тепер Робінзону повертають усі доходи за всі ці роки. Робінзон бере на виховання двох племінників, а згодом одружується у 61-річному віці. У нього народжуються троє дітей — двоє синів та донька.
Роман заснований на реальній історії шотландця Олександра Селькірка, боцмана корабля, який у 1704 році за власним бажанням був висаджений на безлюдний острів, де провів трохи менше часу — усього 4 роки і 4 місяці.
Даніель Дефо написав не один роман про пригоди Робінзона, а цілих три. У останній книзі вже постарілий головний герой опиняється навіть у Сибіру. На жаль, інші книги так і не були перекладені українською чи російською мовами. Принаймні мені про такі переклади невідомо.
Кілька цікавих фактів про Дефо:
– Роман про Робінзона Крузо було вперше опубліковано, коли автору було майже 60 років.
– Наприкінці свого життя Дефо повністю збанкрутував. Щоб урятувати своє майно від кредиторів, він переписав усе на старшого сина, а той залишив батька помирати в злиднях.
– Господарка квартири, в якій помер письменник, продала всі його речі, щоби оплатити похорон.
– Автором першого перекладу роману про Робінзона російською мовою був Лев Толстой.
– Жан-Жак Руссо вважав «Робінзона Крузо» єдиною книгою, на якій слід виховувати молодь.
Вперше опублікована поема Миколи Гоголя «Мертві душі»
11 червня 1842 року вперше була опублікована безсмертна поема полтавця Миколи Васильовича Гоголя «Мертві душі». Спочатку автор замислював її як роман, але пізніше визначив жанр твору як поема в прозі.
Твір заснований на реальних історіях, а його герої — Собакевичі, Плюшкіни, Манілови — й досі легко впізнаються у повсякденному житті. Особливо навіть старатися не потрібно. А відома фраза: «Русь, куди ж несешся ти?» не втрачає актуальності вже майже двісті років. Вважається, що ідею сюжету «Мертвих душ» Гоголю підказав Олександр Пушкін. Ймовірно, задум виник із листа Пушкіна до Плетньова, де він писав про своє швидке весілля та придане, сформоване після застави 200 душ. Писав свій твір Гоголь майже 17 років.
Спочатку публікація книги була заблокована цензурою. Але імператор Микола І наклав резолюцію: «Згідний», і вже за кілька днів Гоголь отримав грошову допомогу, а за місяць поему дозволили до друку. Задумувався твір за зразком дантівської «Божественної комедії» у трьох частинах: Пекло, Чистилище, Рай. Через ці етапи Гоголь хотів провести частину своїх героїв у їхньому земному житті.
Другий том знаменитих «Мертвих душ» так ніхто ніколи й не прочитав. Гоголь, уже завершивши його, несподівано спалив усі рукописи. Ті, кому пощастило чути авторські читання другого тому до його знищення, згадували: «Перший том зблід перед другим: тут гумор було піднесено до найвищого рівня художності й поєднано з пафосом, від якого перехоплювало подих». У другій частині відбувалася боротьба за душу Чичикова між силами добра та зла. У третій частині, за задумом Гоголя, головний герой мав, пройшовши через покаяння, присвятити себе добрим справам, але до Раю так і не дійшов.
Нагородження музикантів гурту «The Beatles» орденами Британської імперії
11 червня 1965 року королева Єлизавета II підписала указ про нагородження музикантів гурту «The Beatles» орденами Британської імперії на знак визнання їхніх заслуг перед культурою та внеску в експорт національної продукції. Раніше поп-музиканти ще ніколи не отримували настільки престижної державної нагороди, яку заснував король Георг V у 1917 році. Королева заявила, що країна пишається гуртом. А Пол Маккартні тоді зізнався: «Перед церемонією ми дуже нервували. Щоб трохи заспокоїтись, вирішили покурити марихуану в туалеті палацу…».
Джон Леннон розповідав: «Коли я отримав конверт з емблемою OHMS (Королівська служба), я подумав, що мене призивають до армії». Згодом він повернув свою нагороду на знак протесту проти війни у Нігерії та підтримки США у В’єтнамі: «Я вчинив лицемірно, прийнявши орден, але радий, що зробив це, бо через чотири роки зміг використати цю нагороду для ефектного жесту».
Про заходи боротьби з дитячою безпритульністю
11 червня 1921 року з’явилася постанова уряду УСРР «Про заходи боротьби з дитячою безпритульністю». Цікаво, що навіть в умовах громадянської війни документ був сформульований досить грамотно та не формально. Офіційно було закріплено статус безпритульної дитини: «дитина, яка не досягла 18 років і перебуває в умовах, небезпечних для її фізичного та соціального розвитку». Троцький називав таких дітей «безнаглядниками».
Також юридично було закріплено статус «бездомний»:
а) залишення дітей батьками або особами, що їх замінюють, без будь-якого нагляду та опіки;
б) жорстоке поводження з ними осіб, зазначених у пункті «а»;
в) ненадання їм необхідного мінімуму виховання та навчання;
г) розкладний вплив домашньої обстановки;
д) ведення самими неповнолітніми неправильного способу життя, зокрема жебрацтва та бродяжництва;
е) заняття будь-якою формою торгівлі.
Цей перелік залишається актуальним навіть для нашого часу. Тоді кількість безпритульних і бездомних дітей сягала 950 тисяч осіб, тобто майже шостої частини від загальної чисельності дітей. Займався цією проблемою спеціально створений орган для боротьби з безпритульністю — Центральна комісія допомоги дітям при ВУЦВК на чолі з Г. І. Петровським.
Фінансування майже повністю здійснювалося за рахунок державного бюджету. Були й добровільні пожертви. Цікавим джерелом надходжень у період НЕПу стала реалізація зображень В. І. Леніна — значків, портретів, бюстів, листівок, жетонів, з яких 20% вартості спрямовувалися на потреби дітей.
Робота з викорінення цього явища велася практично всіма державними та громадськими структурами. Цікаво, що на початок 1930-х років кількість безпритульних становила вже понад 400 тисяч осіб. А з початком колективізації їхня чисельність зросла майже до 20 тисяч. Фахівці зазначають, що це було пов’язано не лише з насильницькою колективізацією та боротьбою з «куркулями», а й з голодом 1930-х років, а також репресіями 1937 року. У 1938 році НКВС направило до дитячих будинків 15 347 дітей репресованих батьків.
Саме в цей час почалася історія створення підрозділів у справах неповнолітніх.
Запровадження нового порядку обчислення часу
11 червня 1990 року Верховна Рада України ухвалила рішення про запровадження нового порядку обчислення часу (відтоді в Україні час завжди відрізнявся від московського на одну годину). 85% території країни розташовані у географічному часовому поясі UTC+2.
Частина Закарпатської області потрапила до географічного часового поясу UTC+1. Луганська область, а також частини Донецької й Харківської областей — до часового поясу UTC+3. Однак задля практичної зручності вся територія країни була адміністративно віднесена до одного часового поясу.