11 жовтня відзначаються Всесвітній день музики, Міжнародний день дівчаток, Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги та Всесвітній день мігруючих птахів. Цей день в історії відзначений низкою подій, які охоплюють трагічні катастрофи, наукові відкриття, культурні ініціативи та важливі політичні рішення. Він поєднує різні епохи та країни, показуючи, як змінювалися суспільства, технології та уявлення про світ.
Всесвітній день музики
Це свято було започатковане з метою підкреслити значення музики як універсальної мови, яка об’єднує людей, культури та покоління. У цей день вшановують різноманітність музичних жанрів і традицій, а також роль музики у вихованні, розвитку творчості та збереженні культурної спадщини. Музика супроводжує людину протягом усього життя, допомагає передавати емоції, зберігати історію й формувати ідентичність суспільств.
Свято не має прив’язки до конкретного стилю чи напряму, воно охоплює все – від класики до сучасної електронної музики, від фольклору до джазу. Його відзначають у багатьох країнах світу, і завдяки цьому музика стає інструментом культурного діалогу. В Україні цей день також отримав популярність, адже країна має багату музичну спадщину: від козацьких дум і народних пісень до сучасних виконавців, які відомі далеко за межами держави.
Цікаві факти
У стародавньому Єгипті музика вважалася божественним даром, і майже всі релігійні обряди супроводжувалися грою на арфах, флейтах і ударних інструментах.
В античній Греції музика була обов’язковою частиною освіти, її викладали нарівні з математикою та риторикою, а сам термін “музика” походить від слова “музи”.
В Україні зберігся один із найдавніших у світі музичних інструментів – трембіта, яка використовувалася не лише для музики, а й як засіб зв’язку в горах, її звук чути на відстані до 10 км.
У середньовічній Європі вважалося, що музика може лікувати душу і тіло, тому її використовували в монастирях для полегшення страждань хворих.
В Японії існує традиційний інструмент сямісен, який використовували для супроводу театральних вистав та епічних історій, а його звук мав надавати сил і мужності.
На Закарпатті й досі зберігається унікальна традиція багатоголосого співу, яка увійшла до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
У ХХ столітті саме українські композитори створили музику, яка стала основою для відомих світових пісень: наприклад, «Щедрик» Миколи Леонтовича перетворився у всесвітньо відомий «Carol of the Bells».
Відомий винахідник Томас Едісон створив перший фонограф, і перший запис, зроблений ним, був саме піснею.
У США під час космічних місій NASA в космос відправили “Золотий диск”, на якому зібрані музичні твори різних народів світу, серед них і український народний спів.
Міжнародний день дівчаток
Цей день започаткувала Генеральна Асамблея ООН у 2011 році, аби привернути увагу до проблем, з якими стикаються дівчата в різних країнах світу. Це питання доступу до освіти, захисту прав, подолання дитячих шлюбів, насильства та дискримінації. День покликаний не лише нагадати про вразливість дівчат, а й підкреслити важливість створення рівних умов для їхнього розвитку та участі у суспільному житті.
У цей день уряди, міжнародні організації та громади наголошують на необхідності змін у сфері охорони здоров’я, освіти й захисту прав дівчаток. Особлива увага приділяється країнам, де рівень нерівності є найвищим, проте проблема існує і в більш розвинених державах. Розвиток суспільства напряму залежить від того, наскільки забезпечені права дітей і наскільки дівчатка мають змогу вільно здобувати освіту, розвивати таланти та реалізовувати себе у майбутньому.
Цікаві факти
У Стародавньому Китаї існувала практика бинтування ніг дівчаткам, яка вважалася символом краси та вишуканості, але фактично калічила їх на все життя.
В Індії ще донедавна дитячі шлюби залишалися поширеним явищем, і хоч офіційно вони заборонені, традиція подекуди зберігається.
У середньовічній Європі дівчатка з бідних родин часто виходили заміж у 12–14 років, що вважалося звичайною практикою.
В Україні в минулому існувала традиція давати дівчаткам посаг у вигляді вишитих рушників та сорочок, які вони готували власноруч із раннього дитинства.
В Японії досі відзначається свято Хінамацурі, або День дівчаток, коли у домівках виставляють спеціальні ляльки та бажають дівчатам здоров’я і щасливої долі.
У ХХ столітті в багатьох країнах жінки здобули право на освіту й виборче право значно пізніше за чоловіків, у Швейцарії жінки отримали право голосу лише в 1971 році.
За даними ЮНЕСКО, сьогодні понад 120 мільйонів дівчаток у світі не відвідують школу, найбільше – в країнах Африки та Південної Азії.
В Україні станом на початок ХХ століття лише близько 20% дівчаток мали можливість навчатися у школі, проте саме жіночі гімназії стали важливим кроком до розширення прав жінок.
У світі досі є держави, де дівчаткам заборонено відвідувати школу після певного віку, зокрема в Афганістані після приходу до влади талібів дівчата старших класів залишилися без доступу до освіти.
Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги
Цей день започаткований Всесвітнім альянсом хоспісів і паліативної допомоги з метою привернути увагу суспільства до важливості підтримки людей із невиліковними хворобами. Паліативна допомога спрямована на полегшення фізичних і психологічних страждань пацієнтів, а також на підтримку їхніх родин. Йдеться не про лікування, а про забезпечення гідної якості життя на останніх етапах, коли медицина не може зупинити розвиток хвороби.
Хоспіси та паліативні відділення функціонують у багатьох країнах, зокрема й в Україні, де ця сфера розвивається завдяки міжнародним та громадським ініціативам. Основна мета – забезпечити пацієнтам комфорт, догляд і турботу, враховуючи фізичні, соціальні, духовні та емоційні потреби. У цей день акцент робиться на необхідності підтримки спеціалізованих закладів і підготовки фахівців, які працюють із пацієнтами та їхніми близькими.
Цікаві факти
Перший сучасний хоспіс заснувала в Лондоні у 1967 році Сісілі Сондерс, яка вважається засновницею сучасної паліативної медицини.
В Україні перший хоспіс відкрили у Львові в 1997 році, нині в країні діє кілька десятків подібних закладів і відділень.
За даними ВООЗ, щороку близько 40 мільйонів людей у світі потребують паліативної допомоги, але менше 15% реально отримують її.
У багатьох країнах, зокрема в Африці та Азії, доступ до знеболювальних препаратів залишається обмеженим, що робить паліативну допомогу недостатньо ефективною.
У деяких державах хоспіси працюють не лише для дорослих, а й для дітей, що потребують спеціального догляду через тяжкі невиліковні захворювання.
У США існують мобільні хоспісні служби, які надають допомогу вдома, створюючи комфортні умови для пацієнтів у звичному середовищі.
В Японії є хоспіси, розташовані в буддійських монастирях, де разом із медичною допомогою пацієнтам надають духовну підтримку.
У Німеччині хоспісна допомога фінансується обов’язковим медичним страхуванням, що робить її доступною для більшості населення.
В Україні існують волонтерські ініціативи, де студенти-медики та звичайні громадяни допомагають хоспісам у догляді за пацієнтами та організації дозвілля.
Всесвітній день мігруючих птахів
Цей день відзначається щороку двічі – у другу суботу травня та в другу суботу жовтня. Це міжнародна екологічна ініціатива, започаткована з метою привернути увагу до проблем збереження птахів, які здійснюють сезонні перельоти на великі відстані. Мігруючі птахи відіграють важливу роль у підтриманні екологічного балансу, адже вони беруть участь у поширенні насіння, контролі чисельності комах і збагаченні біорізноманіття. Свято нагадує про необхідність збереження природних середовищ існування птахів, адже саме втрата місць гніздування та відпочинку є однією з головних загроз для них.
Подія об’єднує понад сотню країн, які беруть участь у програмах захисту перелітних птахів та їхніх маршрутів. В Україні також приділяють увагу цій темі, адже територія країни є частиною важливих міграційних шляхів, якими щороку прямують мільйони птахів із півночі на південь і назад. Особливого значення набуває охорона водно-болотних угідь, степових і лісових масивів, де птахи відпочивають під час тривалих перельотів.
Цікаві факти
Найдовший у світі переліт здійснює полярний крячок, який щороку долає понад 70 тисяч кілометрів від Арктики до Антарктики та назад.
У журавлів зафіксовано здатність підійматися на висоту понад 10 тисяч метрів під час перельотів, що вище за висоту польоту пасажирських літаків.
В Україні мешкає понад 400 видів птахів, і близько половини з них здійснюють регулярні сезонні міграції.
Біла лелека є символом України, і саме наша країна має одну з найбільших популяцій цих птахів у Європі.
Деякі види птахів орієнтуються під час перельотів не лише за зорями й сонцем, а й за магнітним полем Землі.
Швидкість міграційного польоту у деяких видів качок сягає 90 км/год, що дозволяє їм долати сотні кілометрів за день.
У Чорному морі зупиняються тисячі перелітних птахів, і ці місця відпочинку є критично важливими для їхнього виживання.
Найменший мігруючий птах – колібрі руфус, який важить лише кілька грамів, але здійснює переліт на відстань до 4 тисяч кілометрів.
В Україні створені національні парки та біосферні заповідники, зокрема Асканія-Нова й Дунайський біосферний резерват, що є ключовими територіями для збереження перелітних птахів.
Історичні події в цей день
1138 — у сирійському місті Алеппо стався один із наймасштабніших землетрусів в історії людства. Внаслідок стихії загинуло близько 230 тисяч людей, що зробило катастрофу однією з найбільш трагічних подій середньовіччя.
1881 — американець Г’юстон Девід отримав патент на першу фотоплівку, що стало проривом у фотографії та заклало основу для розвитку кінематографа й масової фотозйомки.
1887 — відомий винахідник Томас Едісон запатентував електричну машину для підрахунку голосів на виборах. Це рішення мало на меті зробити виборчий процес точнішим і швидшим, що стало одним із кроків у напрямку модернізації демократії.
1891 — у столиці Швеції Стокгольмі відкрився перший у світі етнографічний музей просто неба, який став новим форматом збереження й показу культурної спадщини різних народів.
1899 — розпочалася Друга англо-бурська війна між Великою Британією та бурськими республіками в Південній Африці, яка тривала понад два роки й мала серйозні наслідки для регіону.
1921 — у Києві на Всеукраїнському православному Синоді була створена Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ), незалежна від російської церкви. Це стало важливим кроком у релігійному та національному житті України.
1931 — у Радянському Союзі було ухвалено рішення про повну ліквідацію приватної торгівлі, що означало остаточне утвердження централізованої економіки.
1938 — влада Чехословацької республіки офіційно затвердила уряд Карпатської України, що стало важливим етапом у прагненні українців до автономії.
1939 — у місті Сталіно (нині Донецьк) на центральній вулиці почала діяти перша тролейбусна лінія, що відзначило початок розвитку електротранспорту в регіоні.
2018 — Вселенський Патріархат ухвалив рішення про підтримку надання автокефалії Українській православній церкві, що стало важливою подією в новітній історії українського православ’я та процесу відокремлення від впливу Москви.
Ухвалення першого міжнародного Кодексу медичної етики
11 жовтня 1949 року на 3-й Генеральній Асамблеї Всесвітньої медичної асоціації було ухвалено перший міжнародний Кодекс медичної етики. Він став універсальним документом, який визначив головні принципи поведінки лікарів у професійній діяльності. Серед найважливіших положень — обов’язок лікаря ухвалювати рішення виключно в інтересах пацієнта, ставити на перше місце співчуття та повагу до людської гідності.
Кодекс забороняє будь-який вплив фінансових інтересів на незалежність професійних рішень лікаря, вимагає чесності у відносинах як із пацієнтами, так і з колегами, а також зобов’язує боротися з некомпетентністю, обманом і шахрайством у медичному середовищі. Неетичними визнаються отримання чи виплата винагороди за передачу рекомендацій чи направлень без реального медичного обґрунтування.
Попередником цього документа став ранній Кодекс медичної етики, створений англійським лікарем і філософом Томасом Персівалем у 1803 році. Він фактично заклав основу сучасної медичної етики в Європі. Персіваль уперше сформулював не лише обов’язки лікаря перед пацієнтом, а й відповідальність перед суспільством і колегами. У його етичних правилах наголошувалося на необхідності підтримувати честь один одного, не допускати публічного приниження колег, уникати непрошеного втручання у лікування пацієнтів, вести себе з хворими делікатно, урівноважено й авторитетно.
У той час медична спільнота часто страждала від конфліктів і суперечок, які нерідко переходили у відверті сварки та навіть бійки між лікарями. Саме тому поява систематизованого етичного кодексу мала величезне значення. Втім, в основі медичної практики завжди залишалося одвічне протиріччя: пацієнти прагнуть якісної допомоги за мінімальні витрати, а лікарі — служити медицині, але при цьому отримувати належну винагороду. Кодекс покликаний був допомогти знайти баланс між цими двома сторонами.
Арешт «Банди чотирьох» в Китаї
11 жовтня 1976 року в Пекіні було заарештовано так звану «Банду чотирьох», очолювану вдовою Мао Цзедуна – Цзян Цін. Це сталося лише через кілька тижнів після смерті «великого керманича» (9 вересня 1976 року). Арешти відбулися за ретельно продуманим сценарієм: увечері Чжан Чуньцяо (мер Шанхаю, відомий умінням створювати хаос), Ван Хунвень (молодий заступник голови ЦК КПК) та Яо Веньюань (партійний публіцист) отримали запрошення на засідання Політбюро.
Кожен з них заходив до кабінету окремо, де їх зустрічали голова ЦК і міністр оборони. Міністр зачитував постанову про арешт, після чого з-за портьєр виходила охорона і виводила їх під конвоєм. Цзян Цін затримали прямо у її покоях у Чжуннаньхаї.
Так завершилася «Культурна революція» – не гучними маніфестами, а коротким наказом: «Всіх взяти». Ніхто з «четвірки» не чинив опору. Зведення держбезпеки КНР фіксували повний спокій у країні. Питання «хто тепер головний?» було вирішене: перемогу здобули «прагматики» на чолі з Чжоу Еньлаєм і Дєном Сяопіном, які прагнули реформ та більш передбачуваного майбутнього для Китаю.
На суді «Банді чотирьох» інкримінували всі можливі злочини десятиліття хаосу – зловживання владою, масові репресії, смерть десятків тисяч людей. Троє отримали від 20 років до довічного ув’язнення, а Цзян Цін було звільнено у 1991 році за станом здоров’я, однак невдовзі вона вчинила самогубство.
Цікаво, що термін «Банда чотирьох» закріпився у китайській політичній лексиці й у наступні десятиліття. У 2010-х роках ним уже називали іншу групу високопоставлених партійних діячів, засуджених за корупцію. Китайська історія часто повторюється: якщо колись на плакатах лунало «Хай живе культурна революція!», то сьогодні там можна прочитати зовсім інший заклик – «Хай живе економічне зростання!».
Офіційне запровадження в армії та поліції вітання «Слава Україні!»
11 жовтня 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав закон, який він сам ініціював і який був попередньо схвалений Верховною Радою. Цим документом було внесено зміни до статутів Збройних сил України та інших військових формувань, а також до правил служби в Національній поліції. Найважливішою новацією стало офіційне запровадження в армії та поліції нового військового вітання – замість радянського «Здравия желаю» українські військові відтоді почали використовувати вітання «Слава Україні!» з обов’язковою відповіддю «Героям слава!».
Окрім зміни формули вітання, закон закріпив і новий порядок звертань між військовослужбовцями та працівниками силових структур. У статутах ЗСУ та внутрішніх документах замінили радянське звернення «товариш» на звернення «пан», що відповідало українській військовій традиції та практиці демократичних країн світу. Таким чином, нововведення мало не лише символічний характер, а й підкреслювало відхід від радянської спадщини та утвердження власних українських військових традицій. Це рішення стало одним з кроків у процесі реформування Збройних сил України та наближення їх до стандартів країн НАТО.
