12 березня відзначаються Всесвітній день боротьби з кіберцензурою, Міжнародний день шкільного харчування, Всесвітній день боротьби з глаукомою та Ацтекський Новий рік. Цей день в різні роки залишив помітний слід у світовій історії завдяки подіям, які вплинули на розвиток держав, науки, релігії та суспільних рухів у різні епохи.
Всесвітній день боротьби з кіберцензурою
Цей день започаткувала у 2008 році міжнародна правозахисна організація Amnesty International разом з організацією Reporters Without Borders. Дата присвячена проблемі обмеження свободи слова в інтернеті, блокуванню сайтів, тиску на онлайн-медіа, а також переслідуванню журналістів, блогерів і користувачів мережі за поширення інформації або власних поглядів.
Інтернет став одним з головних джерел інформації у світі, тому контроль над ним часто використовується державами як інструмент впливу на суспільство. У різних країнах застосовують блокування соціальних мереж, фільтрацію пошукових результатів, видалення публікацій і відключення мережі під час політичних криз або протестів. Правозахисні організації досліджують ці практики, фіксують випадки переслідування за діяльність у мережі та публікують дані про рівень інтернет-свободи у світі.
Цікаві факти
У Китаї діє одна з найскладніших систем інтернет-контролю у світі, яку часто називають Великим китайським файрволом. Вона поєднує блокування сайтів, фільтрацію ключових слів, автоматичне видалення публікацій і постійний моніторинг соціальних мереж. Багато популярних міжнародних сервісів там недоступні, тому створено власні аналоги, які працюють під наглядом держави.
У Північній Кореї більшість громадян не має доступу до глобального інтернету. Для населення створено внутрішню комп’ютерну мережу під назвою «Кванмьон», де розміщені лише локальні сайти з освітніми матеріалами, новинами та інформацією, підготовленою державними установами. Підключення до міжнародної мережі доступне лише обмеженій кількості державних структур.
У 2011 році під час масових протестів у Єгипті влада практично повністю відключила країну від інтернету на кілька днів. Провайдери припинили передачу міжнародного трафіку, що призвело до різкого падіння інтернет-активності майже до нуля. Цей випадок став одним із найвідоміших прикладів масштабного державного відключення мережі.
В Україні у 2017 році було заблоковано доступ до російських соціальних мереж «ВКонтакте» та «Одноклассники», а також низки російських онлайн-сервісів. Обмеження запровадили в межах санкційної політики через використання цих платформ для поширення пропаганди та збору даних користувачів.
Після початку повномасштабної війни у 2022 році Росія значно посилила контроль над інтернетом. У країні обмежили доступ до багатьох міжнародних соціальних мереж і незалежних медіа, а за поширення інформації про війну, що відрізняється від офіційної позиції влади, можуть відкривати кримінальні справи.
В Ірані під час періодів протестів влада часто обмежує швидкість інтернету або блокує популярні месенджери. Користувачі активно застосовують VPN-сервіси для обходу блокувань, через що уряд регулярно намагається обмежити роботу таких інструментів.
У Туреччині протягом різних років влада тимчасово блокувала доступ до великих міжнародних платформ після публікацій матеріалів, які вважалися загрозою для національної безпеки. Іноді судові рішення про обмеження стосувалися тисяч окремих сторінок або відео одночасно.
Під час воєн та політичних конфліктів у різних країнах інтернет іноді вимикають у цілих регіонах. Такі відключення можуть тривати від кількох годин до кількох днів і використовуються для контролю інформаційного простору та обмеження координації протестних рухів.
Міжнародний день шкільного харчування
Цей день започаткувала міжнародна організація School Meals Coalition, щоб привернути увагу до ролі шкільного харчування у здоров’ї дітей та їхньому навчанні. У багатьох країнах світу шкільні їдальні забезпечують мільйони учнів щоденними обідами, що допомагає підтримувати нормальний фізичний розвиток і концентрацію під час занять.
Системи шкільного харчування відрізняються залежно від країни, але спільною метою залишається забезпечення дітей поживною та безпечною їжею. Програми шкільних обідів часто поєднують з освітніми ініціативами щодо здорового способу життя, культури харчування та раціонального використання продуктів. У деяких державах такі програми також допомагають підтримувати місцевих фермерів, оскільки школи закуповують продукти у регіональних виробників.
Цікаві факти
У Фінляндії всі школярі отримують безкоштовний гарячий обід ще з 1948 року. Це одна з перших у світі національних систем шкільного харчування, де меню складають дієтологи, а учнів привчають самостійно обирати збалансовану комбінацію страв із салату, гарніру, основної страви та напою.
У Японії шкільне харчування вважають частиною навчального процесу. Учні самі розносять їжу по класах, накривають столи та після обіду прибирають посуд. Таку систему використовують для формування відповідальності, командної роботи та культури спільного прийому їжі.
В Україні у 2020–2021 роках почалася масштабна реформа шкільного харчування. Оновили меню, зменшили кількість солі й цукру, збільшили частку овочів і корисних продуктів. У багатьох школах з’явилися нові рецепти страв, які раніше не використовувалися у шкільних їдальнях.
У Бразилії діє одна з найбільших у світі програм шкільного харчування. За законом щонайменше 30 відсотків продуктів для шкільних їдалень повинні закуповувати у місцевих фермерів. Це підтримує місцеве сільське господарство та гарантує свіжість продуктів.
У Південній Кореї в шкільних їдальнях часто подають традиційні страви, серед яких супи, рис, овочеві гарніри та кімчі. Меню регулярно змінюють, щоб діти отримували різноманітне харчування і знайомилися з національною кухнею.
У Франції шкільні обіди можуть складатися з кількох повноцінних страв: закуски, основної страви, гарніру, сиру та десерту. При цьому велика увага приділяється якості продуктів, а деякі школи включають у меню органічні інгредієнти.
У США програма шкільних обідів існує з 1946 року. Вона була створена після Другої світової війни, коли уряд звернув увагу на проблеми з харчуванням дітей та фізичною підготовкою молоді.
У багатьох країнах світу шкільне харчування стало важливим соціальним інструментом. Для частини дітей саме шкільний обід є найповноціннішим прийомом їжі протягом дня, тому такі програми мають велике значення для здоров’я і розвитку учнів.
Всесвітній день боротьби з глаукомою
Цей день започаткували у 2008 році за ініціативи Всесвітньої асоціації пацієнтів із глаукомою та Всесвітньої організації товариств глаукоми. Він покликаний привернути увагу до одного з найпоширеніших захворювань очей, яке може призводити до поступової втрати зору. Глаукома пов’язана з ураженням зорового нерва і часто розвивається непомітно, без виражених симптомів на ранніх стадіях.
Захворювання може виникати у людей різного віку, але частіше трапляється після 40 років. Вчасна діагностика має велике значення, оскільки пошкодження зорового нерва зазвичай незворотне. Регулярні офтальмологічні огляди допомагають виявити проблему на ранньому етапі та зменшити ризик втрати зору за допомогою медикаментозного або хірургічного лікування.
Цікаві факти
Назва «глаукома» походить від давньогрецького слова, яке означає «блакитно-зелений». У давнину лікарі пов’язували зміну кольору зіниці з цим захворюванням, хоча справжні причини розвитку глаукоми стали зрозумілими значно пізніше.
Глаукома є однією з головних причин незворотної сліпоти у світі. За оцінками міжнародних медичних організацій, десятки мільйонів людей мають різні форми цього захворювання, і значна частина з них навіть не знає про наявність проблеми на ранніх стадіях.
Особливістю глаукоми є поступова втрата периферичного зору. Людина може довго не помічати змін, тому що центральний зір зберігається, а звуження поля зору відбувається повільно.
В Україні глаукому виявляють у сотень тисяч людей. Лікарі зазначають, що значна частина випадків діагностується під час профілактичних оглядів, коли пацієнти звертаються до офтальмолога з іншими скаргами.
Існує кілька основних типів глаукоми, серед яких відкритокутова та закритокутова. Відкритокутова форма розвивається повільно і є найпоширенішою, тоді як закритокутова може викликати різке підвищення внутрішньоочного тиску та сильний біль.
Один із головних факторів ризику розвитку глаукоми — підвищений внутрішньоочний тиск. Проте іноді захворювання виникає навіть при нормальних показниках, що ускладнює ранню діагностику.
Сучасні методи лікування глаукоми включають очні краплі, лазерні процедури та хірургічні операції. Основна мета лікування полягає у зниженні внутрішньоочного тиску і сповільненні пошкодження зорового нерва.
У деяких випадках глаукома має спадковий характер. Якщо захворювання було у близьких родичів, ризик його розвитку значно зростає, тому лікарі рекомендують регулярні профілактичні огляди.
Ацтекський Новий рік
Ацтекський Новий рік щорічно відзначають 12 березня на світанку відповідно до традиційного ацтекського календаря. Цей день пов’язаний з початком нового циклу в календарній системі цивілізації ацтеків, яка існувала на території сучасної Мексики до приходу іспанців у XVI столітті. У календарі ацтеків рік складався з 365 днів і поділявся на 18 місяців по 20 днів, а наприкінці додавали ще п’ять окремих днів, які вважалися особливими.
Початок року символізував оновлення природного циклу, зміну сезонів і відновлення гармонії між людиною та світом. Для ацтеків календар мав не лише практичне значення для сільського господарства, а й глибокий релігійний зміст, оскільки багато подій у житті суспільства узгоджувалися з ритуальними та астрономічними циклами.
Цікаві факти
Ацтеки користувалися одразу двома календарями. Один складався з 365 днів і використовувався для повсякденного життя та сільського господарства, а другий мав 260 днів і застосовувався для релігійних обрядів, передбачень і визначення сприятливих днів.
Столицею ацтекської держави було місто Теночтітлан, яке стояло на островах у великому озері Тескоко. Сьогодні на місці цього міста розташована столиця Мексики Мехіко.
П’ять останніх днів року в ацтекському календарі вважалися небезпечними і нещасливими. У цей період люди намагалися не починати нові справи, уникали далеких подорожей і проводили більше часу вдома.
Ацтекський календар був тісно пов’язаний із рухом Сонця, тому багато свят і ритуалів приурочували до астрономічних подій, зокрема рівнодень і сонцестоянь.
У сучасній Мексиці деякі громади корінних народів продовжують символічно відзначати ацтекський Новий рік. Святкування зазвичай починається на світанку, коли люди зустрічають перші сонячні промені як знак початку нового циклу.
Ацтеки приділяли велику увагу спостереженням за небом. Їхні жерці-астрономи використовували ці знання для визначення дат ритуалів, передбачення сезонів дощів і планування сільськогосподарських робіт.
Після завоювання імперії ацтеків іспанцями у 1521 році багато традицій і календарних систем було заборонено або втрачено. Проте частина знань збереглася у хроніках, археологічних знахідках та усних традиціях корінних народів Мексики.
Відомий Камінь Сонця, який часто називають ацтекським календарем, важить понад 20 тонн. Цей великий кам’яний диск прикрашений складними символами, що відображають уявлення ацтеків про космос, час і циклічність світу.
Історичні події в цей день
1169 — Розорення Києва — коаліція з одинадцяти руських князів на чолі з військами володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського захопила та розграбувала Київ. Місто зазнало значних руйнувань, було пограбовано церкви, монастирі та житла мешканців. Ця подія стала символом занепаду політичної ролі Києва як головного центру Русі та зміни балансу сил між князівствами.
1229 — Завершення VI хрестового походу. Між султаном Єгипту аль-Камілем і імператором Священної Римської імперії Фрідріхом II Гогенштауфеном укладено мирну угоду, за якою Єрусалим, Назарет і Вифлеєм переходили під контроль хрестоносців без масштабних бойових дій. Угода передбачала певний період мирного співіснування між сторонами.
1241 — Монгольські війська під проводом полководця Субедея прорвали оборону укріпленого Верецького перевалу в Карпатах. Взяття цього стратегічного проходу відкрило монголам шлях до Центральної Європи і стало частиною великого військового походу на території сучасної України, Угорщини та Польщі.
1365 — Герцог Рудольф IV заснував Віденський університет. Навчальний заклад став одним із найстаріших університетів Європи і з часом перетворився на важливий центр освіти, науки та культурного життя в Австрії.
1496 — Єврейське населення було вигнано із Сирії внаслідок рішень влади того часу. Подібні вигнання відбувалися в різних регіонах світу і стали частиною складної історії переслідувань та переселень єврейських громад у середньовічний період.
1622 — Католицька церква канонізувала Ігнатія Лойолу та Франциска Ксав’єра — засновників Ордену єзуїтів. Їхня діяльність мала значний вплив на розвиток місіонерства, освіти та поширення католицької традиції у різних частинах світу.
1633 — Король Речі Посполитої Владислав IV затвердив Петра Могилу митрополитом Київським і всієї Русі. Його діяльність сприяла реформуванню церковної освіти, розвитку православної культури та заснуванню Києво-Могилянської колегії.
1812 — Потужний землетрус у Каракасі зруйнував значну частину міста та забрав життя приблизно двадцяти тисяч людей. Катастрофа стала однією з найтрагічніших природних подій в історії Венесуели.
1910 — Футбольна збірна Англії здобула переконливу перемогу над командою Франції з рахунком 20:0. Нападник Дей забив одинадцять м’ячів у ворота суперника, що стало одним із найрезультативніших виступів в історії міжнародного футболу.
1913 — Канберра офіційно стала столицею Австралії. Місто було спеціально спроєктоване як новий адміністративний центр країни, щоб припинити суперництво між Сіднеєм і Мельбурном за статус столиці.
1928 — Під час пленуму ЦК КП(б)У Лазар Каганович звинуватив наркома освіти Олександра Шумського у «українському буржуазному націоналізмі». Ці звинувачення стали частиною кампанії проти діячів українського культурного та політичного руху.
1930 — Магатма Ґанді разом з прихильниками розпочав Соляний похід — масштабну акцію громадянської непокори проти британської колоніальної влади в Індії. Учасники виступили проти монополії на виробництво солі, демонструючи принцип ненасильницького опору.
1934 — Внаслідок державного перевороту в Естонській Республіці було встановлено авторитарний режим. Владу зосередив у своїх руках політичний діяч Костянтин Пятс, який призупинив дію демократичних інститутів.
1938 — Німецькі війська перетнули кордон Австрії, після чого було проголошено об’єднання двох держав, відоме як аншлюс. Ця подія стала одним із кроків до подальшого розширення впливу нацистської Німеччини в Європі.
1940 — Завершилася радянсько-фінська війна. За умовами мирної угоди Фінляндія втратила Карельський перешийок, проте Радянському Союзу не вдалося встановити повний контроль над країною або перетворити її на радянську республіку.
1947 — Президент США Гаррі Трумен представив зовнішньополітичну програму, відому як Доктрина Трумена. Вона передбачала підтримку держав, які протистояли поширенню комунізму, і стала важливим етапом формування політики холодної війни.
1965 — Студенти Київського університету імені Тараса Шевченка написали колективну заяву до керівництва навчального закладу та Міністерства освіти з вимогою поновити на роботі викладача факультету журналістики Матвія Шестопала. Його звинуватили у «буржуазному націоналізмі». Частину студентів, які відмовилися відкликати підписи, відрахували з університету, що стало помітним епізодом громадянської непокори в УРСР.
1968 — Острівна держава Маврикій здобула незалежність після тривалого перебування під британським колоніальним управлінням і розпочала формування власних державних інституцій.
1989 — Британський науковець Тім Бернерс-Лі запропонував концепцію глобального гіпертекстового проєкту, що згодом перетворився на Всесвітнє павутиння. Ця ідея стала основою сучасного інтернету.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Кубою, розширюючи мережу міжнародних контактів після проголошення незалежності.
1994 — У Бристольському соборі відбулося перше в історії рукоположення жінок у священики Церкви Англії. Тридцять дві жінки отримали духовний сан, що стало важливою зміною у церковній практиці.
1999 — Чехія, Польща та Угорщина офіційно приєдналися до НАТО. Це розширення Альянсу стало значним етапом у трансформації системи безпеки в Європі після завершення холодної війни.
2000 — Папа Римський Іван Павло II під час богослужіння у Ватикані публічно попросив вибачення за історичні помилки та злочини, пов’язані з діяльністю Католицької церкви у різні періоди.
2003 — Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила глобальне попередження через спалах коронавірусу SARS-CoV, який спричинив поширення тяжкого гострого респіраторного синдрому в різних країнах світу.
2010 — У канадському місті Ванкувер розпочалися X Зимові Паралімпійські ігри, у яких взяли участь спортсмени з інвалідністю з десятків країн.
2020 — В Україні запровадили загальнонаціональний карантин у зв’язку з поширенням пандемії COVID-19. Обмеження торкнулися навчальних закладів, масових заходів і багатьох сфер суспільного життя.
