12 вересня в Україні відзначається День фахівця радіоелектронної боротьби ЗСУ, в світі – Міжнародний день співпраці Південь-Південь та Міжнародний день усвідомленості. В історії цей день відзначений подіями, які вплинули на розвиток держав, культур і технологій, залишивши по собі яскраві сліди в політиці, науці й суспільному житті.
День фахівця радіоелектронної боротьби Збройних Сил України
Це професійне свято військових, які спеціалізуються на застосуванні систем придушення й захисту сигналів, протидії безпілотникам, засобам зв’язку й навігації противника. Цей напрям має особливе значення у сучасній війні, де вирішальну роль відіграє контроль над інформацією, мережами та технологіями.
Завдяки таким підрозділам Збройні Сили отримують можливість зменшити ефективність використання ворожих систем керування та захистити власні сили від атак на технічному рівні.
Фахівці радіоелектронної боротьби в Україні пройшли значну трансформацію після початку повномасштабної війни. Їхня роль зросла в десятки разів, адже саме вони відповідають за зниження ризиків від застосування дронів, високотехнологічних засобів розвідки й управління противника. Завдяки їхній роботі українські військові підрозділи отримують змогу ефективніше оборонятися, а іноді й виводити з ладу системи ворога, що робить цей напрямок одним з ключових у сучасному протистоянні.
Цікаві факти
У Першій світовій війні вже існували перші спроби радіоелектронної боротьби: британці перехоплювали сигнали німецьких дирижаблів і створювали фальшиві маяки для дезорієнтації.
У Другій світовій війні радянські та німецькі війська активно використовували радіоперешкоди для маскування пересування армій, а також застосовували спеціальні групи для придушення сигналів.
В Афганській війні радянські війська намагалися блокувати радіо «Голос Америки» та інші канали інформації, щоб обмежити вплив на місцеве населення.
США створили окремі авіаційні підрозділи для радіоелектронної боротьби, зокрема літаки EA-6B Prowler та EA-18G Growler, що спеціалізуються на придушенні систем ППО.
Під час війни в Перській затоці коаліційні війська приділяли особливу увагу глушінню іракських систем зв’язку, що суттєво обмежувало можливості армії Саддама Хусейна.
В Україні у 2014 році активно застосовувалися комплекси «Мандат-Б1Е» та інші засоби придушення, які допомагали зупиняти просування російських військ.
У сучасних Збройних Силах України активно використовуються вітчизняні системи «Буковель-АД» і «Нота», здатні ефективно придушувати дрони й засоби навігації противника.
У світі існують проєкти створення лазерних систем, які поєднують радіоелектронну й фізичну протидію безпілотникам, і Україна також проводить випробування подібних технологій.
Росія відома використанням потужних станцій типу «Красуха», однак українські військові неодноразово демонстрували здатність протидіяти їм завдяки гнучким і мобільним рішенням.
Українські розробники активно експериментують з системами, які можуть не лише глушити, а й перехоплювати контроль над ворожими дронами, що дає змогу використовувати техніку противника проти нього самого.
Міжнародний день співпраці Південь-Південь
Цей день започаткували для того, щоб підкреслити важливість взаємодії між країнами, які розвиваються, і підтримати їхні спільні ініціативи у сферах економіки, науки, освіти та технічного розвитку. Ідея такої взаємодії виникла після Декларації Буенос-Айреса 1978 року, але вже в 1974-му Генеральна Асамблея ООН створила спеціальний підрозділ у структурі Програми розвитку ООН для сприяння такій співпраці.
Цей день символізує прагнення до колективного зміцнення потенціалу країн, які не входять до числа найбагатших, але мають власні ресурси, технології та досвід для обміну.
Сьогодні співпраця Південь-Південь охоплює широкий спектр напрямів: від сільського господарства та інфраструктурних проєктів до цифрових технологій і медичних розробок. Для багатьох країн це спосіб створити альтернативні шляхи розвитку, не покладаючись лише на допомогу від розвинених держав чи міжнародних фінансових інституцій.
Україна хоча й не належить до класичного «Глобального Півдня», все ж бере участь у спільних програмах із країнами цього блоку, обмінюючись досвідом у сфері аграрного виробництва та освіти, що робить цю співпрацю важливою і для нашого регіону.
Цікаві факти
У 1978 році в Буенос-Айресі ухвалили План дій щодо технічного співробітництва між країнами, що розвиваються, який став основним документом для формування ідеї співпраці Південь-Південь.
Китай є одним із найбільших інвесторів у рамках Південь-Південь, фінансуючи масштабні інфраструктурні проєкти в Африці, Латинській Америці та Азії.
Бразилія стала першою країною Латинської Америки, яка активно розвинула власну програму міжнародної технічної співпраці, підтримуючи інші держави регіону в аграрному секторі та освіті.
Індія створила Фонд співробітництва Південь-Південь для фінансування технологічних і медичних проєктів у країнах Африки.
У межах співпраці Південь-Південь були розроблені спільні програми вакцинації від поліомієліту в країнах Африки, що дозволило суттєво знизити рівень захворюваності.
ООН створила спеціальне Управління з питань співробітництва Південь-Південь, яке координує десятки програм у понад сотні країн світу.
Куба відома тим, що в межах співпраці Південь-Південь відправляє своїх лікарів у віддалені країни Африки та Латинської Америки.
У межах програм Південь-Південь В’єтнам ділиться досвідом у сфері рисівництва з африканськими країнами, що допомогло підвищити продовольчу безпеку в регіоні.
У 2019 році Україна долучалася до обговорень співробітництва Південь-Південь у контексті аграрної сфери, що відзначалося як приклад обміну технологіями з країнами Азії та Африки.
Ефіопія та Кенія використовують досвід співробітництва Південь-Південь для розвитку відновлюваної енергетики, зокрема сонячних та вітрових станцій.
Міжнародний день усвідомленості
Цей день започаткувало у 2011 році видавництво Wisdom Publications, яке спеціалізується на книжках із буддійської філософії та практичних матеріалах про розвиток mindfulness. Основна мета цієї дати полягає у приверненні уваги до практик, які допомагають знизити рівень стресу, поліпшити психічне здоров’я та підвищити здатність концентруватися. Ідея свята ґрунтується на переконанні, що вміння жити у моменті та спостерігати за власними думками і відчуттями без осуду є інструментом для гармонійнішого життя.
Сьогодні День усвідомленості відзначається у багатьох країнах світу, а практики mindfulness виходять далеко за межі буддійських традицій, набуваючи популярності в освіті, медицині та корпоративному середовищі. Все більше досліджень підтверджують позитивний вплив таких технік на зниження тривожності, розвиток емоційного інтелекту та підвищення стійкості до стресів.
Українські психологи й освітні програми також поступово інтегрують елементи усвідомленості у роботу з дітьми та дорослими, особливо в умовах війни, коли зростає потреба у внутрішніх ресурсах і психічній підтримці.
Цікаві факти
Практики усвідомленості походять із буддизму, але в сучасному світі вони стали секулярними і використовуються без релігійного підтексту.
У 1970-х роках Джон Кабат-Зінн створив програму MBSR (зниження стресу на основі усвідомленості), яка стала основою для сучасних курсів mindfulness у лікарнях та університетах.
У США практики усвідомленості офіційно інтегрують у роботу шкіл, щоб допомогти дітям краще концентруватися та впоратися з емоційними труднощами.
У Великій Британії парламент навіть проводив спеціальні сесії для депутатів, щоб навчити їх технік mindfulness для зниження професійного вигорання.
Дослідження Університету Оксфорда показали, що регулярні практики усвідомленості знижують ризик рецидиву депресії у людей, які вже переживали епізоди хвороби.
В Японії mindfulness активно інтегрується у корпоративну культуру, щоб підвищити ефективність роботи й знизити рівень стресу серед працівників.
В українських військових реабілітаційних центрах почали застосовувати елементи mindfulness для роботи з посттравматичним стресовим розладом у ветеранів.
Нейрофізіологічні дослідження доводять, що медитація усвідомленості сприяє змінам у структурі мозку, зокрема збільшує об’єм сірої речовини в ділянках, пов’язаних із пам’яттю та навчанням.
Google, Apple та інші світові корпорації мають внутрішні програми mindfulness для своїх співробітників, включаючи спеціальні кімнати для медитацій.
В Україні зростає популярність курсів і додатків із mindfulness, які перекладаються українською мовою та адаптуються під сучасні потреби суспільства.
Історичні події в цей день
490 до н. е. — під час греко-перської війни неподалік міста Марафон відбулася вирішальна битва, у якій грецьке військо під командуванням стратега Мільтіада змогло завдати поразки армії Дарія І. Саме ця подія закріпила уявлення про силу афінської демократії та військової організації.
1504 — Христофор Колумб, перебуваючи у своєму четвертому і водночас останньому плаванні, вирушив з Америки до Іспанії, завершуючи тривалу подорож, яка принесла йому визнання та водночас чимало труднощів.
1683 — об’єднане військо Священної Римської імперії та Речі Посполитої під командуванням Яна III Собеського здобуло перемогу над Османською імперією у битві під Віднем, що стало переломним моментом у протистоянні європейських держав із турецькою експансією.
1789 — у Франції Жан-Поль Марат видав перший номер газети «Друг народу», що стала одним із ключових голосів революційної доби та формувала настрої суспільства.
1898 — у Києві урочисто відкрили Київський політехнічний інститут, який згодом став одним із провідних технічних університетів у Східній Європі.
1934 — утворилася Балтійська Антанта — союз Литви, Латвії та Естонії, створений для координації політичних зусиль у складний період міжвоєнної нестабільності.
1937 — радянський НКВС розпочав масштабну операцію, спрямовану на «ліквідацію кримінальних елементів», що фактично стало частиною сталінського «Великого терору».
1940 — у Франції поблизу Монтіньяка група підлітків виявила печеру Ласко з наскельними малюнками коней та інших тварин, що датуються 15–17 тисячоліттям до н. е., і відтоді ця пам’ятка вважається одним із найбільш унікальних прикладів первісного мистецтва.
1944 — на територію Німеччини вступили перші підрозділи американських військ, що ознаменувало новий етап у завершальній фазі Другої світової війни.
1958 — компанія Texas Instruments оголосила про створення першої мікросхеми, що стало революційним кроком для електроніки та всієї подальшої цифрової епохи.
1990 — підписано договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини, який юридично закріпив умови об’єднання країни після десятиліть поділу.
1991 — у Києві демонтували монумент на честь Жовтневого перевороту, що стояв на Майдані Незалежності, символізуючи розрив України з радянським минулим.
2008 — у Харкові відбувся перший в Україні концерт легендарного гурту «Queen», який зібрав понад 350 тисяч глядачів і став знаковою подією у музичному житті країни.
Марафонський подвиг Фідіппіда: народження легенди
12 вересня 490 року до н. е. стало днем, коли народилася одна з найвідоміших легенд античності. Грецький воїн Фідіппід, учасник Марафонської битви, пробіг від поля бою до Афін, подолавши понад сорок кілометрів без зупинок, аби повідомити про перемогу над персами. За переказом, він вбіг у місто, вигукнув «Ми перемогли!» і впав мертвим від виснаження.
Цей образ героїчного посланця назавжди закарбувався в історії, хоча давньогрецький історик Геродот описував події інакше. Він писав, що Фідіппід спершу біг до Спарти з проханням про допомогу і подолав при цьому 238 кілометрів менш ніж за добу. Спартанці відмовили, і він повернувся до своєї армії, щоб узяти участь у шестигодинній битві з ворогом, чисельність якого перевищувала грецькі сили удесятеро.
Вже після бою, втомлений і поранений, він знову побіг до Афін, де жінки та діти чекали вироку своєї долі. Вістку про перемогу несли кілька вісників, але саме Фідіппід прагнув бути першим, і його слава виявилася посмертною.
Через багато століть французький філолог Мішель Брель запропонував увічнити цей подвиг у сучасних Олімпійських іграх. Так у 1896 році біг на марафонську дистанцію від Марафона до Афін завдовжки 40 кілометрів увійшов до програми перших Олімпіад сучасності.
Пізніше, під час Ігор у Лондоні, дистанцію збільшили до 42 кілометрів і 195 метрів, щоб фініш знаходився біля королівського палацу. Сумніви у можливості подолати понад двісті кілометрів менш ніж за дві доби були перевірені на практиці: сьогодні існує ультрамарафон «Спартатлон», де бігуни проходять 246 кілометрів за маршрутом Фідіппіда.
Слова австралійського чемпіона світу з марафонського бігу Роба де Кастелли стали афоризмом: «Якщо ви почуваєтеся погано на десятій милі, у вас проблеми. Якщо вам важко на двадцятій — ви в нормі. Якщо ж ви почуваєтеся добре на двадцять шостій милі, ви ненормальні».
«Золоте яблуко Європи»: знаменита битва під Віднем
12 вересня 1683 року відбулася знаменита битва під Віднем, яку називали боєм за «Золоте яблуко Європи». Вирішальну роль у перемозі християнської коаліції відіграв польський король Ян III Собеський, який не лише надіслав свої війська на допомогу імператору Леопольду І, а й особисто керував битвою. Під стінами Відня об’єднана армія нараховувала майже 75 тисяч воїнів, із яких близько 22 тисяч складали піддані Речі Посполитої.
Османська армія була значно чисельнішою — понад 150 тисяч вояків. Серед польського війська було приблизно 14 тисяч вихідців з українських земель, зокрема три запорозькі козацькі сотні, які зробили відчутний внесок у перемогу. Серед українських козаків відзначилися полковник Павло Апостол-Щуровський, сотники Чомуха і Потаренко, а також рядові вояки — Михайло Мовчан із Прилук, Кирило Петренко з Києва, Семен Бут з Білої Церкви, Іван Правда з Народичів на Поліссі, а також козаки-піхотинці Таран, Ярема, Логойко, Яковець, Костюшко, Іванко, Лук’ян, Петро та Никитка з Київщини. Після перемоги Ян Собеський, наслідуючи Юлія Цезаря, промовив: «Ми прийшли, ми побачили, Бог переміг».
Поразка турків мала трагічні наслідки для їхнього командування. Великий візир Кара Мустафа, який очолював османське військо, був страчений у традиційний спосіб — задушений шовковим шнуром, після чого йому відсікли голову. Існує переказ, що голову візиря викрали й привезли до Відня, де її виставили на огляд королю. Перемога під Віднем стала ключовою подією, адже зруйнувала міф про непереможність турецької армії й згодом призвела до стратегічної рівноваги на Балканах, яка у перспективі прискорила занепад Османської імперії.
Серед численних трофеїв союзникам дісталися й кілька тисяч мішків з кавою, яка на той час була екзотикою для Європи. Саме тоді цей напій почав завойовувати популярність, і поступово у Відні зародилася культура кав’ярень. Пізніше Бертольт Брехт скаже про це місто: «Відень — це місто, яке було збудоване довкола кав’ярень».
День народження класика наукової фантастики Германа Лема
12 вересня 1921 року у Львові, в сім’ї лікаря-отоларинголога, народився Станіслав Герман Лем — польський письменник, філософ, сатирик і мислитель, що увійшов до світової літератури як класик наукової фантастики. Дитинство і юність він провів у Львові, мешкаючи в будинку № 4 на Браєрівській вулиці, навчався у гімназії імені Кароля Шайнохи, а згодом вступив на медичний факультет Львівського університету.
Початок Другої світової війни перервав навчання, і Лем був змушений працювати автомеханіком, зварювальником, асистентом лікаря. Перші його твори вийшли друком у 1946 році, а згодом він став одним із найвідоміших фантастів ХХ століття, поєднуючи художню уяву з науковим і філософським баченням.
Лем задовго до сучасності передбачив появу електронних книг і кінець «паперової» епохи: «На жаль! Вже не можна було нишпорити полицями, зважувати в руці томи, відчувати їхню багатообіцяючу вагу. Книгарня нагадувала радше електронну лабораторію. Книги — кристалики із закарбованою в них інформацією».
Він описував пристрої, схожі на планшет: «Їх читали за допомогою оптона. Оптон нагадував справжню книгу, але лише з однією-єдиною сторінкою між обкладинками. Від кожного дотику на ній з’являлася наступна сторінка тексту».
Письменник бачив майбутнє смартфонів: «Як часто кожен із нас у своєму робочому кабінеті в Австралії, в обсерваторії на Місяці чи в літаку діставав кишеньковий приймач, викликав Центральну тріонову бібліотеку, замовляв потрібний твір і за секунду бачив його на екрані свого кольорового, об’ємного телевізора».
Лем передбачав «державні, континентальні, а потім і міжпланетні комп’ютерні мережі» та швидкий доступ до баз даних: «У тріоні можна закріпити не лише світлові зображення, які змінюють його кристалічну структуру — сторінки книг, фотографії, карти, малюнки, креслення й таблиці, — у ньому так само легко можна увічнити звуки, зокрема людський голос і музику».
У 1964 році він змалював образ віртуальної реальності: «Невідрізнимість вистави від дійсності призвела б до непоправних наслідків. Може бути скоєне вбивство, після якого убивця в оправдання стане твердити, що був глибоко переконаний, ніби все це лише „фантоматична вистава“».
Лем навіть уявляв 3D-друк: «Тріон може містити записи „конструкторських розробок“ чи „зразків продукції“. Автомат, з’єднаний із тріоном по радіо, виготовить потрібний абоненту виріб і зможе задовольнити навіть найнесподіваніші забаганки фантазерів».
Філософські роздуми Германа Лема стали афоризмами:
«Сучасна цивілізація — це обмін цінностей на зручності». «Війна — найгірший спосіб збору інформації про чужу культуру».
«Розум взагалі неможливо вкласти в голову силоміць».
«Майбутнє завжди виглядає інакше, ніж ми здатні його собі уявити».
«Люди не хочуть жити вічно, люди просто не хочуть помирати».
«Суть старості в тому, що набуваєш досвіду, яким неможливо скористатися».
«Може, дурнів не стає більше, але вони стають дедалі активнішими».
«Немає нічого багатшого за своїми можливостями, ніж порожнеча».
«Не існує малого зла. Етику не можна виміряти арифметикою».
«Не може бути справедливості там, де є закон, що проголошує повну свободу».
«Якщо пекло існує, то воно напевне комп’ютеризоване».
«Щоб щось дізнатися, потрібно вже щось знати».
«Людина — істота, яка найохочіше міркує про те, у чому найменше розуміється».
Твори Лема перекладені понад 50 мовами світу, а загальний наклад перевищив 40 мільйонів примірників.
Перший і єдиний у світі повітряний таран, здійснений жінкою
12 вересня 1941 року поблизу села Анастасівка Сумської області відбувся перший і єдиний у світі повітряний таран, здійснений жінкою. Його виконала 25-річна уродженка села Корощине Овруцького повіту Волинської губернії (нині Олевський район Житомирської області) Катерина Іванівна Зеленко.
У цей день екіпаж Зеленко здійснив два розвідувальні бойові вильоти на літаку Су-2. Попри те, що під час другого вильоту літак зазнав пошкоджень, надійшов наказ вирушати на завдання втретє. На зворотному шляху два радянські літаки були атаковані сімома німецькими винищувачами Bf 109.
Другий радянський літак був підбитий і змушений вийти з бою. Катерині Зеленко та її бортовому стрільцю Миколі Павлику вдалося збити один ворожий літак, перш ніж у кулеметі закінчилися набої. Коли їхня машина отримала серйозні пошкодження, Катерина наказала стрільцю стрибати з парашутом, а сама спрямувала свій літак на таран німецької машини.
Довгий час доля льотчиці залишалася невідомою. Лише після війни вдалося з’ясувати подробиці її останнього бою від жителів Анастасівки, які стали свідками повітряного бою і повідомили, що літак здійснив таран.
Селяни поховали Катерину Зеленко в центрі села, зберегли її документи та передали їх військовим після закінчення війни. Їй було присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно, а на місці падіння літака встановлено обеліск.
