6 грудня в Україні відзначаються важливі свята – День Збройних сил та День святого Миколая, в світі – День народження мікрохвильової печі.
День Збройних сил України
6 грудня — особлива дата в українському календарі, день, коли країна відзначає професійне свято своїх захисників і захисниць — День Збройних сил України. Це свято не лише військових, але й усіх, хто цінує мир і незалежність держави. Відзначаючи це свято, ми не лише вшановуємо героїв, які щоденно ризикують життям заради нашої безпеки, але й нагадуємо собі про важливість сильної армії для незалежної держави.
Свято було запроваджене у 1993 році після ухвалення відповідного рішення Верховною Радою України. Ця дата була обрана невипадково, адже саме 6 грудня 1991 року парламент ухвалив закон “Про Збройні Сили України”, який став початком формування сучасної української армії. З того часу ЗСУ стали одним із найважливіших інститутів держави, здатним захистити суверенітет і територіальну цілісність України.
Українська армія є однією з найбільш гендерно збалансованих у світі. Жінки складають понад 15% від загальної чисельності ЗСУ, і ця частка щороку зростає. Вони беруть участь у бойових діях, командують підрозділами й отримують нагороди за мужність.
ЗСУ є одним із небагатьох військ світу, які змогли успішно модернізуватися під час активної війни. За час повномасштабного вторгнення Росії Україна продемонструвала здатність до швидкої адаптації, використання сучасних технологій та здобуття підтримки міжнародних партнерів.
Це не лише день професійних військових, а й свято для волонтерів, резервістів та ветеранів, які у найважчі часи стали на захист країни.
День святого Миколая
Це свято, коріння якого сягають IV століття, відзначають у пам’ять про єпископа Миколая з Мири, відомого своїми добрими справами, милосердям і безкорисливою допомогою ближнім. У народній уяві святий Миколай став символом доброчинності, захисником дітей, моряків і бідних.
Святий Миколай народився близько 270 року в місті Патара (сучасна Туреччина). Він здобув славу як людина, яка завжди приходила на допомогу нужденним. Найвідоміша легенда розповідає, як Миколай таємно допоміг трьом сестрам, залишивши в їхньому будинку мішечки із золотом, щоб вони могли вийти заміж і не бути проданими в рабство. Цей вчинок став прообразом традиції дарувати подарунки. Святий Миколай помер 6 грудня 343 року. Вже у V столітті день його смерті став святом, яке поширилося у християнському світі.
У різних країнах святого Миколая шанують по-своєму. Наприклад, у Європі 6 грудня діти чекають, що святий Миколай залишить подарунки в їхніх черевиках чи шкарпетках, залишених біля дверей або каміна. У цей день також прийнято допомагати бідним, здійснювати добрі справи та згадувати про важливість милосердя.
В Україні свято святого Миколая набуло особливого значення. У народній традиції Миколай став покровителем дітей, подорожніх і воїнів. Його зображують як мудрого старця в ризах, що приносить подарунки слухняним дітям. А тим, хто поводився нечемно, Миколай міг залишити різочку як нагадування про необхідність виправлення.
День святого Миколая залишається символом щедрості й турботи про ближніх. У багатьох країнах його святкування стало частиною передріздвяної підготовки. Традиція дарувати подарунки дітям поширилася завдяки цьому святу й надихнула на створення образу Санта-Клауса.
Українці особливо шанують святого Миколая під час війни. Він став символом надії та підтримки для дітей і сімей, які зазнали труднощів. Волонтери й благодійні організації в цей день організовують акції, щоб подарувати радість тим, хто її потребує найбільше.
День народження мікрохвильової печі
Щорічно 6 грудня у світі відзначають День народження мікрохвильової печі — одного з найвідоміших і найзручніших побутових пристроїв. Цей день присвячений офіційній реєстрації патенту на мікрохвильову піч у 1945 році, який змінив підхід людства до приготування їжі.
Мікрохвильова піч з’явилася завдяки випадковості. Американський інженер Персі Спенсер, працюючи в компанії Raytheon над розробкою радарів під час Другої світової війни, помітив, що магнетрон, компонент для створення мікрохвиль, розтопив шоколадний батончик у його кишені. Це відкриття надихнуло Спенсера на експерименти. Першим продуктом, навмисно приготованим за допомогою мікрохвиль, став попкорн, а другим — яйце, яке, втім, вибухнуло під час експерименту.
Вже в 1947 році компанія Raytheon випустила першу комерційну мікрохвильову піч під назвою Radarange. Вона була величезною — висотою майже два метри — і коштувала близько 5 000 доларів. Лише у 1960-х роках мікрохвильові печі стали компактними і доступними для широкого загалу.
Мікрохвильова піч революціонізувала підхід до приготування їжі. З її допомогою можна було швидко розігріти їжу, приготувати страви та навіть розморожувати продукти. Вона стала незамінною в офісах, на кухнях і в місцях швидкого харчування.
Цікаві факти
Попкорн досі залишається найпопулярнішим продуктом, приготованим у мікрохвильовці.
Мікрохвилі взаємодіють лише з молекулами води, тому їжа нагрівається, а сам пристрій залишається холодним.
Мікрохвильові печі активно використовуються в космічних місіях для приготування їжі в умовах невагомості.
Сучасні мікрохвильовки здатні не лише гріти, а й випікати, грилювати та навіть ферментувати.
Історичні події в цей день
1240 рік: падіння Києва
Війська монгольського хана Батия захопили та зруйнували Київ. Це стало одним із найбільш руйнівних ударів для Київської Русі, призвівши до занепаду столиці та змін у геополітичній карті регіону. Подія символізує початок тривалого періоду монгольського панування.
1492 рік: відкриття Гаїті
Перша експедиція Христофора Колумба виявила острів Гаїті. Це відкриття стало важливим етапом у колонізації Америки, що змінила хід історії, хоча й призвела до трагедії корінних народів.
1741 рік: державний переворот у Росії
Єлизавета Петрівна, дочка Петра I, стала імператрицею Російської імперії внаслідок перевороту. Її правління асоціюється з культурним піднесенням і стабільністю, хоча сам переворот був одним із численних прикладів політичної боротьби тієї епохи.
1768 рік: перше видання Britannica
У Шотландії побачило світ перше видання знаменитої енциклопедії Britannica. Це стало важливим етапом у розвитку освіти та наукового знання, перетворивши Britannica на один із найвпливовіших довідників у світі.
1869 рік: відкриття алмазних покладів
У Південній Африці знайдено кімберлітові трубки, багаті на алмази. Це відкриття поклало початок світовій алмазній промисловості, а зараз регіон забезпечує половину світового видобутку цього цінного мінералу.
1877 рік: перший запис голосу
Томас Едісон записав на своєму фонографі слова дитячої пісні “Мері мала маленьке ягня”. Це стало початком ери звукових записів, що докорінно змінила культуру та індустрію розваг.
1877 рік: запуск “Вашингтон пост”
Вийшов перший номер газети “Вашингтон пост”, яка згодом стала одним із провідних видань світу, відомим своєю аналітикою та журналістськими розслідуваннями.
1917 рік: вибух у порту Галіфакса
У канадському Галіфаксі вибухнуло французьке судно “Монблан”, навантажене боєприпасами. Це стало однією з найбільших техногенних катастроф XX століття, забравши життя близько 2000 людей.
1921 рік: незалежність Ірландії
Підписано англо-ірландський договір, який заклав основу незалежності Ірландії через рік після цього. Ця подія стала кульмінацією багаторічної боротьби ірландців за свободу.
1941 рік: відступ радянських військ із Дебальцевого
У ході Другої світової війни радянські війська залишили район Дебальцевого. Це стало частиною тяжких боїв на Східному фронті.
1943 рік: звільнення Олександрії
Під час Другої світової війни війська 2-го Українського фронту визволили місто Олександрію, що стало важливим етапом у вигнанні нацистських військ із України.
1991 рік: дипломатичне визнання України
Естонія та Куба першими серед країн світу визнали незалежність України після розпаду Радянського Союзу. Це стало важливим етапом у міжнародному визнанні молодої держави.
1991 рік: нова конституція Болгарії
Болгарія ухвалила нову конституцію, яка закріпила демократичні принципи й основи сучасного політичного устрою країни.
1997 рік: авіакатастрофа в Іркутську
Військово-транспортний літак Ан-124 ВПС Росії впав на житловий будинок в Іркутську, забравши життя 72 осіб. Ця трагедія стала однією з найгучніших авіакатастроф 1990-х років.
2000 рік: відкриття ліверморію
У Дубні (Росія) синтезовано новий хімічний елемент — ліверморій (атомний номер 116). Відкриття стало результатом співпраці російських і американських науковців.
2008 рік: заворушення в Греції
Масові протести сколихнули Грецію після трагічного вбивства поліцейським 15-річного підлітка в Афінах. Ця подія викликала хвилю громадянського невдоволення та змусила суспільство замислитися над проблемами поліції та прав людини.
День народження Миколи Амосова
6 грудня 1913 року народився Микола Михайлович Амосов — видатний кардіохірург, вчений, літератор та громадський діяч. Його ім’я вписане в історію медицини завдяки революційним досягненням у кардіохірургії та унікальному погляду на здоров’я людини й суспільство.
Під час Другої світової війни Микола Амосов працював військовим хірургом, провівши понад чотири тисячі операцій на поранених солдатах. Після війни він присвятив своє життя розвитку медицини, зокрема кардіохірургії, ставши одним із піонерів лікування вад серця. У 1962 році Амосов першим в Україні провів операцію зі встановлення штучного серцевого клапана. Ця подія стала важливим проривом у розвитку кардіохірургії.
Проте його внесок виходить за межі медицини. Амосов досліджував питання геронтології, розробляв концепції штучного інтелекту та раціонального планування суспільного життя, які він називав “соціальною інженерією”. Його роботи в цих галузях демонструють глибоке розуміння не лише людського тіла, а й природи людського суспільства.
За величезний внесок у розвиток медицини та науки Амосова було визнано “Людиною століття в Україні”. Його система здоров’я стала справжньою філософією, що надихає мільйони людей.
Основні правила здоров’я від Миколи Амосова:
- Хвороби — це наслідок людської поведінки. Вони частіше спричинені лінню, жадібністю або нерозсудливістю, ніж природою чи суспільством.
- Медицина не робить людину здоровою. Вона може лікувати хвороби, але здоров’я залежить лише від власних зусиль.
- Здоров’я потребує постійних і значних зусиль. Людський організм досконалий, і за правильного підходу здоров’я можна відновити, але з віком це вимагає більше зусиль.
- Здоров’я визначається мотивами. Мотивація досягти здоров’я має бути сильною, інакше навіть загроза смерті не завжди може змусити людину діяти.
- Чотири складові здоров’я: фізичні навантаження, обмеження в їжі, загартовування, час і вміння відпочивати. Але все це нічого не варте без щасливого життя.
- Фізична активність — основа здоров’я. 20–30 хвилин фізичних вправ на день із підвищенням пульсу вдвічі — мінімум для підтримання форми.
- Контроль ваги. Вага має бути не більше, ніж зріст у сантиметрах мінус 100.
- Уміння розслаблятися. Це також важливе вміння, яке потребує сили характеру.
- Щастя та здоров’я. Здоров’я не дорівнює щастю, але воно є основою, що допомагає досягти гармонії в сім’ї, роботі та житті.
Микола Амосов залишив після себе не лише унікальні досягнення в медицині, але й цілу систему поглядів на життя, здоров’я та щастя. Його праці й поради надихають не лише медиків, а й усіх, хто прагне покращити своє життя. Амосов нагадує нам, що здоров’я — це особиста відповідальність кожного, і досягти його можна лише власними зусиллями.
День незалежності Фінляндії
6 грудня 1917 року парламент Фінляндії ухвалив історичне рішення про вихід із складу Росії та проголошення незалежності. За це рішення проголосували 100 депутатів, 88 висловилися проти, а 12 утрималися. Ця подія стала поворотним моментом в історії Фінляндії, яка до цього часу перебувала у складі Російської імперії як Велике князівство Фінляндське, отримавши цей статус згідно з Фрідріхсгамським мирним договором 1809 року після відокремлення від Швеції.
Вже 31 грудня 1917 року Радянська влада на чолі з Володимиром Леніним офіційно визнала незалежність Фінляндії. Це рішення базувалося на принципах права націй на самовизначення. У відповідному декреті зазначалося про створення спільної комісії з представників обох сторін для вирішення практичних питань, пов’язаних із відокремленням Фінляндії від Росії.
Однак після проголошення незалежності країна занурилася у вир власної громадянської війни, яка тривала з січня по травень 1918 року. Конфлікт розгорівся між “червоними” (соціалістами та робітничими організаціями) та “білими” (шюцкорами — силами самооборони, які підтримували консервативний устрій). На боці “білих” відзначився Карл Густав Маннергейм, російський офіцер, який після війни став національним героєм і лідером незалежної Фінляндії.
У боротьбі “білих” значну роль відіграла допомога Німеччини, яка забезпечила військову підтримку. Завдяки цьому 15 травня 1918 року шюцкори здобули остаточну перемогу, захопивши форт Іно, останній оплот “червоних”. Перемога “білих” встановила консервативний порядок у країні, але поставила хрест на дружніх відносинах із Радянською Росією. Кордон між двома країнами став осередком постійних збройних сутичок до підписання мирного договору в 1920 році, який закріпив офіційні кордони.
6 грудня як національне свято вперше було визнано у 1919 році, коли Державна рада Фінляндії оголосила цей день неробочим для державних установ, шкіл і судів. Традиція святкувати День незалежності почалася саме тоді. У 1929 році 6 грудня стало загальнонаціональним оплачуваним вихідним днем.
Однією з найцікавіших традицій цього дня є запалення двох синьо-білих свічок у вікнах будинків із 18 до 20 години вечора. Точне походження цієї традиції достеменно невідоме. За однією з версій, вона бере початок із часів шведського панування, коли свічки запалювали в пам’ятні дати королівської родини або під час візиту монарха до Фінляндії. Пізніше ця традиція була переосмислена і стала символом національної незалежності.
6 грудня 1991 року — день, який увійшов в історію України як одна з ключових дат у формуванні її сучасної державності та обороноздатності.
Саме цього дня Верховна Рада України ухвалила надзвичайно важливі для країни закони: “Про оборону України” та “Про Збройні Сили України”. У той же день було затверджено текст Військової присяги, яку вперше в залі парламенту урочисто склав міністр оборони України генерал-полковник Костянтин Морозов.
На момент здобуття незалежності Україна успадкувала одну з найпотужніших армій світу. Чисельність Збройних сил України складала близько 700 тисяч осіб. На її озброєнні перебувало 176 міжконтинентальних балістичних ракет і близько 2600 одиниць тактичної ядерної зброї. Сухопутні війська включали 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії, 8 артилерійських бригад, 4 бригади спеціального призначення, 2 повітряно-десантні бригади, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів. Повітряні сили України складалися з трьох повітряних армій, які налічували близько 1100 бойових літаків, а також окремої армії ППО з величезними запасами військового майна.
Особливе значення мав Чорноморський флот, дислокований у Криму, який на той час був одним із найпотужніших морських угруповань у світі. Флот складався з 833 бойових кораблів практично всіх класів, 400 літаків і вертольотів морської авіації, а також понад 100 тисяч особового складу, серед яких 60 тисяч — цивільні працівники. Морська піхота налічувала близько 2000 військовослужбовців.
Ці масштаби робили Збройні сили України четвертими у світі за чисельністю та бойовими можливостями. Водночас, разом із потужним військовим потенціалом, Україна успадкувала і величезну відповідальність. Ухвалення законів про оборону та ЗСУ стало першим кроком у формуванні незалежної української армії, яка мала забезпечити суверенітет і територіальну цілісність держави.
У ці дні, коли українські воїни знову захищають свою землю, ми згадуємо ці історичні рішення, які заклали основу для сучасної української армії — символу мужності, сили й незламності.
