14 листопада відзначаються Міжнародний день боротьби з незаконним обігом культурних цінностей, Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом та Міжнародний день логопеда. В цей день у різні епохи відбувалися події, які суттєво вплинули на політичний розвиток держав, науковий прогрес і формування нових історичних реалій.
Міжнародний день боротьби з незаконним обігом культурних цінностей
Цей день відзначається для привернення уваги до проблеми нелегального переміщення, продажу та знищення предметів культурної спадщини. Він підкреслює важливість співпраці між державами та інституціями, адже злочини проти культурної спадщини часто мають транскордонний характер і завдають суттєвої шкоди як окремим народам, так і людству загалом. Наголос робиться на потребі ефективного контролю ринку антикваріату, посиленні роботи правоохоронних структур і дотриманні міжнародних конвенцій, що регулюють збереження культурних об’єктів.
Незаконний обіг стосується не лише музейних експонатів, а й археологічних предметів, об’єктів релігійного значення, творів мистецтва та історичних документів. Йдеться про небезпеку для національної пам’яті, втрату унікальних артефактів і підміну походження об’єктів, що часто супроводжуються підробками та тіньовими схемами. Важливо, щоб суспільство усвідомлювало цінність культурних предметів і сприяло їх збереженню в законному обігу.
Під час війни в Україні ця проблема загострилася: російські окупаційні сили масово вивозили музейні фонди з Херсона, Маріуполя, Мелітополя та інших міст, зникають археологічні колекції, стародруки, унікальні артефакти, зокрема скіфське золото. В умовах війни руйнуються сховища, знищуються фонди, зникають документи, що ускладнює пошук і повернення викрадених цінностей. Усвідомлення цінності культурних предметів, підтримка легального обігу та фіксація злочинів проти спадщини стають ключовими для її збереження та повернення викраденого.
Цікаві факти
Після початку повномасштабної війни в Україні російські окупаційні сили масово вивозили культурні цінності з музеїв Херсона, Маріуполя, Мелітополя та інших міст; з Мелітопольського краєзнавчого музею було викрадено золото скіфів, яке зберігалося у фондах у спеціальному сховищі, і його місцезнаходження досі офіційно не встановлено.
У Маріупольському краєзнавчому музеї та музеї імені Куїнджі після російських обстрілів та окупації зникли тисячі експонатів, серед яких оригінали робіт Архипа Куїнджі й Івана Айвазовського; частина цінностей була вивезена в напрямку Донецька, де їх обліковували під контролем окупаційної адміністрації.
У Херсоні під час відступу російські війська вантажівками вивозили музейні фонди, включно з унікальними іконами, археологією та колекціями XIX століття; після звільнення міста працівники музеїв виявили порожні сховища та пошкоджену документацію, що ускладнює міжнародний розшук викрадених предметів.
У Генічеську та Бердянську РФ організувала «переоблік» музейних фондів, під час якого окремі експонати зникали, а інші вивозили для «тимчасового зберігання», що використовувалося як прикриття для подальшої контрабанди в Крим і Росію.
У Запорізькій області під час окупації вивозили не лише музейні предмети, а й приватні колекції, особливо стародруки, козацьку зброю та рідкісні ікони; після деокупації деякі власники виявили свої будинки розграбованими, а документи на колекції були знищені або вивезені.
У 1990-х роках в Україні зафіксували масштабні розкопки «чорних археологів» у степових курганах, і частина унікальних скіфських артефактів опинилася на аукціонах у Західній Європі під виглядом приватних колекцій.
У Національному музеї історії України досі є предмети, повернуті з-за кордону після складних юридичних процесів, зокрема колекція ікон XVII–XVIII століть, яку виявили у приватному домі в Польщі під час інвентаризації спадщини.
У 2016 році Італія передала Україні старовинні книги й рукописи, викрадені з українських бібліотек у 1990-х, серед яких були видання Острозької Біблії та рідкісні праці українських друкарень XVI–XVII століть.
У світі діє розгалужена мережа підробників антикваріату, які створюють копії картин і археологічних знахідок із використанням штучного старіння; інколи ці копії настільки якісні, що роками перебувають у музеях як оригінали.
У Сирії під час воєнних дій археологічні пам’ятки викопують екскаваторами для швидкого пошуку предметів, які потім продають на чорному ринку за кордон, і частина цих об’єктів виявляється в колекціях приватних музеїв у Європі та США.
У Єгипті з 2000-х років активно працюють спеціальні підрозділи, які відстежують нелегальний вивіз мумій, саркофагів та писемних пам’яток; чимало предметів повернули після того, як їх помітили на міжнародних аукціонах.
У Мексиці регулярно вилучають великі партії доіспанських артефактів, які нелегальні дилери транспортують у контейнерах разом із фруктами або меблями, щоб уникнути митного контролю.
У Греції інколи знаходять унікальні давні статуї та кераміку на приватних віллах, куди їх вивозять контрабандою та використовують як декоративні елементи інтер’єру; частина таких об’єктів повертається в музеї після судових процесів.
Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом
Цей день відзначається для привернення уваги до поширення хвороби, її ускладнень і важливості ранньої діагностики. Цей день нагадує про необхідність контролю рівня глюкози, своєчасного лікування та доступності медичних технологій, адже діабет може довгий час розвиватися безсимптомно. Особлива увага приділяється факторам ризику, харчуванню, руховій активності та профілактиці, що допомагає зменшити кількість нових випадків і ускладнень.
Також підкреслюється важливість підтримки людей, які живуть із діабетом, адже хвороба потребує постійного самоконтролю, дисципліни та доступу до якісної медичної допомоги. Сучасні технології — інсулінові помпи, сенсори безперервного моніторингу глюкози, вдосконалені препарати тривалої дії — значно полегшують життя пацієнтів, але їхня доступність у різних країнах дуже відрізняється. У цей день наголошують на потребі рівних можливостей у лікуванні та інформуванні населення про сучасні методи контролю діабету.
Цікаві факти
У Львові у 1920-х роках працював один з перших у Європі центрів допомоги людям з діабетом, де пацієнтам призначали інсулін, відкритий лише кілька років перед тим.
Вперше інсулін для лікування людини застосували в 1922 році, а вже за пів року препарат настільки змінив ситуацію, що діабет із вироку фактично став хворобою, яку можна контролювати протягом усього життя.
Перші інсулінові шприци були багаторазовими металевими, їх кип’ятили перед кожним використанням, а голки були настільки товстими, що пацієнти відчували сильний біль під час ін’єкції.
У Фінляндії зафіксовано найвищий у світі рівень дитячого діабету 1 типу, і країна має глобальні програми раннього генетичного тестування ризиків.
В Японії працює найбільший у світі роботизований завод із виробництва інсулінових помп, де більшість процесів відбувається без участі людей для забезпечення абсолютної точності дозування.
В Україні після 2022 року різко зросла потреба в інсуліні в прифронтових та окупованих регіонах, через що волонтери створили мережі доставки інсуліну під час активних бойових дій, ризикуючи життям.
У США створили «штучну підшлункову залозу» — систему, яка сама вимірює рівень глюкози і автоматично подає інсулін, зменшуючи кількість гіпо – та гіперглікемій.
У Сінгапурі розробили інтелектуальний контактний лінз, який вимірює рівень глюкози в сльозовій рідині, і ця технологія досліджується як можливість безболісного й безкровного контролю діабету.
Міжнародний день логопеда
Цей день привертає увагу до фахівців, які працюють з порушеннями мовлення, комунікації, голосу та мовленнєвого розвитку. Логопеди допомагають дітям і дорослим долати труднощі, пов’язані з вимовою, темпом мовлення, мовленнєвими розладами після хвороб або травм, а також підтримують людей із нейророзвитковими особливостями та наслідками інсульту.
У цей день наголошують на важливості ранньої діагностики мовленнєвих порушень, адже своєчасна допомога значно підвищує успішність корекції. Фахівці працюють з анатомічними, неврологічними та функціональними причинами мовленнєвих труднощів, складають індивідуальні програми розвитку і корекції, використовують сучасні методики та технології, що допомагає людям досягти якісної комунікації й повноцінної соціальної взаємодії.
Цікаві факти
У Київській Русі існували описані в літописах «мовці» — люди, які допомагали дітям княжих родин опановувати правильну вимову, хоча професія логопеда тоді ще не була сформована.
У ХХ столітті в Україні логопедія активно розвивалася завдяки роботам Олександра Корнієнка та Лії Фомичової, які створили методики корекції мовлення, що використовуються й сьогодні.
У деяких країнах логопеди входять до складу бригад швидкої реабілітації: вони починають працювати з пацієнтом буквально через кілька годин після інсульту, щоб зменшити ризик тривалої втрати мовлення.
У Фінляндії частина логопедичних занять проходить у формі інтерактивних ігор у спеціально обладнаних сенсорних кімнатах, що значно підвищує ефективність терапії в дітей з аутизмом.
У США логопеди часто залучаються до роботи в кіноіндустрії, допомагаючи акторам відтворювати діалекти, усувати дефекти дикції або точно копіювати мовлення історичних постатей у фільмах.
В Японії логопеди використовують роботів-комунікаторів для навчання дітей із розладами мовлення: штучні співрозмовники допомагають зняти тривожність і підтримують регулярність тренувань.
В Ісландії логопеди беруть участь у збереженні рідкісних форм ісландської мови, працюючи з дітьми-носіями діалектів, щоб уникнути їхнього зникнення через вплив медіа та глобалізації.
В Україні після 2022 року логопеди активно працюють з військовими та цивільними, які втратили мовлення внаслідок поранень, контузій або психологічних травм, і дуже часто корекція триває місяцями та вимагає складних міждисциплінарних підходів.
Історичні події в цей день
332 до н.е. – Олександра Македонського урочисто коронували фараоном Єгипту після його успішного входу в країну, і з цього моменту він отримав не лише політичну владу, а й сакральний статус правителя, що відкрив йому шлях до подальшого утвердження свого авторитету на територіях Сходу.
1918 – гетьман Павло Скоропадський оголосив про намір створити федеративний зв’язок Української Держави з майбутньою небільшовицькою Росією, розраховуючи на прихильність Антанти, хоча реально реалізовувати цю ідею не планував, що спричинило різку політичну кризу та обурення українських сил.
У цей же період проти гетьманського уряду розпочався заколот соціалістичних партій, спрямований на повалення його влади та зміну політичного курсу держави.
Під час першого засідання Національних зборів у новоствореній Чехословацькій республіці Томаша Масарика обрали президентом, підтвердивши його провідну роль у формуванні державної незалежності країни.
Завдяки ініціативі провідних українських учених гетьман Скоропадський видав декрет про створення Української Академії наук, визначивши її офіційний статус і заклавши основу для розвитку національної науки на інституційному рівні.
1920 – уряд Української Народної Республіки вимушено залишив територію України через неможливість продовжувати боротьбу, після чого перемістився до Польської республіки, де продовжив діяльність в еміграції.
1925 – у Чехословацькій республіці постала Леґія українських націоналістів — організація, що об’єднала українських діячів, які прагнули зберегти та розвивати ідею національної незалежності в умовах бездержавності.
1939 – Верховна Рада УРСР ухвалила документ про так зване «возз’єднання» Західної України з УРСР, що фактично означало анексію регіону після вступу радянських військ на ці території.
1940 – у Берліні безрезультатно завершилися радянсько-німецькі переговори щодо нового поділу сфер впливу та потенційного приєднання СРСР до Троїстого пакту, що свідчило про суттєві суперечності між сторонами перед початком масштабних воєнних змін у Європі.
1944 – у Києві відкрився Державний музей українського мистецтва, що став ключовою установою для збереження та демонстрації національної художньої спадщини.
З території Грузинської РСР до країн Центральної Азії примусово депортували понад сто тисяч турків-месхетинців, що стало однією з масштабних акцій радянської депортаційної політики.
1963 – потужний підводний вулканічний вибух біля узбережжя Ісландії створив острів Суртсей, з якого лавові викиди та стовпи диму піднімалися безпосередньо з океану. Новий острів сягнув площі близько 1,7 км² і став унікальним об’єктом для вивчення формування молодих вулканічних ландшафтів.
1989 – Верховна Рада СРСР ухвалила декларацію, у якій офіційно визнала незаконними та злочинними радянські репресії проти народів, яких насильно переселяли, та проголосила політику відновлення їхніх прав.
1999 – на президентських виборах в Україні Леоніда Кучму вдруге обрали главою держави, що забезпечило йому продовження повноважень і визначило подальший політичний курс країни на наступні кілька років.
2005 – корпорація Boeing оголосила про початок виробництва літака Boeing 747-8 — модернізованої версії відомого авіалайнера, яка отримала оновлені технології, покращену економічність і збільшену пасажиромісткість.
Дозвіл жінкам працювати в адвокатурі
14 листопада 1900 року французький сенат схвалив дозвіл жінкам працювати в адвокатурі.
Першою жінкою-адвокаткою стала Шейна Леа-Балаховські, також відома як Соня Ольга Балаховські-Петі. Другою — Жанна Шовен, яку згодом посвятили в кавалери Ордену Почесного легіону.
Спочатку позиції у суспільстві й політичних колах були різні:
«…потрапивши тим чи іншим чином в адвокатське середовище, що там робитиме жінка? Що вона там знайде? Який успіх, яка клієнтура на неї чекає?», — вважав сенатор Гуржю.
«Що стосується мене, я не уявляю справи правосуддя без участі серця; його не може осягнути той, хто глухий до милосердя. Коли лунає ніжний голос, здатний від імені нещасних винних матерів звернутися з останнім закликом до суддів, не потрібно змушувати замовкнути цей голос лише тому, що він ніжний і переконливий… Жінки можуть допомогти правосуддю і через милосердя зробити його гуманнішим, отже — поліпшити його. Тому тим з них, хто має потрібні знання й здібності, визнані публічно, слід дати можливість внести своє світло в справу правосуддя», — наголошував міністр юстиції Франції.
1 грудня 1900 року закон підписав президент республіки, а через кілька годин після його публікації в газетах дочка київського цукрозаводчика Г. Г. Болоховського — Шейна Леа-Балаховські, або Соня Ольга Балаховські-Петі — у професійному костюмі склала присягу перед 1-ю палатою Паризького суду як перша жінка-адвокатка Франції.
До 1908 року у Франції вже налічувалася 21 жінка-адвокатка.
Першою жінкою-адвокаткою Російської імперії вважається уродженка Кременчука Полтавської губернії — Катерина Абрамівна Флейшиц.
13 листопада 1909 року, на запит міністра юстиції І. Г. Щегловітова, Сенат визнав незаконним допуск жінки як захисника в кримінальному процесі.
Історія почалася з протесту прокурора проти ухвали суду, який дозволив жінці-захисниці брати участь у процесі. Прокурор відмовився виступати й навіть залишив засідання. Міністр юстиції оперативно підтримав «тривогу».
Йшлося про Катерину Флейшиц, яка з відзнакою закінчила юридичний факультет Паризького університету та склала екстерном іспити за курс юридичного факультету Петербурзького університету, отримавши диплом першого ступеня. Вона працювала помічницею присяжного повіреного Петербурзької судової палати й стала першою жінкою-помічником адвоката в Росії.
Сенат пояснив свою позицію так: «Особами, які закінчили юридичний факультет університету й мають право бути адвокатами, закон розумів виключно осіб чоловічої статі».
І навів «аргумент»: у судових статутах містився пункт, де зазначалося, що адвокат повинен мати на лацкані фрака знак університету. А оскільки жінки «за жодних обставин» не носили фрак, то вони, відповідно, не могли виступати в суді. Через це Катерину Флейшиц виключили з адвокатури.
Серед інших аргументів, наведених противниками були:
- «Навіть у способі творіння Бог показав відмінності природи чоловічої та жіночої».
- Клієнт нібито не довірятиме жінці-адвокатці, бо за законами того часу жінки не могли навіть бути свідками при заповіті.
- Жінки — «нерозвинені, юридично необізнані, практично не підготовлені».
- Можливість працювати адвокаткою тільки з дозволу чоловіка.
- Жінки «матимуть небезпечний вплив на суддів і присяжних, кокетуватимуть, чаруватимуть та впливатимуть для вирішення справи в своїх інтересах».
- А головний аргумент: адвокатів і так достатньо, навіщо ще й жінки.
Лише у 1917 році декретом Тимчасового уряду, який очолював адвокат Олександр Керенський, жінок нарешті допустили до адвокатури.
Виключення з числа присяжних повірених не завадило Катерині Флейшиц практикувати: вона працювала як приватний повірений, хоч і без права виступу в суді. У радянський період вона стала першою жінкою — доктором юридичних наук і заслуженою діячкою науки.
Всесвітньо відомий адвокат А. Ф. Коні вважав:
«Жінка матиме небезпечний, незримий вплив на суддів: це — сирена, спокусниця Єва, яка ні перед чим не зупиниться, щоб вплинути на суддю. І водночас кажуть, що потрібно берегти її сором’язливість, нерви. Але ж треба бути послідовними: якщо вона спокусниця, здатна на будь-які прийоми, то шукати в неї сором’язливості марно. Крім того, жінка як адвокат може бути захисницею у кримінальній справі, де бувають всі ці брудні подробиці… Суддя ж, який призначив би жінку-адвокатку захисницею у справі про мужолозтво чи скотолозтво, був би гідним дисциплінарного стягнення. Він повинен дбати про її сором’язливість, а не закон».
Підрив німецького штабу в Харкові
14 листопада 1941 року в Харкові був підірваний німецький штаб на вулиці Дзержинського, 17. Вибух стався під час банкету, на якому перебував командир 68-ї піхотної дивізії вермахту, начальник гарнізону генерал-майор Георг фон Браун.
Після захоплення міста німецьким саперам вдалося знешкодити значну частину замінованих радянськими підрозділами об’єктів. Однак людський фактор зіграв свою роль. Особняк на Дзержинського оглянули, знайшли навчальну міну з відпрацьованими батареями та зробили висновок, що будівля повністю безпечна, а радянські мінери нібито діяли непрофесійно.
О 4 годині 20 хвилин ранку справжня міна все ж спрацювала. Її привели в дію дистанційно з селища Семилуки під Воронежем — з відстані близько 556 кілометрів від Харкова. Вибух знищив двох німецьких офіцерів, тринадцять солдатів та генерал-майора фон Брауна.
Організатором харківської диверсії був легендарний розвідник і диверсант №1, полковник Ілля Григорович Старинов. Радіокерована міна Ф-10 була створена під керівництвом конструктора з Грузії Володимира Бекаурі, який зробив вагомий внесок у розвиток радянських систем дистанційного підриву.
Висновки Комісії США з питань кримінальної юстиції про невирішувані проблеми злочинності
14 листопада 1967 року Комісія США з питань застосування закону та відправлення правосуддя дійшла невтішного висновку:
«В основі лежать такі проблеми, з якими система кримінальної юстиції навряд чи може впоратися. Некерованість молоді, широке поширення наркотиків, існування крайньої бідності в багатому суспільстві, гонитва за грошима будь-якими доступними засобами — це явища, яким не можуть успішно протистояти ані поліція, ані суди, ані виправні установи, покликані мати справу з окремими злочинами та окремими злочинцями».
Злочин поступово перетворюється на звичне явище в житті суспільства. Зважаючи на те, що ця думка відображається в літературі, кіно й телебаченні, де злочинець часто постає героєм, можна стверджувати, що злочин і насильство стають частиною сучасної культури. До цього додаються й соціальні мережі, які посилюють вплив подібних моделей поведінки.
Існує теза, що кожне суспільство має свій «поріг насичення злочинністю», тобто рівень терпимості. Коли злочинність досягає цього порогу, вона перетворюється на політичне питання, і для зниження напруги та «випускання пари» її починають частково декриміналізувати. Ми рухаємося саме цим шляхом: через послаблення покарань, а згодом — і через декриміналізацію багатьох видів правопорушень. У деяких випадках це навіть призводить до фактичної легалізації певних дій.
