14 липня в Україні немає офіційних державних чи професійних свят, проте цей день багатий на важливі міжнародні, релігійні та культурні події. В цей день відзначається День взяття Бастилії, Міжнародний день небінарних людей та День обізнаності про акул. Події цього дня охоплюють понад тисячу років історії — від середньовічних битв і релігійних рішень до спортивних досягнень, культурних прем’єр і подій, що вплинули на міжнародну політику.
День взяття Бастилії
14 липня у Франції відзначають головне національне свято, пов’язане з подіями Французької революції. У 1789 році жителі Парижа захопили Бастилію — середньовічну фортецю, яку королівська влада використовувала як державну в’язницю. Повстанці прагнули заволодіти запасами пороху, що зберігалися всередині, але падіння фортеці швидко набуло значно ширшого політичного значення. Воно продемонструвало ослаблення абсолютної монархії та здатність населення впливати на перебіг подій у країні.
У Франції 14 липня пов’язують також зі «Святом Федерації», проведеним у 1790 році на честь примирення та єдності французів після початку революції. Національним святом його встановили у 1880 році, причому в законі навмисно не уточнили, яку саме подію вшановують — штурм Бастилії 1789 року чи загальнонаціональне святкування 1790 року. Сьогодні по всій країні проходять військові церемонії, народні гуляння та феєрверки, а центральною подією залишається парад у Парижі.
Цікаві факти
Під час штурму Бастилії у в’язниці перебували лише семеро людей: четверо фальшивомонетників, двоє чоловіків із психічними розладами та один аристократ, ув’язнений на прохання власної родини.
Повстанці прийшли до фортеці насамперед не заради звільнення в’язнів. Напередодні вони захопили тисячі рушниць в паризькому Будинку інвалідів, але для їх використання потребували пороху, значні запаси якого зберігалися в Бастилії.
Маркіз де Сад утримувався в Бастилії незадовго до її штурму. Він вигукував з вікна, що охорона нібито вбиває в’язнів, використовуючи згорнуту трубкою металеву лійку як імпровізований рупор. За десять днів до нападу його перевели до іншої установи.
Бастилію почали розбирати майже відразу після захоплення. Підприємець П’єр-Франсуа Паллуа отримав контроль над демонтажем і перетворив уламки фортеці на прибутковий символ революції.
Каміння Бастилії використовували для будівництва мостів і будинків, а також з нього виготовляли сувенірні моделі Бастилії, які продавали по всій Франціїточні мініатюрні моделі фортеці. Паллуа надіслав такі сувеніри до адміністративних центрів французьких департаментів, щоб пам’ять про падіння в’язниці поширилася по всій країні.
Один з головних ключів від Бастилії маркіз де Лафаєт передав Джорджу Вашингтону. Ключ зберігається в маєтку першого президента США Маунт-Вернон і досі виставлений для відвідувачів.
Бастилію побудували не як в’язницю, а як оборонну фортецю для захисту східного в’їзду до Парижа під час Столітньої війни. Лише згодом вона стала місцем ув’язнення політичних противників, письменників, аристократів і людей, заарештованих за особистим наказом короля.
Після штурму начальника фортеці Бернара-Рене де Лоне захопив розлючений натовп. Його вбивство стало одним із перших проявів жорстокості революції та показало, що керівники повстання не завжди могли контролювати озброєних парижан.
На місці колишньої Бастилії майже не залишилося помітних споруд. Частину фундаменту знайшли під час прокладання паризького метро наприкінці XIX століття, після чого кам’яні залишки перенесли до скверу Анрі-Галлі неподалік від Сени.
У законі 1880 року про встановлення національного свята зазначили лише «14 липня», не називаючи конкретного року. Таке формулювання дозволило прихильникам революції згадувати штурм Бастилії, а поміркованим політикам — «Свято Федерації», яке символізувало єдність країни.
Площа Бастилії в Парижі сьогодні майже не має слідів колишньої фортеці. Її контури частково позначені на бруківці, а під час будівництва метро археологи виявили залишки фундаменту, які згодом перенесли до сусіднього парку.
Міжнародний день небінарних людей
У цей день частина світового суспільства привертає увагу до людей, чия гендерна ідентичність не вкладається виключно в категорії чоловіка або жінки. Небінарність охоплює різні способи самовизначення: одні люди відчувають належність до кількох гендерів, інші не пов’язують себе з жодним або сприймають власну ідентичність як змінну. Мета відзначення полягає у поширенні достовірної інформації, подоланні упереджень і нагадуванні про право кожної людини на повагу, безпеку та особистий вибір.
Відзначення започаткували у 2012 році за ініціативою канадської активістки Катьє ван Лун. У багатьох країнах небінарні люди досі стикаються з труднощами під час оформлення документів, отримання медичної допомоги, навчання та працевлаштування, оскільки державні й суспільні системи часто передбачають лише чоловічу або жіночу категорію. Поступове запровадження нейтральних позначень у документах і визнання різних гендерних ідентичностей допомагають зменшувати такі обмеження.
Цікаві факти
14 липня розташоване приблизно посередині між Міжнародним жіночим днем 8 березня та Міжнародним чоловічим днем 19 листопада. Таке розміщення запропонували як символ виходу за межі традиційного поділу людей лише на дві гендерні категорії.
Ініціаторкою відзначення стала Катьє ван Лун, яка вперше запропонувала його в дописі у власному блозі. Згодом ідею підтримали небінарні спільноти та правозахисні організації в різних країнах.
Прапор небінарної спільноти створила у 2014 році сімнадцятирічна Кай Роуен. Жовта смуга представляє людей поза чоловічою та жіночою категоріями, біла — людей із кількома гендерами, фіолетова — поєднання різних гендерних ознак, а чорна — людей без гендерної ідентичності.
Небінарність не визначає зовнішність, одяг, голос або ім’я людини. Двоє людей з однаковою гендерною ідентичністю можуть мати зовсім різні способи самовираження та використовувати різні займенники.
У деяких країнах у паспортах і посвідченнях особи дозволено використовувати позначку «X» замість «M» або «F». Водночас така можливість не завжди означає повне юридичне визнання небінарної ідентичності в інших державних документах.
Небінарні ідентичності існували задовго до появи сучасного терміна. У різних культурах були й залишаються соціальні та гендерні категорії, які не відповідають європейському поділу лише на чоловіків і жінок.
Слово «небінарний» часто використовують як узагальнювальне поняття. До нього можуть належати агендерні, бігендерні, гендерфлюїдні та інші ідентичності, проте не кожна людина обирає для себе додаткове визначення.
Міжнародному відзначенню часто передує Тиждень небінарної обізнаності. Його проводять у тиждень, що охоплює 14 липня, приділяючи увагу особистому досвіду небінарних людей, точній термінології та проблемам дискримінації.
День обізнаності про акул
Сьогодні в світі відзначають День обізнаності про акул, присвячений поширенню знань про цих морських хижаків і їхню роль у підтриманні здоров’я океанічних екосистем. Свято покликане звернути увагу на необхідність збереження популяцій акул, багато з яких стрімко скорочуються через надмірний вилов, незаконну торгівлю плавниками, забруднення морів і зміну клімату. Поширені уявлення про акул як про небезпечних для людини тварин часто не відповідають реальності та відволікають увагу від справжніх загроз для їхнього існування.
Акули населяють океани вже сотні мільйонів років і є важливою ланкою морських харчових ланцюгів. Вони допомагають підтримувати баланс серед інших видів, контролюючи чисельність здобичі та сприяючи збереженню різноманіття морського життя. День обізнаності про акул нагадує про значення наукових досліджень, відповідального рибальства та міжнародної співпраці для охорони цих унікальних тварин.
Цікаві факти
Акули існували на Землі ще до появи динозаврів. Найдавніші предки сучасних акул з’явилися понад 400 мільйонів років тому, переживши всі п’ять великих масових вимирань.
Гренландська акула є одним із найдовговічніших хребетних у світі. За оцінками вчених, окремі особини можуть жити понад 400 років, а статевої зрілості досягають лише приблизно у 150-річному віці.
У китової акули, найбільшої риби на планеті, зубів більше, ніж у будь-якої іншої тварини. В її пащі може бути понад 3000 дрібних зубів, хоча живиться вона переважно планктоном і дрібною рибою.
Шкіра акули вкрита не звичайною лускою, а мікроскопічними зубоподібними структурами, які називаються дермальними зубчиками. Вони зменшують опір води під час плавання, і їхню будову використовують як зразок для створення сучасних матеріалів і покриттів.
Лише невелика кількість із понад 500 відомих видів акул коли-небудь була причетна до неспровокованих нападів на людей. Більшість видів ніколи не контактує з людиною через глибоководний спосіб життя або невеликі розміри.
Акули не мають кісток, їхній скелет повністю складається з хрящової тканини, яка значно легша за кісткову та забезпечує більшу гнучкість під час руху.
Молотоголові акули мають надзвичайно широкий кут огляду завдяки незвичайній формі голови. Таке розташування очей допомагає їм точніше визначати місце перебування здобичі та краще орієнтуватися у воді.
За оцінками міжнародних природоохоронних організацій, щороку через промисловий і незаконний вилов гинуть десятки мільйонів акул. Для багатьох видів саме діяльність людини стала головною причиною різкого скорочення чисельності.
Акула мако здатна розвивати швидкість понад 70 км/год, що робить її найшвидшою акулою у світі. Під час полювання вона може вистрибувати з води на кілька метрів.
У великої білої акули настільки чутливий нюх, що вона здатна виявляти сліди крові у воді на дуже великій відстані. Водночас під час пошуку здобичі вона більше покладається на поєднання нюху, слуху, зору та спеціальних електрорецепторів.
Акули можуть відчувати слабкі електричні імпульси, які створюють м’язи й нервова система інших тварин. Для цього вони використовують особливі органи — ампули Лоренціні, розташовані на голові.
У деяких видів акул зуби змінюються протягом усього життя. За десятки років одна особина може втратити й відростити понад 30 тисяч зубів.
Акула-еполет вміє виживати без води до двох годин. Вона «крокує» плавцями між припливними калюжами та здатна переносити дуже низький рівень кисню.
Глибоководна акула-гоблін має висувні щелепи. Під час атаки вони миттєво висуваються вперед, дозволяючи схопити здобич на відстані від голови.
Полярна гренландська акула рухається дуже повільно — зазвичай зі швидкістю менше ніж 2 км/год. Попри це вона успішно полює на риб, тюленів і знаходить падло на великій глибині.
Деякі акули відкладають яйця, які через характерну форму називають «русалчиними гаманцями». Такі капсули нерідко знаходять на морських узбережжях після штормів.
Акули не мають плавального міхура, тому для підтримання плавучості їм допомагає велика печінка, насичена жиром, а також постійний рух і підйомна сила плавців.
Очі багатьох акул захищає спеціальна мигальна перетинка, яка закриває їх безпосередньо перед атакою. У великої білої акули такої перетинки немає, тому вона закочує очі назад, захищаючи їх від можливих ушкоджень.
Деякі види акул світяться у темряві. Карликова ліхтарна акула та кілька інших глибоководних видів виробляють власне світло завдяки спеціальним світним клітинам на шкірі.
Найменшою акулою у світі вважається карликова ліхтарна акула. Дорослі особини мають довжину лише 17–20 сантиметрів і легко поміщаються на долоні.
Історичні події в цей день
1021 — Митрополит Київський Іоанн І урочисто відкрив і прославив мощі святих князів Бориса та Гліба, яких вважають першими канонізованими святими Київської Русі. Після цього було встановлено окремий день їхнього церковного вшанування. Культ Бориса і Гліба швидко поширився на руських землях, а самі князі стали символами жертовності, смирення та відмови від братовбивчої боротьби за владу.
1099 — Війська учасників Першого хрестового походу після тривалої облоги захопили Єрусалим. Після прориву міських укріплень розпочалася масова різанина, під час якої загинули десятки тисяч мусульман і євреїв, а мечеті та синагоги були спалені. Захоплення міста стало одним із найвідоміших і найтрагічніших епізодів епохи хрестових походів та призвело до створення Єрусалимського королівства.
1471 — Московське військо здобуло перемогу над військами Новгородської республіки в битві на річці Шелоні. Поразка значно послабила Новгород, який невдовзі втратив можливість самостійно проводити зовнішню політику, а через кілька років остаточно увійшов до складу Московської держави.
1726 — Царським указом на території Гетьманщини ліквідували сердюцькі полки — професійні наймані військові формування, що виконували охоронні та бойові функції. Це рішення стало частиною політики Російської імперії, спрямованої на поступове обмеження військової автономії України та посилення контролю над козацькими землями.
1789 — Повсталі жителі Парижа штурмом захопили королівську фортецю-в’язницю Бастилію, яка уособлювала владу абсолютної монархії. Основною метою повстанців були запаси пороху, однак сама подія швидко перетворилася на символ початку Французької революції. Згодом 14 липня стало головним національним святом Франції.
1894 — У Львові відбувся перший офіційно зафіксований футбольний матч в українській історії між командами Львова та Кракова. Гра тривала лише кілька хвилин через особливий регламент спортивного свята, а єдиний м’яч забив Володимир Хомицький, увійшовши в історію як автор першого гола українського футболу.
1933 — Вийшов перший анімаційний фільм Макса Флейшера за участю моряка Попая. Персонаж швидко став одним із найвідоміших героїв американської мультиплікації, а його популярність призвела до створення сотень мультфільмів, коміксів і телевізійних адаптацій.
1945 — Новий уряд Королівства Італія офіційно оголосив стан війни з Японською імперією. Це рішення стало завершальним етапом переходу країни на бік антигітлерівської коаліції після повалення режиму Беніто Муссоліні та виходу Італії з союзу держав Осі.
1969 — Розпочався збройний конфлікт між Сальвадором і Гондурасом, який увійшов в історію під назвою «Футбольна війна». Безпосереднім приводом стали матчі відбіркового турніру до чемпіонату світу з футболу, однак справжні причини полягали у тривалих територіальних суперечках, міграційній кризі та політичній напруженості між двома державами. Активні бойові дії тривали близько ста годин.
2000 — Український журналіст Георгій Ґонґадзе звернувся до Генерального прокурора України Михайла Потебенька із заявою, у якій повідомив про стеження за ним з боку працівників міліції та невідомих осіб. Через два місяці журналіст зник, а його загибель спричинила один із найгучніших політичних скандалів в історії незалежної України.
2017 — У Будапешті стартував 17-й чемпіонат світу з водних видів спорту. Змагання об’єднали найсильніших спортсменів із десятків країн у плаванні, стрибках у воду, синхронному плаванні, водному поло та плаванні на відкритій воді, а турнір став одним із наймасштабніших спортивних заходів року.
2023 — У японському місті Фукуока розпочався 20-й чемпіонат світу з водних видів спорту. Учасники встановили низку світових рекордів, а турнір став першим після пандемії, який пройшов у повному форматі без більшості попередніх міжнародних обмежень.
