16 червня відзначаються Міжнародний день біотехнолога, Міжнародний день домашніх працівників, Міжнародний день сімейних грошових переказів, Міжнародний день африканської дитини та Міжнародний день водоспаду. В цей день у різні епохи сталися суттєві події, які охоплюють політику, війни, науку, літературу, міжнародні відносини й сучасну історію.
Міжнародний день біотехнолога
16 червня 1980 року Верховний суд США виніс рішення на користь генного інженера Ананди Мохана Чакрабарті, який створив бактерію виду Pseudomonas. Ця бактерія була здатна розщеплювати сиру нафту, що дало можливість ефективніше ліквідовувати нафтові розливи з меншими екологічними наслідками. Рішення суду визнало, що генетично модифіковані організми, отримані штучним шляхом, можуть бути об’єктами патентного захисту, якщо вони були створені людиною. Цей вердикт фактично поклав початок сучасній біотехнологічній індустрії.
Біотехнологія працює на стику екології, біології, хімії, інженерії, медицини, аграрного сектору, промисловості та ІТ, дозволяючи створювати продукти, що змінюють якість життя людини. Професійне свято покликане наголосити на ролі біотехнологів у розробці нових ліків, діагностичних тестів, вакцин, створенні високоврожайних рослинних культур, очищенні забруднених ґрунтів та води, а також у розвитку біоенергетики.
За останні десятиліття саме біотехнологічні компанії зробили прорив у виробництві інсуліну, лікуванні онкологічних захворювань антитілами, створенні вакцин проти COVID-19 на базі мРНК-технологій, розробці генетично модифікованих культур, здатних витримувати посуху та шкідників. Застосування біотехнології в харчовій промисловості дозволило запустити виробництво штучного м’яса, синтетичного молока та замінників яєць.
Україна активно інтегрується у світову біотехнологічну галузь: тут працюють лабораторії з генетичних досліджень, виробництво ферментів, біопрепаратів для сільського господарства, ветеринарної медицини, ведуться дослідження в сфері клітинної терапії та створення нових препаратів для медицини.
Цікаві факти
Першим біотехнологічним продуктом у світі вважається хліб: дріжджі люди навчилися використовувати ще 6 тисяч років тому.
Сучасна біотехнологія активно застосовує CRISPR — технологію редагування геному, яка дозволяє точково “виправляти” дефекти ДНК.
Понад 60% усіх вакцин у світі виробляються із застосуванням біотехнологічних процесів.
Біотехнологія допомагає боротися з нафтовими розливами — спеціальні бактерії здатні розкладати нафтопродукти у воді.
У біоенергетиці розробляються технології виробництва палива з водоростей, які мають високий вміст олій.
Вчені працюють над технологіями друку людських органів на 3D-принтерах з використанням клітин пацієнта — у майбутньому це дозволить вирішити проблему донорської нестачі.
У 2022 році вчені з Гарварду створили штучні ембріони мишей, не використовуючи яйцеклітин та сперматозоїдів. Їх виростили зі стовбурових клітин. Це відкриває перспективу створення органів для трансплантації без донора.
Компанії вже експериментують з друком людської шкіри для опікових пацієнтів. Біо-принтери здатні “надрукувати” шкіру з клітин самого пацієнта, що знижує ризик відторгнення.
Існують бактерії, які навчилися “їсти” пластик. Наприклад, бактерія Ideonella sakaiensis за кілька тижнів розкладає пляшку з PET-пластику.
Біотехнологи працюють над створенням “самоліквідованих” шкідників. Наприклад, генетично модифіковані комарі-носії малярії створені так, щоб їх потомство не виживало — це вже випробовують у природних популяціях.
Найдорожчим у світі препаратом є Zolgensma для лікування спінальної м’язової атрофії. Одна доза коштує понад 2 мільйони доларів, але повністю зупиняє розвиток хвороби після одноразового введення.
Сучасні технології дозволяють зберігати клітини рідкісних чи вимерлих видів. У Японії, наприклад, вже є біобанк клітин шерстистих мамонтів — теоретично їх можна буде клонувати.
Вчені з MIT створили живі сенсори — бактерії, які можуть “попереджати” про забруднення води чи повітря, реагуючи на хімічні сполуки і змінюючи колір.
Біотехнологія вже допомагає створювати “розумні тканини” — матеріали, які реагують на температуру, пульс чи навіть рівень кисню в крові людини.
Міжнародний день домашніх працівників
Цю дату заснували після ухвалення у 2011 році Конвенції №189 Міжнародної організації праці “Про гідну працю для домашніх працівників”. Це одна з небагатьох професійних груп, яка довгий час залишалась у “тіні” — без належного правового статусу, соціальних гарантій і навіть офіційної статистики.
Під поняття “домашні працівники” потрапляють няні, доглядальниці, хатні робітниці, прибиральниці, кухарі, водії, садівники та інші категорії, які працюють у приватних домогосподарствах. За даними МОП, у світі близько 75 мільйонів людей залучені до такої роботи, причому значна частина з них — жінки та мігранти.
Проблема полягає в тому, що велика частина домашніх працівників у багатьох країнах працює неофіційно — без договорів, без страхування, без пенсійних відрахувань і без правового захисту. Саме тому Конвенція МОП закликала країни встановити чіткі правила праці у цьому секторі, забезпечити домашнім працівникам мінімальні соціальні стандарти, право на вихідні, відпустки та захист від експлуатації.
В Україні сфера домашньої праці також залишається переважно неформальною. Багато доглядальниць, нянь, прибиральниць працюють за усною домовленістю без трудових угод. Це означає відсутність гарантій оплати лікарняних, відпусток, стажу, а також ризики з боку недобросовісних роботодавців. Питання легалізації праці в цій сфері постає особливо гостро в контексті міграції: чимало українських громадян працюють домашніми працівниками за кордоном, у Польщі, Італії, Іспанії, Чехії, Ізраїлі.
Цікаві факти
За даними МОП, понад 80% домашніх працівників у світі не мають права на оплачувані вихідні.
В Італії близько 900 тисяч українців офіційно чи неофіційно зайняті у сфері догляду та домашньої роботи.
Домашня праця — одна з небагатьох сфер, де досі зберігаються форми сучасного рабства: примусова робота, утримання документів, обмеження свободи пересування.
Конвенція МОП №189 на сьогодні ратифікована лише половиною країн-членів ООН. Україна її офіційно не ратифікувала.
У 2020 році під час пандемії COVID-19 саме домашні працівники у багатьох країнах втратили роботу першими, адже робота у приватних домогосподарствах масово припинялася через локдауни.
У країнах Перської затоки велика частина домашніх працівників — це жінки з бідних країн Азії (Філіппіни, Шрі-Ланка, Бангладеш), які працюють у жорстких умовах за системою кафала, що обмежує їхні права.
Міжнародний день сімейних грошових переказів
Це професійна дата, запроваджена Генеральною Асамблеєю ООН у 2018 році, щоб привернути увагу до ролі трудових мігрантів у світовій економіці та важливості грошових переказів для мільйонів сімей у країнах походження.
За підрахунками ООН, щороку понад 200 мільйонів трудових мігрантів у світі надсилають гроші рідним у свої країни. Загальний обсяг цих приватних переказів у 2023 році перевищив 650 мільярдів доларів США. Це більше, ніж весь обсяг офіційної міжнародної допомоги, яку отримують країни, що розвиваються.
Особливість грошових переказів полягає в тому, що це стабільне джерело фінансування: незалежно від глобальних криз, війни, пандемії, економічних спадів, трудові мігранти продовжують підтримувати свої родини, допомагаючи утримувати базовий рівень споживання, оплачувати навчання дітей, медичні послуги, оренду житла, комунальні послуги.
Україна традиційно входить до переліку країн, для яких грошові перекази від заробітчан є важливою складовою економіки. За даними НБУ, обсяг приватних грошових переказів в Україну у 2023 році склав понад 14 мільярдів доларів США. Основні потоки надходять з Польщі, Німеччини, Чехії, США, Італії та Ізраїлю.
Після початку повномасштабної війни у 2022 році роль грошових переказів з-за кордону зросла ще більше, оскільки частина українців вимушено виїхала за межі країни, підтримуючи своїх рідних, які залишилися вдома. Перекази допомагають також підтримувати стабільність валютного ринку, зменшують девальваційний тиск та є джерелом валютних резервів.
Цікаві факти
За оцінками Світового банку, кожен п’ятий житель планети прямо або опосередковано отримує допомогу у вигляді грошових переказів.
У середньому трудовий мігрант надсилає додому близько 15% свого доходу.
Грошові перекази складають понад 20% ВВП таких країн, як Таджикистан, Киргизстан, Непал чи Гаїті.
Середній розмір комісії за міжнародні перекази у світі досі залишається високим — близько 6%. ООН ставить завдання знизити цю комісію до 3%.
Під час пандемії COVID-19 прогнозували різке скорочення обсягів грошових переказів, однак у 2020-2021 роках вони виявилися стійкішими, ніж більшість інших потоків капіталу.
В Україні грошові перекази від мігрантів традиційно перевищують прямі іноземні інвестиції в країну.
Міжнародний день африканської дитини
Цей день було започатковано у 1991 році Організацією африканської єдності (сьогодні — Африканський союз). Дата обрана на згадку про трагічні події, що відбулися 16 червня 1976 року в місті Соуето (Південно-Африканська Республіка).
Тоді десятки тисяч чорних південноафриканських школярів вийшли на масову демонстрацію, протестуючи проти расистської політики апартеїду, зокрема — проти запровадження обов’язкового навчання африкаансом — мовою білої меншини. Мирна хода школярів була жорстоко розігнана силами безпеки. За різними даними, загинуло від кількох десятків до кількох сотень дітей, тисячі отримали поранення чи були заарештовані.
Цей день став символом боротьби африканських дітей за доступ до освіти, рівні права, свободу й гідність. Він нагадує про мільйони дітей на африканському континенті, які й сьогодні стикаються з труднощами в доступі до навчання, медичної допомоги, чистої води, належного харчування та базових прав.
Міжнародний день африканської дитини — це також нагода для урядів, міжнародних організацій та громадських структур говорити про необхідність забезпечення якісної освіти, захисту дітей у зонах конфліктів, боротьби з дитячою працею, сексуальним насильством, торгівлею людьми й вербуванням дітей у збройні формування.
Цікаві факти
За даними ЮНІСЕФ, понад 70% дітей у країнах Африки на південь від Сахари не досягають мінімального рівня знань із читання та математики.
У країнах Центральної та Західної Африки досі поширена дитяча праця — за оцінками, понад 80 мільйонів дітей працюють, часто — у важких і небезпечних умовах.
В окремих регіонах Африки діти складають понад половину всього населення — наприклад, у Нігері 50% громадян — молодші за 15 років.
За офіційними оцінками Африканського союзу, до 2030 року саме Африка матиме найбільший у світі дитячий контингент — понад 500 мільйонів дітей.
Соуето стало історичним символом боротьби не лише проти апартеїду, але й за право кожної дитини у світі здобувати освіту рідною мовою.
Міжнародний день водоспаду
Хоча ця дата не має офіційного статусу ООН, її започаткували природоохоронні організації та активісти з метою нагадати про важливість збереження водних екосистем і природної краси планети.
Водоспади відіграють важливу роль у формуванні ландшафтів, регулюванні водних потоків, збагаченні води киснем, підтримці біорізноманіття. В багатьох країнах світу водоспади є джерелом гідроенергії, приваблюють мільйони туристів, а також мають культурне та духовне значення для місцевого населення.
Водночас багато водоспадів сьогодні опиняються під загрозою через будівництво гребель, зміну русел річок, зростання потреб у водопостачанні, зміну клімату та деградацію природних територій. Деякі унікальні каскади вже зникли, інші поступово втрачають свій об’єм води.
Цікаві факти
Найвищий водоспад на планеті — Анхель у Венесуелі — має висоту 979 метрів. Потік води спадає з такої висоти, що частина води перетворюється в туман ще до досягнення землі.
Найширший водоспад світу — Хонокохау на Гаваях: під час сезону дощів він може досягати ширини понад 1200 метрів.
Найпотужніший за об’ємом стоку — водоспад Іґуасу на кордоні Бразилії та Аргентини: середній об’єм потоку сягає 1750 кубічних метрів на секунду.
Більшість сучасних гідроелектростанцій у світі побудовані із залученням водоспадних каскадів або штучно створених перепадів висот.
Ніагарський водоспад — один з найвідоміших у світі, розташований на кордоні США та Канади. Він складається з трьох частин: Підкови (канадська частина), Американського водоспаду та Невістиного вуалі (американська сторона). Загальна висота падіння води — близько 51 метра, а ширина Підкови — понад 790 метрів.
Ніагарський водоспад поступово змінює своє розташування через природну ерозію. Вчені підрахували, що за останні 12 тисяч років він «відступив» угору по річці приблизно на 11 кілометрів. Наразі процес ерозії значною мірою уповільнений завдяки регулюванню потоку через гідроелектростанції.
Вже понад століття Ніагара використовується як джерело гідроенергії. Першу гідроелектростанцію тут побудували у 1895 році. Нині каскад станцій із обох боків дає понад 4,5 гігават електроенергії.
В Україні одним із найвідоміших природних водоспадів є Шипіт у Карпатах — його висота сягає 14 метрів, і він утворює мальовничу каскаду з кількох порогів.
Історичні події в цей день
1487 — відбулася битва під Стоук-Філд, яку вважають останнім великим боєм війни Червоної та Білої троянд в Англії. Перемога короля Генріха VII остаточно зміцнила владу династії Тюдорів.
1578 — у Львові було страчено Івана Підкову — одного з найвідоміших козацьких отаманів, який певний час утримував владу в Молдавському князівстві та виступав проти Османської імперії.
1746 — сталася битва біля Плацентії (Італія) під час війни за австрійську спадщину. Війська Австрії й Сардинії завдали поразки франко-іспанським силам.
1815 — відбулася битва при Лін’ї у ході кампанії Ста днів Наполеона. Французькі війська отримали перемогу над прусською армією генерала Блюхера.
1815 — цього ж дня було утворено Королівство Польське, яке за рішенням Віденського конгресу увійшло до складу Російської імперії на умовах автономії.
1874 — у Кембриджі відкрили Кавендішську лабораторію — одну з найвідоміших фізичних лабораторій світу, де згодом проводились відкриття, що вплинули на розвиток ядерної фізики, електрики та квантової механіки.
1903 — було засновано автомобільну компанію Ford Motor. Її створення започаткувало масове виробництво автомобілів та стало символом промислової революції ХХ століття.
1919 — Святий Престол на чолі з Папою Бенедиктом XV визнав незалежність Української Народної Республіки. Відповідного листа голові Директорії Симону Петлюрі надіслав державний секретар Ватикану П’єтро Гаспаррі.
1934 — у Харкові відкрився перший з’їзд письменників України, за підсумками якого була створена Спілка письменників України — одна з ключових літературних організацій радянського періоду.
1940 — СРСР висунув ультимативні вимоги урядам Естонії та Латвії про зміну влади та введення додаткових радянських військ. Уже наступного дня радянська армія окупувала ці країни.
1953 — у Східному Берліні розпочався страйк будівельників проти політики прорадянського режиму, що наступного дня переріс у масове антикомуністичне повстання в Німецькій Демократичній Республіці.
1996 — у Російській Федерації відбулися президентські вибори, за результатами яких Бориса Єльцина переобрали на другий президентський термін.
1998 — у США вперше в історії пологи транслювались у прямому ефірі через Інтернет. 40-річна мешканка Флориди народила хлопчика на ім’я Шон під час експериментальної трансляції.
2014 — у ході війни на сході України українські сили звільнили селище Металіст від проросійських бойовиків.
“Чумний бунт” в Севастополі
15 червня 1830 року в Севастополі спалахнуло народне збройне повстання, яке увійшло в історію під назвою “Чумний бунт”. Причиною стали необґрунтовані карантинні заходи та, передусім, некомпетентність місцевої влади.
У ті часи епідемії інфекційних захворювань — то віспи, то холери, то чуми — були звичним явищем. Але боротьба з ними нерідко викликала в людей недовіру й підозри. То запроваджували суворі карантини з кордонами та забороною пересування, то поширювались чутки, що влада хоронить живцем невгодних, то знаходилися “доброзичливці”, які переконували натовпи, що насправді жодної чуми немає. Усе це розпалювало невдоволення й підштовхувало людей до опору.
19 червня до Севастополя були введені царські війська, підсилені підрозділами 12-ї дивізії генерала Тимофєєва. Адмірал Грейг, який командував Чорноморським флотом, пообіцяв амністію всім учасникам повстання, за винятком організаторів та тих, хто вчинив убивства. Він також запевнив, що чиновники, винні в перевищенні повноважень, понесуть покарання.
У підсумку чиновників дійсно притягнули до відповідальності — але лише дисциплінарної. Водночас сімох зачинщиків заколотів було страчено, тисячу мешканців міста та матросів відправили на каторгу, ще 4200 цивільних осіб депортували з Севастополя.
Боротьбу з епідеміями тоді очолював міністр внутрішніх справ Закревський, який, за словами сучасників, “вживав дуже енергійних, але повністю безглуздих заходів, буквально перетнув усю імперію ланцюгом карантинних кордонів, паралізувавши господарське життя країни, але не зупинивши епідемій”. Не дивно, що за такої політики подібні “чумно-холерні” бунти невдовзі охопили й інші міста Російської імперії. Інцидент у Севастополі став лише першим у низці подібних народних виступів.
Авраам Лінкольн виголосив свою знамениту промову “Розділений дім”
16 червня 1858 року в Спрингфілді, штат Іллінойс, на Геттісберзькому полі під час передвиборчої кампанії на посаду сенатора від Республіканської партії Авраам Лінкольн виголосив свою знамениту промову “Розділений дім”, яка принесла йому перемогу. Виступаючи перед виборцями, Лінкольн, посилаючись на Євангеліє від Матвія (12:25), сказав: “Кожен дім, що розділиться сам у собі, не встоїть“. У промові він звернув увагу на глибокий розкол у суспільстві й уряді США з питання рабства. Ці слова справили велике враження на аудиторію й стали вирішальними для його перемоги.
Американський поет та історик Карл Сендберг згодом назвав Геттісберзьку промову Лінкольна “однією з найвидатніших американських поем, яка має значення й знаходить відгук далеко за межами Сполучених Штатів”.
У наші дні текст цієї промови викарбувано на постаменті пам’ятника Аврааму Лінкольну у Вашингтоні.
Інша знаменита фраза Лінкольна, яку варто пам’ятати кожному сучасному політику: “Можна обманювати частину народу весь час, можна обманювати весь народ деякий час, але не можна обманювати весь народ весь час”.
Лінкольн володів яскравим ораторським талантом, але його головне слово залишилось не у промовах, а в історії: він об’єднав розколоту країну та став однією з ключових постатей не лише для США, а й для всього світу.
День народження “Артека”
16 червня 1925 року на узбережжі Чорного моря, в урочищі Артек, на березі однойменної річки, з’явилося наметове дитяче містечко з чотирьох наметів, якому судилося стати казкою, легендою дитинства для багатьох поколінь — піонерський табір “Артек”. Місце для створення табору-санаторію, “лікувального табору” біля підніжжя гори Аю-Даг обрав керівник Червоного Хреста СРСР Зіновій Соловйов. Саме з ініціативи Червоного Хреста у 1924 році в СРСР була організована “Служба здоров’я піонерів”, завдяки якій при школах і клубах почали відкривати медичні кабінети, а піонерські загони — забезпечувати медичними аптечками. Тоді ж з’явився гасло: “Юному піонеру — здорове літо!”
“Артек” створювався у період завершення відновлення країни після громадянської війни та спочатку носив ім’я товариша Молотова. Перші 80 артеківців — діти, які мали схильність до туберкульозу — жили безпосередньо біля моря в чотирьох брезентових наметах. У перший рік роботи табір прийняв 320 дітей протягом чотирьох літніх змін. У період розквіту щорічна кількість путівок до “Артеку” сягала 27 тисяч. За період з 1925 до 1969 року “Артек” прийняв 300 тисяч дітей, серед яких понад 13 тисяч із 17 зарубіжних країн.
Дуже швидко він став найвідомішим піонерським табором Радянського Союзу. Путівка до “Артеку” вважалася найвищою формою заохочення, а часто й мрією — як для радянських дітей, так і для дітей з-за кордону. Гаслом “Артека” було: “Артеківець сьогодні — артеківець назавжди”.
