16 березня відзначаються День свободи інформації та День чорної преси. У цей день в різні епохи відбувалися знакові події, пов’язані з війнами, політичними рішеннями, науковими відкриттями, культурними прем’єрами та драматичними сторінками історії різних народів.
День свободи інформації
Цей день відзначається в день народження Джеймса Медісона, одного з авторів Конституції США та прихильника відкритості державного управління. Дата використовується як нагадування про важливість доступу громадян до державних документів і рішень влади. Ідея пов’язана з принципом, що інформація, створена за державні кошти, повинна бути доступною суспільству, за винятком випадків, пов’язаних із безпекою або захистом приватності.
У різних країнах право на доступ до інформації закріплене законами про відкритість влади. Такі норми дозволяють громадянам, журналістам і дослідникам запитувати документи, статистику, службові матеріали та рішення органів влади. Відкритість інформації вважається одним з інструментів контролю за діяльністю державних інституцій, боротьби з корупцією та підвищення довіри до влади.
Цікаві факти
Швеція стала першою країною у світі, яка в 1766 році ухвалила закон про свободу друку, що містив норму про відкритість державних документів. Цей закон дозволяв громадянам знайомитися з матеріалами урядових установ майже за два століття до того, як подібні принципи поширилися у більшості країн.
У США закон про свободу інформації ухвалили у 1966 році. Він дозволяє будь-якій людині, навіть іноземцю, подати запит на отримання урядових документів. За десятиліття через цей механізм було оприлюднено мільйони сторінок матеріалів, включно з архівами спецслужб і документами часів холодної війни.
В Україні право на доступ до публічної інформації закріплене окремим законом, ухваленим у 2011 році. Він встановлює чіткий строк відповіді на запит у п’ять робочих днів, що вважається одним із коротших термінів у європейській практиці доступу до інформації.
Українські журналісти неодноразово використовували інформаційні запити для отримання копій державних контрактів, витрат міністерств і даних про використання бюджетних коштів. Частина резонансних антикорупційних розслідувань починалася саме з таких офіційних запитів.
У 2015 році Україна запустила державний портал відкритих даних, де публікуються тисячі наборів інформації про транспорт, бюджет, державні закупівлі та роботу органів влади. Деякі набори даних використовуються для створення сервісів, що показують витрати бюджету або рух громадського транспорту.
У Великій Британії після ухвалення закону про свободу інформації журналісти отримали доступ до витрат депутатів парламенту. Розслідування на основі цих документів у 2009 році спричинило масштабний політичний скандал і змусило багатьох парламентарів повернути державі гроші.
У США за допомогою запитів на доступ до інформації були оприлюднені архівні документи про експерименти урядових установ над людьми у середині ХХ століття, зокрема про медичні дослідження, що проводилися без інформованої згоди учасників.
В Україні активісти за допомогою інформаційних запитів домоглися оприлюднення декларацій про доходи посадовців ще до створення сучасної системи електронного декларування. Отримані документи показали значні розбіжності між офіційними доходами і майном окремих чиновників, що привернуло увагу антикорупційних органів.
День чорної преси
Цей день відзначають на згадку про появу першої газети, створеної афроамериканцями у США. Дата пов’язана з виданням газети Freedom’s Journal у 1827 році в Нью-Йорку. Її заснували Самюел Корніш і Джон Браун Рассвурм, щоб дати темношкірим американцям можливість висловлювати власну позицію у суспільстві, де більшість газет не відображали їхнього життя або подавали інформацію упереджено.
Газети, створені та керовані темношкірими журналістами, відігравали важливу роль у поширенні новин про життя афроамериканської громади, освіту, політичні права та соціальні проблеми. Вони повідомляли про події, які майже не висвітлювалися у великих виданнях, і ставали важливим джерелом інформації під час боротьби проти рабства, расової дискримінації та сегрегації.
Цікаві факти
Газета Freedom’s Journal стала першою в історії США газетою, яку заснували і видавали афроамериканці. Вона виходила щотижня і публікувала новини, літературні тексти, листи читачів та матеріали про життя темношкірої громади, яка на той час майже не мала власного голосу у медіа.
У ХІХ столітті газети чорної преси іноді друкували оголошення про зниклих родичів. Люди, яких розлучили під час рабства, намагалися через газети знайти членів своїх сімей, залишаючи описи, імена та місця, де їх востаннє бачили.
На початку ХХ століття популярна афроамериканська газета Chicago Defender поширювала інформацію про можливості роботи та життя у північних містах США. Її статті і оголошення вплинули на рішення сотень тисяч людей переїхати з півдня країни під час Великої міграції.
У період расової сегрегації продавців газет чорної преси іноді переслідували або забороняли продавати видання у деяких містах південних штатів. Газети таємно перевозили поїздами або передавали з рук у руки, щоб вони потрапили до читачів.
У 1940-х роках афроамериканські газети започаткували кампанію “Double V”. Її ідея полягала у прагненні до подвійної перемоги: над нацизмом у Європі під час Другої світової війни та над расовою дискримінацією у США.
У 1950-х роках журналісти чорної преси активно писали про справу підлітка Емметта Тілла, якого жорстоко вбили через расову ненависть. Фотографії і матеріали, опубліковані у таких газетах, привернули увагу всієї країни до проблеми расового насильства.
Багато афроамериканських газет були не тільки джерелом новин, а й платформою для письменників і громадських діячів. Саме у таких виданнях вперше публікувалися деякі тексти авторів Гарлемського ренесансу — культурного руху афроамериканців у ХХ столітті.
У середині ХХ століття наклади деяких газет чорної преси сягали сотень тисяч примірників. Вони поширювалися не лише у містах, а й у сільських районах, де люди часто читали одну газету цілими громадами.
Історичні події в цей день
587 до н. е. — вавилонський цар Навуходоносор II захопив Єрусалим після тривалої облоги. Місто було зруйноване, Перший храм знищений, а значну частину населення вивезено до Вавилону. Ця подія стала початком так званого Вавилонського полону юдеїв і суттєво вплинула на подальшу історію єврейського народу та формування його релігійної традиції.
870 — у Болгарії було засновано самостійну православну церкву, що стало важливим етапом у формуванні релігійної та культурної ідентичності болгарської держави. Створення окремої церковної структури сприяло поширенню богослужіння слов’янською мовою та розвитку книжної традиції на Балканах.
1521 — під час першої навколосвітньої експедиції португальський мореплавець Фернан Магеллан досягнув островів, які сьогодні входять до складу Філіппін. Контакт із місцевими правителями та спроба втрутитися у міжплемінні конфлікти призвели до сутички, в якій Магеллан загинув трохи пізніше, але сама експедиція завершила перше в історії кругосвітнє плавання.
1669 — між гетьманом Лівобережної України Дем’яном Многогрішним і московським урядом укладено Глухівські статті. Угода визначила умови автономії Гетьманщини у складі Московського царства, обмеживши зовнішню політику гетьмана і встановивши присутність московських військ у ключових містах.
1815 — принц Віллем Оранський проголосив себе першим королем Об’єднаного Королівства Нідерландів. Нова держава об’єднала території сучасних Нідерландів і Бельгії після завершення наполеонівських воєн та перерозподілу політичної карти Європи.
1827 — у Нью-Йорку почала виходити газета «Freedom’s Journal», перше в історії США видання, засноване афроамериканцями. Газета публікувала матеріали про освіту, права темношкірого населення, суспільні події та життя громади, яка майже не мала власного представництва у тогочасних медіа.
1851 — Іспанія уклала конкордат з Ватиканом, що закріпив особливий статус католицької церкви в державі. Католицизм визнавався єдиною офіційною релігією, а система освіти мала будуватися відповідно до церковної доктрини.
1870 — у Москві відбулася прем’єра увертюри «Ромео і Джульєтта» композитора Петра Чайковського. Музичний твір, створений за мотивами трагедії Вільяма Шекспіра, згодом став одним із найвідоміших симфонічних творів композитора.
1880 — українського письменника і поета Івана Франка заарештували за підозрою у революційній агітації. Арешт став частиною переслідувань діячів українського національного та соціального руху в Австро-Угорській імперії.
1900 — англійський археолог Артур Еванс оголосив про відкриття мінойської цивілізації на острові Крит. Під час розкопок у Кноссі було знайдено залишки великого палацового комплексу та численні артефакти бронзової доби.
1917 — у Києві відбулася масова маніфестація, відома як День свята революції. Тисячі мешканців міста вийшли на вулиці після падіння російської монархії, а під час демонстрації було зруйновано пам’ятник російському прем’єр-міністру Петру Столипіну.
1919 — у США вперше випробували бездротовий телефон для зв’язку з літаком у польоті. Експеримент показав можливість передавати голосові повідомлення між землею і повітряним судном, що стало одним із кроків у розвитку авіаційного радіозв’язку.
1921 — з урядом Мустафи Кемаля Ататюрка було укладено Московський договір. За його умовами до Туреччини відійшли території Карської області та Сурмалінського повіту, які раніше належали Російській імперії і вважалися історичними землями вірмен.
1923 — у Римі поліція заборонила глядачам свистіти або іншим чином демонструвати невдоволення під час театральних вистав. Влада вважала такі прояви неповаги до акторів порушенням громадського порядку.
1928 — астрономи відкрили астероїд, який отримав назву 1303 Лютера. Об’єкт належить до головного поясу астероїдів між орбітами Марса та Юпітера.
1941 — британські війська розпочали контрнаступ проти італійських сил у Східній Африці. Метою операції було повернення контролю над Британським Сомалілендом, який раніше захопили італійські війська.
1960 — у Нью-Йорку представили експериментальний автомобіль, що працював від сонячних батарей. Хоча ця машина була невеликою моделлю, демонстрація стала одним із ранніх прикладів використання сонячної енергії у транспорті.
1962 — Радянський Союз запустив у космос супутник «Космос-1», який став першим апаратом у великій серії космічних апаратів під спільною назвою «Космос».
1966 — у США стартував космічний корабель «Джеміні-8». Під час цієї місії астронавти вперше здійснили стикування двох космічних апаратів на орбіті, що стало важливим кроком до майбутніх польотів на Місяць.
1978 — у Римі бойовики ліворадикальної організації «Червоні бригади» викрали колишнього прем’єр-міністра Італії Альдо Моро. Політика утримували в полоні 54 дні, після чого його було вбито, що стало однією з найгучніших політичних трагедій в історії Італії.
1979 — китайські війська залишили територію В’єтнаму, завершивши коротку, але інтенсивну китайсько-в’єтнамську війну, яка тривала близько місяця.
1979 — було розпущено Багдадський пакт — військово-політичний союз країн Близького Сходу та Заходу, створений у період холодної війни.
1988 — іракська армія здійснила хімічну атаку на курдське місто Халабджа. Унаслідок застосування отруйних газів загинули тисячі мирних мешканців, а ця трагедія стала одним із найвідоміших випадків використання хімічної зброї проти цивільного населення.
1990 — у Львові почала роботу перша сесія відродженого Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Організація, що відігравала значну роль у розвитку української науки наприкінці XIX — на початку XX століття, відновила діяльність після десятиліть заборони.
1995 — штат Міссісіпі офіційно ратифікував Тринадцяту поправку до Конституції США, яка скасувала рабство. Хоча поправку ухвалили ще у 1865 році, цей штат став останнім, що юридично підтвердив її прийняття.
1998 — папа Римський Іван Павло II публічно визнав провину багатьох католиків, які під час Голокосту не виступили проти переслідування євреїв. Ця заява стала важливим кроком у переосмисленні ролі церкви в подіях Другої світової війни.
2001 — чеченські бойовики захопили російський пасажирський літак Ту-154, що виконував чартерний рейс між Москвою та Стамбулом. Після приземлення в саудівській Медіні спецпідрозділ штурмом звільнив літак, унаслідок операції загинули троє людей.
2006 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення створити Раду ООН з прав людини, яка замінила попередню Комісію з прав людини.
2022 — у японській префектурі Фукусіма стався потужний землетрус магнітудою 7,3. Поштовхи спричинили значні руйнування інфраструктури, загинули люди, а сотні будівель зазнали пошкоджень.
2022 — російська авіація завдала удару по драматичному театру в Маріуполі, де від обстрілів ховалися мирні мешканці. Будівля була зруйнована, а трагедія стала одним із символів масштабних руйнувань і жертв серед цивільного населення під час російського вторгнення в Україну.
Заснування Військової академії у Вест-Пойнті – однієї з найпрестижніших військових закладів світу
16 березня 1802 року відбулася подія, яка вписала нову сторінку в історію військової традиції США: було засновано Військову академію у Вест-Пойнті — найстаріший федеральний військовий навчальний заклад сухопутних військ Сполучених Штатів.
Академія розташована на березі річки Гудзон у штаті Нью-Йорк, вона стала першим вищим військовим навчальним закладом країни і з часом здобула репутацію одного з найпрестижніших військових академій світу. Територія навчального комплексу займає близько 65 км², що робить його одним із найбільших освітніх центрів такого типу у світі.
Спочатку місце, де нині розташована академія, використовувалося як військове укріплення під час Війни за незалежність США. Вибір локації був стратегічним: вона контролювала важливий вигин річки Гудзон і дозволяла захищати цей водний шлях від британських військ. Фортифікації були споруджені за наказом Джорджа Вашингтона за проєктом польського інженера й офіцера Тадеуша Костюшка, якого також вважають національним героєм Білорусі.
Після завершення війни постала потреба у підготовці професійних офіцерів, що й призвело до створення військової академії. Перший випуск кадетів відбувся у 1808 році. Людиною, яку часто називають «батьком» академії, став полковник Сильванус Тайєр. Саме він запровадив основний принцип навчання: мінімум лекцій і значна частина самостійної роботи курсантів. Особливу увагу приділяли інженерним наукам, лідерській підготовці та фізичному розвитку. Одним з ключових принципів стало правило, що кожен кадет повинен бути фізично підготовленим і спортивним. Ця освітня система значною мірою зберігається й сьогодні.
Цікаві факти
Указ про створення академії підписав президент США Томас Джефферсон. Він підтримував ідею створення професійної системи військової освіти, вважаючи, що армії потрібні добре підготовлені офіцери з технічними та інженерними знаннями.
Вест-Пойнт відомий суворим Кодексом честі. Його основне правило звучить так: кадет не буде брехати, обманювати, красти або миритися з тими, хто це робить. Порушення кодексу може призвести до негайного виключення з академії. Найскладнішим є принцип відповідальності за мовчання: якщо кадет знає про порушення товариша і не повідомляє про це, він сам вважається порушником.
У перші десятиліття існування академії головний акцент робився на інженерній підготовці. Випускники Вест-Пойнта відігравали важливу роль у будівництві американської інфраструктури XIX століття, зокрема проєктували дороги, мости, канали та перші залізничні лінії.
Кандидат на вступ до академії повинен мати вік від 17 до 22 років, бути неодруженим і не мати зобов’язань щодо виплати аліментів. Окрім подання документів, майбутній кадет має отримати рекомендацію, найчастіше від члена Конгресу США. Кожен конгресмен і віцепрезидент можуть рекомендувати кандидатів на обмежену кількість місць. Додаткові місця надаються дітям військових, чинним солдатам, курсантам резервної офіцерської підготовки та дітям військовослужбовців, які загинули або отримали тяжкі поранення. Щороку також приймають приблизно двадцять іноземних кадетів.
Студенти академії мають статус офіцерів, що навчаються, і до них звертаються «кадет». Курсанти офіційно поділяються на кадетів четвертого, третього, другого та першого класів. Водночас існує неформальний студентський сленг: першокурсників називають «плебеями», другий курс — «річниками», третій курс — «коровами», а випускників — «перваками». Кожен курс обирає власний девіз, який стає символом єдності кадетів.
Навчання в академії повністю оплачується армією США, натомість випускники зобов’язані після закінчення служити в армії. Кадети отримують щомісячну стипендію приблизно 1017 доларів на книги, форму та інші необхідні речі. Частина коштів автоматично витрачається на оплату навчальних матеріалів, харчування та обмундирування.
Навчання в академії триває чотири роки, після випуску кадети отримують ступінь бакалавра і звання молодшого лейтенанта сухопутних військ США. Вони зобов’язані служити щонайменше п’ять років. Щороку академія випускає близько 900 офіцерів, і кожен випускник отримує індивідуальне пам’ятне кільце.
Жінкам дозволили навчатися у Вест-Пойнті лише з 1976 року. Відтоді їхня частка серед курсантів поступово зростала, і сьогодні жінки становлять значну частину випускників академії.
Серед відомих випускників академії — президенти США Улісс Грант і Дуайт Ейзенхауер, президент Конфедерації Джефферсон Девіс, генерали Роберт Лі, Джордж Паттон, Дуглас Макартур, Омар Бредлі, Джон Першинг, Норман Шварцкопф-молодший, а також астронавти Базз Олдрін і Майкл Коллінз.
Після отримання звання офіцери проходять спеціалізовану підготовку у військових навчальних центрах. Наприклад, піхотні та танкові офіцери навчаються у Форт-Беннінгу в штаті Джорджія, льотчики армійської авіації — у Форт-Ракері в Алабамі, артилеристи — у Форт-Сіллі в Оклахомі, а медики — у Форт-Сем-Г’юстоні в Техасі.
На території Вест-Пойнта розташоване одне з найбільших сховищ золота у США — монетний двір, який за обсягами поступається лише Форт-Ноксу. У музеї академії зберігаються історичні експонати, зокрема акт капітуляції Японії у Другій світовій війні та особиста зброя лідерів Третього рейху.
Девіз академії «Обов’язок, Честь, Батьківщина» пов’язаний з промовою генерала Дугласа Макартура, виголошеною 12 травня 1962 року перед кадетами. Генералу тоді було 82 роки, і він виступав без записів. У своїй промові Макартур назвав ці три слова основою життя військового і символом служіння державі. Його виступ став частиною традицій академії, а аудіозапис і текст використовують для виховання духу вірності принципам Вест-Пойнта.
Загальнокримський референдум щодо майбутнього статусу та державної належності півострова
16 березня 2014 року відбулася подія, яка суттєво змінила політичну ситуацію навколо Криму – загальнокримський референдум щодо майбутнього статусу та державної належності півострова. Рішення про його проведення ухвалила Верховна Рада Криму 27 лютого 2014 року. На той момент будівлю кримського парламенту вже контролювали озброєні військові без розпізнавальних знаків.
Голосування відбулося всупереч українському законодавству, яке не передбачає проведення регіональних референдумів щодо зміни території держави. Питання територіальної цілісності України можуть вирішуватися лише на всеукраїнському референдумі.
Референдум проходив за присутності російських військових формувань і стала політичним кроком, що передував офіційному оголошенню Росією про включення Криму до свого складу 18 березня 2014 року. Більшість держав світу та міжнародні організації не визнали результатів голосування і розглядають його як частину процесу анексії півострова.
Зруйнування будівлі Донецького академічного обласного драматичного театру в Маріуполі
16 березня 2022 року під час російського вторгнення в Україну авіаударом було зруйновано будівлю Донецького академічного обласного драматичного театру в Маріуполі.
У приміщенні театру на той час перебували сотні мирних жителів, які використовували його як укриття від обстрілів. Точна кількість загиблих досі залишається невідомою, за різними оцінками вона може становити від приблизно 300 до 600 осіб.
Маріуполь у той період перебував у повній блокаді, місто зазнавало постійних бомбардувань, а гуманітарна ситуація стрімко погіршувалася. Українські військові заявляли, що продовжують оборону міста і прагнуть врятувати цивільне населення, наголошуючи на необхідності допомоги для розблокування Маріуполя.
16 березня 2023 року в річницю трагедії маріупольського драматичного театру президент України Володимир Зеленський заявив про намір звільнити Маріуполь від російської окупації. У своєму зверненні він наголосив на необхідності пам’ятати про жертви атаки та підкреслив, що місто залишається однією з ключових цілей майбутнього відновлення територіальної цілісності України.
