20 листопада відзначаються Всесвітній день дитини, Міжнародний день педіатра та
Всесвітній день географічних інформаційних систем.
Всесвітній день дитини
Цей день встановлений Організацією Об’єднаних Націй для привернення уваги до захисту прав дітей та їхнього благополуччя. Ця дата обрана не випадково: саме 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Декларацію прав дитини, а через 30 років, у 1989 році, було прийнято Конвенцію про права дитини – ключовий міжнародний документ, що захищає права дітей у всьому світі. Цей день є нагодою для роздумів над проблемами дитинства, відзначення прогресу в їхньому вирішенні та закликом до подальших дій. Незважаючи на досягнення у сфері захисту прав дітей, багато з них усе ще стикаються з такими викликами, як бідність, обмежений доступ до освіти, насильство та дискримінація.
Щороку цей день об’єднує уряди, громадські організації, батьків, учителів і самих дітей навколо ідеї створення кращого майбутнього для найменших мешканців планети. У школах і дитячих центрах проходять святкові заходи, конференції, ігри та благодійні акції. Організації проводять кампанії, спрямовані на привернення уваги до важливих проблем і збору ресурсів для їх вирішення.
Цікаві факти
Наразі на планеті проживає понад 2,2 мільярда дітей – це майже третина населення Землі.
Декларацію прав дитини ратифікували 196 країн світу, що робить її одним із найбільш підтриманих міжнародних договорів.
Майже 25% дітей живуть у бідності, і понад 260 мільйонів не мають доступу до освіти.
За останні 30 років завдяки розвитку медицини смертність серед дітей віком до п’яти років зменшилася на 50%.
Цього дня у багатьох країнах проходить акція “Діти керують світом”, коли діти беруть участь у прийнятті рішень або тимчасово займають посади дорослих.
Міжнародний день педіатра
Це професійне свято дитячих лікарів. Ініціатива створення цього дня належить Генеральній Асамблеї ООН, яка прагнула підкреслити важливість професії педіатра у забезпеченні здоров’я та добробуту дітей у всьому світі. Дата святкування обрана невипадково: саме цього дня в 1959 році було ухвалено Декларацію прав дитини, а в 1989 році – Конвенцію про права дитини. Ці документи заклали фундамент міжнародних зусиль у сфері захисту прав дітей, зокрема права на якісну медичну допомогу.
Педіатри – це фахівці, які піклуються про фізичний, емоційний і психічний розвиток дітей від народження до підліткового віку. Їхня робота охоплює профілактику захворювань, лікування гострих і хронічних недуг, підтримку сімей у догляді за дітьми та поширення знань про здоровий спосіб життя. Завдяки сучасним медичним технологіям і наполегливій праці педіатрів, смертність серед дітей значно знизилася за останні десятиліття. Вони відіграють ключову роль у боротьбі з інфекційними захворюваннями, забезпеченні вакцинації та ранньому виявленні серйозних патологій.
Цікаві факти
Педіатрія як окрема медична спеціальність з’явилася наприкінці XIX століття, коли зрозуміли, що діти потребують унікального підходу в лікуванні.
У середині XIX століття німецький лікар Авраам Якобі започаткував систематичне вивчення дитячих хвороб.
Завдяки педіатрам світ подолав низку небезпечних дитячих хвороб, таких як поліомієліт і кір.
За даними ВООЗ, понад 70% здоров’я дітей залежить від роботи педіатрів.
Всесвітній день географічних інформаційних систем (GIS Day)
Щороку у третю середу листопада відзначається Всесвітній день географічних інформаційних систем (GIS Day). Це міжнародне свято спрямоване на популяризацію технологій географічних інформаційних систем (GIS) і підкреслення їхнього впливу на сучасний світ.
Вперше GIS Day був організований у 1999 році за ініціативи компанії Esri, лідера у створенні програмного забезпечення для GIS. Ідея цього дня виникла як частина Тижня географії, що проводиться за підтримки Національного географічного товариства США. Метою заходу є привернення уваги до важливості просторових даних і географії у вирішенні глобальних та локальних проблем.
GIS – це сучасна технологія, яка дозволяє збирати, аналізувати та візуалізувати просторову інформацію. Її використовують у різних сферах: від екологічного моніторингу та міського планування до кризового менеджменту й логістики. GIS змінює спосіб, у який ми досліджуємо світ, даючи змогу краще розуміти взаємозв’язки між об’єктами та явищами.
Цікаві факти
Першу географічну інформаційну систему створили в Канаді у 1960-х роках для управління земельними ресурсами.
Популярні сервіси, такі як Google Maps, використовують GIS для побудови маршрутів, аналізу трафіку й навігації.
Технології GIS відіграють важливу роль у прогнозуванні природних катастроф, моделюванні поширення хвороб і плануванні евакуацій.
Завдяки GIS інформацію можна отримати навіть із найвіддаленіших куточків планети, використовуючи супутникові знімки.
GIS дозволяє створювати інтерактивні карти, які інтегрують багатошарові дані – від демографії до кліматичних умов.
GIS активно використовують для моделювання змін клімату та розробки стратегій його пом’якшення.
GIS використовується у міському плануванні, сільському господарстві, логістиці, туризмі та навіть у маркетингу.
Історичні події в цей день
284 рік: Гай Аврелій Валерій Діоклетіан став римським імператором. Його правління позначило початок періоду стабілізації в Римській імперії після періоду анархії. Діоклетіан відомий своєю адміністративною реформою, яка поділила імперію на західну і східну частини, що заклало основу для подальшого існування Візантії.
1815 рік: У Парижі підписано Другий мирний договір після поразки Наполеона Бонапарта в битві під Ватерлоо. Угода оформила нові кордони Європи, закріпила реставрацію монархії у Франції та визначила політичний устрій континенту на десятиліття.
1910 рік: Початок Мексиканської революції. Франсиско Мадеро, який виступав проти диктатури Порфіріо Діаса, закликав мексиканський народ до збройного повстання. Революція тривала понад 10 років і стала важливою подією в історії Латинської Америки, сприяючи модернізації суспільства.
1917 рік: Центральна Рада видала III Універсал, яким проголосила створення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії. Це стало важливим кроком у боротьбі українського народу за самовизначення.
1936 рік: В Аліканті розстріляний Хосе Антоніо Прімо де Рівера, засновник фалангістської партії в Іспанії. Його смерть під час громадянської війни зробила його символом для франкістів.
1947 рік: У Лондоні відбулося одруження 21-річної принцеси Єлизавети (майбутньої королеви Єлизавети II) з лейтенантом Філіпом Маунтенбеттеном, який мав грецьке і данське коріння.
1976 рік: Відбулася прем’єра фільму “Роккі”, який став культовим спортивним драматичним фільмом і подарував світові героя Сільвестра Сталлоне.
1979 рік: Почалося захоплення заручників у святій мечеті Аль-Харам у місті Мекка. Конфлікт, який тривав 15 днів, забрав життя 255 людей.
1985 рік: Компанія Microsoft представила операційну систему Windows, що стала проривом у розвитку персональних комп’ютерів.
1998 рік: На орбіту було виведено перший модуль Міжнародної космічної станції (МКС), який став основою для глобального наукового співробітництва в космосі.
2003 рік: У центрі Стамбула стався терористичний акт, внаслідок якого загинуло 28 людей, а 450 отримали поранення. Вибухи сколихнули Туреччину і стали частиною хвилі тероризму на початку 2000-х років.
2015 рік: У столиці Малі, Бамако, озброєні терористи захопили заручників у готелі Radisson Blu. У результаті нападу загинули 19 людей, ще 2 терористи були ліквідовані.
Початок Нюрнберзького процесу
20 листопада 1945 року розпочався Нюрнберзький процес, який став першим в історії міжнародним судом за геноцид і злочини проти людяності. Цей суд, який тривав 316 днів і завершився 1 жовтня 1946 року, вважається одним із головних судових процесів XX століття.
Місце проведення було обране не випадково – Нюрнберг, баварське місто, яке стало символом піднесення Третього рейху, завдяки масштабним пропагандистським мітингам нацистської партії. Символічність міста нагадувала про витоки нацистської ідеології.
На лаві підсудних опинилися 24 ключові політичні та військові лідери нацистської Німеччини, а також представники уряду, військових, медичних та бізнесових кіл. Судовий процес проходив за участю представників чотирьох держав: СРСР, США, Великобританії та Франції. Усього було притягнуто до відповідальності понад 200 осіб.
Кожному підсудному надавався адвокат. Усього їх інтереси представляли 27 захисників, яким допомагали 54 асистенти та 67 секретарів. У ході процесу було проведено 403 відкриті засідання та заслухано 240 свідків. Письмові матеріали включали понад 300 тисяч документів, а загальний обсяг протоколів трибуналу сягнув 16 тисяч сторінок.
Серед ключових новацій Нюрнберзького процесу було введення поняття”геноцид”. Автором цього терміна став адвокат польсько-єврейського походження Рафаель Лемкін, який втратив майже 50 родичів під час Голокосту. Він визначив геноцид як “скоординований план дій, спрямований на знищення основ життя певних національних груп”.
Цей процес створив прецедент у міжнародному праві: вперше наднаціональний суд розглядав злочини окремої держави. Також було проведено чітку грань між законами та правом: у Третьому рейху дотримувалися “законів”, які самі по собі були злочинними за своєю суттю.
Ніхто з підсудних не визнав своєї провини чи не просив пощади. Однак цікаво, що вони та їхні адвокати не заперечували сам факт існування злочинів. Їхня позиція була такою: відповідальність за все несли вже загиблі Гітлер, Гіммлер і Гейдріх, а їхнє судження називали “правосуддям переможців”.
Зокрема, Герман Герінг, один із ключових підсудних, заявив, що залишається вірним Гітлеру, і висловив переконання, що “його ім’я будуть пам’ятати”. Герінг, засуджений до смертної кари через повішення, отруївся ціанідом напередодні страти, вимагаючи, щоб його розстріляли, а не вішали.
В результаті Нюрнберзького процесу більшість засуджених були страчені 16 жовтня 1946 року у спортзалі Нюрнберзької в’язниці. Інші отримали різні терміни ув’язнення, включаючи довічне. Троє підсудних були виправдані, зокрема головний пропагандист Третього рейху Ганс Фріче. Серед засуджених були 23 нацистських лікарі, відповідальні за експерименти над людьми.
Нюрнберзький процес став історичним прецедентом у міжнародному праві:
- Вперше за злочини проти людяності була покарана держава.
- У міжнародному праві з’явився механізм притягнення до відповідальності за геноцид та військові злочини.
- Світ вперше дізнався про таємні злочини нацистів, зокрема про пакт Молотова-Ріббентропа, який раніше був засекречений.
Нюрнберзький процес заклав основи для сучасних міжнародних судів, включаючи Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Він став уроком для майбутніх поколінь і закликом до того, що відповідальність за злочини не зникає разом із закінченням війни.
Початок Помаранчевої революції в Україні
20 листопада 2004 року стало ключовою датою в історії України, адже саме тоді розпочалася Помаранчева революція – подія, яка визначила політичний розвиток країни на наступні роки. Цього дня Шевченківський районний суд Києва ухвалив важливе рішення: відхилити подання Київської міської державної адміністрації щодо обмеження масових акцій на Майдані Незалежності. Це рішення відкрило шлях для масштабних протестів, які незабаром охопили всю країну.
У той же день президент України Леонід Кучма у своєму телезверненні до народу України зробив знакову заяву:
“Всі ми знаємо — революції планують мрійники, здійснюють фанатики, а їхніми плодами користуються негідники. Революції не буде. Будуть вибори, гідні європейської країни 21-го століття. Вибори будуть…”.
Однак, попри слова глави держави, ситуація в країні стрімко загострювалася. Масові фальсифікації під час другого туру президентських виборів 21 листопада, коли Віктора Януковича проголосили переможцем, викликали обурення серед громадян. Це обурення вилилося у масштабні мирні протести, які згодом отримали назву “Помаранчевої революції”.
Одним із лідерів протестів і натхненників революції, пізніше було сказано: “Ми перемогли, але не втримали перемогу”. Ці слова символізують не лише успіх у боротьбі за справедливість на виборах, але й виклики, які з’явилися пізніше через нездатність реалізувати всі очікування, покладені на революцію.
Помаранчева революція стала першим потужним проявом громадянської активності, який довів, що народ України готовий відстоювати свої права мирними методами.
Ця подія стала знаковою не лише для України, а й для всього світу, показавши прагнення українців до демократичних змін та європейських цінностей. Вона заклала основу для наступних громадянських рухів, зокрема Революції Гідності у 2013-2014 роках.
20 листопада 2004 року назавжди залишиться у пам’яті українців як день, коли почалася одна з найбільших мирних революцій сучасності, що стала символом боротьби за свободу та справедливість.
