23 березня відзначаються Всесвітній день метеоролога, День атеїста та День “ОК”. Цей день наповнений історичними подіями, які вплинули на хід світової історії, розвиток культури, науки, політики та державності. Саме цього дня відбувалися доленосні битви, укладалися важливі союзи, народжувалися наукові відкриття й визначалася доля цілих народів.
Всесвітній день метеоролога
Це професійне свято всіх, хто працює на стику науки, природи й безпеки людини. Це дата створення Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) — спеціалізованої установи ООН, яка з 1950 року координує роботу метеослужб світу, стежить за станом атмосфери та змінює наше уявлення про погоду й клімат.
Метеорологія — це не лише про дощі чи сонце у прогнозах погоди. Вона давно стала стратегічною наукою, яка допомагає рятувати життя, попереджати стихійні лиха, керувати аграрним сектором, енергетикою, авіацією та навіть військовими операціями. Сьогодні прогнози погоди — це надскладна система з тисяч метеостанцій, супутників, радарів і комп’ютерних моделей. Усе для того, щоб дати людині шанс підготуватися до викликів природи.
В Україні метеорологічна служба має більш ніж сторічну історію. Синоптики щодня спостерігають за атмосферою, фіксують зміни температури, тиску, вологості, передають ці дані до світової мережі. Саме завдяки їхній роботі ми знаємо, коли чекати грози, спеки чи небезпечних морозів. А під час війни українські метеорологи працюють під обстрілами — щоб забезпечити прогнозами військових, енергетиків, рятувальників і простих людей.
Щороку ВМО обирає тему Всесвітнього дня метеоролога, яка відображає виклики часу. У 2025 році головний акцент — на штучному інтелекті та новітніх технологіях, які змінюють прогнозування та дають людству шанс точніше передбачати катастрофи, зменшувати ризики й рятувати життя.
Цікаві факти
Всесвітня метеорологічна організація об’єднує 193 країни світу й веде найбільшу у світі базу даних спостережень за атмосферою, океанами та кліматом.
Перший офіційний прогноз погоди для публікації в газеті з’явився у Великій Британії у 1861 році. Його зробив метеоролог Роберт Фіцрой — той самий капітан корабля “Бігль”, на якому подорожував Чарльз Дарвін.
Слово “метеорологія” походить від грецького “meteoron” — “те, що високо в повітрі”. Але метеорологія досліджує не тільки хмари й вітер, а й процеси у воді, ґрунті та навіть у космосі.
Найстаріша діюча метеостанція світу працює в Центральній Англії з 1659 року й досі дає дані для кліматичних досліджень.
Найточніші короткострокові прогнози погоди сьогодні створюють не люди, а суперкомп’ютери. Для розрахунку одного триденного прогнозу вони виконують понад мільярд математичних операцій.
Відомий вислів “Бабак передбачає весну” має реальне метеорологічне коріння: тварини дійсно чутливі до змін атмосферного тиску й температури, і в минулому люди орієнтувалися на поведінку тварин для передбачення погоди.
Всі міжнародні польоти літаків, суден і навіть запуск ракет неможливі без метеорологічного забезпечення — від точності прогнозу часто залежить безпека тисяч людей.
В Україні найстаріша метеостанція працює у Львові — спостереження там ведуться з 1851 року.
Під час Другої світової війни метеорологічні прогнози були стратегічною зброєю — саме завдяки точному прогнозу почалася висадка союзників у Нормандії в “День Д”.
День атеїста
Це не державне свято й не церковна дата — скоріше привід нагадати, що у світі мільйони людей живуть без релігійної віри, і це таке ж право, як і право на віру. День атеїста — про свободу думки, про вибір не спиратися на релігійні догми, а шукати відповіді в науці, філософії та раціональному мисленні.
Історія цієї дати пов’язана з традиціями просвітництва й боротьби за свободу совісті. Саме 23 березня 1883 року, за кілька днів після смерті Карла Маркса, американський філософ і письменник Роберт Інґерсолл — один із найвідоміших атеїстів свого часу — виголосив публічну промову на його похороні в Лондоні. Інґерсолл був не просто промовцем, а символом руху вільнодумців і атеїстів, які виступали за право людини жити й мислити поза релігійними рамками.
З того часу 23 березня стало неофіційним днем для тих, хто ідентифікує себе як атеїст, агностик чи просто людина, яка шукає відповіді не в сакральному, а в реальному світі. Цей день відзначають дискусіями, лекціями, акціями на підтримку світської держави та свободи совісті.
Сьогодні в багатьох країнах атеїзм залишається викликом суспільству. У понад десяти країнах світу за атеїзм чи відмову від релігії досі передбачена смертна кара. Водночас у секулярних державах мільйони людей відкрито називають себе атеїстами, і їхня кількість зростає.
День атеїста — це не заклик відмовитися від віри. Це нагадування про рівність прав — про те, що ніхто не зобов’язаний вірити у вищі сили чи слідувати релігійним традиціям лише тому, що так «прийнято». І головне — право на сумнів, на критичне мислення й на власний шлях у пошуку сенсу життя має бути гарантоване кожному.
Цікаві факти
За даними досліджень Pew Research Center, кількість людей, які ідентифікують себе як атеїсти, агностики чи нерелігійні, постійно зростає. У деяких країнах Європи їх частка вже перевищує 50%.
В ООН право бути атеїстом офіційно захищене Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, який гарантує свободу думки, совісті та релігії.
У США понад 20% населення сьогодні вважають себе “нерелігійними”, а серед молоді цей показник ще вищий.
Відомі в історії особистості-атеїсти — Альберт Ейнштейн, Карл Саган, Стівен Гокінг, Ісаак Азімов, Марк Твен, Чарльз Дарвін.
У низці країн, зокрема в Саудівській Аравії, Ірані, Пакистані, атеїзм прирівнюється до “тероризму” або “злочину проти ісламу” і карається смертю.
У Конституції України немає поняття “атеїзм”, але стаття 35 гарантує свободу світогляду та віросповідання, що включає і право не вірити.
Найвідомішим символом атеїстичного руху вважається червона літера “А”, створена в рамках кампанії Out Campaign, яка закликала людей не приховувати свого атеїзму.
Парадоксально, але саме атеїсти були першими, хто почав розвивати релігієзнавство як науку — для дослідження релігій не з позиції віруючого, а з позиції дослідника.
У деяких країнах світу, наприклад у Франції, на державному рівні закріплений принцип світськості — держава відокремлена від церкви, а релігія не має впливу на державні рішення.
День “ОК”
Це день, присвячений одному з найвідоміших і найбільш впізнаваних слів у світі — короткому, простому, але універсальному “ОК”, яке зрозуміле практично в кожному куточку планети. Історія цього слова сягає 1839 року. Саме 23 березня того року американська газета Boston Morning Post вперше надрукувала абревіатуру “O.K.”, використану як жартівливе скорочення від фрази “oll korrect” — навмисно написаної з помилкою форми “all correct” (“усе правильно”). І хоча це був звичайний газетний жарт, слово несподівано набуло популярності та стало частиною розмовної мови.
Згодом “ОК” настільки закріпилося в американській культурі, що навіть стало політичним символом. Під час президентської кампанії 1840 року прихильники кандидата Мартіна ван Бюрена активно використовували це слово, оскільки політика називали «Old Kinderhook» — за місцем його народження в містечку Кіндергук, штат Нью-Йорк. Гасло “Vote for OK” швидко стало популярним, а сам вислів отримав друге дихання.
Сьогодні “ОК” — не просто слово, а універсальний символ згоди, підтвердження чи позитивної оцінки. Воно зрозуміле навіть тим, хто не знає англійської мови, використовується в усній мові, листуванні, месенджерах і навіть жестами. Слова “ОК” і жест великого пальця вгору давно стали частиною глобальної культури.
День “ОК” — це не лише про слово, а нагадування про те, як простий людський жарт перетворився на універсальний символ взаєморозуміння, який щодня полегшує спілкування мільйонам людей по всьому світу.
Цікаві факти
“ОК” — одне з найбільш уживаних слів у світі. Його розуміють у більшості країн, навіть там, де не говорять англійською.
Існує кілька версій походження слова “ОК”, але саме дата першої письмової згадки — 23 березня 1839 року — стала основою для святкування.
У деяких культурах жест “ОК” має зовсім інше значення — наприклад, у Бразилії або Туреччині він може вважатися образливим, тому під час подорожей слід бути обережним.
В англійській мові слово “ОК” виконує майже всі граматичні функції — може бути прикметником, прислівником, дієсловом і навіть іменником.
Від “ОК”походить слово “окейно” — неологізм, який увійшов до сучасного українського молодіжного сленгу.
У 1969 році слово “OK” було одним із перших переданих з поверхні Місяця — саме його використав астронавт під час зв’язку із Землею.
Історичні події в цей день
625 рік — біля гори Ухуд на території сучасної Саудівської Аравії відбулася одна з ключових битв ранньої історії ісламу. Армія мусульманської умми Медіни на чолі з пророком Мухаммадом зіткнулася з язичниками-курайшитами з Мекки під проводом Абу Суфіана ібн Харба. Попри поразку мусульман, ця битва стала символом випробування віри та єдності громади.
1153 рік — у німецькому місті Констанц, на березі мальовничого Боденського озера, було укладено важливу угоду між імператором Священної Римської імперії Фрідріхом I Барбароссою та Папою Римським Євгенієм III, яка визначила політичну розстановку сил у Європі.
1324 рік — Папа Римський Іоан XXII відлучив від церкви німецького імператора Людовика Баварського, що стало ще одним етапом у тривалій боротьбі між світською і церковною владою в Європі.
1400 рік — у В’єтнамі п’ятирічного імператора Чан Тхьеу Де змусили зректися трону на користь власного діда по матері Хо Куї Лі, який таким чином узурпував владу й заклав підвалини нової династії.
1513 рік — Республіка Венеція вступила до Священної Ліги, аби разом із союзниками протистояти військам французького короля Людовика XII, що мало значення для подальшої долі Італійських війн.
1534 рік — Папа Римський Климент VII після тривалої дипломатичної боротьби відмовив англійському королю Генріху VIII у розлученні з Катериною Арагонською, що згодом призвело до розриву Англії з Римом і створення англіканської церкви.
1568 рік — мирний договір у Лонжимо між Катериною Медичі та Карлом IX Валуа поклав край другій французькій релігійній війні, хоч і ненадовго.
1743 рік — у лондонському театрі Ковент-Гарден вперше прозвучала ораторія Георга Генделя “Месія” — шедевр, який назавжди увійшов у світову музичну спадщину.
1868 рік — засновано один із провідних навчальних закладів США — Університет Каліфорнії.
1869 рік — Лейпцигський університет присудив Фрідріху Ніцше ступінь доктора наук на підставі його наукових праць, без захисту дисертації — унікальний випадок в історії німецької науки.
1891 рік — у Великій Британії вперше використали сітку для футбольних воріт, зробивши гру значно динамічнішою та чеснішою.
1903 рік — брати Райт подали заявку на патентування “літальної машини”, заклавши основи для епохи авіації.
1913 рік — потужний торнадо четвертої категорії зруйнував більшу частину міста Омаха в штаті Небраска, США.
1918 рік — Українська Центральна Рада офіційно оголосила українську мову мовою діловодства, закріпивши її державний статус у період боротьби за незалежність.
1919 рік — у Мілані журналіст Беніто Муссоліні створив політичну організацію “Італійський союз боротьби”, яка стала основою для виникнення фашистської партії.
1928 рік — Кам’янець-Подільську фортецю оголосили історико-культурним заповідником, зробивши її пам’яткою національного значення.
1933 рік — Рейхстаг прийняв так званий “Закон про ліквідацію тяжкого становища народу і держави”, який надав Адольфу Гітлеру надзвичайні повноваження й фактично започаткував нацистську диктатуру.
1935 рік — президент США Франклін Рузвельт підписав Конституцію Філіппін, заклавши основи для їхньої майбутньої незалежності.
1939 рік — Угорщина напала на новостворену Словаччину, що вплинуло й на формування кордонів сучасної України.
1944 рік — у Києві створено ботанічний сад, який став одним із найбільших в Україні та науково-дослідним осередком у галузі флористики.
1950 рік — засновано Всесвітню метеорологічну організацію — структуру ООН, яка й сьогодні координує прогнози погоди та боротьбу зі стихійними лихами.
1966 рік — у Римі відбулася історична зустріч Папи Римського та архієпископа Кентерберійського — перша за 400 років офіційна зустріч лідерів католиків і англікан.
1994 рік — у Брюсселі Україна підписала договір про співпрацю з Європейським Союзом, зробивши ще один крок до європейської інтеграції.
1997 рік — у Маямі під час складної операції десятимісячній італійській дівчинці пересадили відразу сім органів — медичний рекорд того часу.
2013 рік — Київ паралізував рекордний снігопад, викликаний циклоном із Балкан, — місто фактично зупинилося під вагою стихії.
2020 рік — українська Вікіпедія досягла мільйона статей, ставши важливою частиною світової інформаційної спільноти.
