16 лютого в Україні відзначаються День військового журналіста і День єднання, в світі – Всесвітній день турботи та Всесвітній день китів. Також в цей день відбулися значні події, які вплинули на хід світової історії.
День військового журналіста України
Це професійне свято тих, хто висвітлює події з передової, працюючи в найскладніших умовах. Це визнання їхньої відданості справі, сміливості та професіоналізму.
Цю дату обрано невипадково. Саме 16 лютого 2015 року загинув український військовий журналіст Дмитро Лабуткін, який був кореспондентом, офіцером Військово-Морських сил України та висвітлював події російсько-української війни. Його життя обірвалося під час боїв за Дебальцеве.
Військові журналісти часто ризикують життям, працюючи безпосередньо в зоні бойових дій. Вони документують хід війни, спілкуються із солдатами та командирами, передають світові правду про події на фронті. Їхні репортажі не лише інформують суспільство, а й стають частиною історії.
Попри всі труднощі, українські військові журналісти продовжують працювати, розповідаючи правду про війну. Це люди, які стоять на інформаційному фронті, озброєні не зброєю, а словом і камерою.
Цікаві факти
Українські військові журналісти нерідко самі мають бойовий досвід, адже деякі з них спочатку були військовими, а вже потім стали кореспондентами. Окрім репортажів, вони ведуть відеоблоги, щоденники та документують воєнні злочини для міжнародних судів.
Камера та мікрофон для військового журналіста іноді важливіші за зброю – вороги нерідко їх намагаються знищити, бо бояться правди.
Бронежилети та каски, які носять військові журналісти, часто не рятують від уламків чи куль, але їх використовують для мінімального захисту. Під час інтенсивних бойових дій журналісти можуть тижнями жити на позиціях військових, розділяючи з ними всі труднощі.
Військові журналісти працюють не лише з камерами, а й з дронами – для зйомки з висоти, а також як розвідники, допомагаючи військовим. Деякі журналісти після поранень повертаються на фронт, щоб продовжувати працювати – це їхній внесок у боротьбу.
Під час висвітлення війни журналісти працюють не лише у формі чи бронежилетах – іноді вони маскуються, щоб не привертати уваги ворога.
Деякі журналісти, які висвітлювали бої в 2014-2015 роках, повернулися на війну в 2022-му – для них це не просто робота, а покликання.
Військові журналісти є “очима війни” – без них світ не дізнався б правди про події на фронті. Вони мають спеціальні жетони, які ідентифікують їх як представників преси, але це не завжди гарантує безпеку.
День єднання України
Це державне свято, яке з’явилося у 2022 році з ініціативи президента Володимира Зеленського. Воно стало символом згуртованості нації перед загрозою повномасштабної війни та нагадує про силу спільності в складні часи.
На початку 2022 року західні розвідки попереджали про можливий напад Росії на Україну, називаючи ймовірною датою вторгнення 16 лютого. Попри те, що життя в країні тривало у звичному ритмі, напруга в суспільстві зростала. Щоб підтримати українців і зменшити психологічний тиск, президент оголосив цей день Днем єднання, підкреслюючи, що наша сила – у спільності. “Якщо 16 лютого нам пророкують напад, то нехай цей день стане Днем єднання”, – заявив тоді Зеленський.
День єднання – досить нове свято, яке відзначатиметься лише вчетверте. Його головна ідея – нагадати всьому світові, що українці, як ніколи, згуртовані у боротьбі за свободу та майбутнє.
У цей день у різних містах України піднімають державний прапор, виконують гімн, а громадяни долучаються до святкувань, одягаючи вишиванки або прикріплюючи синьо-жовті стрічки. Особливий спосіб вшанувати цю дату – підтримати військових донатом чи волонтерською допомогою. Важливо також не забути привітати рідних і знайомих, адже єдність починається з кожного з нас.
Всесвітній день турботи
Всесвітній день турботи відзначається щороку 17 лютого. Це день, коли людство нагадує собі про важливість піклування – про себе, про інших людей, про довкілля та навіть про суспільство загалом.
Основна ідея свята – заохотити кожного до добрих вчинків, взаємодопомоги та емпатії. Турбота – це не лише матеріальна підтримка, а й увага до чужих почуттів, психологічний комфорт, захист природи та навіть дрібні щоденні вчинки, які роблять світ кращим.
Свято не має єдиного засновника чи конкретної події, яка б стала його відправною точкою. Воно виникло як ініціатива соціальних та благодійних організацій, які прагнули поширити культуру турботи у всьому світі.
У цей день закликають відмовитися від байдужості, допомогти тим, хто цього потребує, зробити приємне близьким або навіть просто бути уважнішим до свого здоров’я та емоційного стану.
Цікаві факти
Дослідження довели, що турботливі люди живуть довше, оскільки регулярна доброзичливість знижує рівень стресу та покращує роботу серця.
У світі є традиція “кави підвішеної” – коли люди купують зайву чашку кави для того, хто не може собі її дозволити.
Турбота про інших активізує в мозку ті ж центри задоволення, що й отримання подарунків або смакування улюбленої їжі.
Один із найпростіших способів проявити турботу – просто вислухати людину без осуду. Це психологічно цінніше, ніж багато хто думає.
У Великій Британії є рух “Random Acts of Kindness” (випадкові акти доброти), який популяризує турботу через несподівані добрі вчинки для незнайомців.
Дослідження довели, що навіть прості слова підтримки можуть допомогти людині пережити важкі моменти та знизити рівень тривожності.
У деяких культурах існують спеціальні традиції турботи, наприклад, в Індії є день “Ракша Бандхан”, коли брати символічно обіцяють піклуватися про своїх сестер.
Всесвітній день китів
Це свято привертає увагу до проблем захисту китів та інших морських ссавців, яких загрожують браконьєрство, забруднення океанів і зміни клімату.
Вперше цей день відзначили у 1980 році, коли природоохоронці закликали заборонити комерційний китобійний промисел. Завдяки їхнім зусиллям у 1986 році Міжнародна китобійна комісія запровадила мораторій на полювання на китів, що врятувало багато видів від зникнення.
Сьогодні цей день присвячений не лише захисту китів, а й усіх морських мешканців, а екологи нагадують, що збереження океанів – це відповідальність усього людства.
Цікаві факти
Синій кит – найбільша тварина на Землі: його довжина може сягати 30 метрів, а вага – 150 тонн.
Серце синього кита за розміром можна порівняти з маленьким автомобілем, а його удари чути на відстані кількох кілометрів.
Китобійний промисел колись був настільки масштабним, що деякі види китів опинилися на межі зникнення, але завдяки міжнародним заборонам їхня чисельність почала відновлюватися.
Кити можуть спілкуватися між собою на відстані сотень кілометрів за допомогою унікальних звуків, які людське вухо не завжди може почути.
У горлі синього кита проходить лише об’єкт розміром з футбольний м’яч, тому, попри свої гігантські розміри, він харчується майже виключно дрібними крилями (крилоногими рачками).
Деякі види китів, наприклад, горбаті кити, щороку долають понад 10 000 км під час сезонних міграцій.
Кити відіграють важливу роль у морській екосистемі, допомагаючи підтримувати баланс вуглецю в океанах, а їхні екскременти навіть сприяють розмноженню планктону.
Китовий спів може тривати годинами і навіть має власну “граматику”, що досліджують вчені.
У XIX столітті китовий жир використовували для освітлення міст, змазування механізмів та виготовлення свічок.
Деякі види китів можуть занурюватися на глибину понад 2000 метрів і залишатися під водою більше ніж годину без дихання.
Історичні події в цей день
1267 року між Кастилією та Португалією було підписано Бадахоський договір, який офіційно встановив міждержавний кордон між цими королівствами. Це стало важливим кроком у стабілізації відносин на Піренейському півострові.
1270 року відбулася битва при Карусе, в якій литовські війська здобули перемогу над Лівонським орденом. Це зіткнення стало знаковим у протистоянні балтійських народів із лицарськими орденами, що намагалися поширити свій вплив у регіоні.
1659 року в Англії з’явився перший у світі чек. Його виписав Ніколас Ванакер на суму 400 фунтів. Цей історичний документ зберігся до наших днів і перебуває в архіві Національного банку Великої Британії.
1903 року у сфері стоматології сталася революційна подія – для пломбування зубів уперше застосували фарфор, що значно покращило якість стоматологічного лікування.
1918 року було проголошено Кубанську Народну Республіку, яка стала незалежним державним утворенням на території Кубані. Це була спроба місцевого населення здобути автономію на тлі політичної нестабільності після революції в Росії.
1923 року британська археологічна експедиція, яку очолював Говард Картер, відкрила вхід до гробниці єгипетського фараона Тутанхамона. Це стало однією з найвизначніших знахідок в історії єгиптології, що дало змогу краще зрозуміти культуру та традиції Стародавнього Єгипту.
1937 року Воллес Г’юм Карозерс, хімік і дослідник компанії «Дюпон», отримав патент на нейлон. Цей синтетичний матеріал швидко став популярним у текстильній промисловості, зокрема у виробництві одягу, мотузок та промислових матеріалів.
1948 року американський астроном Джерард Койпер здійснив важливе відкриття – він виявив супутник Урана, який отримав назву Міранда. Це дослідження стало значним внеском у вивчення Сонячної системи.
1968 року в місті Гейлівіль (штат Алабама, США) запрацювала перша телефонна служба екстреного виклику – 911. Ця система згодом поширилася по всьому світу, ставши стандартним способом зв’язку у разі надзвичайних ситуацій.
1978 року було створено першу комп’ютерну електронну дошку оголошень – BBS (Bulletin Board System). Вона стала попередником сучасних інтернет-форумів та соціальних мереж, забезпечуючи користувачам можливість обміну інформацією у цифровому середовищі.
1989 року газета “Літературна Україна” опублікувала програму першої незалежної громадсько-політичної організації – Народного руху України за перебудову. Це стало початком масштабних демократичних змін у країні.
1991 року у Львівському театрі опери та балету відбулася I Галицька Асамблея – спільна сесія Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської обласних рад. Це стало знаковою подією у процесі національного відродження України.
2005 року в Україні набув чинності Кіотський протокол – міжнародна угода, спрямована на скорочення викидів парникових газів. Його метою є боротьба зі змінами клімату та зменшення шкідливого впливу людської діяльності на навколишнє середовище.
