20 травня в Україні відзначається День банківських працівників та День перекладача жестової мови, в світі – Всесвітній день травматолога, Всесвітній день метролога та Всесвітній день бджіл. Цей день також насичений подіями, які залишили свій слід у політичній, науковій, культурній і військовій історії людства.
День банківських працівників України
Це професійне свято тих, хто забезпечує стабільне функціонування банківської системи, керує грошовими потоками, фінансує бізнеси та гарантує надійність безготівкових розрахунків. Це свято не надто гучне, однак глибоко значуще, адже без банківської інфраструктури неможливо уявити сучасну економіку, а тим більше – виживання держави у воєнний час.
День банківських працівників в Україні з’явився на офіційному рівні порівняно нещодавно. Указ Президента України № 316/2004 від 6 березня 2004 року започаткував це свято, обравши для нього дату 20 травня. Саме цього дня у 1991 році Національний банк України розпочав свою роботу як центральна банківська установа незалежної держави.
Це свято не обмежується співробітниками НБУ. Його відзначають усі фахівці банківської галузі: від керівників державних і комерційних банків до працівників кас, аналітиків, ризик-менеджерів, операціоністів, фахівців з валютних операцій і комплаєнсу. Це визнання щоденної роботи людей, які забезпечують фінансову стабільність країни.
Після початку повномасштабної війни в лютому 2022 року банківська система України не лише встояла, але й продемонструвала здатність адаптуватися до надзвичайних умов. Працюючи під загрозою атак, перебоїв зі зв’язком та енергопостачанням, банки забезпечували доступ до рахунків, підтримували функціонування карткових систем, проводили обмін валют і надавали кредити бізнесу.
Цікаві факти
НБУ — не лише регулятор, а й емітент гривні: саме Національний банк України друкує гроші, випускає пам’ятні монети й банкноти, а також визначає ключову облікову ставку, що впливає на вартість кредитів.
Україна – одна з перших країн у Східній Європі, яка запровадила банківське застосування з цифровим паспортом: «Дія» інтегрована в мобільні додатки банків, що дозволяє відкривати рахунки без фізичної присутності.
Найстаріший банк України – державний Укрексімбанк – заснований ще в 1992 році, він обслуговує державні інтереси, фінансує експортно-імпортні операції та бере участь у відновленні інфраструктури.
У 2022 році під час війни банки продовжували працювати у 90% випадків навіть у прифронтових регіонах, завдяки мобільним відділенням, супутниковому інтернету Starlink та автономним генераторам.
Майже кожен другий українець користується цифровими банками: за останні п’ять років Монобанк, Приват24 та інші мобільні додатки повністю змінили уявлення про банківське обслуговування.
Україна є однією з країн із найменшою часткою готівки в обігу: понад 80% транзакцій відбувається у безготівковій формі, що є результатом успішної цифровізації та розвитку фінансових технологій.
День перекладача жестової мови в Україні
Це професійне свято тих, хто щодня допомагає глухим і слабочуючим людям повноцінно спілкуватися, отримувати інформацію, захищати свої права та брати участь у суспільному житті. Свято не є офіційним державним днем, проте має глибоке моральне та професійне значення. Ініціатором його запровадження стало Українське товариство глухих (УТОГ) у 2009 році — організація, що об’єднує тисячі людей з порушеннями слуху по всій Україні.
Перекладач жестової мови виконує набагато складнішу функцію, ніж просто переклад «слово в слово». Він трансформує емоційно й лексично насичене мовлення в систему жестів, враховує культурні особливості спільноти нечуючих, адаптує складні поняття і юридичні формулювання, допомагає у спілкуванні з лікарями, юристами, державними службами, поліцією, під час навчання та роботи.
В Україні проживає понад 200 тисяч людей з порушенням слуху, з них близько 40 тисяч — активні члени УТОГ. При цьому сертифікованих перекладачів жестової мови — близько тисячі. Це створює серйозний кадровий дефіцит, особливо в регіонах.
Цікаві факти
Українська жестова мова (УЖМ) має свій синтаксис, який не відповідає структурі української мови. Наприклад, порядок слів у реченні зовсім інший.
Жестова мова — це не лише рухи рук. У ній важливі міміка, положення тіла, погляд і навіть паузи — без них значення може бути повністю втрачено.
У багатьох країнах перекладачі жестової мови мають статус судових експертів — їхнє слово прирівнюється до офіційного перекладу у правових процесах.
У 2022 році в Україні запровадили сервіс «Сервіс УТОГ онлайн», який дозволяє нечуючим отримати переклад жестовою мовою через відеозв’язок, зокрема у банках, нотаріусів, лікарнях.
Жестова мова має свої діалекти — у різних регіонах України деякі жести можуть мати інші варіації, як і в усному мовленні.
У світі існує понад 300 жестових мов, і вони настільки відрізняються одна від одної, як українська від японської. Не існує «універсальної жестової мови».
Всесвітній день травматолога
Це професійне свято лікарів, чия спеціалізація охоплює невідкладну допомогу при переломах, пораненнях, ДТП, бойових травмах і складних ушкодженнях опорно-рухового апарату. Це день поваги до фахівців, які стоять на передовій медицини — як у буквальному, так і в переносному значенні.
Це неофіційне, але широко визнане медичне професійне свято, яке об’єднує хірургів-ортопедів, фахівців із невідкладної допомоги, медиків військових шпиталів, травматологічних відділень та центрів реабілітації.
Ініціатива вшанування травматологів саме 20 травня з’явилася у медичному середовищі в 2000-х роках і набула поширення серед професійних спільнот у низці країн — зокрема України, Казахстану, Білорусі, Грузії, країн Балканського регіону, Іспанії, Мексики та окремих медичних асоціацій у США.
У ХХІ столітті травматологія вийшла далеко за межі «лікування переломів». Це високотехнологічна галузь медицини, яка працює на стику хірургії, біомеханіки, реабілітології та екстреної медицини.
Сучасний травматолог володіє навичками фіксації складних пошкоджень, працює з ендопротезуванням, реконструктивними операціями, стабілізацією пошкоджених суглобів і відновленням мобільності пацієнтів після серйозних катастроф. Особливо гостро це відчутно в умовах війни: саме травматологи приймають перших поранених із фронту, стабілізують пацієнтів після мінно-вибухових травм, ампутацій, численних уламкових уражень.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну травматологія стала однією з найважливіших медичних спеціальностей. Українські лікарі працюють у прифронтових госпіталях, евакуаційних ланцюгах, військових шпиталях і цивільних травмпунктах, які обслуговують і військових, і цивільних постраждалих.
Операції часто виконуються в умовах обмеженого доступу до обладнання, в нестабільному середовищі, із ризиком повторних атак. Незважаючи на це, українські медики стабілізують тисячі пацієнтів щомісяця, рятуючи кінцівки й життя.
Цікаві факти
Перші письмові згадки про лікування переломів належать Гіппократу (V ст. до н.е.), який описував способи витягування кісток та шинування з використанням лубків.
Сучасна хірургічна травматологія бере початок із досвіду Першої світової війни, коли виникла потреба в швидкому лікуванні поранених прямо на полі бою.
Україна має потужну школу травматології, що сформувалася ще в радянські часи — зокрема в Харкові, Дніпрі, Львові та Києві. Дніпро став одним із ключових центрів медичної евакуації у 2022–2024 роках.
Перші українські системи 3D-друку титанових імплантів для ортопедії були випробувані саме у військових шпиталях у 2023–2024 роках, що наблизило Україну до передових стандартів США та Ізраїлю.
Понад 30% постраждалих у війні мають комбіновані травми, які потребують участі не тільки травматолога, а й нейрохірурга, пластичного хірурга та реабілітолога.
Всесвітній день метролога
Це професійне свято фахівців, чия робота забезпечує точність вимірювань у науці, промисловості, медицині, енергетиці, торгівлі, екології та безпеці. Це не святкування абстрактної науки, а визнання фундаментальної ролі вимірювань у нашому житті — від роботи супутників і хімічних лабораторій до заправки пального й налаштування медичних приладів.
Ініціатором події став Міжнародний комітет мір і ваг (CIPM), який у 1999 році започаткував щорічне відзначення Всесвітнього дня метролога 20 травня. Саме цього дня у 1875 році в Парижі була підписана Метрична конвенція — міжнародна угода, яка заклала основу єдиної системи мір у світі.
Ця угода створила Міжнародне бюро мір і ваг (BIPM) — організацію, що і сьогодні відповідає за підтримання еталонів одиниць вимірювання: метра, кілограма, секунди, ампера, кельвіна, кандели та моля. Завдяки цим одиницям світ може вимірювати, порівнювати та стандартизувати величини незалежно від країни чи сфери діяльності.
Метрологія — це не просто «наука про вимірювання», а ключ до впровадження технологій. У сучасному світі жодна сфера не може обійтися без точної метрологічної бази. Саме метрологи гарантують, що електронні ваги в супермаркеті не обманюють, датчики на атомній станції працюють коректно, а дозування ліків у шприці відповідає нормі.
У медицині метрологія визначає точність томографів і доз рентгенівського випромінювання. У промисловості — забезпечує налаштування лазерів, верстатів і роботизованих систем. В енергетиці — гарантує облік електроенергії й газу.
В Україні метрологічну систему координує Національний науковий центр «Інститут метрології» в Харкові та ДП «Укрметртестстандарт» у Києві. Вони підтримують державні еталони одиниць вимірювань, проводять калібрування засобів вимірювальної техніки, атестацію приладів і сертифікацію продукції.
Цікаві факти
Метрична конвенція 1875 року була підписана 17 країнами, серед яких і Російська імперія — тому метрична система офіційно почала діяти на території сучасної України ще в ХІХ столітті.
У 2019 році визначення кілограма було змінено: замість еталонного циліндра з платини тепер кілограм визначається через фізичні константи — зокрема через стала Планка. Це зробило систему незалежною від фізичних об’єктів.
Слово «метрологія» походить від грецького «metron» — міра і «logos» — наука. Це наука, яка стоїть за всіма іншими науками.
У космічній індустрії похибка навіть у мікрометр може знищити багатомільйонну місію. Тому NASA має власні метрологічні лабораторії, які перевіряють кожен датчик і вузол.
У світі існує понад 60 національних еталонів метра — і всі вони мають бути ідентичними з точністю до 0,000001 мм.
Найточнішими годинниками у світі є атомні, які відраховують час з похибкою 1 секунда на 300 мільйонів років. І саме метрологи відповідають за коректність міжнародної системи часу UTC.
Всесвітній день бджіл
Цей день покликаний привернути увагу до важливої ролі бджіл та інших запилювачів у забезпеченні продовольчої безпеки, біорізноманіття та сталого розвитку. Свято, започатковане у 2017 році Генеральною Асамблеєю ООН з ініціативи Словенії, стало частиною глобальної стратегії захисту екосистем, адже зникнення бджіл загрожує цілісності ланцюгів харчування та майбутньому людства.
Ця дата вибрана тому, що 20 травня 1734 року народився Антон Янша — словенський бджоляр і викладач бджільництва при імператорському дворі Марії Терезії в Австрії. Його вважають одним із основоположників сучасного раціонального підходу до догляду за бджолами, а Словенія — країною з глибокими традиціями бджільництва.
Бджоли запилюють близько 75% усіх культурних рослин, що вирощуються у світі. Завдяки їм ми маємо фрукти, овочі, горіхи, ягоди, спеції, каву, какао, а також олійні культури та кормові трави. Без бджіл у світі залишилися б переважно зернові — рис, пшениця, кукурудза — але втрачено було б усе, що надає їжі різноманіття, поживність і смак. Крім того, бджоли відіграють незамінну роль у збереженні дикої флори, запилюючи понад 90% диких квіткових рослин. Вони є основою біорізноманіття — фундаменту стійких екосистем.
За останні десятиліття чисельність популяцій бджіл різко скоротилася в багатьох регіонах через:– масове використання пестицидів і гербіцидів;
– втрату природних середовищ існування (вирубка лісів, урбанізація);
– зміну клімату;
– появу нових хвороб і паразитів, таких як вароатоз;
– індустріалізацію сільського господарства, яка зменшує різноманіття рослин.
ООН попереджає: щороку світ втрачає близько 1% комах-запилювачів. Якщо ця тенденція триватиме, продовольча безпека людства опиниться під загрозою.
Україна є одним з провідних виробників меду в Європі та світі. За різними оцінками, у країні утримується понад 2,5 мільйона бджолиних родин. Бджільництво є не лише традиційною галуззю, а й джерелом прибутку для десятків тисяч пасічників. Український мед експортується до країн ЄС, США, Канади, Японії. Україна входить у п’ятірку найбільших експортерів меду у світі.
Однак і в Україні бджоли стикаються з загрозами. Масові отруєння через агрохімікати, незаконне використання небезпечних пестицидів, монокультурне землеробство і відсутність системи нагляду призводять до втрат цілих пасік. Пасічники неодноразово виходили на акції протесту з вимогою законодавчого захисту бджіл.
Цікаві факти
Бджола за життя виробляє лише близько 1/12 чайної ложки меду, але одна сім’я з 60 000 особин — до 20 кг на сезон.
У бджоли п’ять очей — два складних і три простих. Це дозволяє їй орієнтуватися навіть при слабкому світлі.
Мед — єдиний продукт тваринного походження, що не псується. Його знаходили в гробницях фараонів у їстівному стані.
У бджіл є «танець» — спосіб передавання інформації про розташування квітів. За формою і кутом танцю бджола-розвідниця повідомляє іншим точні координати нектару.
Королева (матка) живе до 5 років і відкладає до 2 000 яєць на день — решта бджіл живуть лише кілька тижнів або місяців.
Понад 20 000 видів бджіл існує у світі, але лише кілька видів медоносних. Більшість — дикі одиночні запилювачі, які також мають критичне значення.
Історичні події в цей день
325 рік – Імператор Костянтин І Великий скликає перший Вселенський собор у місті Нікея (сучасна Туреччина), що закладає основи християнського віровчення й церковної ієрархії.
1449 рік – Король Португалії Афонсу V здобуває перемогу над військом змовників у битві при Алфарробейрі, зміцнивши свою владу після складного періоду міжусобиць.
1498 рік – Васко да Гама, здійснивши історичну морську подорож навколо Африки, вперше в історії європейської навігації досягає берегів Індії, відкривши новий торговий шлях.
1783 рік – У Версалі підписують мирну угоду, яка завершує війну між Францією, Великою Британією та Нідерландами — один із етапів геополітичного переформатування Європи після американської революції.
1809 рік – У Києві починає діяти Київське народне чоловіче училище — один із перших закладів освіти, що згодом стане відомою школою №75.
1873 рік – Леві Штраус вперше випускає на ринок блакитні джинси — одяг, який із робочої уніформи перетвориться на глобальний модний символ.
1875 рік – У Парижі 17 країн підписують Метричну конвенцію — документ, що започатковує глобальне впровадження єдиної метричної системи та створення Міжнародного бюро мір і ваг.
1899 рік – У Нью-Йорку вперше арештовують водія за перевищення швидкості: Джекоб Герман мчав зі швидкістю 20 км/год, що викликало обурення правоохоронців.
1905 рік – У столиці відкривають Михайлівський механічний узвіз — новий об’єкт київської інфраструктури початку ХХ століття.
1927 рік – Американець Чарлз Ліндберг стартує з Нью-Йорка до Парижа, починаючи перший у світі безпосадковий трансатлантичний переліт, який триватиме 33 години.
1961 рік – Засновано Національну премію України імені Тараса Шевченка — найвищу нагороду в галузі культури, літератури та мистецтва.
1961 рік – Львівський обласний суд виносить смертний вирок Левку Лук’яненку за спробу створення Української робітничо-селянської спілки — один із символічних епізодів боротьби за незалежність.
1980 рік – У Квебеку проводять референдум про незалежність від Канади: майже 60% населення голосує за збереження єдності країни.
1985 рік – Ізраїль здійснює масштабний обмін: 1 150 палестинців звільнено в обмін на трьох ізраїльських солдатів, захоплених терористичними угрупованнями.
2019 рік – В Україні відбувається інавгурація шостого президента — Володимира Зеленського, який приходить до влади з новим політичним курсом.
2022 рік – Після тривалих боїв російські війська захоплюють Маріуполь — стратегічне українське місто на Азовському узбережжі, що стало символом героїчного опору.
