22 лютого відзначаються Останній день Масниці (Прощена неділя), Міжнародний день підтримки жертв злочинів та Всесвітній день роздумів. Цей день в різні роки позначений рішеннями, війнами, революціями, культурними прем’єрами та науковими проривами, які вплинули на хід історії в різних країнах.
Останній день Масниці
Цей день завершує сиропусний тиждень перед Великим постом у християн східного обряду, який розпочинається 3 березня. Упродовж Масниці віряни традиційно відмовляються від м’ясних страв, але вживають молочні продукти та яйця.
Останній день Масниці має назву Прощена неділя. У цей день прийнято просити пробачення в рідних, друзів і знайомих за образи, щоб увійти у період Великого посту з примиренням і без взаємних претензій. У храмах звершують чин прощення, під час якого священнослужителі й миряни просять одне в одного вибачення.
Цікаві факти
У давніх українських селах у Прощену неділю після вечері залишали частину страв на столі на ніч, вважаючи, що душі померлих родичів можуть прийти до оселі, і таким чином вшановували пам’ять предків.
На Полтавщині та Слобожанщині існував звичай «волочити колодку» неодруженим хлопцям і дівчатам: до ноги символічно прив’язували дерев’яну колодку як жартівливе нагадування про шлюб, а щоб її «відкупити», потрібно було частувати громаду.
У Київській Русі останній день Масниці супроводжувався спаленням солом’яного опудала, яке символізувало зиму, і цей обряд зберігся в багатьох регіонах України донині.
У деяких регіонах Галичини в Прощену неділю господарі спеціально мили посуд окропом, щоб повністю усунути залишки скоромної їжі перед початком посту.
Назва «сиропусна неділя» пов’язана з тим, що цього дня востаннє перед постом дозволялося вживати молочні продукти, після чого починалися суворіші обмеження в харчуванні.
В українській традиції відповіддю на слова «Прости мені» було «Бог простить, і я прощаю», що підкреслювало релігійний зміст обряду та взаємність прохання про вибачення.
Міжнародний день підтримки жертв злочинів
Цей день пов’язаний з ухваленням декларації ООН щодо принципів правосуддя для постраждалих від кримінальної злочинності у вересні 1985 року та публікацією 22 лютого 1990 року у Великій Британії документа «Хартія жертв злочинів», який визначив стандарти поводження з постраждалими у кримінальному процесі.
Декларація ООН закріпила право жертв на доступ до правосуддя, відшкодування шкоди, компенсацію та допомогу. «Хартія жертв злочинів» у Великій Британії встановила зобов’язання державних органів інформувати постраждалих про перебіг справи, надавати підтримку та враховувати їхні інтереси. Надалі положення цих документів стали основою для змін у законодавстві багатьох країн щодо захисту прав потерпілих.
Цікаві факти
У 1985 році декларація ООН вперше на міжнародному рівні ввела визначення терміна «жертва», включивши до нього не лише осіб, які безпосередньо зазнали шкоди, а й членів їхніх родин та осіб, що постраждали, надаючи допомогу.
У Великій Британії після ухвалення «Хартії жертв злочинів» було створено окрему службу підтримки потерпілих Victim Support, яка нині працює на національному рівні та фінансується державою і благодійними внесками.
У країнах Європейського Союзу діє Директива 2012/29/ЄС, яка встановлює мінімальні стандарти щодо прав, підтримки та захисту жертв злочинів і зобов’язує держави забезпечувати безкоштовну допомогу незалежно від громадянства постраждалого.
В Україні статус потерпілого у кримінальному провадженні надає право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання та вимагати відшкодування шкоди, а також оскаржувати процесуальні рішення слідчого чи прокурора.
Після 2014 року в Україні було розширено механізми державної підтримки осіб, які постраждали від воєнних злочинів, зокрема через створення спеціалізованих підрозділів з документування таких правопорушень.
У низці країн, зокрема в Канаді та Нідерландах, суд може зобов’язати засудженого сплатити спеціальний збір до фонду підтримки жертв злочинів, з якого фінансуються компенсаційні виплати та програми допомоги.
У США в 1984 році було створено Федеральний фонд для жертв злочинів, який наповнюється не з податків, а зі штрафів та конфіскацій, сплачених засудженими у федеральних справах.
Всесвітній день роздумів
Цей день започаткований у межах міжнародного руху дівчат-скаутів і гідів. Дату обрали на честь дня народження засновника скаутингу Роберта Бейден-Пауелла та його дружини Олав Бейден-Пауелл, яка очолювала жіночий скаутський рух. День присвячений єдності учасниць організацій у різних країнах.
Традиція передбачає згадку про подруг у світі та усвідомлення належності до міжнародної спільноти. Учасниці вивчають культуру інших країн, обмінюються історіями та підтримують ініціативи, що фінансуються через спеціальний Фонд Всесвітнього дня роздумів, який спрямований на розвиток руху в різних регіонах.
Цікаві факти
Ідею запровадити Всесвітній день роздумів висунули делегатки з Бельгії під час міжнародної конференції дівчат-скаутів у 1926 році в США, і відтоді дата стала постійною для всіх національних організацій.
Фонд Всесвітнього дня роздумів був створений у 1932 році і наповнюється добровільними внесками учасниць; зібрані кошти спрямовують на підтримку скаутських організацій у країнах із низьким рівнем доходу.
Щороку для цього дня визначають окрему тему, пов’язану з глобальними викликами, зокрема правами дівчат, доступом до освіти, екологією або цифровою безпекою.
Рух дівчат-скаутів об’єднує понад 10 мільйонів учасниць у більш ніж 150 країнах світу через Всесвітню асоціацію дівчат-гайдів і дівчат-скаутів.
В Україні організації, що працюють за принципами світового скаутингу, діють із початку 1990-х років після відновлення незалежності, а перші українські пластунки з’явилися ще на початку ХХ століття.
Олав Бейден-Пауелл, на честь дня народження якої також обрано 22 лютого, у 1930 році отримала титул Всесвітньої головної гайди і здійснила численні подорожі для розвитку жіночого скаутингу в різних частинах світу.
У роки Другої світової війни скаутки в окупованих країнах підтримували зв’язок між осередками, допомагали цивільному населенню та займалися волонтерською діяльністю, ризикуючи свободою і життям.
Історичні події в цей день
1371 — шотландську корону отримав Роберт II, ставши першим монархом із династії Стюартів; із його правління почалася нова епоха в історії країни, яка визначила розвиток Шотландії на кілька століть.
1630 — англійські колоністи в Північній Америці вперше скуштували поп-корн, яким їх пригостив індіанець Кводекуайн; згодом ця страва стала однією з найпопулярніших у США.
1635 — за ініціативи кардинала Рішельє створено Французьку академію, покликану опікуватися розвитком французької мови та встановлювати мовні норми.
1744 — у межах війни за австрійську спадщину розпочалася Тулонська битва в Середземному морі між британським флотом і об’єднаними силами Франції та Іспанії; британська сторона зазнала нищівної поразки.
1797 — поблизу Фішгарда в Уельсі стартувало останнє в історії вторгнення французьких військ на територію Британії.
1819 — підписано іспано-американський договір, за яким Флорида переходила від Іспанії до Сполучених Штатів за 5 мільйонів доларів.
1848 — у Парижі спалахнула революція; придушення виступів королівськими військами призвело до зречення Луї-Філіппа I та проголошення Другої французької республіки.
1862 — у Ричмонді на посаду вступив Джефферсон Девіс, який став першим і єдиним президентом Південної Конфедерації під час Громадянської війни в США.
1878 — відбулася прем’єра Четвертої симфонії Петра Чайковського, що згодом посіла важливе місце у світовому симфонічному репертуарі.
1889 — президент США Гровер Клівленд підписав закон про надання статусу штатів Північній Дакоті, Південній Дакоті та Вашингтону.
1894 — у Пенсильванії засновано Український народний союз, який став найстарішою та однією з наймасовіших організацій українців у США та Канаді.
1901 — біля входу до протоки Золоті Ворота затонув пароплав «Ріо-де-Жанейро» після зіткнення з рифами, загинули 128 людей.
1920 — у Каліфорнії вперше організували перегони собак із використанням механічного зайця, що започаткувало новий формат змагань.
1924 — Калвін Кулідж став першим президентом США, який звернувся до громадян через радіоефір із Білого дому.
1935 — запроваджено заборону на польоти літаків над Білим домом з міркувань безпеки.
1945 — Раднарком СРСР ухвалив рішення про будівництво метрополітену в Києві, що згодом стало одним із ключових інфраструктурних проєктів міста.
1945 — Уругвай оголосив війну Німеччині та Японії на завершальному етапі Другої світової війни.
1946 — американський дипломат Джордж Ф. Кеннан надіслав із Москви «Довгу телеграму», яка вплинула на формування стратегії стримування СРСР у політиці США.
1956 — Елвіс Преслі вперше потрапив до музичного хіт-параду з композицією «Heartbreak Hotel», що стало початком його стрімкої популярності.
1958 — президенти Єгипту та Сирії підписали акт про створення Об’єднаної Арабської Республіки.
1958 — Велика Британія дозволила розміщення американської ядерної зброї на своїй території згідно з укладеним договором.
1966 — у СРСР запущено супутник «Космос-110» з двома собаками — Вєтєрком і Угольком, що стало новим етапом у біологічних експериментах у космосі.
1968 — під час 13-ї Радянської антарктичної експедиції відкрито станцію «Беллінсгаузен» біля берегів Західної Антарктиди.
1979 — Сент-Люсія проголосила незалежність від Великої Британії та стала суверенною державою.
1986 — на Філіппінах розпочалася революція «Влада народу», яка призвела до повалення режиму Фердинанда Маркоса після масових протестів.
1992 — вийшов дебютний альбом гурту Radiohead «Pablo Honey», що започаткував кар’єру колективу на міжнародній сцені.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Республікою Бурунді, розширивши мережу міжнародних зв’язків після здобуття незалежності.
1997 — композиція «Don’t Speak» гурту No Doubt очолила музичні чарти, зробивши гурт всесвітньо відомим.
1997 — науковці з Единбурга повідомили про успішне клонування вівці Доллі, народженої 5 липня 1996 року, що стало проривом у біотехнологіях.
2014 — в Україні відбулися події Революції Гідності, які визначили подальший політичний курс держави.
2015 — у Харкові під час Маршу єдності стався вибух біля станції метро «Маршала Жукова», під час якого загинули четверо людей, ще дев’ятеро отримали поранення.
