23 травня в Україні відзначаються День Героїв та День морської піхоти, в світі – Всесвітній день спортивної боротьби та Всесвітній день міграції риб. Це також день, коли в різні століття відбувалися події, що змінювали політичні режими, релігійну доктрину, кордони країн і хід національних визвольних рухів.
День Героїв України
Це пам’ятна дата, яка вшановує тих, хто в різні періоди української історії боровся за незалежність і право на самовизначення. Протягом століть серед українців були ті, хто свідомо йшов на самопожертву заради майбутнього своєї країни. Від воїнів Київської Русі й козацьких часів, через гетьманську добу та Запорізьку Січ, до борців періоду Української Народної Республіки та вояків Української повстанської армії — усі вони складали частину тривалої й нерівної боротьби.
В останнє десятиліття, під час війни на сході та після початку повномасштабного вторгнення Росії, до цього ряду приєдналися нові імена. Пам’ять про них не обмежується однією епохою — вона продовжує жити, доповнюючись новими історіями.
Ця дата була обрана у 1940-ві роки членами Організації українських націоналістів. Її пов’язали з днем смерті Євгена Коновальця — керівника українського визвольного руху міжвоєнного періоду, якого 23 травня 1938 року в Роттердамі вбив агент радянського НКВС Павло Судоплатов. Пізніше до цієї дати додали інші імена — Миколу Міхновського, який помер у травні 1924-го, Симона Петлюру, вбитого в травні 1926-го.
Свято було витіснене з української історичної пам’яті в СРСР, і лише після 1991 року його почали поступово відновлювати на Західній Україні — спершу в межах молодіжних націоналістичних організацій, згодом на рівні громад. Воно не набуло статусу офіційного вихідного, але в окремих громадах цей день є частиною місцевого календаря пам’яті. З початком війни у 2014 році День героїв став приводом не лише згадати діячів початку XX століття, але й поіменно згадати сучасних загиблих — військових, добровольців, медиків, капеланів.
День морської піхоти України
Щороку 23 травня в Україні відзначається професійне свято військовослужбовців морської піхоти. Це відносно нова дата в українському військовому календарі, проте сама морська піхота як рід військ має довгу історію, що бере початок ще з часів УНР, а в новітній історії набула особливого значення після початку війни на сході України.
Свято було встановлене указом президента у 2018 році, коли було ухвалено рішення про перенесення відзначення Дня морської піхоти з 16 листопада на 23 травня. Саме цього дня у 1918 році почалося формування перших підрозділів морської піхоти Української Держави, що стало історичною підставою для обрання нової дати. Перенесення дати мало не лише історичне, а й символічне значення — відмова від радянських маркерів і закріплення української військової тяглості.
Після початку війни у 2014 році морська піхота стала одним із ключових елементів оборони на півдні та сході країни. Саме морпіхи були серед перших, хто вступив у бій на Донбасі, тримали позиції в Широкиному, Маріуполі, Водяному, Миколаївці, Гранітному. У ході повномасштабного вторгнення 2022 року підрозділи морської піхоти брали участь у найжорсткіших боях — зокрема, в обороні Маріуполя та «Азовсталі», у боях за Херсонщину, на запорізькому напрямку, в районі Вугледара й Авдіївки.
На відміну від багатьох інших військових формувань, морська піхота України формувалася не в умовах стабільної армії, а в умовах воєнної загрози та реальної втрати територій. Вона пройшла шлях від символічних чорних беретів до реального ядра бойового спротиву. Її бійці — не просто представники певного роду військ, а люди, які несуть на собі відповідальність за стратегічні напрямки на фронті, часто у винятково важких умовах.
Сьогодні морська піхота є повноцінною складовою Військово-Морських Сил ЗСУ, яка включає не лише бойові частини, а й окремі бригади, що виконують завдання у найгарячіших точках. Це один з тих підрозділів, про які в українському суспільстві говорять із повагою — не завдяки піару, а через реальні втрати й перемоги.
Всесвітній день спортивної боротьби
Ця дата з’явилася в календарі міжнародного спортивного руху нещодавно, але вже встигла стати важливою для тисяч атлетів, тренерів і вболівальників у різних країнах. Ініціатором її запровадження стала об’єднана організація United World Wrestling (UWW), яка є міжнародною федерацією, що об’єднує всі стилі боротьби — греко-римську, вільну, жіночу боротьбу, а також новітні напрямки як пляжна боротьба, греплінг тощо.
Свято було офіційно запроваджене у 2013 році як відповідь на тодішню кризу, коли боротьба ризикувала втратити статус олімпійського виду спорту. У лютому 2013 року Міжнародний олімпійський комітет несподівано виключив боротьбу з основної програми Олімпійських ігор 2020 року. Це рішення викликало потужну хвилю протесту серед спортсменів і федерацій по всьому світу. У травні того ж року, на знак підтримки і захисту спортивної боротьби, була організована міжнародна кампанія, а 23 травня символічно оголошено Днем спортивної боротьби. Завдяки тиску світової спільноти боротьбу вдалося повернути до олімпійської програми вже восени 2013 року.
В Україні боротьба має давню традицію і постійно входить до числа тих видів спорту, де українські спортсмени здобувають медалі на чемпіонатах світу, Європи та Олімпійських іграх. Зокрема, українська школа жіночої боротьби тривалий час утримує лідерські позиції у світі, а вихованці з Харкова, Львова, Запоріжжя, Києва, Тернополя є серед провідних атлетів на міжнародних змаганнях.
Цікаві факти
День боротьби з’явився завдяки загрозі виключення з Олімпіади. У 2013 році Міжнародний олімпійський комітет несподівано виключив боротьбу з переліку основних видів спорту на Іграх 2020 року. Це шокувало спортивну спільноту, адже боротьба була представлена ще на перших античних Олімпійських іграх у 708 році до н.е. У відповідь була організована глобальна кампанія «Save Olympic Wrestling». Вона зібрала підтримку з понад 180 країн — і саме в її рамках започаткували День боротьби 23 травня.
Найстаріші артефакти, пов’язані з боротьбою, датуються понад 5 тисяч років. На території Давнього Єгипту знайдено фрески в гробницях, які зображають прийоми боротьби, схожі на сучасну греко-римську техніку. Ці фрески з Саккари мають вік понад 4,5 тисячі років.
Україна — одна з небагатьох країн, яка вже понад 15 років стабільно має представниць у фіналах чемпіонатів світу серед жінок. Ірина Мерлені, Юлія Ткач, Алла Черкасова, Оксана Гергель — не просто чемпіонки, а спортсменки, які проклали шлях до визнання жіночої боротьби в Європі.
Одним з наймолодших чемпіонів світу з греко-римської боротьби є українець. Жан Беленюк здобув свій перший титул чемпіона світу у 24 роки. До того часу він уже мав титули чемпіона Європи та фіналіста Олімпіади. Він поєднував спортивну кар’єру з політичною діяльністю, що досі є винятком у світовій боротьбі.
Боротьба — єдиний вид спорту, де олімпійське золото вручали двічі одному спортсмену за ту саму сутичку. На Іграх 1912 року в Стокгольмі фінальна сутичка в греко-римській боротьбі тривала 11 годин. Двоє фіналістів настільки виснажились, що судді не могли визначити переможця. У підсумку їм обом вручили золоту медаль — унікальний випадок в історії Олімпіад.
UWW офіційно визнала пляжну боротьбу як окрему дисципліну. Пляжна боротьба — це не просто шоу для туристичних курортів. Вона має власні правила, рейтинги, чемпіонати, суддівську систему. Цей стиль розвивається як альтернатива травматичним видам боротьби для молодших вікових категорій.
У боротьбі не існує жодної системи, де один стиль «перемагає» інший. На відміну від змішаних єдиноборств, боротьба — це система паритетних стилів. Вільна, греко-римська, жіноча, пляжна, греплінг — кожен має власну логіку, вагові категорії, технічні оцінки. І всі вони визнаються повноцінними на міжнародному рівні.
Всесвітній день міграції риб
Це неформальне, але важливе екологічне свято, яке відзначають раз на два роки з 2014 року. Його мета — привернути увагу до стану річкових екосистем, зокрема до проблем, пов’язаних із міграцією риб через перепони — дамби, шлюзи, греблі. Саме 23 травня у світі організовуються сотні подій, пов’язаних із наукою, природоохоронною діяльністю та екопросвітою. Цей день став глобальним каналом комунікації між екологами, урядовими інституціями, місцевими громадами та науковцями.
Виникнення цього дня пов’язане з ініціативою Міжнародної річкової фундації (World Fish Migration Foundation), яка базується в Нідерландах і з 2013 року координує зусилля для покращення прохідності річкових шляхів для мігруючих видів. Міграція — це життєво необхідний цикл для багатьох риб, зокрема лососевих, вугрів, осетрових, які народжуються у прісній воді, дорослішають у морі, а потім повертаються в річки для розмноження. Кожна гребля або штучна перепона може перервати цей цикл і поставити під загрозу цілий вид.
Цікаві факти
Осетрові, які мігрують тисячі кілометрів, не здатні подолати навіть одну бетонну перепону. У Європі 90% історичного ареалу осетрових наразі недоступне через дамби. Навіть якщо вода в річці чиста, риба не може дістатися нерестовищ. Це основна причина критичного зменшення популяції дунайського осетра.
Європа має понад 1 мільйон (!) малих перепон у річках. Більшість із них не використовуються, але й досі блокують міграційні шляхи риб. Проєкти з демонтажу таких перепон наразі реалізуються в Іспанії, Франції, Польщі, а з 2023 року — й в Україні на Дністрі.
Всесвітній день міграції риб святкують у понад 60 країнах одночасно. Це не лише ЄС та США, але й Гана, Перу, Камбоджа, М’янма, Індонезія, Бразилія. Наприклад, в Амазонії цього дня фіксують рух мігруючих видів за допомогою GPS-тегів.
Україна приєдналася до цієї ініціативи у 2020 році. Перші заходи проходили на Дністрі й Тисі — з участю науковців, громад, рибалок. Обговорювалися питання бар’єрів, зарегульованості стоку, екологічних шлюзів. У 2024 році акції провели також на Сіверському Дінці та у гирлі Дунаю.
Вугор європейський долає понад 5000 км від Балтики до Саргасового моря. Це один із найдовших міграційних маршрутів серед прісноводних риб. Але через гідротехнічні споруди лише незначна частина молоді вугра здатна завершити міграцію. Популяція вугра за останні 40 років впала на понад 95%.
У рамках дня в Нідерландах щороку відкривають «ніч міграції риб». У спеціальних рибних переходах, вмонтованих у дамби, встановлюють камери нічного бачення. Люди приходять уночі спостерігати за тим, як риби долають бар’єри. Це перетворилося на національну традицію.
Найстаріший рибопрохід у світі діє в Німеччині з XVIII століття. У місті Пассау збережено кам’яний прохід, збудований ще в 1700-х роках для проходу лососів. Сьогодні його реставрували та інтегрували в сучасну систему проходів на річці Ільц.
Історичні події в цей день
1430 — на території Франції, поблизу містечка Комп’єнь, війська бургундців захопили в полон Жанну д’Арк — 18-річну селянку, яка очолила французьке військо в боротьбі проти англійців. Її полон став переломним моментом: за рік дівчину передали англійській стороні, а у 1431 році її стратили в Руані. Через кілька століть католицька церква канонізувала Жанну як святу.
1592 — у Венеції церковний суд інквізиції заарештував італійського філософа Джордано Бруно. Його звинувачували в єресі через відмову від догматів католицизму, зокрема через підтримку ідеї нескінченності Всесвіту. Арешт став початком тривалого ув’язнення і допитів, які завершились стратою Бруно у 1600 році в Римі.
1877 — Румунія, яка до цього перебувала у васальній залежності від Османської імперії, оголосила свою повну незалежність. Подія відбулася в умовах російсько-турецької війни і була визнана міжнародно лише в наступні роки, проте вже з цього моменту Румунія почала існувати як окрема держава з претензією на власний геополітичний курс.
1938 — у нідерландському Роттердамі агент радянського НКВС Павло Судоплатов вбив Євгена Коновальця — голову Проводу українських націоналістів і одного з ключових організаторів національного руху в еміграції. Судоплатов передав Коновальцю коробку з нібито сувеніром, усередині якої була вибухівка. Вбивство стало частиною операції з фізичного усунення лідерів еміграційного середовища за межами СРСР.
1949 — у місті Бонн на заході Німеччини було офіційно проголошено створення Федеративної Республіки Німеччина — держави, яка стала політичним спадкоємцем західної окупаційної зони після Другої світової війни. Ця подія ознаменувала початок «німецького питання», яке залишалося відкритим до об’єднання Німеччини в 1990 році.
1984 — головний санітарний лікар США офіційно заявив, що пасивне куріння (перебування поряд із тими, хто палить) становить серйозну загрозу для здоров’я. Ця заява стала поворотним моментом у боротьбі проти тютюнових компаній і підґрунтям для численних заборон на куріння у громадських місцях.
1987 — у Радянському Союзі припинили глушити західні радіостанції «Голос Америки» і BBC. До цього сигнал цих мовників систематично блокували спеціальними перешкодами, щоб не допустити поширення інформації, альтернативної до офіційної радянської. Скасування глушіння стало символом відлиги в інформаційній політиці СРСР у період перебудови.
2004 — в аеропорту імені Шарля де Голля в Парижі стався техногенний інцидент: обвалився дах одного з терміналів. Внаслідок падіння конструкцій загинули 4 людини, десятки були травмовані. Інцидент викликав серйозні дебати щодо архітектурної безпеки новітніх споруд.
2006 — Сербія офіційно визнала результати референдуму в Чорногорії, де більшість громадян підтримала ідею незалежності. Це означало завершення формального існування державного утворення Сербія і Чорногорія. З цього моменту Чорногорія стала суверенною державою.
2008 — у Києві відкрили нову, 46-ту станцію метро — «Червоний хутір». Вона стала найпівденнішою точкою київського метрополітену і водночас першою, що обслуговує малозаселену зону без житлової забудови поблизу.
2021 — на канатній дорозі на горі Моттароні в Італії сталася аварія: обірвався трос кабіни з пасажирами. Загинули 14 осіб, зокрема діти. Розслідування виявило, що аварію спричинила свідома відмова персоналу від активації аварійного гальма, аби уникнути зупинок у системі.
2021 — білоруські спецслужби організували примусову посадку пасажирського літака Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, під приводом мінування. Метою було затримання журналіста Романа Протасевича, який перебував на борту. Інцидент викликав міжнародний скандал і хвилю санкцій проти режиму Лукашенка.
