24 квітня відзначаються Міжнародний день багатосторонності і дипломатії заради миру, Міжнародний день солідарності молоді та День психології в ООН. Цей день позначений як болючими подіями історії, так і технічними проривами, змінами в геополітичному ландшафті й культурними відкриттями, які залишили помітний слід у розвитку світу.
Міжнародний день багатосторонності і дипломатії заради миру
Цей день має на меті наголосити на важливості співпраці між державами, організаціями та народами світу задля запобігання конфліктам, збереження миру і побудови стабільного глобального порядку. Вона покликана зміцнити прихильність держав до принципів Статуту ООН, таких як мирне вирішення суперечок, повага до міжнародного права, рівність держав і невтручання у внутрішні справи.
Цей день був започаткований Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 12 грудня 2018 року резолюцією A/RES/73/127. Ініціатива виникла в умовах зростаючих глобальних загроз: регіональних конфліктів, розповсюдження ядерної зброї, зміни клімату, кібербезпеки та міграційних криз, які жодна країна не може вирішити самостійно. У резолюції ООН підкреслюється, що багатосторонність — це не лише дипломатичний підхід, а й практичний інструмент для забезпечення безпеки, розвитку й прав людини у світі.
У сучасному світі багатосторонність виступає антиподом ізоляціонізму, імперіалізму й односторонніх дій, що часто призводять до ескалації напруженості. Завдяки багатостороннім інституціям, таким як ООН, Світова організація торгівлі, Міжнародний кримінальний суд чи ЮНЕСКО, держави мають простір для діалогу, врегулювання суперечок, розробки глобальних стратегій у сферах охорони здоров’я, навколишнього середовища, економіки, освіти тощо.
Для багатьох країн, зокрема й для України, принципи багатосторонності є ключовими в боротьбі за національний суверенітет, міжнародну підтримку, справедливість і відновлення миру. Саме через механізми багатосторонньої дипломатії Київ послідовно звертається до міжнародних партнерів, домагається санкцій проти агресора, судових рішень у міжнародних інстанціях і гуманітарної підтримки.
Цікаві факти
Під час виступу на честь першого відзначення Дня багатосторонності у 2019 році, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш наголосив, що багатосторонність «перебуває під загрозою саме тоді, коли вона найбільше потрібна».
Попри численні виклики, кількість міжнародних угод і організацій постійно зростає. Станом на 2025 рік у світі діє понад 300 активних міжурядових організацій, зокрема в галузях охорони здоров’я, торгівлі, прав людини та безпеки.
Концепція багатосторонності активно формувалась після Другої світової війни. Саме тоді з’явилися головні інститути сучасного міжнародного порядку — ООН (1945), Міжнародний валютний фонд (1944), Світовий банк (1944).
У рамках багатосторонніх ініціатив світ домовився про глобальні угоди, що змінили хід історії: Паризька кліматична угода (2015), Угода про нерозповсюдження ядерної зброї (1968), Глобальний договір про міграцію (2018).
Упродовж 2022–2024 років багатосторонні дипломатичні зусилля стали критично важливими для України — саме завдяки міжнародним коаліціям вдалося мобілізувати підтримку, санкції, зброю та гуманітарну допомогу.
Міжнародний день солідарності молоді
Відзначення цього дня не має офіційного статусу в системі ООН, але є важливим символічним актом в історії боротьби молоді за свободу, справедливість і глобальну єдність. Це свято бере свій початок з історичної події — Бандунзької конференції, що завершилась саме цього дня у 1955 році. Саме тому дата 24 квітня була обрана як нагадування про силу солідарності молодих поколінь у світових визвольних рухах.
Бандунзька конференція, що відбулася в Індонезії, зібрала представників 29 азійських та африканських країн — держав, які тільки нещодавно здобули незалежність або боролися проти колоніалізму. У центрі цієї зустрічі стояли ідеї антиімперіалізму, ненасильства, співпраці, неприєднання до військових блоків та солідарності народів Півдня. Саме в цій атмосфері народилася нова хвиля молодіжного руху, яка ставила собі за мету побудову світу, заснованого на рівності, самоповазі та вільному розвитку кожної культури.
У 1960-х та 1970-х роках ліві молодіжні організації та студентські рухи в усьому світі, зокрема в Європі, Латинській Америці та Африці, почали використовувати 24 квітня як символічну дату для акцій солідарності, протестів проти расизму, колоніалізму, апартеїду та військових диктатур. У багатьох країнах День солідарності молоді став приводом для нагадування про потужну роль молоді у формуванні суспільних змін — від революцій у Латинській Америці до антивоєнних виступів у США, від студентських протестів у Парижі до демократичних рухів у Центральній Європі.
Сьогодні Міжнародний день солідарності молоді зберігає актуальність — перед обличчям нових викликів: зміни клімату, економічної нерівності, масової міграції, війни, інформаційних маніпуляцій. Молодь знову опиняється в центрі глобальних трансформацій: вона організовує рухи за права людини, гендерну рівність, справедливу екологічну політику, цифрову безпеку й відновлення демократії.
Цікаві факти
Бандунзька конференція стала першою масштабною зустріччю країн, які не належали до жодного із блоків у часи Холодної війни. Вона заклала основу Руху неприєднання — організації, яка надалі стала важливою платформою солідарності молодих держав.
На конференції були присутні такі постаті, як Джавахарлал Неру (Індія), Гамаль Абдель Насер (Єгипет), Сукарно (Індонезія) та Чжоу Еньлай (Китай) — всі вони надихали покоління молоді своїми промовами про справедливість, гідність і рівноправ’я.
Учасники студентських рухів у 1960-х роках активно боролися за реальні речі — безкоштовну освіту, право на працю, свободу самовираження. У США — проти війни у В’єтнамі. У Франції — проти авторитарного стилю викладання. У ПАР — проти сегрегації в школах. У Чилі — проти режиму Піночета. Молодь часто платила свободою, а іноді — життям.
Молоді люди у всьому світі мають спільні проблеми: безробіття, нестабільність, недоступне житло, зневага до їхнього голосу у політиці. Саме це об’єднує студентів з Бангладешу, України, Франції, Кенії.
У 1970–80-х роках молодь об’єднувалась навколо боротьби з апартеїдом, мілітаризмом і безправ’ям — через міжнародні табори, поїздки, листування, культурні обміни. Тисячі молодих людей із різних країн ночували в наметах, обговорюючи, як добитися миру, як навчати без пропаганди, як відстояти права дитини.
У 1990-х, після розпаду СРСР і Югославії, молодь зі Східної Європи організовувала «каравани солідарності» для допомоги ровесникам із зон воєн і конфліктів — Боснії, Чечні, Косово. Це були молодіжні ініціативи, які рятували інших молодих. Без бюджету, без політиків.
У 2000-х міжнародна солідарність молоді відбулася через інтернет. Саме молодь першою створювала транснаціональні мережі: для підтримки ЛГБТ, кліматичних страйків, феміністичних маршів, протестів проти глобального рабства. Вони не чекали дозволу — вони самі влаштовували акції, перекладали маніфести, організовували цифрові кампанії.
Українська молодь, зокрема після Революції Гідності, дедалі активніше долучається до міжнародних молодіжних платформ солідарності, вибудовуючи нові зв’язки з демократичними рухами Європи, США та країн Глобального Півдня.
День психології в ООН
День психології в ООН є щорічною міжнародною подією, яка проходить під егідою Економічної і соціальної ради ООН (ECOSOC) та неурядових організацій, акредитованих при ООН. Захід має на меті привернути увагу світової спільноти до ролі психологічної науки в розв’язанні глобальних викликів — від гуманітарних криз і конфліктів до зміни клімату, освіти, охорони психічного здоров’я, забезпечення прав людини й підтримки сталого розвитку.
Цей день є не стільки святом, як платформою для фахових обговорень. Провідні науковці, експерти з психології, представники міжнародних організацій, урядів і громадянського суспільства збираються в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку або онлайн, щоб обговорити найактуальніші теми, які стоять на перетині психології та глобальної політики. Презентації, панельні дискусії й рекомендації, що звучать у рамках заходу, орієнтовані на практичне застосування психологічних знань у сфері прав людини, гендерної рівності, інклюзивної освіти, адаптації до змін, протидії насильству, тероризму та маніпуляції.
Особливе місце у виступах зазвичай займає тема психічного здоров’я — як ключової передумови сталого розвитку. У документах ООН все частіше визнається, що психічне здоров’я — це не лише медичне, а й політичне, соціальне, освітнє питання, що безпосередньо впливає на добробут громад, рівень конфліктності, відновлення після катастроф і загальну ефективність гуманітарних політик.
Цікаві факти
День психології в ООН започатковано Американською психологічною асоціацією (APA) спільно з партнерами з міжнародної психологічної спільноти у 2007 році. Відтоді подія щороку розглядає нову глобальну тему (наприклад, у попередні роки це були права мігрантів, наслідки пандемії, психічне здоров’я молоді тощо).
Участь у події щороку беруть представники понад 50 країн, а до обговорень приєднуються навіть міністри, голови комісій ООН і відомі правозахисники.
У 2023 році центральною темою Дня психології в ООН стала роль психологів у подоланні травми, спричиненої збройними конфліктами. У центрі уваги — досвід України, Афганістану, Сирії та Ефіопії.
Захід посідає унікальне місце в системі ООН, оскільки є однією з небагатьох офіційно підтримуваних подій, де наука про людину безпосередньо формує порядок денний глобального управління.
Багато рекомендацій, що прозвучали під час Psychology Day, були включені в офіційні документи ООН, зокрема в резолюції про права дітей, захист жертв насильства й гендерну рівність.
Всесвітній тиждень імунізації
Це глобальна ініціатива, що щороку проводиться в останній тиждень квітня під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Метою цього тижня є привернення уваги до важливості імунізації як одного з найефективніших способів збереження життя і здоров’я людей на планеті. У 2021 році Тиждень імунізації відзначався з 24 по 30 квітня, охоплюючи країни всіх континентів і залучаючи мільйони людей до інформаційних кампаній, щеплень, освітніх заходів і державних ініціатив.
У період пандемії COVID-19 ця ініциатива набула особливого значення. Поширення коронавірусу призвело до перебоїв у програмах планової імунізації в багатьох країнах, що створило додаткові ризики спалахів давно контрольованих інфекцій. У 2021 році Всесвітній тиждень імунізації став закликом до відновлення вакцинації, зміцнення довіри до щеплень і боротьби з дезінформацією.
Під час кампанії країни проводили масові інформаційні заходи, відкриті консультації з лікарями, флешмоби, мобільні пункти щеплення, а також заходи з охопленням вразливих груп — дітей, літніх людей, переселенців, мешканців віддалених територій. Окрема увага приділялася рівному доступу до вакцин у країнах з низьким доходом у межах ініціативи COVAX, яка прагнула забезпечити кожну країну життєво необхідними дозами вакцин від COVID-19.
Цікаві факти
За оцінками ВООЗ, щорічно імунізація рятує до 5 мільйонів життів, запобігаючи хворобам, які можуть викликати інвалідність або смерть.
ВООЗ запровадила щорічний Тиждень імунізації у 2012 році, але національні дні вакцинації існували ще з 1970-х років.
У 2021 році до кампанії долучилося понад 180 країн світу, а матеріали ВООЗ були перекладені більш ніж 40 мовами. Саме у квітні 2021 року понад 1 мільярд доз вакцин від COVID-19 було доставлено в межах глобального партнерства COVAX — переважно в країни, які самостійно не могли їх закупити.
Історичні події в цей день
1915 — Османська влада розпочала хвилю арештів і депортацій представників вірменської еліти в Константинополі. Цей крок став початком систематичного винищення вірменського населення, яке згодом світ визнає геноцидом. Сьогодні 24 квітня — день жалоби для мільйонів вірмен у всьому світі.
1949 — У столиці України, Києві, відбулося урочисте відкриття Літературно-художнього музею Тараса Шевченка, присвяченого життю й творчості національного поета.
1949 — Того ж дня у Великій Британії були скасовані суворі обмеження на продаж цукерок, які діяли з часів Другої світової війни, що стало справжньою радістю для населення.
1950 — Держава Трансйорданія змінила свою офіційну назву, ставши Йорданським Хашимітським Королівством — кроком, що закріпив нову геополітичну ідентичність на Близькому Сході.
1953 — Прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль був відзначений лицарським званням від королеви Єлизавети II за видатне державне служіння.
1955 — У Багдаді Ірак і Туреччина підписали оборонний союз, який стане основою Багдадського пакту. Пізніше до нього приєднаються Велика Британія, Іран та Пакистан — намагаючись сформувати противагу впливу СРСР у регіоні.
1957 — У Пекіні під час державної наради Мао Цзедун висловив сумнів щодо користі від надмірного читання книг, що стало початком жорсткої кампанії проти інтелігенції та традиційної освіти в Китаї.
1965 — У Вірменії вперше офіційно відзначили День пам’яті жертв геноциду, що дало поштовх для міжнародного визнання трагедії 1915 року.
1968 — Маврикій приєднався до Організації Об’єднаних Націй, розширюючи коло нових незалежних держав, що утворилися після колоніального періоду.
1970 — Китайська Народна Республіка вивела на орбіту свій перший штучний супутник «Dong Fang Hong 1», офіційно вступивши до космічного клубу держав.
1970 — Цього ж дня Гамбія, яка кількома роками раніше здобула незалежність, змінила форму державного правління, ставши республікою.
1975 — Уряд Великої Британії ухвалив рішення про придбання контрольного пакету акцій національного автовиробника «British Leyland Motors» — крок, що символізував початок економічного втручання держави в автомобільну галузь.
1981 — Світ побачив перший персональний комп’ютер від IBM — технічне новаторство, яке започаткувало революцію в домашньому і корпоративному використанні комп’ютерів.
1984 — У Сан-Франциско компанія Apple представила свій портативний комп’ютер Apple II. Пристрій вагою 6 кілограмів став першим кроком на шляху до мобільних технологій.
1985 — Верховний Суд Канади визнав законним ведення торгівлі по неділях, що означало зміну традиційного ритму життя канадців.
1987 — Американський флот уперше використав дельфінів як живу бойову технологію в Перській затоці, відкриваючи нову сторінку у військових експериментах з тваринами.
1997 — Парламент Японії зробив історичний крок, дозволивши проведення трансплантацій серця — після тривалих етичних і юридичних суперечок.
1999 — НАТО оновила свою стратегічну концепцію, дозволивши застосування військової сили задля захисту прав людини навіть без прямої атаки на країни-члени. Це стало поворотним моментом у міжнародному праві.
2000 — Під час навчань російської армії біля мису Тарханкут українське судно «Павло Верещагін» було випадково уражене ракетою, що викликало дипломатичну напругу.
2000 — Того ж дня Японія зазнала інциденту на ядерному об’єкті, що знову актуалізувало питання безпеки атомної енергетики.
2004 — США оголосили про зняття санкцій з Лівії — вперше за 18 років. Це стало реакцією на згоду лівійського уряду відмовитися від розробки зброї масового знищення.
2004 — У спортивному світі — тріумф Віталія Кличка: перемога над Коррі Сандерсом принесла йому звання чемпіона світу у надважкій вазі за версією WBC.
2005 — Папа Бенедикт XVI урочисто зійшов на Престол Святого Петра, ставши новим духовним лідером Католицької церкви після смерті Івана Павла II.
