25 березня відзначаються День Служби безпеки України, Міжнародний день солідарності з затриманими та зниклими безвісти співробітниками, Міжнародний день ненародженої дитини, Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі, Всесвітній день ретроспективи. В історії людства чимало подій цього дня стали важливими віхами для цілих народів, наукового прогресу й боротьби за права людини.
День Служби безпеки України
Це професійне свято співробітників головного державного органу, відповідального за захист національної безпеки. Це свято встановлено указом другого Президента України Леоніда Кучми від 22 березня 2001 року. Дата святкування обрана невипадково — саме цього дня у 1992 році Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Службу безпеки України», поклавши початок новій історії української спецслужби вже в умовах незалежної держави. Відтоді СБУ стала одним із ключових елементів системи національної безпеки України. Її завдання — захищати державний суверенітет, територіальну цілісність, конституційний лад, економічну, інформаційну та кібербезпеку країни. Працівники СБУ протидіють тероризму, розвідкам іноземних держав, організованій злочинності, захищають державну таємницю та борються з корупцією.
Особливо важливою роль Служби безпеки України стала після початку подій у 2014 році. Саме СБУ протидіяла розгортанню агентурних мереж ворога всередині країни, виявляла колаборантів та зрадників, забезпечувала розкриття диверсійних груп і запобігала терактам. В умовах повномасштабної війни з Росією робота СБУ набула ще більшого значення — служба бере участь у контррозвідувальних операціях, відстежує фінансові потоки, якими ворог намагається впливати на Україну, викриває агентів і зрадників. Служба безпеки України складається з тисяч професіоналів, більшість з яких залишаються невидимими для широкого загалу, адже їхня робота — тиха й непомітна, але надзвичайно важлива для виживання країни.
Цікаві факти
Служба безпеки України офіційно була створена 25 березня 1992 року на основі українських підрозділів КДБ СРСР, але з принципово новими завданнями та орієнтацією на захист незалежної України.
Одне з перших великих завдань СБУ в незалежній Україні — протидія спробам створити проросійські автономії на півдні та сході держави ще на початку 1990-х.
Після початку війни на Донбасі у 2014 році та окупації Криму саме СБУ стало одним із ключових органів, які викривали та затримували російських агентів, диверсантів і терористів.
За роки війни СБУ затримала сотні зрадників та агентів ФСБ і ГРУ, а також запобігла десяткам спроб терактів у різних регіонах України.
В умовах повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році СБУ стала одним із головних органів, який викриває зрадників та колаборантів у тилу.
Співробітники СБУ брали активну участь у звільненні українських полонених, серед яких були як військові, так і цивільні.
До складу СБУ входить Центр спеціальних операцій «А» (ЦСО «А») — елітний підрозділ, який виконує найнебезпечніші завдання з боротьби з тероризмом і захисту особливо важливих об’єктів.
Міжнародний день солідарності з затриманими та зниклими безвісти співробітниками
Це важлива дата, запроваджена Організацією Об’єднаних Націй для вшанування пам’яті журналістів, працівників гуманітарних місій, правозахисників та інших співробітників, які зникли або були незаконно затримані під час виконання своїх професійних обов’язків у гарячих точках, зонах конфліктів та окупованих територіях.
Цей день особливо нагадує світу про небезпеку, з якою стикаються люди, які часто ціною власної безпеки інформують світ про злочини, гуманітарні катастрофи, порушення прав людини. Далеко не всі з них повертаються додому. Багато хто потрапляє в полон до незаконних збройних формувань чи репресивних режимів, хтось безслідно зникає під час виконання завдань.
Символом цього дня став випадок з Алеком Коллетом — британським журналістом, який працював для агентства ООН у справах палестинських біженців (UNRWA) і зник безвісти в Лівані у 1985 році. Лише через два десятиліття його останки були знайдені. Ім’я Колетта стало символом тих, хто зник, виконуючи свою місію.
Цікаві факти
Згідно з даними ООН, за останні десятиліття сотні журналістів, працівників гуманітарних організацій та правозахисників по всьому світу були незаконно затримані або зникли безвісти під час виконання службових обов’язків.
За даними «Репортерів без кордонів», у 2023 році у світі щонайменше 65 журналістів перебували в заручниках, ще понад 50 вважалися зниклими безвісти.
Україна після 2014 року також зіткнулася з випадками викрадення та зникнення журналістів і волонтерів — особливо на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму, а також після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.
Зникнення журналістів і працівників гуманітарних місій у світі часто стає інструментом тиску та залякування, щоб змусити мовчати тих, хто намагається донести правду про війну, порушення прав людини та корупцію.
У багатьох країнах досі немає ефективних механізмів пошуку та звільнення зниклих безвісти журналістів чи активістів, що робить такі злочини безкарними.
Міжнародний день ненародженої дитини
Цей день присвячений всім дітям, які так і не з’явилися на світ. Сьогодні згадують про мільйони ненароджених життів, втрачених через аборти, внаслідок хвороб, війн, насильства чи інших трагічних обставин.
Цю дату започаткували з ініціативи католицької церкви, і вперше її відзначили в Аргентині у 1999 році. Пізніше до цієї традиції приєдналися Польща, Нікарагуа, Гватемала, Чилі, Домініканська Республіка та інші країни. Саме 25 березня обрано невипадково — у християнстві цього дня святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці, коли Діва Марія дізналася, що стане Матір’ю Божого Сина. Цей день символізує початок нового життя.
Міжнародний день ненародженої дитини — не лише данина пам’яті, а й привід замислитися над цінністю кожного людського життя ще до народження. У багатьох країнах цього дня проходять мирні акції, молебні та заходи на підтримку материнства, захисту прав ненароджених дітей і сімейних цінностей. Головне послання цього дня — нагадати суспільству, що кожна дитина має право на життя ще з моменту свого зачаття.
В Україні ця дата не є офіційною, проте віряни та громадські організації проводять заходи, щоб привернути увагу до складних моральних питань, пов’язаних зі збереженням життя ненароджених дітей, підтримкою жінок у кризових ситуаціях та захистом материнства.
Цікаві факти
Ініціатива запровадити Міжнародний день ненародженої дитини виникла наприкінці ХХ століття за підтримки католицької церкви та правозахисних організацій.
Вперше цей день відзначили в Аргентині у 1999 році, після чого традиція поширилася на країни Латинської Америки та Європи.
У Польщі День ненародженої дитини офіційно відзначають з 2004 року — на законодавчому рівні його підтримав польський парламент.
Дата святкування — 25 березня — збігається зі святом Благовіщення, адже саме цього дня у християнській традиції Богонемовля Ісус починає своє земне існування в утробі Діви Марії.
У багатьох країнах цього дня проходять Марші за життя, молебні, виставки та конференції на тему захисту ненароджених дітей та підтримки вагітних жінок у складних життєвих обставинах.
За оцінками ООН, щороку у світі здійснюється понад 40 мільйонів абортів. Міжнародний день ненародженої дитини покликаний нагадати про цю сумну статистику та спонукати до пошуку шляхів збереження кожного життя.
Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі
Цей день заснувала Генеральна Асамблея ООН у 2007 році, щоб вшанувати пам’ять мільйонів чоловіків, жінок і дітей, які стали жертвами одного з найстрашніших злочинів в історії людства — трансатлантичної работоргівлі. Майже чотири століття, з XVI до XIX століття, тривав страшний період, під час якого понад 15 мільйонів африканців було насильно вивезено до Америки та Європи й перетворено на рабів. Людей продавали, катували, розлучали родини й змушували до нелюдської праці на плантаціях, у шахтах та в господарствах колонізаторів. Мільйони з них загинули від голоду, хвороб, тортур чи просто не витримали нелюдських умов життя.
ООН закликала світ не забувати про ці жахливі сторінки історії та нагадала, що наслідки цього злочину досі відчуваються у світі — у вигляді расизму, дискримінації, соціальної нерівності та ксенофобії.
Цей день — не лише про минуле, а й про сьогодення. Адже й нині мільйони людей у світі стають жертвами сучасного рабства — сексуальної експлуатації, трудового рабства, торгівлі людьми. За даними ООН, сьогодні у світі більше 40 мільйонів людей перебувають у рабських умовах. Саме тому пам’ять про жертви трансатлантичної работоргівлі — це заклик ніколи не допускати подібного більше й захищати право кожної людини на свободу та гідність.
Цікаві факти
За приблизними оцінками істориків, протягом трансатлантичної работоргівлі з Африки було вивезено від 15 до 20 мільйонів людей.
Рабство тривало понад 400 років і стало однією з наймасштабніших трагедій в історії людства.
Людей перевозили на кораблях у нелюдських умовах — тисячі гинули ще під час транспортування через океан.
Одним з центрів работоргівлі був острів Горі у Сенегалі, звідки починалася «дорога без повернення» для африканських рабів.
Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі відзначається щороку 25 березня, починаючи з 2008 року.
У 2015 році на території штаб-квартири ООН у Нью-Йорку відкрили постійний меморіал жертвам рабства під назвою «Вічна пам’ять».
За даними ООН, понад 40 мільйонів людей у сучасному світі і досі живуть у рабських умовах — у трудовому рабстві, сексуальній експлуатації та інших формах примусу.
Цей день покликаний не лише вшанувати пам’ять жертв минулого, а й нагадати про важливість боротьби з сучасними проявами рабства та захисту прав людини.
Всесвітній день ретроспективи
Це незвичне, але дуже символічне свято, яке закликає людей озирнутися назад, поглянути на свій шлях, усвідомити пережите та зробити висновки. Цей день не має офіційного статусу, проте активно поширюється у професійному середовищі, зокрема в ІТ-галузі, де практику ретроспективи використовують як інструмент командного аналізу та зростання.
Ідея ретроспективи полягає у чесному та уважному аналізі того, що було зроблено, що вдалося, а над чим ще потрібно працювати. У багатьох компаніях ретроспектива — це регулярна практика, яка допомагає командам краще розуміти свої помилки та досягнення, шукати шляхи для покращення роботи та взаємодії. Проте ця ідея виходить далеко за межі професійного середовища й набуває більшого значення як філософський підхід до життя.
Всесвітній день ретроспективи — це привід кожному зупинитися у щоденному бігу, озирнутися й запитати себе: що я зробив правильно? Які помилки допустив? Що приніс цей рік чи місяць у моє життя? Це день, коли варто не боятися чесної розмови із самим собою, адже тільки так можна по-справжньому рухатися вперед.
Це також нагадування про те, як важливо пам’ятати свій шлях, шанувати свій досвід і використовувати його як фундамент для майбутніх звершень. Адже без ретроспективи неможливо зростати — ні людині, ні команді, ні суспільству загалом.
Цікаві факти
Термін «ретроспектива» походить від латинського слова «retrospectare» — «озиратися назад».
У сучасному світі ретроспективу активно використовують в ІТ-галузі, зокрема у методології Agile та Scrum — для аналізу виконаної роботи та пошуку шляхів удосконалення.
Ідею регулярних ретроспектив запозичили не лише бізнес-команди — сьогодні багато людей проводять особисті ретроспективи наприкінці року чи місяця, підбиваючи підсумки й плануючи майбутнє.
Психологи вважають ретроспективу корисною практикою для самоаналізу та особистісного розвитку — вона допомагає людині краще розуміти свої мотиви, помилки й досягнення.
У багатьох культурах існують власні форми ретроспективи — від сповідей у релігійних практиках до ритуалів підбиття підсумків року напередодні новорічних свят.
Всесвітній день ретроспективи активно підтримують великі міжнародні компанії та професійні спільноти, нагадуючи, що усвідомлення пройденого шляху — запорука подальшого успіху.
Історичні події в цей день
1306 — у Шотландії відбулася урочиста коронація Роберта Брюса, який став монархом і одним із найвідоміших борців за незалежність країни.
1596 — в урочищі Гострий Камінь відбулася битва між українськими повстанцями під проводом Северина Наливайка та військом польського гетьмана Жолкевського, що стало важливою сторінкою в історії українського визвольного руху.
1655 — видатний голландський астроном Християн Гюйгенс відкрив найбільший супутник Сатурна — Титан, який сьогодні є одним із найцікавіших об’єктів для дослідження у Сонячній системі.
1668 — у США пройшли перші в Америці кінні перегони, започаткувавши традицію спортивних змагань, що стали частиною культури.
1807 — британський парламент проголосував за ухвалення Акту про заборону работоргівлі. Цей важливий крок став початком кінця однієї з найганебніших сторінок людської історії.
1807 — у Великій Британії розпочались регулярні залізничні пасажирські перевезення між Свонсі та Мамблз — перша залізниця, яка перевозила людей.
1821 — спалахнуло грецьке повстання проти османського панування, яке очолив Олександр Іпсіланті. Ця подія стала початком боротьби греків за незалежність.
1848 — у розпал Весни народів у Відні опублікували проєкт Конституції, розроблений під керівництвом міністра внутрішніх справ Піллерсдорфа.
1857 — у Брісбені, Австралія, вдруге за рік спостерігали сонячне затемнення, яке привернуло увагу астрономів усього світу.
1857 — у Парижі Леон Скотт запатентував найдавніший відомий пристрій для запису звуку — фоноавтограф, що став проривом у розвитку звукозапису.
1876 — футбольна збірна Уельсу провела свій перший офіційний матч, увійшовши до переліку найстаріших футбольних команд світу.
1916 — у США вперше дозволили жінкам бути присутніми на боксерських поєдинках, що стало маленьким кроком до гендерної рівності у спорті.
1917 — Тимчасовий уряд Росії оголосив про скасування смертної кари — важливий крок у боротьбі за права людини.
1917 — у Петрограді відбулася велика українська маніфестація — близько 20 тисяч людей вийшли з національними прапорами, вимагаючи прав для українського народу.
1918 — проголошено незалежність Білоруської Народної Республіки, яка стала першим кроком білорусів до власної державності.
1940 — югославський принц Павло Карагеоргієвич підписав угоду про взаємопоміч з Італією та Німеччиною, втягнувши країну у війну на боці Третього рейху.
1949 — розпочалася масова депортація жителів Литви, Латвії та Естонії до Сибіру. Понад сто тисяч людей були насильно вивезені з рідних домівок.
1957 — у Римі шість країн — Бельгія, ФРН, Франція, Італія, Люксембург і Нідерланди — підписали ключові договори, якими було засновано Європейське економічне співтовариство та Євратом, поклавши початок євроінтеграції.
1977 — Елвіс Костелло представив свій дебютний сингл Less Than Zero, який відразу привернув увагу світу.
1983 — під час телепрограми Motown 25: Yesterday, Today, Forever Майкл Джексон вперше продемонстрував знаменитий танцювальний рух — «Місячна хода», який став його візитівкою.
1988 — австралієць Невілл Паттен збудував найменший у світі велосипед — його колеса мали діаметр менше двох сантиметрів.
1993 — створено центральне бюро Інтерполу України, що стало важливим кроком до інтеграції українських правоохоронців у міжнародну систему боротьби зі злочинністю.
2011 — Папа Римський затвердив обрання нового предстоятеля Української греко-католицької церкви. Ним став Верховний Архієпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук.
2013 — у центрі Парижа поліцейські застосували сльозогінний газ проти учасників масової акції протесту за скасування закону про легалізацію одностатевих шлюбів у Франції. На вулиці вийшли близько 300 тисяч людей, 96 із них були затримані, шість заарештовані.
