25 вересня відзначаються Всесвітній день фармацевта, Всесвітній день мрії, Всесвітній день легенів.
25 вересня 2016 року стало чорним днем для патрульної поліції України, коли в Дніпрі під час виконання службових обов’язків трагічно загинули поліцейські.
25 вересня 2020 року сталася одна з найжахливіших авіакатастроф в історії незалежної України – під час тренувального польоту поблизу міста Чугуєва Харківської області розбився військовий літак, загинули 19 курсантів і 7 членів екіпажу Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба.
25 вересня 1818 року англійський лікар Джеймс Бланделл провів першу в світі успішну операцію з переливання крові від людини до людини.
Всесвітній день фармацевта
Це свято покликане підкреслити важливу роль, яку відіграють фармацевти у сфері охорони здоров’я та суспільстві загалом. Це не лише професійне свято, але й чудова нагода для популяризації професії фармацевта, підвищення обізнаності про їхню роботу та важливість фармацевтичної науки.
Ідея створення Всесвітнього дня фармацевта належить Міжнародній фармацевтичній федерації, яка була заснована у 1912 році. У 2009 році під час 68-го Конгресу FIP в Стамбулі було офіційно ухвалено рішення про запровадження цього свята. Датою обрали 25 вересня, оскільки саме цього дня було створено Федерацію, яка сьогодні об’єднує фармацевтів, вчених та дослідників з понад 150 країн світу.
Цікаві факти
Перші згадки про людей, які займалися приготуванням ліків, зустрічаються ще в текстах стародавнього Єгипту, Греції та Китаю. В Єгипті ці люди називалися “препараторами”, а у Стародавній Греції – “φαρμακοποιοί” (pharmakopoioi), що буквально означає “виробники ліків”.
Багато хто помилково вважає, що фармацевти лише відпускають ліки за рецептом. Насправді, їхня робота включає перевірку правильності призначення, взаємодію з лікарями для уточнення дозування, а також консультування пацієнтів з питань безпеки прийому медикаментів.
Чи знали ви, що фармацевти займаються не лише ліками, а й косметичними засобами? Багато з відомих світових косметичних брендів були засновані саме фармацевтами.
У світі працює понад 4 мільйони фармацевтів. Це одна з найбільш швидкозростаючих професій, що особливо важливо в епоху глобальних пандемій та нових викликів у сфері охорони здоров’я.
Фармацевти грали ключову роль у створенні багатьох вакцин та препаратів. Наприклад, перша вакцина проти віспи була розроблена фармацевтом Едвардом Дженнером, а пізніше Альберт Сабін, також фармацевт, створив живу вакцину проти поліомієліту.
Слово “аптека” походить від грецького слова “apotheke”, що означає “сховище”. У давні часи аптеки слугували не лише місцем продажу ліків, але й зберігали рідкісні трави, настоянки та інші лікарські засоби.
Всесвітній день мрії
Це свято закликає людей по всьому світу замислитися про свої найзаповітніші мрії, поставити перед собою цілі та розробити плани для їх досягнення. Цей день надихає не лише на особистісне зростання, але й на позитивні зміни в суспільстві.
Ідея створення Всесвітнього дня мрії належить інструктору з розвитку особистості Озі Чіфі. У 2012 році, на честь 50-річчя промови Мартіна Лютера Кінга “Я маю мрію”, було вирішено заснувати це свято. Мета – надихнути людей мріяти про краще майбутнє, як для себе, так і для світу в цілому, адже саме мрії є початком великих звершень.
Цікаві факти
Багато видатних досягнень починалися як мрії. Наприклад, польоти в космос стали реальністю завдяки мріям таких людей, як Юрій Гагарін та Ніл Армстронг. Вони були натхненні ідеєю дослідження космосу та зробили це своєю метою.
Наукові дослідження довели, що візуалізація мрій та постановка чітких цілей допомагають у досягненні успіху. Люди, які чітко уявляють свої мрії та розробляють план їх реалізації, мають більше шансів досягти успіху, ніж ті, хто лише пасивно сподівається на краще майбутнє.
Мрії є важливим аспектом нашої психіки. Вони дозволяють нам розвивати уяву, планувати майбутнє та адаптуватися до змін. Навіть під час сну мозок продовжує працювати над нашими проблемами та цілями, перетворюючи їх на символічні образи.
Мрії та уявлення про ідеальне майбутнє завжди були джерелом натхнення для митців, письменників та музикантів. Наприклад, книга Льюїса Керрола “Аліса в Країні чудес” є результатом його фантазій та мрій, а пісня Джона Леннона “Imagine” закликає уявити світ без кордонів, де панують мир і єдність.
Багато відомих філософів, таких як Сократ і Платон, говорили про важливість мрій та уяви у розвитку особистості. Вони вважали, що мрії допомагають людині зрозуміти себе, знайти своє місце у світі та прагнути досягти більшого.
Багато видатних спортсменів починали свій шлях із простої мрії стати кращими. Вони наполегливо працювали, долаючи всі труднощі, щоб досягти своїх цілей. Наприклад, Усейн Болт, відомий ямайський легкоатлет, змалку мріяв стати найшвидшою людиною на планеті та досяг цього, встановивши світовий рекорд.
Всесвітній день легенів
Щороку 25 вересня відзначається Всесвітній день легенів — подія, яка покликана привернути увагу суспільства до здоров’я легенів, профілактики захворювань органів дихання та важливості чистого повітря для кожного з нас. Це свято створене для того, щоб нагадати про необхідність турботи про наші легені та пропагувати здоровий спосіб життя.
Всесвітній день легенів був започаткований у 2017 році за ініціативою Форуму міжнародних респіраторних товариств. Метою цього дня є підвищення обізнаності про глобальну проблему захворювань органів дихання, таких як хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), астма, туберкульоз та рак легень. FIRS об’єднує організації та професіоналів з усього світу, які займаються питаннями здоров’я дихальної системи, щоб спільно протидіяти поширенню захворювань і поліпшити якість життя людей.
Цікаві факти
Легені відповідають за постачання кисню до всіх органів та тканин нашого організму. За день ми робимо близько 20 000 вдихів, кожен з яких забезпечує нас необхідним для життя киснем.
Якщо розтягнути всі альвеоли (повітряні міхурці) легенів, їхня площа буде дорівнювати площі тенісного корту. Це забезпечує максимальний обмін киснем та вуглекислим газом між кров’ю та повітрям.
Дихання через ніс є природним механізмом фільтрації повітря. Ворсинки та слиз у носі затримують частинки пилу, бактерій та вірусів, не дозволяючи їм потрапити в легені. Також це сприяє оптимальному зволоженню та нагріванню повітря перед тим, як воно потрапить у дихальні шляхи.
Куріння є основною причиною ХОЗЛ та раку легень. Тютюновий дим містить понад 7 000 хімічних сполук, багато з яких є токсичними та канцерогенними. Відмова від куріння значно знижує ризик розвитку цих захворювань і покращує якість життя.
Регулярні фізичні вправи допомагають зміцнити дихальну систему, підвищують ефективність роботи легенів і допомагають знизити ризик захворювань дихальних шляхів. Навіть 30 хвилин ходьби на день можуть значно поліпшити функцію легенів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря є однією з основних причин смертності та захворюваності в усьому світі. Тільки у 2019 році понад 7 мільйонів людей померли від хвороб, пов’язаних із забрудненим повітрям.
Астма є найбільш поширеним хронічним захворюванням серед дітей у всьому світі, а від туберкульозу щороку помирають близько 1,5 мільйона людей. Ці хвороби значно знижують якість життя та вимагають постійного медичного контролю.
Історичні події в цей день
256 рік – імператорське правління Марка Клавдія Тацита
Марк Клавдій Тацит, військовий та політичний діяч, став римським імператором за рішенням сенату. Він прийшов до влади після смерті свого попередника Авреліана, і, хоча його правління було короткочасним, Тацит відзначився спробами відновити порядок у державі та продовжити реформи попередніх імператорів.
1066 рік – битва при Стемфорд Брідж
Цей день увійшов в історію завдяки битві при Стемфорд Брідж, де англійський король Гарольд II переміг армію норвезького короля Гаральда Хардрада. Це був один із ключових моментів у підготовці Англії до норманського завоювання, яке відбулося того ж року в битві при Гастінгсі.
1396 рік – битва біля Нікополя
Османська імперія на чолі з султаном Баязетом I здобула визначну перемогу над армією хрестоносців, очолюваною угорським королем Сигізмундом, у битві біля міста Нікополь (сучасна Болгарія). Ця поразка стала серйозним ударом по хрестовому руху та зміцнила позиції османів у Південно-Східній Європі.
1493 рік – друга експедиція Христофора Колумба
Христофор Колумб вдруге вирушив у подорож до Нового Світу, маючи на меті закріпити іспанські володіння в Америці. Ця експедиція включала 17 кораблів і близько 1 200 осіб, серед яких були солдати, колоністи та священики, що символізувало початок активної колонізації Карибських островів.
1555 рік – Аугсбурзький мир і визнання протестантизму
За умовами Аугсбурзького миру, підписаного між імператором Священної Римської імперії Карлом V та лютеранськими князями, протестантство отримало офіційний статус релігії на рівні з католицизмом. Це рішення стало першим кроком до релігійної толерантності в Європі, але водночас закріпило поділ між католиками та протестантами.
1789 рік – завоювання Хаджи-Бея генералом Хосе де Рібасом
Під час російсько-турецької війни генерал Хосе де Рібас успішно штурмував османську фортецю Хаджи-Бей, що стало передумовою для заснування міста Одеса. Ця подія відіграла важливу роль у встановленні російського контролю над Чорноморським узбережжям.
1789 рік – ухвалення Білля про права в США
Конгрес Сполучених Штатів Америки ухвалив перші 10 поправок до Конституції, які стали основою для Білля про права. Ці поправки гарантували основні свободи громадян, такі як свобода слова, релігії, зборів і право на справедливий судовий розгляд, і стали одним із найважливіших документів в історії демократії.
1914 рік – бойове хрещення Українських Січових Стрільців
Під час Першої світової війни загін Українських Січових Стрільців під командуванням Василя Семенюка вперше вступив у бій проти російської армії біля міста Сянік (нині Польща). Це стало початком активної участі українських добровольців у боротьбі за незалежність.
1932 рік – автономія Каталонії
Іспанський уряд надав Каталонії автономний статус, дозволивши мати власний парламент, державну мову та прапор. Цей крок став важливим у розвитку каталонської національної ідентичності, проте в майбутньому призвів до численних конфліктів між регіоном та центральною владою.
1943 рік – початок Дніпровської повітряно-десантної операції
Радянська армія розпочала одну з найбільших повітряно-десантних операцій Другої світової війни, щоб захопити плацдарми на правому березі Дніпра. Операція завершилася успіхом, але ціною значних втрат з обох сторін.
1960 рік – спуск на воду атомного авіаносця “Ентерпрайз”
Сполучені Штати спустили на воду перший у світі атомний авіаносець USS Enterprise (CVN-65). Це судно стало символом нової ери у військово-морському флоті, поєднуючи потужність атомної енергії з можливістю розміщення численної авіаційної групи на борту.
1992 рік – відкриття каналу Рейн-Майн-Дунай
Цей грандіозний проєкт, який тривав майже 30 років, з’єднав Чорне та Північне моря, створивши єдиний водний шлях між ними. Канал став важливою торговельною артерією Європи та сприяв економічному розвитку регіонів, через які він проходить.
Трагедія 25 вересня 2016 року в Дніпрі: вбивство поліцейських на службі
25 вересня 2016 року стало чорним днем для патрульної поліції України, коли в Дніпрі під час виконання службових обов’язків трагічно загинули двоє патрульних поліцейських — Артем Кутушев і Ольга Макаренко. Цей інцидент став першим випадком в історії нової патрульної поліції, коли її співробітники були вбиті під час служби, що викликало хвилю суспільного обурення та дискусій про безпеку правоохоронців.
Все почалося як звичайний робочий день для поліцейських. Екіпаж у складі Артема Кутушева та Ольги Макаренко зупинив автомобіль марки Citroen, водій якого порушив правила дорожнього руху, перетнувши подвійне суцільне на одному з перехресть міста. Під час перевірки документів водій відмовився їх пред’явити та намагався втекти, після чого був затриманий. Ним виявився Олександр Пугачов, колишній боєць добровольчого батальйону “Торнадо”, який перебував у розшуку за підозрою у скоєнні низки тяжких злочинів, зокрема зґвалтувань і катувань. Після зупинки він спочатку намагався уникнути перевірки, а згодом відкрив вогонь з пістолета Макарова по патрульних.
Артем Кутушев загинув на місці від смертельного поранення в голову. Його напарниця, Ольга Макаренко, отримала серйозне поранення і померла в лікарні того ж дня, незважаючи на зусилля медиків врятувати її життя.
Після стрілянини Пугачов, сам отримавши поранення в живіт, утік з місця злочину на своєму автомобілі. Поранений, він спробував сховатися і звернувся до одного з приватних медичних центрів у Дніпрі, де і був затриманий поліцією. Медичні працівники впізнали його та повідомили правоохоронцям, що дозволило оперативно нейтралізувати злочинця. Згодом Пугачов був доставлений до лікарні під конвоєм.
Цей жахливий інцидент сколихнув усю Україну, викликавши широкий резонанс у суспільстві. Президент України Петро Порошенко висловив співчуття родинам загиблих поліцейських і заявив про необхідність посилення захисту та підготовки правоохоронців. У багатьох містах країни відбулися жалобні акції на честь загиблих героїв.
Подія також стала приводом для обговорення змін у законодавстві, спрямованих на підвищення рівня безпеки поліцейських під час виконання службових обов’язків. Зокрема, було запропоновано розширити права патрульних на використання вогнепальної зброї у випадках загрози життю.
У Дніпрі, на місці трагедії, встановили меморіальну табличку на честь Артема Кутушева та Ольги Макаренко. Щороку 25 вересня поліцейські та місцеві жителі приносять квіти до меморіалу, вшановуючи пам’ять загиблих. Вони стали символом мужності та відданості своїй професії, попри небезпеку та ризики. Ця трагедія нагадує нам про важливість підтримки та поваги до тих, хто щодня ризикує своїм життям заради нашої безпеки.
Авіакатастрофа АН-26Ш під Чугуєвом: трагічні подробиці та наслідки
25 вересня 2020 року сталася одна з найжахливіших авіакатастроф в історії незалежної України. Під час тренувального польоту поблизу Чугуєва, Харківської області, розбився військовий літак АН-26Ш, що належав Харківському національному університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. На борту знаходилися 27 осіб, серед яких 20 курсантів та 7 членів екіпажу. З цієї кількості вижити вдалося лише одному курсанту – В’ячеславу Золочевському. Інші 26 осіб загинули на місці або від отриманих травм.
Літак АН-26Ш виконував плановий навчально-тренувальний політ, під час якого курсанти відпрацьовували навички керування повітряним судном. Зліт відбувся близько 20:38, а вже через 40 хвилин екіпаж повідомив про несправність одного з двигунів. Після запиту дозволу на екстрену посадку літак почав зниження, проте через технічні проблеми не зміг успішно приземлитися.
За попередніми даними розслідування, на висоті близько 400 метрів у літака відмовив лівий двигун. Незважаючи на те, що АН-26 має два двигуни і теоретично може виконувати посадку навіть при відмові одного з них, цього разу команді не вдалося уникнути трагедії. Літак різко втратив висоту, зачепив крилом землю і вибухнув поблизу траси Київ-Харків, неподалік військового аеродрому. Від удару та подальшого займання частина загиблих отримала невпізнавані травми, що ускладнило процес ідентифікації.
Розслідування цієї трагедії тривало кілька місяців і виявило низку серйозних проблем у технічному стані літака, організації польотів та загальному стані підготовки авіаційного парку.
Основними причинами катастрофи були названі:
- Технічні несправності літака. АН-26Ш, який розбився, був випущений ще у 1977 році. На момент катастрофи він вже мав понад 43 роки експлуатації. Незважаючи на те, що такі літаки часто проходять регулярні технічні огляди, їхній загальний стан викликав занепокоєння. Відмова лівого двигуна та можливі проблеми з роботою паливної системи стали фатальними.
- Порушення у системі підготовки до польотів. Розслідування показало, що екіпаж не був повністю готовий до дій у надзвичайній ситуації, а курсанти не мали достатнього досвіду для керування літаком у критичний момент.
- Неправильні дії екіпажу. Під час посадки було низку помилок у маневруванні, що призвело до неконтрольованого зниження висоти та втрати керування літаком.
- Проблеми у роботі системи управління повітряним рухом. У день катастрофи аеродром був перевантажений через навчальні польоти, що також могло вплинути на координацію дій між екіпажем та диспетчерами.
Катастрофа під Чугуєвом стала потрясінням для всієї країни. Президент України Володимир Зеленський оголосив 26 вересня днем жалоби за загиблими. У Харкові та інших містах відбулися жалобні заходи, в яких взяли участь родичі, друзі та колеги загиблих, а також представники влади.
Трагедія викликала хвилю обурення серед громадськості та військових експертів щодо стану військової авіації та рівня підготовки молодих курсантів. У багатьох ЗМІ з’явилися критичні матеріали про незадовільний стан військової техніки, яка, незважаючи на війну на сході країни, залишається застарілою і потребує негайного оновлення.
На місці катастрофи було встановлено меморіал, а в Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба регулярно проходять заходи, присвячені пам’яті загиблих. Їхні імена назавжди залишаться в історії як приклад мужності та відданості професії, яку вони обрали. Ця катастрофа ще раз нагадала про те, наскільки важлива безпека польотів і якісна підготовка як техніки, так і людей, які нею керують. Вона стала болісним уроком, що вимагає серйозних змін у підходах до військової освіти та експлуатації авіаційного парку, щоб такі трагедії більше ніколи не повторювалися.
Історія першого успішного переливання крові: шлях Джеймса Бланделла від музики до медицини
25 вересня 1818 року англійський лікар Джеймс Бланделл увійшов в історію медицини, провівши першу в світі успішну операцію з переливання крові від людини до людини. Цей прорив став справжньою революцією у медичній практиці, оскільки до того всі спроби переливання крові, як правило, завершувалися летальними випадками.
На початку XIX століття медичне товариство скептично ставилося до ідеї переливання крові. Англійські лікарі навіть жартували: “Для переливання крові потрібні три дурні: з одного кров беруть, іншому вливають, а третій все це організовує”. Незважаючи на всі попередні невдачі, Бланделл вирішив ризикнути і розробити методику, яка б дозволила рятувати життя.
Пацієнткою стала жінка, що страждала від сильної кровотечі після пологів. Донором став її чоловік, який погодився віддати 4 унції своєї крові (близько 100 грамів). Процедура була виконана за допомогою шприца, і лікарю довелося повторити її кілька разів. Пацієнтка кілька годин перебувала між життям і смертю, але пізніше її стан стабілізувався. Це стало першим задокументованим випадком успішного переливання крові, хоча багато фахівців вважали, що шанс на виживання був мізерним – 1 до 100.
Після цього випадку Джеймс Бланделл почав систематизувати свої знання та розробляти технологію переливання крові. Він створив спеціальні інструменти, які полегшували забір та переливання, а також опублікував свої дослідження, де детально описав усі труднощі, з якими зіткнувся.
