27 липня в Україні відзначають День медичного працівника, в світі – День трансатлантичного зв’язку, Міжнародний день декору, День вшанування волинки, День ходіння на ходулях, День свисту і свистунів.
Також в цей день: на військовому аеродромі “Скнилів” у Львові відбулася трагедія; представники 53 країн підписали в Женеві Конвенцію про поводження з військовополоненими; було підписано угоду про перемир’я, що поклала кінець війні між Північною та Південною Кореєю.
День медичного працівника
З 2023 року українські медики відзначають своє професійне свято на нову дату – 27 липня. Це було зроблено, щоб відмежуватися від РФ та вшанувати наших медиків, які продовжують рятувати життя під час повномасштабної війни.
Медичні працівники є основою системи охорони здоров’я та добробуту суспільства. Їхні старання та відданість у боротьбі з хворобами та епідеміями, наданні невідкладної допомоги, проведенні складних операцій та підтримці пацієнтів є безцінними. Особливо вагомою була їхня роль під час пандемії COVID-19, коли медики стали на передову в боротьбі з вірусом, жертвуючи власним здоров’ям.
Проте, однією з найбільших перевірок на міцність стала робота в умовах війни. Сьогодні медики стикаються з численними труднощами, працюючи на межі людських можливостей. Вони проявляють неймовірну мужність і самовідданість, працюють на передовій, ризикуючи власним життям, щоб надавати медичну допомогу пораненим солдатам та цивільним.
Цікаві факти про українських медиків
Перші медичні школи в Україні з’явилися ще в XVII столітті. Зокрема, Києво-Могилянська академія, заснована в 1632 році, включала медичний факультет, де навчалися майбутні лікарі.
У період Київської Русі на території сучасної України існували перші лікарні, відомі як “знахарські хати”. Вони функціонували при монастирях і надавали медичну допомогу хворим та пораненим.
Один з найвідоміших українських медиків, Микола Семашко, був засновником радянської системи охорони здоров’я. Він також відіграв значну роль у боротьбі з епідеміями, такими як холера та малярія.
Видатний український вчений, лікар і громадський діяч Олександр Богомолець зробив великий внесок у розвиток медицини, зокрема у вивчення проблем старіння та довголіття. Він заснував Інститут фізіології у Києві, який нині носить його ім’я.
Під час Другої світової війни українські медики відігравали ключову роль у наданні медичної допомоги на фронті та в тилу. Вони рятували життя тисячам солдатів та мирних жителів, працюючи в екстремальних умовах.
Багато українських медиків беруть активну участь у волонтерських ініціативах. Вони організовують медичні місії, збирають гуманітарну допомогу та надають безкоштовні консультації та лікування для постраждалих від війни.
Окрім Дня медичного працівника, є й інші дати, присвячені медичним працівникам: Міжнародний день лікаря, День жінки-лікаря, Всесвітній день медичних сестер, Всесвітній день сімейного лікаря.
День трансатлантичного зв’язку
День трансатлантичного зв’язку відзначають у США. Це свято символізує заснування нових підприємств у Європі та американських колоніях, що стало можливим завдяки технологічному прогресу. Раніше повідомлення доводилося доставляти фізично, і шторми часто перешкоджали кораблям вчасно перетнути Атлантичний океан.
День трансатлантичного зв’язку відзначається на честь винайдення трансатлантичних телеграфних кабелів. У 1866 році телеграфний кабель був успішно прокладений через Атлантичний океан, з’єднавши Європу і Північну Америку, що стало поворотним моментом в історії. Проект розпочався у 1854 році і завершився 27 липня 1866 року. Для прокладання кабелів знадобилося багато кораблів, випробувань, помилок і значне фінансування.
Початкова спроба прокласти 1700-мильну лінію між Ньюфаундлендом та Ірландією в 1857 році зазнала невдачі через постійні поломки кабелю. Проте успіх проекту став значним досягненням для багатьох його учасників. З часом комунікація продовжувала розвиватися, і інтернет тепер дозволяє обмінюватися миттєвими повідомленнями, здійснювати телефонні дзвінки та відеодзвінки. Спілкування через Атлантику стало швидким і простим, сприяючи розвитку ділових і особистих стосунків. День трансатлантичної комунікації нагадує про неймовірні переваги, які ми отримуємо завдяки досягненням у сфері комунікаційних технологій.
Міжнародний день декору
Міжнародний день декору, що відзначається в останню суботу липня кожного року, присвячений японській субкультурі моди на декор. Цей стиль, який вирізняється екстравагантним використанням аксесуарів і яскравих кольорів, став символом індивідуального самовираження та творчості. Мода на декор виникла наприкінці 1990-х – на початку 2000-х років на вулицях Харадзюку в Токіо. Вплив на цей стиль мали мультфільми 80-х років, а популярні персонажі, такі як «Хелло Кітті», часто з’являються на одязі та аксесуарах. Стиль підкреслює дитячу та грайливу естетику. Міжнародний день декору був заснований для того, щоб відзначити цей унікальний стиль моди і творчість, на яку він надихає.
День вшанування волинки
День вшанування волинки відзначається щорічно 27 липня і присвячений цьому культовому шотландському інструменту. Волинка має багату історію, що охоплює тисячоліття, і відіграла значну роль у різних культурних, церемоніальних і військових контекстах. Попри те, що волинка асоціюється з Шотландією, вона має давню історію, яка, ймовірно, почалася в Месопотамії. Перша історична згадка про шотландську волинку відноситься до битви при Пінкі в 1547 році. До 18 століття волинка стала емблемою шотландської національної ідентичності. Військові використовували волинку для спілкування та надихали війська перед битвами. День вшанування волинки – це свято не лише самого інструмента, але й багатої культурної спадщини та традицій, пов’язаних з ним.
Цікаві факти про волинку:
Історично волинки використовувалися для сигналізації про пересування, атаки і відступ під час битв.
Волинки не мають механізму регулювання гучності, що робить їх природно гучними.
“Scotland the Brave” – одна з найвідоміших мелодій для волинки, яка вважається неофіційним гімном Шотландії.
Звук волинки Great Highland можна почути на відстані до 15 км, що робить її ідеальним інструментом для заходів на відкритому повітрі.
Волинка – це дерев’яний духовий інструмент. Попри свою унікальну конструкцію, волинка відноситься до дерев’яних духових інструментів, оскільки в ній використовується закритий очерет, що живиться з резервуару з повітрям у вигляді мішка.
День ходіння на ходулях
День ходіння на ходулях відзначають 27 липня. Це свято присвячене стародавньому мистецтву ходьби на ходулях, яке має багату історію і використовувалося з практичною метою в різних культурах. Ходьба на ходулях бере свій початок у 6 столітті до нашої ери в Стародавній Греції, де їх використовували для пересування та в сільськогосподарських цілях. Значної популярності ходьба на ходулях набула у 19 столітті у французькому регіоні Ланди. Мешканці цього болотистого регіону використовували ходулі для пересування вологою місцевістю та виконували щоденні завдання на свіжому повітрі. Ходіння на ходулях також було частиною різних культурних традицій. Сьогодні ходулі використовуються в різних сферах життя, зокрема на ярмарках, фестивалях та для виконання робіт на висоті.
День свисту і свистунів
День свисту святкується 27 липня і присвячений одному з найдавніших і найпростіших інструментів – свисту. Свист, як звуковий сигнал, супроводжував людство з давніх-давен. Його використовували для спілкування, попередження про небезпеку, вираження емоцій та створення музики. Свист – це ціла наука. Залежно від форми губ, положення язика та сили видихуваного повітря, можна отримати різноманітні звукові ефекти. У різних культурах свист має різне значення. Свистульки використовувалися в різних культурах для створення музики. Святкування Дня свисту – це чудова нагода згадати про багату історію і різноманітність культурних традицій, пов’язаних зі свистом, і спробувати свої сили в цьому мистецтві.
Історичні події та цікаві факти
971 рік: Князь Святослав уклав мирний договір з візантійським імператором Цимісхієм. Це було важливою подією, оскільки вона зміцнила позиції Київської Русі та встановила мирні відносини з Візантійською імперією.
1147 рік: Климентій Смолятич був обраний митрополитом Руської (української) церкви. Його обрання стало важливим кроком у розвитку української церкви та її самостійності.
1586 рік: Англійський мореплавець Волтер Релі вперше привіз до Королівства Англії тютюн з американської колонії у Вірджинії. Це стало початком поширення тютюну в Європі.
1606 рік: У Порт-Роялі була заснована перша в Канаді постійна французька колонія. Це заклало основи для подальшого розвитку французької присутності в Північній Америці.
1672 рік: Гетьман Петро Дорошенко здобув перемогу над військом Речі Посполитої біля Четвертинівки. Ця перемога мала значний вплив на політичну ситуацію в регіоні.
1694 рік: Актом парламенту був заснований Банк Англії, що стало важливим етапом у розвитку фінансової системи Великобританії.
1890 рік: Нідерландський художник Вінсент ван Ґоґ застрелився. Це стало великим потрясінням для мистецького світу, адже ван Ґоґ вважається одним з найвизначніших художників в історії.
1900 рік: Американський гастроном Луї Лессінг у своєму рідному місті Нью-Гейвен продав перший гамбургер. Це стало початком популяризації фастфуду у світі.
1921 рік: Фредерік Грант Бантінг виступив з доповіддю про отримання інсуліну. Це відкриття стало революційним у лікуванні діабету.
1936 рік: Було створено Інститут історії України, що сприяло вивченню та збереженню історичної спадщини країни.
1974 рік: Президент США Річард Ніксон був звинувачений у перешкоді правосуддю через відмову надати плівки, пов’язані з вотерґейтським скандалом. Це стало одним з найгучніших політичних скандалів в історії США.
1991 рік: У Києві була створена Спілка офіцерів України, яка стала важливим об’єднанням для військових країни.
2002 рік: Скнилівська трагедія. Під час авіашоу на Скнилівському летовищі у Львові літак Су-27 зазнав катастрофи, внаслідок чого загинуло 77 осіб, серед яких 28 дітей, а понад 400 отримали поранення. Це була найбільша в історії катастрофа на авіашоу за кількістю жертв.
2006 рік: О 16:00 у Секретаріаті Президента України був скликаний Загальнонаціональний круглий стіл за ініціативою президента України. Це стало важливою подією у політичному житті країни.
2006 рік: Компанія Intel представила перший процесор лінійки Core 2, що стало значним кроком вперед у розвитку комп’ютерних технологій.
2012 рік: У Лондоні відкрилися XXX Літні Олімпійські ігри, які стали важливою подією у спортивному світі.
27 липня 2002 року на військовому аеродромі “Скнилів” у Львові під час авіашоу винищувач Су-27 впав на глядачів. Загинуло 77 людей, з них 28 дітей. Трагедія сталася під час виконання фігури вищого пілотажу на малій висоті. Літак зачепив дерево, вдарився крилом об бетон і, ковзаючи по землі, зіткнувся з літаком Іл-76, після чого впав, спричинивши вибух і пожежу. Це стала найбільшою катастрофою на авіашоу за кількістю жертв.
27 липня 1929 року представники 53 країн підписали в Женеві Конвенцію про поводження з військовополоненими. Цей документ став важливим кроком у захисті прав військовополонених і набув чинності 19 червня 1931 року. Конвенція забороняла репресії і колективні покарання для військовополонених, встановлювала правила організації їхньої праці, призначення представників і контроль з боку держав-покровительок. Вона регулювала поводження з військовополоненими під час Другої світової війни.
Конвенцію підписали, але не ратифікували дев’ять країн. Радянський Союз не підписав її, офіційно пояснюючи це тим, що приєднався до Гаагської конференції, яка містила всі важливі положення Женевської. Проте це дало нацистській Німеччині підставу для жорстокого поводження з радянськими військовополоненими, з яких загинуло понад три мільйони осіб. Женевська конвенція від 27 липня 1929 року стала попередницею Конвенції 1949 року. У 1993 році ООН включила її до складу норм звичайного міжнародного права, що зробило її обов’язковою для виконання всіма країнами, залученими до військових конфліктів.
Цікаві факти про військовополонених:
- Британський капітан Роб Кемпбелл під час Першої світової війни був звільнений німцями з полону, щоб побачити свою умираючу матір, але повернувся в табір, бо дав обіцянку кайзеру.
- Гітлер був настільки вражений опором греків, що наказав звільнити всіх грецьких військовополонених за їхню доблесть.
- Двадцять три американські військовополонені загинули під час атомного бомбардування Хіросіми.
- У Канаді з військовополоненими поводилися настільки добре, що багато з них не хотіли повертатися до Німеччини після звільнення, а понад 5000 німецьких військовополонених іммігрували до США.
- Британський солдат Горацій Гріслі багаторазово втікав і повертався до табору для військовополонених, кажуть, через любов з дочкою начальника табору.
- Останнім військовополоненим Другої світової війни був угорський солдат Андраш Тома, якого взяли в полон Червоною Армією в 1944 році і знайшли в російській психіатричній лікарні в 2000 році. Скандалу вдалося уникнути лише тому, що Угорщина прагнула інтегруватися до Європейського Союзу і не бажала згадувати про своє союзництво з Гітлером.
Наполеон мав рацію, коли сказав: “Солдати – це цифри, за допомогою яких вирішуються політичні завдання”.
27 липня 1953 року було підписано угоду про перемир’я, що поклала кінець війні між Північною та Південною Кореєю. Від імені військ ООН угоду підписав генерал Вільям Гаррісон, від північнокорейської сторони – генерал Нам Ір. Південнокорейський представник генерал Чхве Док Сін відмовився підписати документ, бо уряд Південної Кореї вимагав продовження війни. Угода відновила демаркаційну лінію по 38-й паралелі та створила демілітаризовану зону довжиною 241 км і шириною 4 км.
У 2013 році Північна Корея запропонувала Південній Кореї підписати мирний договір, але мирної угоди досі не існує. За словами Генрі Кісс
