27 лютого відзначаються Всесвітній день неурядових організацій, Міжнародний день протидії булінгу, Міжнародний день оптиміста та Міжнародний день полярного ведмедя. Цей день в різні роки позначений подіями, які вплинули на державність, війни, науку, культуру й політичні переломи в різних частинах світу.
Всесвітній день неурядових організацій
Цей день започаткували за ініціативи представників громадського сектору країн Балтії, а міжнародне визнання дата отримала після підтримки в межах Організація Об’єднаних Націй. День присвячений ролі незалежних громадських об’єднань у розвитку суспільства, захисті прав людини, наданні гуманітарної допомоги, екологічних і соціальних проєктах. Неурядові організації працюють на місцевому, національному та міжнародному рівнях і фінансуються за рахунок внесків, грантів і благодійних пожертв.
Перші сучасні неурядові організації виникли у ХІХ столітті в Європі та США, а після створення Організація Об’єднаних Націй у 1945 році отримали можливість консультативного статусу при Економічній і соціальній раді ООН. Сьогодні у світі діють десятки тисяч міжнародних і мільйони національних НУО. Вони беруть участь у розробці законодавчих ініціатив, моніторингу виборів, документуванні воєнних злочинів, реагуванні на надзвичайні ситуації та впровадженні освітніх програм.
Цікаві факти
Термін «неурядова організація» вперше закріпили в Статуті Організація Об’єднаних Націй 1945 року, де передбачили можливість співпраці з громадськими об’єднаннями через Економічну і соціальну раду.
Найстарішою міжнародною гуманітарною організацією вважають Міжнародний комітет Червоного Хреста, створений у 1863 році в Женеві; саме його діяльність стала основою для формування сучасного міжнародного гуманітарного права.
Організація Amnesty International починалася з газетної статті про ув’язнених студентів у Португалії, а згодом отримала Нобелівську премію миру за внесок у боротьбу проти катувань.
В Україні стрімке зростання кількості НУО відбулося після 2014 року; за даними державних реєстрів, кількість громадських організацій за кілька років збільшилася на десятки тисяч через волонтерський рух і допомогу армії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році українські благодійні фонди зібрали мільярди гривень приватних пожертв за лічені місяці, що стало безпрецедентним прикладом самоорганізації суспільства в Європі.
Українські правозахисні організації документують воєнні злочини для передачі матеріалів до Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, і частина цих даних уже використовується в міжнародних розслідуваннях.
У світі існують так звані GONGO — організації, створені або контрольовані урядами для імітації громадської активності; термін з’явився у 1980-х роках у межах дискусій про прозорість міжнародних інституцій.
За оцінками міжнародних досліджень, якби громадський сектор у світі об’єднати в окрему економіку, за обсягами зайнятості він був би співставний з однією з найбільших економік світу, адже мільйони людей працюють у НУО на постійній основі або як волонтери.
Міжнародний день протидії булінгу
Цей день відзначають двічі на рік — у лютому та в листопаді. Ініціативу започаткувала канадська організація Stand for the Silent у 2008 році після трагічних випадків підліткового самогубства, пов’язаних із цькуванням. Символом дня стало носіння рожевого або блакитного одягу як знак підтримки постраждалих. Подія спрямована на підвищення обізнаності про фізичний, психологічний і кібербулінг та на формування безпечнішого середовища в школах і громадах.
Булінг визначається як систематичне агресивне переслідування з дисбалансом сил між кривдником і жертвою. З поширенням соціальних мереж проблема набула нових форм, зокрема через анонімність та швидкість розповсюдження контенту. За даними ЮНІСЕФ, значна частка підлітків у різних країнах світу зіштовхується з різними проявами цькування у школі або онлайн. В Україні з 2019 року діє законодавча відповідальність за булінг у закладах освіти, що передбачає адміністративні штрафи та обов’язкову участь у корекційних програмах.
Цікаві факти
У 1970-х роках норвезький психолог Ден Ольвеус одним з перших системно дослідив шкільне цькування; поштовхом стали самогубства трьох підлітків у Норвегії, після чого держава впровадила загальнонаціональну програму протидії булінгу.
Термін «кібербулінг» почали активно використовувати на початку 2000-х років із поширенням мобільних телефонів і соціальних мереж, а перші судові справи щодо онлайн-цькування з’явилися раніше, ніж у багатьох країнах ухвалили окремі закони про це.
Дослідження показують, що булінг найчастіше відбувається не в класі під час уроку, а в місцях із мінімальним контролем дорослих — коридорах, роздягальнях, на шкільному подвір’ї та в онлайн-чатах.
Близько половини дітей, які зазнають тривалого цькування, нікому про це не повідомляють, пояснюючи мовчання страхом помсти або переконанням, що дорослі не зможуть допомогти.
У Фінляндії національна програма KiVa продемонструвала зниження рівня повторного булінгу в школах, які системно впроваджували модель роботи зі свідками агресії, а не лише з кривдником і жертвою.
В Україні у 2019 році набули чинності зміни до законодавства, які вперше ввели адміністративну відповідальність за булінг у закладах освіти; перші судові рішення стосувалися не лише учнів, а й батьків неповнолітніх кривдників.
Психологи встановили, що діти, які регулярно виступають у ролі агресорів, у дорослому віці мають вищий ризик проблем із законом і залежностей, якщо поведінка не була скоригована в підлітковому віці.
Дослідження нейропсихологів свідчать, що соціальне відторгнення активує ті самі ділянки мозку, що й фізичний біль, тому емоційні наслідки булінгу можуть бути настільки ж інтенсивними, як тілесна травма.
Під час дистанційного навчання у період пандемії COVID-19 кількість випадків кібербулінгу в окремих країнах зросла, хоча фізичні прояви шкільного цькування тимчасово зменшилися.
Перший «день рожевих сорочок» у Канаді виник як спонтанна ініціатива старшокласників, які роздали однокласникам десятки рожевих футболок на підтримку хлопця, якого цькували за одяг цього кольору.
Дослідження показують, що свідки булінгу в більшості випадків не втручаються, однак навіть коротка вербальна підтримка з боку однолітка істотно знижує тривалість інциденту.
В Україні після внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення суди почали виносити рішення щодо штрафів батькам неповнолітніх кривдників, а перші справи розглядалися вже у 2019 році.
Психологи фіксують, що тривале цькування може впливати на структуру самооцінки підлітка й підвищувати ризик депресивних розладів у дорослому віці.
Міжнародний день оптиміста
Цей день має неофіційний характер і не закріплена міжнародними організаціями, однак поширилася через медіа та ініціативи спільнот, які популяризують позитивне мислення. День пов’язаний із темою психологічної стійкості, ставлення до невизначеності та здатності людини інтерпретувати події майбутнього в позитивному ключі.
Ідеї оптимізму як світоглядної позиції розвивалися у філософії та психології. У науковому контексті оптимізм досліджують як когнітивний стиль, що впливає на поведінкові рішення, рівень ризику, фінансові очікування та навіть фізичне здоров’я. У ХХ–ХХІ століттях ця тема стала частиною досліджень позитивної психології, нейробіології та економіки поведінки.
Цікаві факти
Сатиричний роман «Кандід» Кандід був написаний як критика філософського оптимізму Готфрід Вільгельм Лейбніц, а після його публікації слово «оптимізм» набуло іронічного відтінку в європейській культурі XVIII століття.
У 1980-х роках психолог Мартін Селігман довів експериментально, що стиль пояснення подій у людини можна змінити за допомогою когнітивних вправ, і це впливає на стійкість до депресії.
Дослідження серед військовослужбовців США показали, що солдати з вищим рівнем оптимізму рідше залишали службу в перші роки контракту та краще проходили підготовку в екстремальних умовах.
Економісти використовують індекс споживчих настроїв Мічиганського університету для вимірювання рівня суспільного оптимізму щодо економіки, і різкі падіння цього показника часто передують рецесіям.
Нейробіологи виявили, що в оптимістично налаштованих людей активніше працюють зони мозку, пов’язані з обробкою винагороди, зокрема вентромедіальна префронтальна кора.
У дослідженнях тривалості життя виявлено, що жінки з найвищими показниками оптимізму жили в середньому довше на 5–15 відсотків порівняно з найменш оптимістичними групами.
Під час космічних місій NASA психологічна оцінка кандидатів включає визначення рівня оптимізму, оскільки песимістичний стиль мислення корелює з гіршою адаптацією до ізоляції.
В Україні після 24 лютого 2022 року соціологічні опитування фіксували стабільно високий рівень віри громадян у майбутнє країни навіть на тлі бойових дій, що дослідники пов’язують із колективною формою оптимізму як механізмом виживання.
Міжнародний день полярного ведмедя
Ініціатором цього дня стала природоохоронна організація Polar Bears International, яка привертає увагу до стану популяції цього виду та змін в арктичній екосистемі. Дата обрана в період, коли самки з ведмежатами перебувають у барлогах, що підкреслює вразливість виду. Полярний ведмідь вважається одним із ключових хижаків Арктики та індикатором кліматичних процесів у регіоні.
Танення морського льоду безпосередньо впливає на здатність полярних ведмедів полювати на тюленів, які є їх основною здобиччю. Через скорочення льодових площ тварини змушені долати більші відстані вплав і частіше виходять до людських поселень у пошуках їжі. За оцінками вчених, за збереження нинішніх темпів потепління значна частина популяції може втратити придатне середовище існування вже до кінця XXI століття.
Цікаві факти
Полярний ведмідь має латинську назву Ursus maritimus, що означає «морський ведмідь», оскільки більшу частину життя проводить на морському льоду.
Його шкіра чорного кольору, а хутро прозоре й порожнисте всередині, що допомагає утримувати тепло та маскуватися серед снігу.
Полярні ведмеді можуть відчувати запах тюленя під метровим шаром снігу на відстані понад кілометр.
Дорослий самець може важити понад 600 кілограмів, але під час тривалого голодування втрачати до 30 відсотків маси тіла.
Вони здатні пропливати десятки кілометрів без відпочинку; зафіксовано випадки запливів понад 100 кілометрів у відкритій воді.
У Канаді зосереджено приблизно дві третини світової популяції полярних ведмедів, і саме там діють суворі квоти на традиційне полювання корінних народів.
Через потепління клімату в Арктиці почастішали випадки гібридизації полярного ведмедя з гризлі, і таких тварин уже неодноразово фіксували в дикій природі.
Полярні ведмеді не впадають у повноцінну зимову сплячку; лише вагітні самки проводять кілька місяців у барлозі, народжуючи зазвичай двох ведмежат вагою близько пів кілограма кожне.
Історичні події в цей день
380 – Християнство стало державною релігією в Римській імперії після едикту імператорів Феодосія І, Граціана та Валентиніана ІІ, який зобов’язував підданих сповідувати нікейську віру; це рішення змінило релігійну карту Європи та визначило подальший розвиток християнської традиції.
425 – Візантійський імператор Феодосій ІІ заснував Константинопольський університет, що став одним із провідних центрів освіти Східної Римської імперії та осередком підготовки чиновників і богословів.
1593 – Японські війська розгромили китайсько-корейські сили у битві при Пьокчегвані під час Імджинської війни, продемонструвавши ефективність нових військових тактик і вогнепальної зброї.
1594 – Генріх IV з династії Бурбонів посів французький престол, поклавши початок новій королівській лінії та завершивши тривалий період релігійних воєн у Франції.
1617 – Московія та Швеція підписали Столбовський мир, за яким Московія втратила вихід до Балтійського моря, що визначило її зовнішньополітичний курс на десятиліття.
1782 – Британський парламент проголосував за припинення воєнних дій проти північноамериканських колоній, що стало кроком до визнання незалежності США.
1813 – У Каліші укладено союзний договір між Пруссією та Російською імперією, який став частиною формування антинаполеонівської коаліції.
1844 – Домініканська Республіка проголосила незалежність від Гаїті після 22 років об’єднання острова під гаїтянською владою.
1870 – Японський уряд офіційно затвердив державний прапор із червоним сонячним диском, який став символом модернізованої імперії періоду Мейдзі.
1883 – Оскар Гаммерштайн запатентував машину для скручування сигар, що прискорило виробництво тютюнової продукції та змінило галузь.
1885 – Німецька імперія оголосила про створення колонії Німецька Східна Африка, розширивши свою присутність на континенті в межах колоніального поділу Африки.
1900 – У Мюнхені засновано футбольний клуб Баварія, який згодом став одним із найтитулованіших клубів Європи.
1919 – Комісія Антанти провела зустріч із Головним отаманом Симоном Петлюрою, обговорюючи становище Української Народної Республіки в умовах післявоєнної Європи.
1919 – Проголошено Литовсько-Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку як частину радянського проєкту розширення влади на захід.
1932 – В Українській СРР утворено перші п’ять областей — Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську та Харківську, що змінило адміністративну систему республіки.
1932 – У Фінляндії розпочалася спроба військового перевороту, відома як заколот у Мянтсяля, яка завершилася без встановлення диктатури.
1932 – У журналі Nature опубліковано повідомлення Джеймса Чедвіка про можливість існування нейтрона, що стало проривом у ядерній фізиці.
1933 – У Берліні сталася пожежа Рейхстагу, яку Адольф Гітлер використав для обмеження громадянських свобод і зміцнення нацистської диктатури.
1939 – Створено Спілку композиторів України як професійне об’єднання митців у межах радянської культурної системи.
1942 – У Бабиному Яру нацистські війська здійснили масові розстріли членів українського націоналістичного підпілля, продовживши хвилю каральних акцій.
1942 – Розпочалася битва в Яванському морі між силами Японії та союзниками, що стала частиною боротьби за контроль над Південно-Східною Азією.
1943 – У Берліні почалися арешти євреїв, які перебували у змішаних шлюбах, що викликало відкриті протести їхніх родичів у центрі міста.
1944 – У чеченському селищі Хайбах підрозділи НКВС здійснили масове спалення мирного населення під час депортації чеченців.
1952 – Організація Об’єднаних Націй провела перше засідання в новій штаб-квартирі в Нью-Йорку, яка стала символом післявоєнної міжнародної дипломатії.
1965 – Відбувся перший політ транспортного літака Ан-22 «Антей», створеного в КБ Олега Антонова в Києві; це був перший у світі широкофюзеляжний військово-транспортний літак.
1971 – Альбом «Pearl» Дженіс Джоплін очолив американський чарт і утримувався на вершині дев’ять тижнів, ставши посмертним комерційним успіхом співачки.
1974 – У Нью-Йорку вийшов перший номер журналу People мільйонним тиражем, започаткувавши новий формат масової хроніки про знаменитостей.
1976 – На території Західної Сахари проголошено Сахарську Арабську Демократичну Республіку, що стало етапом тривалого конфлікту за регіон.
1980 – Глорія Гейнор отримала премію «Греммі» за пісню «I Will Survive», яка стала одним із найвідоміших хітів епохи диско.
1988 – У місті Сумгаїт почалися масові погроми вірменського населення, що загострило вірмено-азербайджанський конфлікт.
1990 – Верховна Рада СРСР запровадила посаду президента СРСР, змінюючи структуру влади напередодні розпаду держави.
1991 – Президент США Джордж Герберт Вокер Буш оголосив про звільнення Кувейту під час операції «Буря в пустелі», що фактично завершило активну фазу війни в Перській затоці.
2010 – У Чилі стався землетрус магнітудою 8,8 бала, один із найпотужніших у XXI столітті, який спричинив масштабні руйнування та цунамі.
2014 – Російські військові без розпізнавальних знаків захопили будівлі парламенту та уряду Криму, що стало початком відкритої фази окупації півострова.
2015 – У Москві біля Кремля було застрелено опозиційного політика Борис Нємцов, убивство якого викликало широкий міжнародний резонанс.
2015 – В Афганістані внаслідок сходження лавин протягом кількох днів загинули й постраждали сотні людей, що стало однією з найтрагічніших природних катастроф у країні за останні роки.
