4 червня відзначаються Міжнародний день невинних дітей, які стали жертвами агресії та пов’язаний з ним День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також День господарських судів України, Всесвітній день бігу та Міжнародний день спойлера. У цей день в різні історичні епохи відбувалися події, які охоплюють політичні зміни, географічні відкриття, культурні прориви та трагічні катастрофи.
Міжнародний день невинних дітей, які стали жертвами агресії
Цей день було засновано Генеральною Асамблеєю ООН у 1982 році під час спеціального засідання, присвяченого ситуації в Палестині. Метою є вшанування пам’яті дітей, які стали жертвами насильства, воєн і терористичних атак. Його суть — нагадати світові про страждання дітей у зонах конфлікту, де вони нерідко гинуть від вибухів, потрапляють під обстріли чи страждають від дій дорослих, що керуються жадобою влади, ресурсів або ідеологією. День має на меті привернути увагу до необхідності захисту дітей від жорстокості війни, яку вони не обирали.
У 2024 році ситуація з безпекою та добробутом дітей у зонах бойових дій набула особливо драматичного масштабу. За оцінками ЮНІСЕФ, саме цей рік може вважатися одним із найтрагічніших для неповнолітніх, які опинилися в епіцентрі збройних протистоянь. Організація зазначає, що загальна кількість постраждалих продовжує зростати, хоча повна статистика за 2025 рік наразі ще не сформована.
Наприкінці 2023 року понад 47 мільйонів дітей були змушені залишити свої домівки через війну та насильство. Показники 2024 року свідчать про посилення цієї тенденції, зокрема через загострення ситуації в таких країнах, як Гаїті, Ліван, М’янма, Палестина та Судан. Хоча діти становлять лише третину населення планети, серед біженців їхня частка сягає 40%, а серед внутрішньо переміщених осіб — майже половини.
Особливо тривожним є і те, що в державах, охоплених війною, понад 34% населення живе за межею бідності — це більш ніж утричі перевищує показники країн, яких не торкнулися збройні конфлікти. Як зазначають в ЮНІСЕФ, повною мірою оцінити масштаби втрат серед дітей у 2024 році складно — через брак надійної звітності в багатьох гарячих точках. Втім, усі доступні дані свідчать: торік насильство, спричинене війнами, мало рекордно руйнівний вплив на життя наймолодших.
День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України
Ця дата була встановлена Указом Президента України від 1 червня 2021 року №266/2021 з метою вшанування пам’яті загиблих українських дітей, які стали жертвами російської агресії починаючи з 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Цей день є болючим нагадуванням про те, що війна не має віку, і що найвразливіші – діти – також стають жертвами цинічного насильства, обстрілів, депортацій, руйнувань. Він покликаний не лише увічнити пам’ять про кожну дитину, життя якої було обірване, але й закликати світ до активних дій задля зупинення злочинів проти цивільного населення в Україні.
Згідно з даними Офісу Генерального прокурора, станом на червень 2025 року, загинула 631 дитина, ще 1971 — дитина отримала поранення різного ступеня. Ці цифри не є остаточними, адже в умовах активних бойових дій та тимчасової окупації частини територій точно підрахувати кількість жертв неможливо. Українські правоохоронці продовжують фіксувати кожен випадок смерті чи травмування дитини як воєнний злочин.
Цей день також є нагодою привернути увагу міжнародної спільноти до теми депортації українських дітей до Росії, яка набрала масштабів системного злочину. Тисячі дітей були незаконно вивезені, змінені їхні імена, громадянство, вирвані з родин або віддані під «опіку» російських сімей. Україна, разом з міжнародними організаціями, домагається їх повернення, однак процес є надзвичайно складним і політично заблокованим.
День вшанування пам’яті загиблих дітей став днем жалоби, мовчання і внутрішньої присяги не допустити повторення таких трагедій у майбутньому. У цей день в українських школах, церквах, громадських організаціях проводяться меморіальні заходи, хвилини мовчання, акції з іменами загиблих дітей, запалюються свічки. Це – не просто символ, а голос кожної дитини, яка вже ніколи не скаже свого останнього слова.
Серед перших задокументованих жертв війни у 2014 році були діти з Луганської та Донецької областей. Одна з найперших трагедій – загибель 5-річного хлопчика внаслідок обстрілу у місті Стаханов (нині Кадіївка).
За даними UNICEF, понад 1,5 мільйона українських дітей були змушені покинути свої домівки через війну. Багато з них втратили батьків, освіту, здоров’я, доступ до медичної допомоги.
У 2023 році Україна вперше провела національну акцію з висвітлення кожного імені загиблої дитини — від найменшого немовляти до підлітка, що мріяв стати програмістом чи художником. Імена зачитувалися публічно у десятках міст.
День господарських судів України
Цей день присвячений суддям, працівникам апаратів судів, науковцям і фахівцям у сфері господарського судочинства, які щодня забезпечують правосуддя в питаннях економіки, підприємництва, банкрутства, державних закупівель, антимонопольного регулювання та корпоративних спорів.
В умовах ринкової економіки функціонування незалежної системи господарських судів має критичне значення для захисту прав учасників господарських правовідносин, зокрема малого і середнього бізнесу, державних підприємств, інвесторів і споживачів. Роль господарських судів особливо зросла в умовах воєнного часу, коли багато підприємств стикаються з руйнацією активів, порушенням контрактів, примусовою евакуацією чи банкрутством.
Свято приурочене до дати ухвалення Верховною Радою України Закону «Про арбітражний суд» 4 червня 1991 року. Саме цей закон започаткував формування в Україні спеціалізованої системи судочинства для вирішення спорів між юридичними особами. Замість арбітражних комісій радянського зразка було створено державну арбітражну службу, яка згодом еволюціонувала в сучасну систему господарських судів.
Наступним важливим етапом стало ухвалення 6 листопада 1991 року Арбітражного процесуального кодексу України, який визначив правила розгляду господарських спорів, процесуальні права сторін і гарантії законності.
Згодом система арбітражних судів була перейменована в господарські суди, а в 2001 році ухвалено нову редакцію Господарського процесуального кодексу України, що діє й сьогодні з урахуванням численних змін, включаючи реформу 2017 року.
Цікаві факти
Господарські суди в Україні є судами спеціалізованої юрисдикції — вони розглядають виключно спори між юридичними особами або ФОПами у сфері господарської діяльності.
У 2018 році в межах судової реформи була створена Верховна Палата у складі Касаційного господарського суду, яка стала найвищою інстанцією в господарському судочинстві.
Перший арбітражний суд в незалежній Україні розпочав роботу у Києві у 1992 році, невдовзі після проголошення незалежності.
Господарські суди розглядають приблизно 40% усіх судових справ в Україні, що свідчить про велике значення цієї юрисдикції для економічної стабільності.
Судова практика господарських судів часто формує підхід до вирішення спорів у таких сферах, як корпоративні конфлікти, державне майно, публічні закупівлі, банкрутство, а також спори за участю іноземних компаній.
Всесвітній день бігу
Це міжнародне свято, покликане об’єднати мільйони людей по всьому світу навколо ідеї бігу як символу здоров’я, витривалості, волі й життєвої сили. У 2025 році Всесвітній день бігу припадає на 4 червня. Цей день виник як ініціатива бігових спільнот у США, де у 2009 році вперше було проведено National Running Day. Згодом ініціатива набула міжнародного масштабу й у 2016 році трансформувалась у Global Running Day – день, у який кожен охочий незалежно від віку, досвіду чи фізичної форми може зробити свій біговий крок заради здоров’я, спільноти й натхнення.
Основна ідея свята — не змагання, а участь. Бігти може кожен — на стадіоні, у парку, навколо будинку, по місту чи на природі. У цей день проводяться марафони, пробіжки солідарності, дитячі забіги, благодійні заходи, флешмоби та онлайн-забіги. Люди з усього світу реєструються на офіційному сайті ініціативи й роблять обіцянку бігти в цей день — навіть якщо це всього один кілометр.
Всесвітній день бігу також слугує платформою для благодійності: у багатьох країнах кошти, зібрані під час забігів, спрямовуються на підтримку медичних ініціатив, освіти, захисту довкілля або допомоги дітям. У часи війни біг для багатьох став не лише формою фізичної активності, а й способом психологічної реабілітації.
Цікаві факти
У 2024 році до Всесвітнього дня бігу долучилися учасники зі 184 країн світу. Загалом понад 2 мільйони людей пообіцяли взяти участь у забігах.
Українські міста активно долучаються до свята: навіть під час повномасштабної війни в Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові та Одесі проводилися спільні пробіжки на підтримку ЗСУ або в пам’ять про загиблих героїв.
У рамках ініціативи проводяться окремі програми для дітей – «Youth Running Challenge», які популяризують активний спосіб життя серед молоді.
Бігуни в цей день часто надягають символічні футболки або стрічки з написом «I run for…» — і вписують ім’я людини, якій присвячують свою пробіжку, або мету: здоров’я, перемогу, свободу, пам’ять.
На платформі Strava у День бігу фіксується щорічне зростання активності користувачів у середньому на 42% порівняно з іншими днями тижня.
Міжнародний день спойлера
Цей день не є офіційним або загальновизнаним святом, проте активно відзначається в інтернет-культурі та серед фанатських спільнот, особливо в соціальних мережах. Його неформально відзначають вперше у травні — здебільшого 20 травня, хоча конкретна дата може варіюватися залежно від країни чи платформи.
Свято виникло як іронічна відповідь на постійні суперечки про спойлери — передчасне розкриття ключових сюжетних поворотів у фільмах, серіалах, книгах, іграх. Його головна мета — привернути увагу до проблеми неконтрольованого поширення сюжетної інформації, яка може зіпсувати глядацьке або читацьке враження. У той самий час день часто стає приводом для жартів, флешмобів і мемів — коли люди навмисно згадують легендарні спойлери з минулого (наприклад, розв’язку серіалу «Гра престолів» або фільмів Marvel), хоча нерідко й обговорюють етику поводження з новими сюжетами.
Дискусії про спойлери актуальні вже багато років — особливо в епоху стрімінгових сервісів, де нові епізоди з’являються в мережі одразу, а фанати встигають їх подивитися в перший же день. У відповідь на це багато авторів, блогерів і фан-груп створили неписані правила: наприклад, не публікувати сюжетні деталі без попередження протягом певного «спойлер-моратоію» — зазвичай 3–7 днів після прем’єри.
Цікаві факти
Найвідоміший історичний спойлер — фраза «Люк, я твій батько» з фільму «Зоряні війни: Імперія завдає удару у відповідь» (1980). Вона стала мемом задовго до того, як інтернет став масовим.
Соціальні мережі, як-от Twitter, Reddit і Facebook, мають спеціальні функції або правила спойлер-захисту — наприклад, затемнення тексту або попереджувальні теги.
У 2019 році після виходу фільму Avengers: Endgame режисери офіційно оголосили двотижневий «спойлер-мораторій» — до цього моменту закликали не розкривати фінальні сцени публічно.
Існує жартівливе правило, що через 5 років будь-який сюжет стає «вільним від спойлерів» — тобто розкривати його вже не вважається поганим тоном. Проте фанати деяких культових творів, як-от Breaking Bad чи Harry Potter, часто дотримуються «вічного спойлер-табу».
Деякі медіа використовують спойлери як навмисну провокацію — у заголовках новин або трейлерах. Це часто викликає хвилю обурення в аудиторії та масові скарги.
Історичні події в цей день
907 — у Китаї завершився тривалий період правління династії Тан, який тривав майже три століття. Це стало початком доби політичної роздробленості та міжусобних війн, відомої як період П’яти династій і Десяти царств.
1039 — у Майнці відбулася коронація Генріха III на короля Німеччини. Він став одним із найвпливовіших монархів Священної Римської імперії, активно втручався у справи церкви й проводив централізаторську політику.
1094 — після смерті Санчо I трон Арагона та Наварри перейшов до Педро I. Його правління відзначилось боротьбою з мусульманськими державами Піренейського півострова в контексті Реконкісти.
1286 — відбулося об’єднання Єрусалимського королівства з Кіпром під владою короля Генріха II. Формально це означало збереження титулах Хрестових походів, хоча сам Єрусалим уже був під контролем мусульман.
1391 — у Севільї, Іспанія, спалахнув масовий антиєврейський погром. Понад 4000 євреїв були вбиті, багато примусово охрещені. Цей день став символом релігійної нетерпимості та початку хвилі насильства проти єврейських громад на Піренеях.
1500 — Київ отримав особливий статус: місто було звільнене від сплати торгових мит згідно з Магдебурзьким правом. Це сприяло розвитку торгівлі, ремесел і самоврядування в місті.
1664 — на території Північної Америки місто Новий Амстердам, яке заснували голландці, перейшло під контроль англійців і було перейменоване на Нью-Йорк на честь герцога Йоркського.
1771 — під час експедиції на північному заході Тихого океану дансько-норвезький мореплавець Вітус Беринг відкрив Аляску. Цей географічний прорив заклав підвалини для майбутніх російських претензій на цей регіон.
1865 — в американському штаті Огайо сталося перше зафіксоване в історії пограбування поїзда. Це стало прецедентом для численних нападів у наступні десятиліття, які згодом увійшли в американський фольклор Дикого Заходу.
1921 — у Франції був офіційно представлений легендарний парфум Chanel № 5. Він став першим парфумом, створеним у співпраці модного дому з професійним парфумером, і досі залишається символом класичної елегантності.
1946 — у результаті перемоги на виборах Хуан Домінго Перон обійняв посаду президента Аргентини. Його правління започаткувало епоху перонізму — особливої ідеології, що поєднувала націоналізм, соціальну політику та авторитаризм.
1954 — у Парижі прем’єр-міністри Франції Жозеф Ланьє та В’єтнаму Буу Лок підписали угоду про повну незалежність В’єтнаму. Цей крок відкрив шлях до кінця колоніального панування Франції в Індокитаї.
1973 — під час авіасалону в Ле Бурже (Франція) сталася катастрофа радянського надзвукового пасажирського літака Ту-144. Під час демонстраційного польоту літак загорівся в повітрі, розпався на частини та впав. Загинули всі члени екіпажу і цивільні на землі.
1989 — китайська влада жорстоко придушила масові студентські протести на площі Тяньаньмень у Пекіні. Військові застосували танки, було вбито сотні, а можливо — тисячі людей. Ця подія залишила глибокий слід у світовій свідомості як символ боротьби за свободу.
1989 — у СРСР сталася наймасштабніша в його історії залізнична катастрофа: поблизу Уфи під час руху двох пасажирських потягів стався потужний вибух паливно-повітряної суміші. Загинуло 575 осіб, поранено понад 600. Трагедія виявила недбалість і небезпеку інфраструктури радянської епохи.
2010 — відбувся перший запуск ракети-носія Falcon 9 з мису Канаверал у США. Це стало історичним початком нової епохи приватної космонавтики, започаткованої компанією SpaceX, яка згодом забезпечила перші польоти до МКС та проєкти щодо колонізації Марсу.
Завершення будівництва Білого дому у Вашингтоні
4 червня 1800 року завершилося будівництво Білого дому у Вашингтоні, й до нього вселилися перші мешканці — президент Джон Адамс і його дружина Ебіґейл. Білий дім є постійною робочою резиденцією президента США, розташованою в самому серці Вашингтона на Пенсильванія-авеню. Місце для зведення майбутнього президентського палацу обрав перший президент США Джордж Вашингтон. Саме він підписав акт Конгресу, згідно з яким резиденція американського уряду мала розміщуватись не далі ніж за 10 миль від річки Потомак.
У 1791 році оголосили конкурс на проєкт нової резиденції. Перемогу здобув архітектор ірландського походження Джеймс Хобен. Перший камінь у фундамент майбутнього президентського дому був закладений 13 жовтня 1792 року. Через вісім років, у 1800-му, Джон Адамс і його дружина стали першими жителями будівлі, яку вже тоді в народі називали Білим домом — через облицювання білосніжним вірджинським пісковиком, що помітно вирізнялося на тлі навколишніх червоних будинків.
У 1814 році під час англійського вторгнення до США Білий дім зазнав підпалу, але згодом його відремонтували. Керував роботами автор початкового проєкту — Джеймс Хобен. Під час реконструкції було додано західну й східну тераси, південний напівкруглий портик і північний з колонадою. Вже у 1817 році до оновленої резиденції в’їхав президент Джеймс Монро.
Упродовж XIX століття будівлю неодноразово ремонтували, однак без істотних архітектурних змін. Вводилися лише нові технічні зручності — зокрема, електрика й телефон. Лише у 1902 році президент Теодор Рузвельт офіційно закріпив назву «Білий дім» за президентською резиденцією. Під час президентства Гаррі Трумена у 1948 році було здійснено масштабну реконструкцію — під головним корпусом звели два підземні поверхи, які використовуються як оперативний штаб президента США в питаннях зовнішньої політики й оборони.
Білий дім — єдина в світі резиденція чинного глави держави, відкрита для відвідування широкою публікою. Це не лише символ влади, а й своєрідний музей — кожна президентська родина залишила в ньому щось особисте. У ньому зберігається цукорниця Марти Вашингтон, срібний кавник Ебіґейл Адамс, туалетний столик Елеонори Рузвельт.
Особливий слід у стилі й історії Білого дому залишила Жаклін Кеннеді. Вона ініціювала наповнення палацу антикварними меблями XVIII–XIX століть, домоглася від музеїв США передачі понад 150 старовинних картин, замовила французькі штори ручної роботи. Саме вона ініціювала зміну кольорової гами історичних кімнат: Червона кімната стала темно-вишневою, Зелена — кольору лікеру шартрез, а Овальна Блакитна кімната була перефарбована в білий. Лише з приходом Гілларі Клінтон Блакитна кімната знову набула свого насиченого сапфірового відтінку.
Загальна площа резиденції — близько 7,2 гектара. Білий дім має 6 поверхів (включно з двома підвальними), 132 кімнати, 32 ванні кімнати, 147 вікон, 412 дверей, 3 ліфти й 7 сходових кліток. Основна будівля досі залишається житловою — саме тут розміщені апартаменти президентської родини, оформлені в історичному стилі.
Адміністративні приміщення зосереджені в західному крилі Білого дому. Саме там розташований Овальний кабінет — місце, де ухвалювалися доленосні рішення не лише для Америки, а й усього світу. Але не тільки. 2 червня 1886 року саме в Блакитній кімнаті Білого дому, де лунала музика Мендельсона і пахло гортензіями, відбулося зовсім інше — президент США Гровер Клівленд одружився просто в стінах резиденції. Перед дверима юрмилися журналісти не з приводу закону чи війни, а щоб першими дізнатись подробиці весілля.
Генрі Форд провів випробування свого першого автомобіля
4 червня 1896 року Генрі Форд провів випробування свого першого автомобіля. Протягом більш ніж двох років Форд самостійно збирав цю машину у майстерні, що знаходилася на внутрішньому подвір’ї його будинку. Коли автомобіль був нарешті готовий, виявилося, що він не проходить у ворота майстерні. Інженерові довелося розширювати дверний отвір, щоб вивезти машину на вулицю.
Своє перше творіння Генрі Форд назвав «Квадроцикл». Воно пересувалося на чотирьох велосипедних шинах, було оснащене двоциліндровим двигуном потужністю 4 кінських сили, мало дві передачі, але не мало заднього ходу. Максимальна швидкість становила 32 км/год.
Форд продав цей автомобіль за 200 доларів, а згодом викупив його назад лише за 65 доларів. Цей перший успіх ще більше надихнув його на створення власної справи, яка невдовзі втілилась у легендарну компанію «Ford Motor Company».
Сьогодні «Квадроцикл» зберігається в музеї Генрі Форда у штаті Мічиган як один із найцінніших експонатів в історії американського автомобілебудування.
Президентський закон про «ворів у законі»
4 червня 2020 року 236 голосами Верховна Рада підтримала у другому читанні президентський закон про «ворів у законі».
Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинним співтовариством» уперше ввів у Кримінальний кодекс України поняття «вор у законі» — особа, яка завдяки авторитету, особистим якостям або іншим можливостям здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, що також здійснюють злочинний вплив.
Через рік Рада національної безпеки і оборони України наклала санкції на 557 «ворів у законі» та 111 іноземців, які є «кримінальними авторитетами» по всьому світу.
