28 липня відзначаються Всесвітній день охорони природи та Всесвітній день боротьби з гепатитом. Цей день в історії позначений подіями різного масштабу — від геополітичних зрушень і воєн до культурних змін, наукових відкриттів і соціальних обмежень.
Всесвітній день охорони природи
Цей день не має офіційного статусу в системі ООН, але в багатьох країнах і серед екологічних ініціатив використовується як дата для привернення уваги до стану довкілля, вичерпання ресурсів і зростаючої шкоди від людської діяльності.
У фокусі цього дня — зникнення біорізноманіття, забруднення повітря, води й ґрунтів, неконтрольована вирубка лісів, зміна клімату. Ключовим імпульсом до визнання потреби в окремій екологічній даті стали події 1970-х років, коли через хімічне забруднення, нафтові розливи й промислову експансію стало очевидним, що технічний прогрес без екологічної відповідальності має катастрофічні наслідки. Саме в цей період сформувалися базові підходи до сталого розвитку.
Україна також має свої виклики: масове знищення лісів Карпат, засолення й виснаження ґрунтів, скорочення площі природно-заповідного фонду під тиском забудови та війни. Повномасштабне вторгнення Росії додало ще один шар екологічної катастрофи — руйнування інфраструктури, мільйони тонн металобрухту, нафтопродуктів і вибухівки на землі, в повітрі, в річках.
Цікаві факти
У світі щодня зникає приблизно 150–200 видів тварин, рослин або грибів. Це більше, ніж будь-коли в історії людства.
Найбільш забрудненою річкою Європи вважається Мілашка в Чорногорії — вона несе до Адріатичного моря важкі метали, фекальні бактерії та нафтові залишки.
У Венесуелі офіційно існує Національний день дерев, коли заборонено навіть зламати гілку.
В Антарктиді у 2021 році вперше зафіксували дощ. Це стало доказом стрімкого потепління навіть у найхолодніших зонах планети.
Середня температура поверхні Землі вже перевищила доіндустріальний рівень на 1,3 °C. Перехід порогу в 1,5 °C вважається точкою неповернення.
У низці країн, як-от Болівія, Еквадор і Колумбія, природа має юридичні права. Її можна представляти в суді як сторону, що постраждала.
У Китаї з 2020 року офіційно заборонено вирубувати старі дерева віком понад 100 років навіть у приватних володіннях.
В Україні більшість джерел питної води не відповідає критеріям безпеки без доочищення. А після підриву Каховської ГЕС ситуація на півдні стала критичною.
Всесвітній день боротьби з гепатитом
Цей день запровадила Всесвітня організація охорони здоров’я у 2011 році, саме цього дня у 1925 році народився Барух Блумберг, американський лікар і науковець, який відкрив вірус гепатиту B й отримав за це Нобелівську премію.
Сьогодні у світі п’ять основних типів вірусного гепатиту: A, B, C, D і E. Найбільш небезпечними вважаються B і C, оскільки вони можуть викликати хронічне ураження печінки, цироз і рак. За даними ВООЗ, понад 350 мільйонів людей у світі живуть з хронічним гепатитом. Щороку ця хвороба спричиняє близько 1,3 мільйона смертей — майже стільки ж, скільки туберкульоз або ВІЛ. При цьому більшість інфікованих навіть не знають про свій діагноз.
Найчастіше зараження відбувається через кров або інші біологічні рідини, особливо при медичних маніпуляціях, тату, ін’єкціях, статевих контактах без захисту. Дитина також може заразитися від матері під час пологів. Вірус гепатиту B набагато заразніший за ВІЛ і може виживати поза тілом до семи днів. Вірус гепатиту C передається здебільшого через заражену кров. Ще донедавна лікування було тривалим і важким, але сьогодні сучасні противірусні препарати можуть повністю вилікувати пацієнта за 8–12 тижнів.
В Україні проблема ускладнюється низьким рівнем обізнаності, обмеженим доступом до безоплатного тестування й дороговизною лікування. За офіційними оцінками, близько 1,3 мільйона українців живуть з гепатитом, і переважна більшість — без діагнозу. Серед основних перешкод — відсутність планового скринінгу, недофінансування державних програм, стигматизація.
Цікаві факти
Барух Блумберг відкрив вірус гепатиту B, а також розробив першу вакцину проти нього.
Вакцинація проти гепатиту B входить до переліку обов’язкових у понад 180 країнах світу. Її ефективність перевищує 95%.
Вірус гепатиту B виявили у зразках мумій, яким понад 4500 років.
У 1980-х роках зараження гепатитами C і B часто відбувалося під час переливання крові. З того часу в багатьох країнах уведено обов’язкову перевірку донорської крові.
ВООЗ оголосила амбітну мету — до 2030 року повністю викорінити гепатит як загрозу для суспільного здоров’я.
У 2022 році в Європі вперше офіційно зафіксували передачу гепатиту C через використання загального інструменту для брів у салоні краси.
Існує форма гепатиту E, яка передається через вживання м’яса диких тварин, зокрема кабана або оленя. У деяких країнах Азії це основна форма зараження.
В Японії після введення національної програми тестування і лікування рівень нових випадків гепатиту C знизився у 10 разів за 15 років.
Історичні події в цей день
1497 — у військовому таборі під Ізяславом великий князь литовський Олександр видав грамоту про перехід Луцька з волинського на магдебурзьке право. Це дало місту самоврядування, власний суд і торговельні привілеї.
1588 — поблизу берегів Англії з’явилася «Непереможна Армада» — флот Іспанії з 130 кораблів, що вирушив із Лісабона на вторгнення до Англії. Кампанія завершилася поразкою Іспанії внаслідок штормів, тактичних помилок і англійського опору.
1656 — розпочалася Варшавська битва (28–30 липня). Армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла шведсько-бранденбурзьким військам. Битва стала етапом війни, відомої як «Шведський потоп».
1697 — експедиція козака Володимира Атласова висадилася на Камчатці. Це був початок приєднання півострова до Московської держави й перше детальне дослідження цієї віддаленої території.
1821 — Перу проголосило незалежність від Іспанії. Цей акт став частиною великого руху латиноамериканських визвольних війн проти колоніального панування.
1834 — відкрито Київський університет. Заклад став одним із головних центрів науки й освіти в Україні протягом наступних двох століть.
1858 — у Британській Індії вперше в історії людства використано відбитки пальців для ідентифікації особи. Це стало початком розвитку дактилоскопії.
1862 — почалася золота лихоманка в Монтані (США). Потік шукачів золота змінив демографію регіону та прискорив колонізацію Заходу.
1896 — засновано місто Маямі (Флорида). Спочатку це було невелике поселення, яке згодом перетворилося на мегаполіс зі специфічною культурною та кліматичною атмосферою.
1900 — у штаті Коннектикут Луїс Лассінг приготував перший гамбургер, склавши м’ясну котлету між двома шматками хліба. Страва стала символом фастфуду в ХХ столітті.
1914 — початок Першої світової війни: Австро-Угорщина оголосила війну Сербії після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда. Цей крок спричинив ланцюгову реакцію воєнних оголошень у Європі.
1914 — того ж дня в Австрії створено військовий прес-штаб. Його завданням було централізоване виробництво інформації для преси — один із перших прикладів інституціоналізованої пропаганди.
1916 — Велика Британія заборонила імпорт опіуму та кокаїну. Заборону запровадили через зростання наркотичної залежності серед військових.
1942 — підписано наказ №227 Наркомом оборони СРСР — «Ні кроку назад!». Він забороняв відступ без дозволу, вводив штрафні батальйони, показові розстріли та тотальний примус як метод бойового управління.
1959 — у Великій Британії впровадили поштові індекси та сортувальні машини. Це започаткувало автоматизацію поштової служби.
1992 — в Ісламській Державі Афганістан заборонили жінкам з’являтися на телебаченні. Ця норма стала одним із перших кроків до тотального обмеження прав жінок в епоху моджахедів.
1994 — у Молдові прийняли Конституцію, яка закріпила основи незалежної державності, демократичної структури влади й громадянських прав.
2000 — уперше відзначили День системного адміністратора. Свято започаткували в США, і згодом його почали відзначати у світі як визнання ролі фахівців, які забезпечують роботу цифрової інфраструктури.
2017 — на супутнику Сатурна Титані виявили акрилонітрил — органічну сполуку, здатну формувати структури, схожі на клітинні мембрани. Це відкриття дало підстави для гіпотез про можливість примітивного життя в метановому середовищі.
28 липня 1858 року є датою двох знакових подій, які поклали початок окремим напрямам у криміналістиці та військовій розвідці
28 липня 1858 року Вільям Гершель, службовець британської адміністрації в Індії, попросив місцевого підрядника Редьярда Конаи, який постачав йому матеріали для будівництва дороги, підтвердити контракт відбитком пальця. Згодом Гершель провів серію досліджень і звернувся до головного інспектора в’язниць Бенгалії з ідеєю використовувати відбитки пальців для ідентифікації особи. Він підкреслював, що з віком людина змінюється — змінюється обличчя, статура, може похитнутися здоров’я, але візерунок кінчиків пальців залишається незмінним. Так було відкрито унікальний, індивідуальний і сталий знак людини, а криміналістика отримала дактилоскопію. Варто зазначити, що сучасні криміналісти визнають: точність ідентифікації за відбитками пальців становить близько 98%. Це означає, що в середньому один із 50 вироків, винесених на основі відбитків, може бути судовою помилкою. Проте проблема зазвичай не в методі, а в непрофесійності слідства.
Того ж дня французький фотограф і карикатурист Фелікс Надар здійснив першу в історії фотозйомку з повітря, піднявшись на аеростаті. Він запатентував ідею використання аерофотознімків для створення карт і в цілях розвідки. Аерофотозйомка згодом стала ключовим інструментом як у мирному картографуванні, так і у військовій розвідці. У 1861 році Надар створив гігантський аеростат під назвою «Гігант» і неодноразово здіймався над Парижем. Під час облоги французької столиці прусськими військами в 1870 році він організував спостереження за переміщеннями противника з повітря. А перші аерофотознімки з літака були зроблені вже на початку XX століття — французами Райтом і Бонвіланом.
Австро-Угорська імперія оголосила війну Королівству Сербія
28 липня 1914 року Австро-Угорська імперія офіційно оголосила війну Королівству Сербія. Це стало відповіддю на інцидент, який стався рівно місяцем раніше — 28 червня в Сараєві студент Гаврило Принцип, серб за національністю, але підданий Австро-Угорщини, застрелив спадкоємця трону Франца-Фердинанда та його дружину Софію. Вбивство стало формальним приводом для ультиматуму з боку Відня.
Сербський уряд прийняв усі умови австро-угорського ультиматуму, окрім одного — вимоги допустити австрійських чиновників на сербську територію для участі в розслідуванні. Цей пункт фактично означав би втрату суверенітету. Австро-Угорщина заявила про нещирість Сербії й ухвалила рішення вдатися до сили. У ноті від 28 липня йшлося:
«Королівський уряд Сербії не відреагував належним чином на ноту від 23 липня. Тому наш уряд змушений покладатися на силу зброї для збереження своїх прав і інтересів. З цього моменту Австро-Угорська імперія перебуває у стані війни з Сербією… Імперія змушена вихопити меч з піхов, щоб захистити честь, репутацію та звання великої держави, а також постояти за її територіальну цілісність».
Того ж вечора, о 23:00, по Белграду завдали артилерійського удару, який тривав понад годину. Першою задокументованою жертвою війни став 16-річний Душан Джонович, студент Торгової академії, убитий уламками снаряда.
Сербія та Чорногорія оголосили мобілізацію. Сербський уряд звернувся до нації з такими словами:
«Ми хотіли миру, але війна нам нав’язана. Наші герої підуть слідами древніх сербських королів і проллють кров за свободу й єдність».
Почалися активні бойові дії. Попри менші сили, сербська армія завдала низки ударів австро-угорським військам, спробувала їх оточити. Однак вже 2 грудня 1914 року добре озброєна 200-тисячна австро-угорська армія увійшла в Белград.
Через лічені дні війна охопила всю Європу й переросла в Першу світову війну — один з наймасштабніших і найжорстокіших збройних конфліктів в історії людства. Війна тривала понад чотири роки. В ній взяли участь 33 країни з 59-ти, що мали державний суверенітет на той час. Населення воюючих країн становило понад 1,5 мільярда осіб — близько 87% усіх мешканців планети. Під рушницю було поставлено приблизно 73,5 мільйона військових.
