18 січня: свята і події в цей день

18 січня відзначаються Всесвітній день сніговика, День запалювання маяка, День тлумачного словника та День Вінні-Пуха. В цей день також відбулися важливі історичні цікаві події.
Всесвітній день сніговика
Цей день символізує не лише дитячу радість від зимових забав, а й глибше розуміння культури, традицій та екологічної свідомості. Сніговик – це один із найвідоміших символів зими, який приносить людям тепло навіть у холодну пору року. Його створення стало важливою частиною зимових традицій у багатьох країнах світу.
Дата 18 січня була обрана не випадково – цифра 8 нагадує форму сніговика, а 1 асоціюється з його мітлою. Вважається, що цього дня всі, незалежно від віку, можуть проявити свою креативність, ліплячи сніговиків із снігу або створюючи їх із інших матеріалів, якщо природа не подарувала справжньої зими.
Сніговики мають цікаву історію. Найдавніші згадки про їх створення датуються Середньовіччям. Історики виявили малюнки сніговиків у манускриптах XIV століття. На той час сніговики не завжди асоціювалися з розвагами — вони могли бути символом протесту або навіть мистецтвом. З розвитком культури сніговик став образом радості й символом об’єднання людей.
Цікаві факти
Найдавніші свідчення про створення сніговиків походять із Середньовіччя. Історики знайшли малюнки сніговиків у манускриптах XIV століття, де вони слугували не лише розвагою, а й способом вираження емоцій чи навіть політичного протесту.
У 1494 році сніговика створив сам Мікеланджело за замовленням Медічі. Це була справжня скульптура зі снігу, яка прикрасила двір у Флоренції.
Найвищого сніговика зліпили в 2008 році в штаті Мен, США. Його висота становила понад 37 метрів, а для створення використали тони снігу. Він навіть мав повноцінний ніс із моркви завдовжки понад 1,2 метра!
У Японії щороку проводиться фестиваль сніговиків, де мешканці створюють тисячі маленьких сніговиків із запаленими свічками всередині. Це створює унікальну атмосферу казки.
У Швейцарії є давній звичай спалювати фігуру сніговика наприкінці зими. Вважається, що чим швидше сніговик згорить, тим теплішим буде літо.
У різних культурах сніговик символізує зимову радість, оновлення та навіть короткочасність життя, адже він тане, коли приходить тепло.
У японському місті Саппоро щороку проводять фестиваль снігу, де однією з головних подій є створення тисяч маленьких сніговиків. У кожного з них всередині запалюють свічку, створюючи чарівну зимову атмосферу.
У 2010 році в столиці Естонії, Таллінні, створили «Армію сніговиків» для кампанії на підтримку миру в усьому світі. Люди з різних країн долучилися до цього, ліплячи сніговиків як символ єднання.
У 2015 році в Японії встановили рекорд: у місті Ійоно за один день зліпили 20369 сніговиків. Це стало можливим завдяки участі тисяч людей.
У Німеччині є музей, присвячений виключно сніговикам. Там зібрано тисячі експонатів, включаючи статуетки, іграшки, книги та навіть старовинні фотографії.
У деяких країнах, де сніг випадає рідко або зовсім відсутній, сніговиків створюють із піску, тканини чи навіть пластикових стаканчиків. Це свідчить про універсальність цього символу.
День запалювання маяка
Це свято вшановує важливу роль маяків у морській історії та їхній символічний зміст. Ці величні споруди століттями допомагали морякам орієнтуватися в темряві та бурях, рятуючи тисячі життів. Водночас маяк став універсальним символом надії, порятунку і дороговказу, що веде до безпечного берега.
Маяки мають багатотисячолітню історію. Найвідоміший із них — Александрійський маяк, одна з семи чудес античного світу, побудований у III столітті до н. е. Він височів над узбережжям Середземного моря, слугуючи дороговказом для кораблів, які пливли до Єгипту. З того часу технології розвивалися, але ідея залишалася незмінною — маяк мав бути опорою та орієнтиром.
День запалювання маяка не лише нагадує про їхню практичну функцію, але й звертає увагу на культурне та історичне значення. Сьогодні маяки часто стають пам’ятками архітектури, туристичними атракціями та джерелом натхнення для мистецтва і літератури.
Цікаві факти
Найстарішим маяком, що досі працює, є Тауер-оф-Геркулес у Ла-Коруньї, Іспанія. Йому понад 1900 років.
Александрійський маяк, збудований на острові Фарос у III столітті до н.е., вважався найвищою спорудою свого часу (приблизно 120-140 метрів заввишки). Він був зруйнований землетрусами, але залишився символом усіх маяків.
Раніше в маяках використовували відкритий вогонь або лампи, які підживлювалися китовим жиром. У 1822 році швейцарський інженер Огюстен-Жан Френель розробив лінзу Френеля, яка значно збільшувала яскравість світла, роблячи маяки видимими на більших відстанях.
Найвищим маяком є маяк Джедда (Саудівська Аравія), його висота становить 133 метри. Він використовується не лише для навігації, а й як адміністративна будівля.
У ХХ столітті маяки стали автоматизованими, але раніше їх обслуговували спеціальні доглядачі, які жили в умовах повної ізоляції.
Маяки відрізняються за кольором і частотою миготіння світла, щоб їх можна було розрізнити навіть у найгірших погодних умовах.
Маяки є не лише архітектурним спорудами, а й символами безпеки, сили та надії.
День тлумачного словника
Це неофіційне, але цікаве свято, яке щороку відзначається 18 січня. Цей день покликаний підкреслити важливість словників у нашому повсякденному житті та їхню роль у розвитку мови, культури та освіти.
Тлумачний словник є незамінним інструментом для розуміння значення слів, їхнього використання, походження та контексту. Він допомагає нам збагачувати словниковий запас, покращувати грамотність і знаходити нові способи вираження думок.
Дата святкування обрана на честь видання першого тлумачного словника англійської мови Семюелом Джонсоном у 1755 році. Його праця стала проривом у лексикографії та заклала основи для створення сучасних словників, які ми використовуємо сьогодні.
Цікаві факти
Перший словник у світі було створено в Стародавній Месопотамії понад 4000 років тому. Він містив переклади шумерських слів на аккадську мову.
У сучасних словниках щороку додаються нові слова, що відображають зміни в культурі, технологіях та суспільстві. Наприклад, слова на кшталт «подкаст» або «емодзі» стали частиною лексики лише в останні десятиліття.
Найбільшим у світі словником є Оксфордський словник англійської мови, який містить понад 600 тисяч слів і фраз.
День Вінні-Пуха
Цей день святкується на честь дня народження Алана Александра Мілна, британського письменника, який подарував світу одного з найулюбленіших персонажів дитячої літератури. Цей день нагадує про чарівний світ, створений Мілном, який досі залишається джерелом радості й натхнення для дітей і дорослих.
Мілн створив образ Вінні-Пуха у 1926 році, надихнувшись іграшковим ведмедиком свого сина Крістофера Робіна, а також його пригодами у казковому лісі. Разом із Пухом у цій історії з’явилися й інші чарівні персонажі: Тигра, Іа-Іа, Кенга, Ру та Порося, які стали символами дружби, доброти й життєвої мудрості.
Сам Вінні-Пух став не лише літературним, а й культурним феноменом. Його образ використовують у мультфільмах, піснях, театральних постановках, і він залишається улюбленим героєм багатьох поколінь.
Цікаві факти
Справжній ведмідь, який надихнув на створення Вінні-Пуха, був самкою на ім’я Вінніпег (або просто Вінні). Її привезли до Лондонського зоопарку з Канади.
Книга про Вінні-Пуха була перекладена понад 50 мовами, включаючи латину, де він має назву Winnie Ille Pu.
У 2009 році вчені використали персонажів казки для аналізу психічного здоров’я, вважаючи, що кожен із них символізує певний психологічний тип або розлад.
Історичні події в цей день
1535 – іспанський конкістадор Франсіско Пісарро заснував місто Ліма, яке стало нинішньою столицею Перу. Воно відіграло ключову роль у розвитку іспанських колоній у Південній Америці.
1778 – британський мореплавець Джеймс Кук став першим європейцем, який побачив Гавайські острови, назвавши їх Сандвічевими островами на честь Джона Монтагу, 4-го графа Сандвіча.
1788 – у Ботанічній затоці (Австралія) з’явилися перші британські поселенці. Їхня місія полягала у створенні виправних колоній для злочинців, що стало початком британської колонізації Австралії.
1871 – після завершення франко-прусської війни у Версальському палаці було проголошено створення Німецької імперії, відомої також як Другий Рейх. Це подія змінила політичну карту Європи.
1886 – випущено перший автомобіль, що стало початком епохи моторизованого транспорту.
1918 – у Києві студенти Університету Святого Володимира та Українського національного університету вирішили створити Студентський курінь імені Січових стрільців, що став символом студентського патріотизму.
1919 – у Версалі стартувала Паризька мирна конференція, учасники якої схвалили статут Ліги націй. Це була спроба встановлення міжнародного миру після Першої світової війни.
1919 – у Лондоні засновано компанію «Бентлі Моторз», яка спеціалізувалася на виробництві спортивних та елегантних автомобілів. У 1931 році компанію придбала «Роллс-Ройс».
1919 – Ігнацій Ян Падеревський, відомий польський піаніст, став прем’єр-міністром Польської Республіки, показавши приклад поєднання політичної діяльності з культурною.
1934 – британська поліція вперше використала кишенькові радіоприймачі для боротьби зі злочинністю. Вже через 15 хвилин після повідомлення було затримано злодія, який викрав три пальта в Брайтоні.
1944 – на Волині відбулися перші серйозні бої між Українською повстанською армією (УПА) та військами НКВС.
1963 – засновано футбольний клуб «Карпати» (Львів), який став гордістю українського футболу.
1964 – американські лікарі закликали Конгрес зобов’язати сигаретні компанії зазначати на пачках попередження про шкоду паління для здоров’я.
1964 – пісня гурту «Бітлз» I Want to Hold Your Hand вперше потрапила до американського хіт-параду. Вона швидко завоювала популярність і через два тижні очолила список найпопулярніших пісень.
1991 – Бундестаг Німеччини вчетверте обрав федеральним канцлером Гельмута Коля. У новому уряді об’єднаної Німеччини вперше було чотири жінки-міністри.
1995 – під час землетрусу магнітудою 7,2 у місті Кобе (Японія) загинуло 6500 людей. Це стало однією з найбільших трагедій у сучасній історії Японії.
1996 – вперше було випущено програмне забезпечення на носії нового типу – DVD. Компанія «Digital Directory Assistance» помістила дані, які займали 6 CD-ROM, на одному DVD-диску.
1997 – норвежець Берґ Усланд завершив одиночний перехід через Антарктиду, який тривав із 15 листопада 1996 року. Це стало видатним досягненням у сфері дослідження найхолоднішого континенту.
18 січня 1654 року відбулася Переяславська рада – зібрання козацької військової старшини та московських послів, яка стала однією з ключових у відносинах України та Росії. В місті Переяславі Гетьман Богдан Хмельницький зібрав населення та козаків на площі, де виступив із промовою, закликаючи проголосувати за приєднання території Війська Запорозького до Московського царства та присягнути на вірність царю.
Рішення про це об’єднання фактично було ухвалено ще у 1653 році, але саме 18 січня 1654 року відбулося юридичне оформлення цієї події. У своїй промові гетьман аргументував необхідність союзу, наголошуючи, як погано буде, якщо цей крок не відбудеться. Водночас історики стверджують, що того дня жодних деталей договору не обговорювали. Навпаки, як писав літописець Самійло Величко, гетьман нібито зачитував статті угоди, однак це спростовують сучасні дослідники. На момент ради навіть не було розпочато переговорів щодо змісту майбутньої угоди.
Ключовою метою козаків було збереження своїх вольностей та автономії. Польська корона до середини XVII століття здебільшого задовольняла потреби запорожців, однак подальші обмеження їхніх прав змусили козаків шукати захисту. Московський цар Олексій Михайлович видавався надійним союзником, який міг гарантувати самоуправління, автономію та фінансове утримання. Але очікування козаків і реальність розійшлися.
Рішення про приєднання підтримало більшість населення, яке прагнуло об’єднання з православною державою, однак були й противники. Відмовилися присягати Москві такі полки, як Брацлавський, Полтавський, Уманський і Кропивнянський, а також полковник Іван Богун і частина міщан із Києва, Переяслава та Чернобиля.
Цікаво, що в самій Москві також були противники возз’єднання. Союз із Україною призвів до військового конфлікту з Польщею, а остаточний статус України визначили лише у 1656 році. Тоді, без участі українських послів, Москва підписала Віленський мир із Річчю Посполитою. Гетьману та козацькій старшині про результати домовленостей не повідомили. Коли посли повернулися, вони із гіркотою доповіли, що московський цар фактично погодився повернути Україну під владу польського короля, а у випадку непокори козаків мав намір допомагати полякам у придушенні повстань.
Хмельницький був розлючений і почав шукати нових союзників. Зокрема, він уклав договір зі Швецією, прагнучи повного знищення Речі Посполитої. Після його смерті почалася так звана «Руїна» – період громадянської війни. Новий гетьман Іван Виговський, уклавши Гадяцьку угоду з Польщею, почав війну проти Московського царства. Згодом історія повторилася за гетьманства Івана Мазепи, коли він також намагався вивести Україну з-під московського впливу.
Ця подія стала відправною точкою багатовікового протистояння та спроб відновлення української незалежності, а також уроком про складність союзів і необхідність чітко визначених умов для захисту національних інтересів.
18 січня 2008 року українська політика вперше стала свідком публічної сутички між високопосадовцями виконавчої влади. Після засідання Ради національної безпеки і оборони, яке було присвячене земельним питанням, у будівлі секретаріату президента міністр внутрішніх справ Юрій Луценко наніс меру Києва Леоніду Черновецькому удар (або, за іншою версією, навіть два — включно з ударом нижче пояса).
Цей інцидент викликав широкий резонанс у суспільстві, адже земельне питання завжди було надзвичайно конфліктним і чутливим в українській політиці. Хтось навіть саркастично зазначав, що «за земельний питання і двох ударів замало».
Леоніда Черновецького після інциденту помістили під нагляд лікарів, які діагностували у нього «закриту черепно-мозкову травму». Ця новина викликала хвилю коментарів і жартів у медіапросторі.
Згодом Черновецький вирішив довести свою фізичну перевагу й запропонував Юрію Луценку пробігти разом крос на 5 кілометрів, щоб визначити, хто з них сильніший. Луценко відмовився, запропонувавши натомість пройти допінг-контроль на наркотики. Не зважаючи на це, Леонід Черновецький у присутності журналістів демонстрував свою фізичну форму: бігав, плавав у басейні та підтягався на турніку. Таким чином він намагався спростувати чутки про вживання наркотиків і проблеми зі здоров’ям, водночас підкреслюючи свою впевненість і активність.
Ця подія стала не лише показовою для української політики того часу, а й символом політичної ексцентричності, що часто межувала із театралізованими шоу. Вона надовго залишилася в пам’яті громадян як один із найбільш курйозних інцидентів в історії української влади.
18 січня 2022 року у центрі Києва шквальний вітер зірвав триметровий хрест із Софійського собору, що викликало чималий суспільний резонанс. Офіційною причиною інциденту назвали «корозію металу», проте багато хто побачив у цьому події поганий знак, пов’язуючи її з загостренням політичної та військової ситуації в країні.
Тим часом на світових ринках ціни на нафту почали зростати, що посилювало напругу в економіці. На цьому фоні Росія вивезла близько 50 осіб зі своїх консульств у Києві та Львові, що викликало нові підозри щодо можливого загострення відносин між країнами.
Президент Володимир Зеленський у відповідь на петицію щодо призову жінок на військову службу доручив Міністерству оборони скоротити перелік професій, за якими жінки повинні ставати на військовий облік. Цей крок спрямований на пом’якшення суспільної реакції, адже ініціатива викликала чимало суперечок у суспільстві.
Колишній президент Петро Порошенко, який у той час перебував під судовим переслідуванням, продовжував активно виступати зі своїми заявами. Напередодні Водохреща він прокоментував ситуацію так:
«Кажуть, що на Водохреща чорти дохнуть. Вони збираються оголосити рішення якраз на Водохреща, 19-го числа. Давайте покажемо, як ми вміємо святкувати великі християнські свята».
Ці слова стали частиною його публічної стратегії захисту й спроби мобілізувати своїх прихильників. Сукупність цих подій створила напружений інформаційний фон, відображаючи політичну, соціальну та економічну турбулентність, яка панувала в Україні на початку 2022 року.
18 січня 2023 року внаслідок катастрофи вертольота на території дитячого садка у місті Бровари Київської області загинули 14 людей, серед яких одна дитина. Ще 29 осіб отримали поранення. Серед загиблих були високопосадовці Міністерства внутрішніх справ України: міністр Денис Монастирський, його перший заступник Євген Єнін і державний секретар Міністерства Юрій Лубкович.
Звичайна робоча поїздка керівництва МВС закінчилася трагедією, яка сколихнула всю країну. Розслідування встановило, що диверсії чи замаху на державних діячів не було. Проте в серпні Державне бюро розслідувань повідомило про підозру п’ятьом працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Їх звинуватили у порушенні правил безпеки та експлуатації вертольота, що призвело до катастрофи та загибелі людей.
Вертоліт, який зазнав аварії, був моделі Airbus Н225 Super Puma. Контракт на закупівлю 55 таких машин на загальну суму 551 мільйон євро був укладений ще колишнім міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим. Водночас вертольоти поставлялися не новими. Відомо, що низка європейських країн, зокрема Норвегія та Польща, раніше відмовилися від експлуатації цієї моделі через питання безпеки.
Після цієї трагедії Міністерство внутрішніх справ України заборонило своїм керівникам використовувати подібний транспорт під час воєнного стану. Ця подія підняла багато запитань щодо безпеки та якості авіатехніки, а також відповідальності за експлуатацію такого обладнання.