29 листопада в Україні відзначається День логіста, в світі – Всесвітній день інформації, Міжнародний день жінок-правозахисників та День електронних привітань.
День логіста в Україні
Це професійне свято людей, які забезпечують ефективне функціонування транспорту, складів, поставок і всієї логістичної системи в країні. Свято є визнанням важливості праці фахівців, які стоять за безперебійним рухом товарів, сировини та готової продукції.
Логістика є ключовою складовою сучасної економіки, яка охоплює планування, організацію та контроль за процесами доставки, забезпечуючи своєчасність, якість і мінімізацію витрат. Особливе значення ця галузь має для України, яка є великим транзитним вузлом між Європою, Азією та Близьким Сходом.
Логісти відіграють важливу роль у розвитку таких сфер як міжнародна торгівля, промисловість, будівництво, агропромисловий комплекс та електронна комерція.
Цікаві факти
Мережа транспортних коридорів України є однією з найщільніших у Європі, охоплюючи автомобільні, залізничні, річкові та морські маршрути.
Логістичний сектор значно трансформувався завдяки впровадженню цифрових технологій — від GPS-трекінгу до використання штучного інтелекту для оптимізації маршрутів.
У період пандемії COVID-19 логістика відігравала критичну роль у забезпеченні медичних поставок і доставки товарів першої необхідності.
Україна активно інтегрується в міжнародні логістичні ланцюги, використовуючи переваги угоди про асоціацію з ЄС.
Всесвітній день інформації
Щороку в останню п’ятницю листопада світ відзначає цей день — подію, яка символізує важливість інформації в сучасному суспільстві. Цей день покликаний звернути увагу на роль інформаційних технологій, комунікацій та знань у розвитку людства, нагадуючи про необхідність розумного використання цього потужного ресурсу.
У сучасному світі інформація є ключовим інструментом, що впливає на всі аспекти нашого життя — від індивідуальних рішень до глобальних змін. Вона є основою для розвитку науки, освіти, культури, економіки та державного управління. Інформаційна епоха відкрила перед нами безмежні можливості, але водночас поставила низку викликів: як забезпечити доступ до знань для всіх, захистити особисті дані, протидіяти дезінформації та фейкам?
Інформація — це не лише засіб комунікації, а й основа прийняття обґрунтованих рішень. Її правильне використання може змінити життя мільйонів людей, сприяти сталому розвитку та інноваціям. Проте водночас вона може бути інструментом маніпуляцій, якщо потрапляє до рук недобросовісних осіб. Уміння шукати, аналізувати й використовувати дані стало одним із головних навичок XXI століття.
Цікаві факти
Щодня у світі створюється близько 2,5 квінтильйона байтів даних.
Більшість інформації, яку ми використовуємо, з’явилася протягом останніх десяти років.
Понад 5 мільярдів людей активно користуються інтернетом, створюючи, обмінюючись і споживаючи дані.
Міжнародний день жінок-правозахисників
Це свято встановлене у 2005 році з ініціативи ООН та інших міжнародних організацій як прояв поваги та підтримки жінок, які борються за права людини, свободу, рівність та справедливість, нерідко ризикуючи своїм життям. Воно покликане привернути увагу до внеску жінок у захист прав людини та соціальної справедливості, нагадати про загрози, з якими вони стикаються, зокрема переслідування, насильство, дискримінацію, а також закликати міжнародну спільноту до захисту жінок-правозахисниць та створення безпечних умов для їхньої діяльності.
Жінки-правозахисниці відіграють ключову роль у боротьбі за права людини. Вони виступають за ліквідацію насильства, рівність можливостей, свободу слова, екологічну справедливість та соціальну рівність. Однак через свою діяльність багато з них стикаються з дискримінацією, погрозами, арештами чи навіть вбивствами. Значення цього дня особливо зростає в контексті конфліктів, соціальної нестабільності чи авторитарних режимів, де правозахисна діяльність вважається “небезпечним” викликом системі.
Цікаві факти
Малала Юсуфзай стала символом боротьби за право на освіту для дівчат. У 17 років вона отримала Нобелівську премію миру, ставши наймолодшою лауреаткою в історії.
Роза Паркс, відома як “мати руху за громадянські права” в США, змінила історію, відмовившись поступитися місцем у автобусі через расову дискримінацію.
Лейма Гбові, активістка з Ліберії, організувала ненасильницький протест, що привів до завершення громадянської війни в країні, за що отримала Нобелівську премію миру.
У сучасному світі жінки-правозахисниці борються за кліматичну справедливість. Наприклад, Грета Тунберг, яка у своїй молодості змогла об’єднати мільйони людей навколо екологічного активізму.
День електронних привітань
Це свято присвячене сучасним способам обміну побажаннями, які об’єднують людей незалежно від відстані. Це день, коли мільйони людей надсилають вітання через електронну пошту, месенджери, соціальні мережі та інші цифрові платформи.
День електронних привітань з’явився як визнання важливості цифрових комунікацій, які змінили спосіб спілкування у світі. У час, коли традиційні листівки відходять у минуле, електронні повідомлення стали зручним, швидким і доступним способом висловлювати теплі слова, ділитися радістю чи нагадувати про важливі події.
Електронні привітання — це не просто слова. Вони допомагають підтримувати зв’язок із близькими, навіть якщо вони перебувають на іншому кінці світу; додають сучасного креативного підходу до традиційної культури побажань (анімовані листівки, GIF-файли, відео чи емодзі); сприяють економії часу та ресурсів, адже не потребують паперу та доставки; дають змогу вітати великі групи людей одночасно, наприклад, колективи чи спільноти.
Цікаві факти
Щодня у світі відправляється понад 300 мільярдів електронних листів, частина з яких є привітаннями.
Перші електронні листівки з’явилися в 1994 році, і відтоді їхня популярність лише зростає.
Найчастіше електронні привітання відправляють у дні свят, таких як Новий рік, Різдво чи День святого Валентина.
Сучасні платформи, такі як Canva чи спеціалізовані сервіси електронних листівок, дозволяють створювати персоналізовані привітання всього за кілька хвилин.
Історичні події в цей день
1830 рік
У Варшаві розпочалося польське національно-визвольне повстання. Це був збройний виступ проти російського панування. Російський царевич Костянтин Павлович ледве уникнув загибелі та відступив із військами за Буг. Однак уже у 1831 році повстання було жорстоко придушене.
1899 рік
В Іспанії було засновано футбольний клуб «Барселона». Цей клуб згодом став одним із найуспішніших і найвідоміших у світі, символом каталонської культури та спортивного досконалості.
1929 рік
Американський пілот Річард Берд разом із трьома компаньйонами здійснив перший у світі політ над Південним полюсом літаком. Це стало одним із визначних досягнень в історії авіації та дослідження Антарктиди.
1945 рік
Югославська скупщина проголосила утворення Федеративної Народної Республіки Югославії. Це стало початком нової політичної епохи для країни після завершення Другої світової війни.
1947 рік
Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про розподіл підмандатної території Палестини, що передбачало створення двох держав — єврейської та арабської. Це рішення призвело до появи держави Ізраїль та конфліктів, які тривають до сьогодні.
1959 рік
На американському телебаченні вперше показали церемонію вручення нагород «Греммі». Серед лауреатів того року були легендарні виконавці, зокрема Френк Сінатра та Дюк Еллінгтон.
1963 рік
Президент США Ліндон Джонсон підписав указ про створення Комісії, очолюваної Верховним суддею Ерлом Уорреном, для розслідування замаху на президента Джона Кеннеді. Трагедія сталася за тиждень до цього, 22 листопада 1963 року.
1990 рік
Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, яка дозволяла застосування сили проти Іраку, якщо до 15 січня 1991 року він не виведе війська з окупованого Кувейту. Ця подія стала прелюдією до війни в Перській затоці.
1994 рік
Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про біологічне різноманіття, підписану 11 червня 1992 року в Ріо-де-Жанейро. Це стало важливим кроком України в напрямку збереження природних ресурсів і екологічної відповідальності.
1996 рік
Міжнародний трибунал по колишній Югославії виніс свій перший вирок. Хорват Дражен Ердемовіч був засуджений до 10 років ув’язнення за злочини проти людяності, скоєні під час громадянської війни в Боснії.
Офіційне затвердження символів президентської влади в Україні
29 листопада 1999 року згідно з Указом Президента України було офіційно затверджено символи глави держави. До них належать: штандарт Президента України, знак Президента України, гербова печатка Президента України та булава Президента України.
До 1999 року єдиним символом президентської влади був штандарт. Нині цей офіційний прапор Президента України виготовляють за найсучаснішими технологіями, аналогічними до тих, які використовуються для створення прапорів королеви Великобританії, президентів США та Франції. Штандарт символізує єдність глави держави з народом і відображає його роль як гаранта Конституції.
Знак Президента України має форму орденської ланцюга, що є символом влади і високого статусу. Він складається з медальйона-підвіски, прикрашеного фініфтю, 6 медальйонів із емалевими зображеннями та 16 декоративних ланок.
Всі елементи виготовлені з білого та жовтого золота 585-ї проби й з’єднані фігурними кільцями. Ця прикраса є унікальним витвором ювелірного мистецтва.
Гербова печатка Президента України має круглу форму. У центрі розташоване зображення малого Державного Герба України — Тризуба. Над гербом розташований напис “Президент України”, виконаний по колу. Під Тризубом зображено державну нагороду — Орден князя Ярослава Мудрого, що символізує мудрість і справедливість як принципи державного управління.
Булава є ще одним важливим символом глави держави. Вона виготовлена з позолоченого срібла й зберігається у спеціальному футлярі. Спочатку планувалося зробити на футлярі замок, але було прийнято рішення замінити його фігуркою ангела-охоронця, який символізує захист і опіку над країною.
Символи президентської влади — це не лише атрибути, а й важливі елементи державної ідентичності. Вони уособлюють стабільність, суверенітет і роль глави держави як гаранта Конституції та демократичних цінностей. Затвердження цих символів у 1999 році стало ще одним кроком у формуванні незалежної української державності.
День народження Григорія Квітки-Основ’яненка
29 листопада 1778 року в селі Основа під Харковом, у дворянській родині, народився Григорій Федорович Квітка, більш відомий як Квітка-Основ’яненко. Його псевдонім походить від назви рідного села. Квітка-Основ’яненко став одним із засновників української художньої прози, з якої почалася історія літературної класики України.
Рід Квіток мав багату історію. Його прадід був полковником Харківського полку, а дід — Ізюмського слобідського. Сім’я мала тісний зв’язок із культурним життям регіону, і частим гостем у домі був Григорій Сковорода, що, безумовно, вплинуло на формування світогляду майбутнього письменника.
На початку життя Григорій Федорович спробував себе у військовій службі, дослужившись до звання ротмістра. Згодом він вступив до Курязького монастиря, де провів чотири роки, прагнучи знайти себе на духовному шляху. Проте його захоплення театром і громадською діяльністю перевершили релігійні амбіції.
Квітка працював у Харківському театрі як актор, драматург і режисер, а згодом очолив його. Також він сприяв розвитку культурного життя, заснувавши в Харкові губернську бібліотеку та допоміг відкрити кадетський корпус у Полтаві. У своїй адміністративній діяльності досяг успіху, обіймаючи посади ватажка дворянства Харківського повіту і голови Харківської палати кримінального суду.
Григорій Квітка-Основ’яненко є першим українським письменником, який почав створювати художню прозу рідною мовою. Його твори мали виразний національний колорит, де поєднувалися гумор, ліризм і любов до українського народу. Серед його відомих праць:
“Маруся” — перша українська сентиментальна повість;
“Конотопська відьма” — гумористична історія з елементами фантастики;
“Сердешна Оксана” — зворушливий соціальний твір”
“Історико-статистичний нарис Слобожанщини”;
“Про слобідські полки”;
“Історія театру в Харкові”.
Особливо цікавою є його фантастична розповідь про заснування Харкова його предком Андрієм Квіткою.
Квітка-Основ’яненко став прикладом для наступних поколінь письменників. Його творчість надихнула таких митців, як Леся Українка, Іван Франко, Марко Вовчок, Михайло Коцюбинський. Твори письменника перекладено багатьма мовами, зокрема польською, чеською, болгарською, що свідчить про міжнародне визнання.
Григорій Квітка-Основ’яненко помер і був похований у Харкові. Його могила спочатку знаходилася на Холодногірському кладовищі, однак у 1930-х роках, під час зведення стадіону “Трудові резерви”, церкву на місці поховання було знищено. Надгробок перенесли до Покровського собору, а згодом — на друге міське кладовище.
Квітка-Основ’яненко залишається одним із найвпливовіших і найшанованіших українських письменників, який заклав основу для розвитку національної прози та культурної ідентичності. Його творчість і сьогодні є важливою частиною української літературної спадщини.
