14 квітня відзначаються Міжнародний день воротаря, Міжнародний день раптового сміху та Всесвітній день боротьби з хворобою Шагаса. Крім того, пам’ятні події 14 квітня є мозаїкою з наукових відкриттів, політичних потрясінь, культурних злетів і драматичних втрат, які залишили слід у світовій історії.
Міжнародний день воротаря
Е свято є символічним вшануванням тих, хто щодня бере на себе найбільшу відповідальність на полі. Це неофіційне, але все більш популярне свято серед фанатів, клубів та самих гравців. Його мета — віддати належне унікальній ролі воротаря, що потребує не лише фізичної витривалості, а й психологічної стійкості, миттєвої реакції та виняткової концентрації.
Дату 14 квітня обрали тому, що цього дня у 2012 році трагічно помер легендарний бразильський голкіпер Маркос Рібейро ді Морейра, більш відомий як Таффарел. Він став символом воротарської гри у 90-х роках, здобувши разом зі збірною Бразилії перемогу на чемпіонаті світу 1994 року. Його спокій, блискавичні сейви та вміння читати гру стали еталоном для наступних поколінь.
Це свято нагадує: воротар — не просто позиція, а характер. Це той, хто останнім стає на захист своєї команди — і часто першим приносить їй надію.
Цікаві факти
Відомий аргентинський голкіпер Уго Гатті, який пропустив легендарний гол Дієго Марадони рукою у 1986 році, згодом сказав: «Якби я був вище на 5 сантиметрів, це був би мій день, а не його».
Джанлуїджі Буффон — один з найвідоміших воротарів всіх часів — дебютував у Серії А у 1995 році і грав проти синів футболістів, з якими зустрічався на початку кар’єри.
Бразилець Рожеріо Сені забив 131 гол за кар’єру — всі зі штрафних і пенальті. Жоден інший голкіпер не наблизився до цього показника.
Лев Яшин, легендарний радянський голкіпер, досі залишається єдиним воротарем, який отримав Золотий м’яч як найкращий гравець світу. Це сталося у 1963 році.
Мануель Нойєр увів у моду стиль гри «свіпер-кіпер» — коли воротар активно виходить з воріт і грає майже як останній захисник. Його стиль змінив уявлення про роль воротаря у сучасному футболі.
Дослідження показують, що воротарі частіше за інших гравців страждають від посттравматичних психологічних синдромів після ключових помилок на великих турнірах. Їхня позиція — одна з найскладніших емоційно.
У середньому професійний воротар за сезон змінює від 30 до 50 пар рукавичок, адже зчеплення з м’ячем — критичне для якості сейвів.
Міжнародний день раптового сміху
Це неофіційна, але все більш популярна ініціатива, яка закликає людей зупинитися бодай на мить і… засміятися — щиро, несподівано, без приводу, просто тому, що життя варте посмішки. Ідея належить американському гумористу і письменнику Іззі Ґескеллу, який у 1997 році започаткував це свято як нагадування: сміх — це найкоротша дистанція між двома людьми, а також потужна емоційна «вакцина» від стресу, втоми та щоденного негативу. За його задумом, у цей день кожен має знайти хоча б одну нагоду для раптового сміху — або самому стати його причиною для когось іншого.
У часи, коли інформаційний шум і тривоги стали фоном життя, День раптового сміху пропонує простий рецепт емоційного перезавантаження. Варто лише згадати кумедну ситуацію, переглянути короткий ролик, переказати абсурдний анекдот або подивитися на себе у дзеркало з дурнуватим гримасуванням — і світ уже здається трохи менш похмурим.
Цікаві факти
Сміх є універсальною мовою, він не потребує перекладу. Люди сміються однаково в усьому світі — незалежно від мови, культури чи соціального статусу.
Навіть якщо ви смієтеся свідомо й без причини, мозок сприймає це як сигнал радості і починає виробляти ендорфіни — «гормони щастя».
Під час 10–15 хвилин сміху ви спалюєте приблизно 40 калорій. Це не замінить біг, але все ж веселіше, ніж дієта.
Дослідження вказують, що люди з розвиненим почуттям гумору живуть на кілька років довше, рідше хворіють на депресію і краще дають раду зі стресом.
Існує гелотологія — наука про лікувальні властивості сміху. В багатьох лікарнях світу вже давно практикується «лікування гумором» для покращення стану пацієнтів.
Деякі примати, щури та навіть собаки можуть видавати звуки, схожі на сміх, особливо під час гри чи проявів емоційного контакту.
Середньостатистична дитина сміється близько 300 разів на день, а дорослий — лише 15. І це сумна статистика, яку можна змінити прямо зараз.
Всесвітній день боротьби з хворобою Шагаса
Це офіційне свято було проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у травні 2019 року, а перше відзначення відбулося 14 квітня 2020 року. Саме цього дня, 1909 року, бразильський лікар Карлус Шагас уперше діагностував хворобу у дворічної дівчинки на ім’я Беріса — випадок, який і поклав початок вивченню нової паразитарної інфекції, що згодом отримала його ім’я.
Цей день, покликаний привернути увагу до хвороби, яка протягом десятиліть залишалася «забутою» для більшості міжнародної спільноти, незважаючи на мільйони інфікованих.
Хвороба Шагаса спричиняється паразитом Trypanosoma cruzi, який передається людині переважно через укус комахи з роду Triatoma, відомої також як «поцілунковий клоп». Ці комахи мешкають у тропічних регіонах Латинської Америки й активні вночі, кусаючи людину за обличчя або шию. Паразити потрапляють у кров через залишені на шкірі фекалії комахи — особливо якщо людина розчісує місце укусу.
Цікаві факти
За оцінками ВООЗ, понад 6 мільйонів людей у світі інфіковані хворобою Шагаса, здебільшого у країнах Латинської Америки. Щороку фіксується близько 12 000 смертей від ускладнень, спричинених паразитом.
Через міграцію хвороба вийшла далеко за межі традиційного ареалу поширення. Сьогодні випадки фіксують у США, Канаді, Європі, Японії та Австралії — здебільшого серед іммігрантів, які не знали, що є носіями інфекції.
«Тиха хвороба» — так її часто називають, бо більшість інфікованих десятиліттями не підозрюють про зараження, поки не з’являються симптоми серцевої недостатності.
Хвороба передається не лише через укуси. Можлива також передача від матері до дитини під час вагітності, через переливання крові чи трансплантацію органів.
Жодної вакцини проти хвороби Шагаса досі не існує. Всі зусилля спрямовані на профілактику укусів та ранню діагностику.
«Поцілунковий клоп» отримав назву через місце укусу — він полюбляє ділянки обличчя навколо рота, бо вночі ці місця найменше захищені.
До 30% інфікованих розвивають серйозні ускладнення — включно з розширенням серцевих порожнин, порушенням ритму, тромбами, проблемами із травленням.
Наслідки для здоров’я співставні зі СНІДом у 80-х роках у контексті браку уваги з боку глобальної медицини та державних систем охорони здоров’я.
Історичні події в цей день
1611 – під час урочистого бенкету, організованого принцом Федеріко Чезі на честь Галілео Галілея, вперше прозвучало слово «телескоп» — інструмент, що змінив уявлення людства про космос.
1848 – у Російській імперії створено таємний цензурний комітет, покликаний контролювати друковані видання й стримувати ідеї свободи слова.
1852 – при Університеті святого Володимира було засновано Київський центральний архів давніх актів — нині Історичний архів України, осередок збереження національної пам’яті.
1863 – у Санкт-Петербурзі відбулася прем’єра опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського — одного з перших творів української музичної класики.
1865 – у театрі у Вашингтоні актор Джон Бут здійснив смертельний замах на президента США Авраама Лінкольна — подію, яка потрясла Америку й змінила хід її історії.
1871 – у новоутвореній Німецькій імперії було створено парламент — Рейхстаг, який став символом початку парламентської традиції в об’єднаній Німеччині.
1894 – у Нью-Йорку Томас Едісон уперше публічно продемонстрував кінетоскоп — пристрій для перегляду рухомих зображень, що відкрив добу кінематографа.
1912 – було засновано футбольний клуб «Сантус» у Сан-Паулу — майбутню колиску таланту Пеле й гордість бразильського футболу.
1918 – у СРСР видано декрет, що заклав підвалини державної монопольної пропаганди комуністичної партії — інструмент ідеологічного контролю, що визначав радянське ХХ століття.
1929 – Йосип Сліпий став ректором Львівської Богословської академії — постать, яка згодом стане символом незламності української церкви в умовах тоталітаризму.
1930 – на екрани вийшов фільм Олександра Довженка «Земля» — шедевр українського поетичного кіно і світового авангарду.
1931 – в Іспанії проголошено Другу республіку, а король Альфонсо XIII позбавлений влади — переломний момент у політичній історії країни.
1970 – на борту «Аполлона-13» під час польоту до Місяця сталася аварія, яка увійшла в історію завдяки фразі «Г’юстоне, у нас проблема!» — приклад героїзму в умовах критичної ситуації.
1978 – у Тбілісі відбулися масові демонстрації на захист статусу грузинської мови — важлива подія в історії національного відродження Грузії.
1991 – у музеї Ван Гога в Амстердамі викрадено 20 картин на $500 млн, які вдалося знайти вже за 35 хвилин — найдивовижніший поворот у світі музейної безпеки.
2003 – вчені завершили розшифрування людського геному — науковий прорив, що відкрив нові горизонти в медицині та біотехнологіях.
2014 – в Україні офіційно розпочалася антитерористична операція (АТО) на сході країни — відповідь на збройну агресію й спроба захистити суверенітет держави.
2022 – у Чорному морі затонув флагман російського флоту — крейсер «Москва», знищений українськими ракетами «Нептун», що стало одним із символів українського опору.
Загибель «Титаніка»
У ніч з 14 на 15 квітня 1912 року сталася одна з найвідоміших морських катастроф в історії людства — загибель «Титаніка», британського трансатлантичного лайнера, другого корабля класу «Олімпік» і найвідомішого судна свого часу. О 23:39 вахтовий впередсмотрячий повідомив на капітанський місток про айсберг просто по курсу. Менш ніж за хвилину відбулося зіткнення. Корабель отримав кілька розривів корпусу нижче ватерлінії й почав стрімко тонути. Евакуація пасажирів відбувалася за правилом «жінки й діти — першими». Оркестр, що знаходився на борту, продовжував грати кілька годин, не залишаючи палубу навіть тоді, коли корабель уже занурювався у воду. Усі музиканти загинули.
О 2:20 ночі 15 квітня «Титанік» розколовся на дві частини і затонув. Життя втратили 1496 осіб, тоді як 712 уцілілих підібрав пароплав «Карпатія». Обидві частини лайнера лежать на глибині 3750 метрів у північній Атлантиці. Вперше уламки були знайдені експедицією Роберта Балларда у 1985 році, а згодом із дна підняли тисячі артефактів.
Корпус корабля глибоко вгруз у донний мул і перебуває у вкрай поганому стані — його підняття у цілості вважається неможливим. Вчені попереджають: іржа та морські бактерії повністю знищать корпус лайнера до кінця XXI століття. Уціліють лише якорі та деякі масивні сталеві елементи.
Цікаво, що жоден інший океанський лайнер в історії не зазнавав катастрофи від айсберга. І тільки «Титанік» — зразок технічної досконалості початку ХХ століття — став жертвою стихії. ЮНЕСКО визнала уламки «Титаніка» об’єктом культурної спадщини через 100 років після трагедії, відповідно до спеціальної міжнародної конвенції.
Світ вперше побачив автомобіль марки Volvo
14 квітня 1927 року з конвеєра у шведському місті Гетеборг зійшов перший автомобіль марки Volvo. Це була модель Jakob OV4 — відкрита машина з двоциліндровим двигуном потужністю 28 кінських сил і максимальною швидкістю 90 км/год. Саме ця дата вважається днем народження компанії Volvo — подією, що ознаменувала початок нової епохи в історії шведської промисловості.
На початку концерн Volvo був дочірнім підрозділом компанії SKF, яка спеціалізувалася на виробництві підшипників. Назва «Volvo» походить від латинського дієслова volvere, що означає «котитися» або «обертатися». У 1926 році компанія створила свій фірмовий знак — відомий символ Марса: коло зі стрілою. Він став знаком єдності, завершеності та прагнення до досконалості.
Ще на етапі заснування компанії її засновники зосередилися на питанні безпеки автомобілів. Існує версія, що причиною цього стала загибель дружини одного з засновників у автокатастрофі. Саме тому інженери компанії вперше у світі впровадили триточковий ремінь безпеки, який за статистикою врятував мільйони життів. Примітно, що компанія Volvo не патентувала цю ідею виключно для себе, а дозволила іншим автовиробникам вільно її використовувати.
Компанія також розробила дитяче автокрісло, встановлене спинкою вперед. Ідея була запозичена з позиції космонавтів під час старту в космос, коли вони перебували лежачи на спині — положення, яке оптимально розподіляє навантаження при прискоренні. Згодом до конструкції крісла додали подушку, а пізніше інтегрували її всередину сидіння.
Серед інших революційних рішень — система захисту при боковому ударі. Вона включала міцні матеріали в конструкції кузова, підлогову поперечину та посилені сидіння. Надалі інженери Volvo створили бокові подушки безпеки й надувні шторки, що встановлюються в стелі по периметру салону. Під час бокового зіткнення шторки роздуваються всього за 0,025 секунди, поглинаючи до 75% механічної енергії, зменшуючи ризик травм голови водія та пасажирів.
Volvo також стала піонером у сфері екологічних технологій. Саме для цієї марки був створений лямбда-зонд — датчик кисню, який контролює вміст шкідливих викидів і знижує їх на 90%. І знову ж таки, Volvo не зробила цей винахід ексклюзивним: його дозволили використовувати всім автовиробникам. Сьогодні майже всі автомобілі з бензиновими двигунами мають каталітичний нейтралізатор із лямбда-зондом.
Сьогодні Volvo — це один із найбільших у світі виробників надійних, потужних і комфортабельних автомобілів. Компанія стала символом інновацій, безпеки та соціальної відповідальності. У рейтингу найбільших публічних компаній світу Forbes Global 2000 за 2022 рік Volvo посіла 274-е місце. Штаб-квартира компанії й надалі розташовується у місті Гетеборг, Швеція.
Враження ракетного крейсера «Москва»
14 квітня 2022 року — рівно через 110 років після удару айсберга по «Титаніку» — відбулося ще одне символічне затоплення. Ракетний крейсер «Москва», флагман Чорноморського флоту ВМФ Росії, був вражений українськими протикорабельними ракетами «Нептун» і затонув. Це стало першим знищенням настільки великого військового корабля у XXI столітті.
«Москва» — третій за розміром бойовий корабель Росії, найпотужніший і найбільш озброєний на Чорноморському флоті. Його вартість Forbes оцінив у 750 мільйонів доларів. На борту перебував штаб і командування флоту — флагман у буквальному значенні цього слова. Цей корабель брав участь у війнах проти Грузії та Сирії, де завдавав ракетних ударів, однак тоді не зазнав жодних втрат. І тільки в українських водах зазнав фатального ураження — за один залп, двома ракетами.
Після загибелі Україна внесла уламки крейсера до Реєстру підводної культурної спадщини України під номером 2064 — акт не лише символічний, але й юридично вагомий.
